Наталія Пиж – Спогад
Життя. Яке воно? Просте? Складне?
Чи може ненаситне?
Яке воно у мене, в тебе і у нас?
Вже різні ми давно
Та доля сипле
Нам спогади про той далекий час.
Про ту любов дитячу і забуту
Любов до тебе, чи до твого Я.
Та що казати все давно минуло.
Та спогади крадуться навмання.
Ті спогади про ночі, про чекання
Той блиск в очах, ті мрії голубі
Про те нездійснене кохання
І знов про тебе спогади ясні.
І все ж життя дарує нам сюрпризи
Не заборонено в минуле йти в думках
І навіть зараз, через стільки років
Ми можем разом повернути час.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Наталія Пиж – Пробач Ти у мене був першим, Я ж не перша у тебе Та для мене не має це значення. Хоч ми зараз не разом, Розвели нас дороги Я у тебе попрошу пробачення. Пробач милий, коханий, За любов, за страждання, За недоспані чорнії ночі. За нестерпне, болюче кохання І за мої заплакані очі. Я мовчу, я люблю […]...
- Наталія Пиж – У спогадах У спогадах кохання, у спогадах страждання, У спогадах весна… . У спогадах душі стисканння, у спогадах життя. У снах, сльозах, вустах… лиш ти і я. У спогадах вона-любов моя. Життя і каяття, сумління і зобов”язання Життя… таке воно життя… . А десь далеко..в спогадах, щасливі Ти і я… ....
- Наталія Пиж – Впізнай свою вину Вечірній туман спадає на плечі, Холодний вітер рветься у вікно. Мені одній не важче і не легше. Мені одній якось усеодно. В душі моїй і сум і туга плаче, На серці біль, обіда і печаль. Не знаю я що може все це значить, Але мене саму збирає жаль. Життя моє змінилося-я знаю. Не думала, що […]...
- Наталія Пиж – Любов як кара Любов як кара, ти як покарання Ти ніби є, та все ж тебе нема. Життя проходить у думках й чеканнях. І знаєм двоє – вороття нема. Нам не забути Нас. Все збереглось глибоко. В душі, у серці міцно залягло. І лиш покаже час, хоч визнати нелегко Для чого це, і що таке було. Чужі ми. […]...
- Мозолевський Борис – Спогад про трьох запізнілих купальниць В Одесі, Біля найблакитнішого Чорного моря, Де юність моя відспівала матроська, В Одесі, Де знову мене зустрічала Моя космічна рідня, На березі моря Я обійняв тебе і відчув, Як пташками затріпотіли під сукнею Твої маленькі груди. Заходило сонце. Була середина вересня. Три запізнілі купальниці Обтирались на камені. Я раптом побачив їх і зрозумів: Давно-предавно десь, […]...
- Павло Мовчан – Спогад про війну Спраглі очі відкривають день. Зелений простір і вервечка птахів, А попереду білий метелик стелі. Брате! Сьогоднішній вітер приніс пам’ять про тебе – З якого поля? Водить мати по грядці скруху: Щось не сходить пісок вже тридцяту весну… Золотий молочай Гріє стежку далеку, Спучнявіла вода у відрі по вінця – А тебе немає! Лиш побрижена шибка […]...
- Наталія Пиж – Заплуталась Заплуталась. У лабіринті власних почуттів. І я не я. І Ти не він. Все так кумедно, різко і палюче Таке життя Воно нас вчить чи учить. Чому? Чому складається все так? І є сім”я, та всеодно ти одинак. Ти у думках один, самотній, ти чужий Немов не з цього світу, Немов ти не такий. Тягар. […]...
- Павло Мовчан – Під новорічну ніч (спогад) Сіллю снігів осіда каламуть піднебесна, Зменшилась в зрості постать самотня в степу. Ворон крилом прагне білість снігів перекреслить, Чорно маха – обтина за стропою стропу… Слуху торкається чистий дзвінок кришталевий: Звідки ці звуки течуть, як вода з джерела? Хто це попереду в тебе іде, і блиском сталевим Простір розсовує, і порошить тінь від крила? В […]...
- Наталія Пиж – Не треба. Від тебе нічого Не треба. Від тебе нічого не треба. Лиш дотики рук залиши. Візьми все, що було Далеко до себе Сховай, на гудзок зав’яжи. Не муч мене знову, Не край мені серце І душу не ріж на куски. Ти просто піди Далеко-далеко Лиш спомин про слід залиши. Бувало і гірше Пройшло все, забулось, Згубилось у просторі днів. […]...
