Наталя Климюк – основний. інстинкт
Закохуватись в ідіотів – мій основний принцип
І поки всі інші чекають на принців
Я розкладаю себе на ноти
Будую кивоти
Намагаюсь втиснутись в минулорічні джинси
Доводжу усе докінця
І розпочинаю спочатку
Залишаю комусь по вінця любові на згадку
І фото
Але якщо чесно.. то досі ще жодної знимки
З тими, хто кожного дня вкручував новий гвинтик
Моєї зневіри
Обламував крила
І шепотів: ну моя, мила,
Ти розумієш
Лиш той має справжню силу,
Хто любити не вміє
А я кивала головою, обіймала
І відчувала як на душі тепліє
Що я мала проти їхньої зброї
Окрім мрії
І почуттів
Окрім бажання втонути в тенетах зухвалих слів
В тенетах губних сплетінь
Пекучих й терпких
Що я мала проти них?
Дивна річ, завжди обирати не тих..
Не таких
Знаєш.. закохуватись в ідіотів – моє кредо
Я по – іншому просто не можу.. ніяк
І якщо я справді на тому шляху, де треба
І якщо я дійсно іду до тебе
То будь ласка, подай хоч якийсь знак.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Наталя Климюк – не. любов Душно. Твоє мовчання скоро мене задушить Знавіснілі погляди обвиваються навколо шиї немов вужі Твоя любов зовсім не бере за душу Не чіпає мене. і не рушить Не розбиває дощенту сердечні мої вітражі Не змушує балансувати десь там, на межі Чесно. мені все одно Я нічого не відчуваю, коли ти стискаєш мої долоні До болю Цілуєш […]...
- Твір на тему: Інстинкт натовпу і я (твір-роздум) (1 варіант) Слово “інстинкт” має два значення. Перше – вроджена здатність здійснювати потрібні дії у незвичайній ситуації, наприклад, інстинкт самозбереження, друге – внутрішні почуття, наприклад, зрозуміти що-небудь інстинктом рідної людини. Ніколи не можна підкорятися стихійним діям натовпу, інстинктам. Інстинкт іноді справді потрібен людині, але ним треба розумно керуватися. Натовп – це велика сила, яка може підкорити собі […]...
- Заважає думати інстинкт Заважає думати інстинкт, Відмежований і збитий в натовп, Нижчим бути заважає дим, Упакований і збитий в лати. На газеті біла пустота, Складена байдужістю в конверті. Запитай, яка Вона була, Доки не назвали її Смертю… Дівчина, неторканістю зла, Зірка, що сліпою стала в морі? Та, що не тікає Чи Свята, Свічкою убита на іконі?.. Загортає совість […]...
- Наталя Гуркіна – Сила любові Якби не маленька зернина, Що впала в обійми землі, Не мала б тоді Україна Хлібини щодень на столі. Ось так і маленька дитина, Яка у родині росте, В любові – це буде Людина. Без неї – вона пропаде!...
- Протистояння митця та філістера – основний конфлікт казки Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер” I. Гофман як багатогранний митецьромантик. (Амадей Гофман – німецький письменник, композитор і художник. У його фантастичних оповіданнях і романах втілився дух німецького романтизму.) II. Казка Гофмана “Крихітка Цахес… ” – багатоплановий твір. 1. Специфіка романтизму Гофмана. (Події у творах Гофмана майже ніколи не відбуваються у далеких краях – зазвичай його неймовірні фантастичні герої діють у […]...
- Твір на тему: Інстинкт натовпу і я (твір-роздум) (2 варіант) Щоб ми там не говорили про духовну вищість людини, про її здатність мислити, аналізувати поодинокі факти, ділитися інформацією з іншими, про вроджену здатність кохати, ненавидіти, піклуватися, зраджувати тощо, незаперечним залишається одне: десь там у підсвідомості, у якомусь її верхньому шарі в кожній людині сидить тварина. Ця тварина забезпечує людині безпеку життя, продовження роду, іншими словами, […]...
- Основний конфлікт “Чорної ради” П. Куліша Основний конфлікт “Чорної ради” П. Куліша Вагоме значення в українській літературі має П. Куліш як прозаїк. Основне місце тут займає роман “Чорна рада”, у якому автор точно відтворив провідні закономірності епохи. Основний конфлікт твору – це зіткнення верхів і низів, старшинських козаків і черні – запорожців, селян, ремісників. Письменник першим у літературі переніс всю увагу […]...
- Постмодернізм як основний художній напрям літератури 90-х років XX ст Термін постмодернізм найчастіше пов’язують насамперед з інтелектуальною напругою кінця тисячоліття – не стільки часовим підсумком, як узагальненням європейської культури, що дійшла свого зросту і сили, та не позбулася найболючіших своїх проблем. Основним джерелом постмодернізму в аспекті пізнання виявилася “деструкція”, визнання прогресу лише у вигляді неспростовної ілюзії, загострене відчуття вичерпності історії, естетики, мистецтва. Народившись спочатку як […]...
- Наталя Пасічник – яких ще слів якого алкоголю Яких ще слів якого алкоголю Тобі не вистачатиме для щастя Аби сьогодні ніби мимоволі Прийняти це безсоння як причастя Аби в пітьмі засяяли сильніше Твоє обличчя і обличчя повні І ніч здалася зітканою з тиші – Ні вітру в голові ні шуму зовні Щоб ліжка порожнеча до останку Заповнила твою осінню душу Заснути біля третьої […]...
- Ірина Лахоцька – Хитнувся світ Хитнувся світ. Стемніло. Ти в тенетах. Слова поникли. Зламане перо. Це так важливо для душі поета Натхненно й свято вірити в добро. Погасло світло. Згублене кресало. Сльоза зі щемом впала на клавір. Коли в ту саму мить когось не стало- Забракло слів, які торкнуть папір…...
- Дмитро Загул – “де взяти слів таких жагучих… “ Де взяти слів таких жагучих, Таких нечуваних проклять? І біль тих ран моїх пекучих В слова співучі переллять. Щодня, щовечора, щоранку Зітхає серце те слабе І, хоч квилить безперестанку, Не може зрушити тебе. ІЗ ЗБІРКИ “З ЗЕЛЕНИХ ГІР”, З ЦИКЛУ “ЛІРИКА ІІ”...
- Наталя Гуркіна – Сніжинки Узимку до ялинки Злетілися сніжинки. Та як порахувати, Якщо їх не впіймати?! Одна сніжинка, двоє… На пальчик сіли троє… Десята, двадцять шоста… Тридцята, дев’яноста… І їх не полічити! В долонях не вмістити! Сто сьома.. сто дев’ята… Їх тисячі, малята!...
- Наталя Гуркіна – Скільки живуть свійські тварини? Раз зозулька у селі почала кувати, Всім тваринам для життя роки дарувати. Для малого поросяти двадцять два “ку-ку”, Півнику – дванадцять років для ку-ку-рі-ку. Вівцям справно відлічила двадцять один рік. Для лоша відрахувала гарний, довгий вік. Шістдесят… і ще рахує!.. все – шістдесят сім! Всі тваринки до зозульки: от би нам так всім! Для корівки […]...
- Забіла Наталя – Біла шубка Казка про хвалькуватого зайчика. Був собі зайчик. Усіх зайчиків звичайно звуть Стрибайчиками або Побігайчиками. Але цей зайчик був такий хвалько, що всі звали його Зайчик-Вихваляйчик. От збере він навколо себе юрбу зайчат і починає вихвалятися: – Я найрозумніший, я найспритніший! Я бігаю швидше за всіх, я стрибаю вище за всіх! Слухали, слухали його зайчата, а […]...