- Наталія дьомова – Я тобі не скажу Я тобі не скажу Як погода вибілює гори Як виболює горе І горло і робиться душно І приходять на голос до мене чужі кредитори Забирати подушне Бо немає вини І нікому ніхто не повинен Очевидно по суті І замість тут лити водицю Ти обидві відразу собі забирай половини Хай тобі пригодиться Хай тебе береже Хай […]...
- Вірш – Спогад. до болю. до крові Спогад. до болю. до крові. Розриває. душу мені. Ти пам”ятаєш. Вбиваєш. Мене. Просто так. Забавка. На тлі коханого минулого. Похибка. Розрада? Зрада? Що? Геть! до сказу! Ненавиджу. Заплутуюсь в думках. Топлюсь в сльозах. Згораю. Затухаю. Холодний мрець на порозі моєї душі. Вбивця його. І палач. То є ти. Ховаю подалі. Свою безнадію. Очі. Чужі. Мої. […]...
- Леся Українка – Спогад з Євпаторії Море стелиться чорним, важким оксамитом, Небо чорне і хмарне тяжіє вгорі, Тільки де-не-де, мов передсмертним останнім привітом, Промовляє зоря до зорі. Невидимками крадуться чорні ворожії хвилі, Тихо, тихо, мов хитрих злочинців гурти, І причаїли гомін, і скрили всі гребені білі, Ледве дишуть… підкрались і вдарили зразу в борти, Потрясли корабель наш і з реготом геть […]...
- Наталія Пиж – Ти пішов Ти пішов кудись у далечінь, Ти пішов і не спитав у мене. І злетіла в синю височінь Та любов, якої вже не треба. Ти пішов, не оглянувся ні на мить, Не вернувсь ні на одну хвилину. Птаха щастя піднімалась у блакить, Птаха горя опускалась у долину. Ти пішов дорогою кудись, Залишив мене одну єдину. І […]...
- Катя Батушан – Кожний спогад шукає свого притулку Кожний спогад шукає свого притулку Десь поміж сторінок твого існування. Пам`ять – це щось на зразок маніяка в нічному провулку. Завжди будь готовий до згвалтування. Можна тримати в руці бойового кастета, Можна, врешті-решт, не виходити із кімнати. Вони все рівно тебе шукатимуть, де б ти Не був, примушуючи згадати Кожне слово, звук, затаврований дотик, Все, […]...
- Павло Мовчан – Спогад Навіщо ти у пам’яті долоней, Навіщо ти на язиці солона? Для чого ув очах ця порожнеча, Розріджене повітря кожен вечір? Невірогідна, дзеркалом забута, Глибоким слухом кухля непочута, Присутня в жилах, стягнутих вузлом, Збережена невичахлим теплом, Ти так углибла в корені думок, Що вдвічі важчим став мій кожен крок, І кожне слово так до вуст припало, […]...
- Олена Теліга – Соняшний спогад СОНЯШНИЙ СПОГАД Василеві К/уриленкові/ І Мій чорний день хитнувся і розтанув, Гарячим сонцем спалений згори. Це знову ти, ніколи не коханий І завжди близький, спогадом гориш. Ось я вдихнула чудодійний розчин Ясного сміху, променястих слів І знов вернула на поля і площі Своїх давно перейдених шляхів… Де не було примар на виднокрузі, Де на терезах […]...
- Микола Вінграновський – Спогад про війну Сумні без батька двоє діток цих. На пагорбах, на вицвілім стернищі Одне пасе козу, друге пасе корову, А мати із сапою день при дні На буряках на школу, і одежу, Та на харчі вже грішми заробляє Й поволі старіє щовечора сама… Вони ж собі обоєнько удвох Тихенько граються та сваряться тихенько… Я вже забув, як […]...
- Наталія Пиж – Помилка Роблять багато помилок Люди в своєму житті. Моєю помилкою, любий, Донедавна був тільки ти. Усвідомивши речі буддені, Усвідомивши ціль у житті, Я забула про ті проблеми, Що створював ти мені. Адже кажуть же люди в народі- Це іще квіточки. В майбутньому буде нагода Дізнатись й про ягідки. Не один ти на світі, коханий, Не спустошене […]...
- Наталія Пиж – Чужі Ми чужі з тобою – ти і я. Ми на різних полюсах планети. Ми з тобою наче течія, Що несеться крізь міцні тенета. Ми з тобою одинокі як завжди, Ми з тобою зовсім різні люди. Наші розійшлися поїзди, Зустрічі у нас уже не буде. Ти стоїш на березі ріки, Ти стоїш і дивишся так пильно. […]...
- Наталія Пиж – Сльоза Неначе капелька прозорої роси, Неначе капелька холодного дощу, Неначе капелька джерельної води Сльоза солона випекла щоку. Вона блищала на обличчі молодім, Вона сіяла як коштовний камінь, А у серці блискавка і грім Наганяли чорні, непроглядні хмари. Хмари диму, попелу, образ, Хмари нещасливого кохання, Хмари неправдивих ніжних фраз, Чорні хмари тихого страждання. І сльоза, неначе капля […]...
- Наталія Пиж – Так хочеться Так хочеться щось написати Розумне, сердечне й просте. Так хочеться всім розказати, Що каже сердечко моє. Сумує, ревнує, страждає Огорнене сумом й печаллю За ким і для чого, кого і до кого Сама я для себе не знаю. Так хочеться бути собою… Та сили на це не хватає Так хочеться бути з тобою Та хто […]...
- Наталія Пиж – Наречена Наречена в весільному вбранні Сумувала у затінку ночі, Сумувала вона за коханням І ховала заплакані очі. Її гості гуляли усі надворі, В них веселий й бадьорий був настрій. Лише в неї в душі бушували вогні Пропікаючи серце їй наскрізь. Як верба, що схиляється так до води, Так вона до землі похилилась. Цілувала чиїсь на травичці […]...
- Наталія Пиж – Чекання В вечірньому небі заходило сонце, Всі квіти голівки ховали свої, Вона ж виглядала його крізь віконце, Хотіла зустріти вечірні вогні. А він не приходив, не линув до неї Вона ж все чекала кохання своє. Хотіла провести цю нічку із милим, Хотіла дивитись як сонце встає. Та ось на ромашках роса виступає, В гаю десь далеко […]...
- Наталія Пиж – давай залишим все як є Давай залишим все як є Не будем будувать ілюзій Пройшло, минуло те усе Тепер з тобою просто друзі. Не будем плакати, страждать В душі вже все переболіло Не будем зустрічі шукать Для нас це все вже не важливо. Лиш інколи у голові Вспливуть моменти того щастя Коли були на самоті Кохали, й все було прекрасне. […]...
- Олександр Олесь – Безсмертники Вони давно вже втратили життя, В них згасло все, що тільки малось, Умерли всі і думи, і чуття, І тільки форма їх такою же зосталась… Але вони сміються, мов вві сні, І погляд мій приковують до себе, Нагадують розкоші весняні І кажуть про тепло, про радощі, про тебе. Ці квіти – спогади про світлі дні… […]...
- Наталія Пиж – Як важко усвідомлювати світ Як важко усвідомлювати світ, Як важко жити в цю важку годину, Пройшло багато тих великих літ, Як Господь Бог створив людину. І живе людина на землі, Творить все, що можна сотворити. Діла добрі і звичайно злі, Хіба можна нам без цього жити. Знаєм, що не можна бути злим, Знаєм, що не можна всім брехати, Знаєм, […]...
- Наталія Пиж – Ти зумій відпустити, я пішла в далечінь Ти зумій відпустити, я пішла в далечінь Перекресила наше майбутнє Ти зумій все простити, на стосунках вже тінь Ми з тобою вже разом – відсутні. Все пусте – у думках, у душі, в голові Не болить вже так прикро у грудях Залишились тепер ми самі по собі І провини шукати не будем. Ми почнем все […]...
- Наталія Пиж – Коли на душі мені важко Коли на душі мені важко, На серце лягає печаль, З’являєшся ти. Ненадовго. Секунду, хвилину… А жаль! Приходиш до мене як мрія, Як марево в тихому сні, І я, наче квіточка млію, А ти щось говориш мені. Обійми твої, твої руки, Твої ніжні й чуттєві вуста… Ніколи я їх не забуду. А зараз чекаю листа. Чекатиму […]...
- ЛЮБОВ Ало, любов! Ти чуєш?… я здаюся. В мені немов, щось ожило. Прийди до мене, більше не боюся, Закрила очі на все те, що вже давно було. Так легко стало на душі, І біль гірку я відпустила. Навіщо спогади сумні??? Для тебе серце знов відкрила. А знаєш… вірю, що прийдеш, Тому, що я колись любила, І […]...