- Іван Франко – “Смішний сей світ!” Смішний сей світ! Смішніший ще поет, Що все в нім хоче серіозно брати, Що в тій погоні до незвісних мет Розумну думку рад би відшукати. Смішний сей світ! В нім правом – дикий гнет, А чесна праця в перегнилі шмати Вкриваєсь, а коб мала лиш відмет З страв дармоїдів, щоб живіт запхати, То мала б […]...
- Наталя Гуркіна – Суп Мамо, тату, бабо, дід! Йдіть до хати, вже обід! Я сама вже стіл накрила, Суп усім нам наварила. Ось попробуйте, – смачного! Ви не їли ще такого! Там і вишня, і малина, Недоспіла ще калина, Соняшник є, і пшениця, З магазину паляниця. Суп я салом присмачила, В мисочки усім налила… Не соромтеся, смакуйте! І сусідів […]...
- Наталя Гуркіна – Ко, ко, ко Курка каже: Ко, ко, ко, Не даю я мо-ло-ко, Серед лугу не пасусь, Я – на сідалі несусь! Як скажу лиш “Ко, ко, ко” – Є яєчко! Бачиш? О!...
- Наталя Гуркіна – Сніговичок Я народжений зимою, Як нападав сніг. Зліплений я дітворою З голови до ніг. Носик – морква, чи бурулька, Руки – з гілочок. Замісь шапочки – каструлька. Я – Сніговичок!...
- Наталя Гуркіна – Мур-мурчик Кошеняткові сметанки налили у миску, А бабуся ще поклала Мурчику сосиску… Як поїв – стрибнув на руки мур-мур-муркотіти… Про вусаті свої справи з нами гомоніти. Як він мишок налякає і перехитрує, Як у песика із миски кашку поласує… Муркотить от так наш Мурчик, сни нам навіває, Всі турботи і печалі наші розганяє…...
- Наталя Гуркіна – державний прапор Державний прапор України – Це стяг із двох подовжніх смуг. Він символ вільної людини, У ньому український дух! У синім – небо Батьківщини, Його безкрайність і блакить, І вище нього, Україно, Хай пісня нації летить! У жовтім кольорі – колосся, Багатство нашої землі. Щоб у достатку всім жилося, І в люднім місті, і в селі. […]...
- Наталя Гуркіна – Прилетів мені до ніг Прилетів мені до ніг Із небес пухнастий сніг. З нього кульок наліплю, Й бабу снігову зроблю…...
- Наталя Гуркіна – Матусині поцілунки Спали очі, спали вушка, Не будила їх подушка. Мами губи доторкнулись – І вони за мить проснулись....
- Наталя Гуркіна – Сороки Чорні сороки по парку літали, Лавки фарбовані не помічали… Білим замурзали груди і боки, Стали з тих пір геть усі білобокі....
- Наталя Гуркіна – Помагайчик Я у мами помагайчик: все допомагаю! Прибираю і пилюку справно витираю. Готувати смакоту вчить мене бабуся, Майструвати корабель – йду я до дідуся… Вмію квіти поливати, речі розкладати… А чи любиш ти матусі так допомагати?...
- Наталя Гуркіна – Заяча лiчилочка Раз, два, три, чотири, п’ять – Моркву зайчики їдять… Шосту й сьому не чіпають, А на зиму відкладають!.....
- Наталя Гуркіна – Киця-трудівниця Захворіла в кішки лапка, І заплакала царапка. Стала жалібно нявчати Та людей на поміч звати. Подивилися ми ніжку І побачили, що кішка Пхала лапку у сметанку, В трилітрову, скляну банку. От тоді ми й зрозуміли: В киці м’язи заболіли! Наморилась трудівниця, Наша люба, гарна киця....
- Наталя Гуркіна – Просиналка Ніжки з носиком проснулись, Ручки сонно потягнулись, Очі просять ще поспати, Та пора і їм вставати. Дзинь-дзилінь, дзинь-дзилінь, Геть іди від мене, лінь! Ще разочок потягнуся, І проснуся я, проснуся!.....