- Микола Луків – Матері За все, що маю, дякую тобі, За все, що маю і що буду мати… Ночами сняться зорі голубі І вишні білі на причілку хати. Немов пилину, світ мене крутив, Ловив я мрію і мету високу. Пробач мені, що тяжко завинив, – Лишив тебе на старість одиноку. Та й що я знав, коли із дому йшов, […]...
- Крістік Хрустік – Ти – муза, та я чомусь тебе втрачаю Ти – муза, та я чомусь тебе втрачаю. Ти десь блукаєш між моїм і не моїм… І що робити я давним-давно не знаю, В зимовім серці – літні грози й грім. Мені б хотілося тебе кохати, але ти Вже не один у серденьку та горі свому І вже не боляче, а хочеться втікти, Та я […]...
- Христина Сможаник – Справжня любов Божа любов дарує нам дива Кого б ми щиро не любили То Божа вся любов жива Усі довкола у жазі кохання Втрачаємо надію у життя Коли відчуєм присмак лиш розчарування. Але любов насправді не така, Якою бачать люди без чуття Вона, як квітка ніжна і легка. Я думаю, що це вже не любов, Коли ми […]...
- Василь Стус – На Колимі запахло чебрецем На Колимі запахло чебрецем І руто-м’ятою, і кропивою. Кохана сестро, дякую! З любов’ю Паду в про тебе спогади лицем. А й спогади: сліпна коротка мить, І ти в сльозах – обранена об мужа. Квадратний отвір вахти, і байдужа Сторожа. І дрібненький син кричить: “Татусю, до побачення!” А ми Вдивляємося в те, що не екрані Яви […]...
- Ольга Анцибор – Рідний дім Вишня цвіте біло пінно, Землю вкрива пелюстками, Хочу хоч на хвилину В рідний наш дім, до мами. Двір і батьківський ганок, Стежка між трав шовкових, Сонце дарує ранок І аромат медовий. Квітне тюльпан багряно, Білих нарцисів хмарка, Роси, що впали рано, Жадібно п’є фіалка. Лину до отчого дому, В домі від щастя тісно, Радість живе […]...
- Любомир Винник – В тобі найяскравіші барви світу “Яка різниця життя гірке чи солодке, Якщо з тобою воно смачне Роман Павлишинець В тобі найяскравіші барви світу. Вся ніжність дотиків захована в тобі, Романтика ночей п’янкого літа. Очі зелені? Сірі? Карі? Голубі? Та байдуже до кольору очей, До твого зросту. Кольору волосся. У тобі стільки дивних ще речей, Мов ти на цій планеті тільки […]...
- Наталія Пиж – І знову сни, і знову ти І знову сни, і знову ти І знову я не я… І знов весна, і знов сама І знову не твоя… . Лиш в снах одні На самоті З думками про життя Про те що ти не мій А я є не твоя… І знову сни, і знову ти Закохані… .щасливі… молоді… Залишимось такими як […]...
- Для тебе Кожний день встаю, лиш думаю про тебе! Про моє сонечко, про мою любов! І кожний вечір лягую з думкою про тебе, про свою любов! І хочу я! бути лиш з тобою, з моєї зіркою ясною! Усе життя з тобою, лиш з тобою прожити неначе унісон! Ти моя єдина! Живу я лиш для тебе, для тебе […]...
- Марта Тарнавська – Будь зо мною Люблю тебе я давно, ти – світу вікно, Ти – радість і жаль, ти – сміх і печаль. Ходім у край наших мрій, коханий мій, До зір аж ходім, там вічний наш дім. Любов – життя наснага і джерело, В любові зустрічаймо добро і зло. Яке ж бо радісне наших серць злиття: Будь зо мною […]...
- Ольга Анцибор – Чари синіх твоїх очей Чари синіх твоїх очей, Як недуга з мене виходять, І жалі безсонних ночей, Іншу жертву собі знаходять. Я не бачу тебе давно, Я із снів тебе проганяю, Хоч дивлюся в темне вікно, Та давно тебе не чекаю. Ти не прийдеш, бо вже зима, Снігом білим стежки покрила, І кохання давно нема, Ти зламав йому білі […]...
- Вірш – Звертаюся до тебе друже Мій давній друже – Світ, Вкраїно Віршем не можна передати Той біль, ту жаль за Україну А з спогадів лиш мить забрати, І все зібрати воєдино Та вірш прекрасний написати, Я зараз в спогади полину І буду правдоньку шукати. Коли ж задумаймось про волю? Коли ж щасливії будем? А серце ранене до болю, А серце […]...
Малишко вогник.