- Наталя Гуркіна – Білочка Гілочками лісу Білочка стрибає, В ротику горішка Зубками тримає. Треба їй все літо Добре працювати, Щоб в холодну зиму Їжі вдосталь мати....
- Наталя Гуркіна – Рукавички для синички На базарі для синички Ми купили рукавички. Та назад їх повернули, Бо на лапки не вдягнули....
- Наталя Гуркіна – Лічилочка мишеняти Мишенятко сало їло І шматки його лічило: Перший кусень – за матусю, Другий, товстий, – за бабусю. Третій “кусь” за тата Миша, Потім “кусь” – за діда Тиша… За родину смачно їлось, Але сало… закінчилось....
- Наталя Гуркіна – Зимова казка Прилетіла, наче птиця, Снігу намела… Білосніжна чарівниця, Тітонька-Зима. І засяяли сніжинки, – Казка надворі. Червоніють на ялинці, Птахи снігурі....
- Наталя Гуркіна – друзям Всім, хто гралися зі мною, Поцілунок шлю рукою. Нічка швидко промине – І побачите мене!...
- Наталя Гуркіна – Бартер Я для мами і для тата квітів назбирала, Величезного малюнка їм намалювала. Але все це заховаю до пори в шухлядку, За обідом обміняю в них на шоколадку!...
- Наталя Гуркіна – Струмочок Серед лісу наче змійка Струмок малий в’ється, В нім водичка життєдайна Радіє, сміється. Ну, а сонце променисте Береги лоскоче, Дно пологе, кам’янисте Обігріти хоче. Над струмочком невеличким Низенько схилюся, І холодної водички Із нього нап’юся....
- Наталя Гуркіна – Мороз-чарівник Коли всі засинають, Мороз для нас на склі Видмухує малюнки Великі і малі. На них є зайченята, Червоні снігурі, Сріблясті диво-баби Великі снігові… А вранці, на світанку, Як сонечко блисне, Із криги візерунок На шибці оживе....
- Наталя Гуркіна – Сніг Розв’язав мішечка Дядько Сніговій, Відпустив на волю Білий, сніжний рій. Розлетілось всюди Диво крижане, Усміхнулись люди – Сніг пухнастий йде!...
- Наталя Гуркіна – Березневий снiг Знов падав сніг, летів, кружляв, Сміявся щиро, танцював. І обіймав усіх-усіх У березні зимовий сніг. А десь, в далекому вікні, Хтось, наче в казці, уві сні, Це диво сніжне споглядав І про своє щось міркував… А сніг летів, летів, летів… Повільно, швидко (як хотів!), Щоб в березневі гарні дні Хтось усміхався у вікні....
- Наталя Гуркіна – Нотне гнiздечко До, ре, мі, фа, соль, ля, сі – Ось і ноти є усі! Нотних пташечок гніздо – Сі, ля, соль, фа, мі, ре, до....
- Наталя Гуркіна – Жаб’ячі посиденьки Заспівала жабка пісеньку: ква-ква… Про липневу спеку і швидкі жнива, Про дощу краплинки і про комарів, Про кущі лепехи і великий рів… Про гаряче сонце і казкову ніч До подружок жабка квакотіла клич. Закликала друзів утворити хор, Заспівати разом пісню в до-мажор…...
- Наталя Гуркіна – Лічилочка Щоб в садку не сумувати, Буду діток рахувати. Перший – Саша, друга – даша, Третя з бантиком – Наташа! А четвертим буде Коля, У пісочку п’ята – Оля. Шість – це дмитрик, сім – Іванка, Вісім – з квітами – Мар’янка! Дев’ять – Костя, десять – Рома, Одинадцята – це Тома! Де дванадцята дитина? Грає […]...
Дуже короткий переказ новела м коцюбинського інтермеццо.