Назрівання соціально-політичних конфліктів у самодержавній Російській імперії (за новелою Володимира Винниченка “Суд”)
Назрівання соціально-політичних конфліктів у самодержавній Російській імперії (за новелою Володимира Винниченка “Суд”)
Розквіт таланту В. Винниченка припав на початок XX століття – бурхливу епоху, коли відбувалися численні селянські заворушення і бунти, переосмислення громадських цінностей усіма верствами народу. Це, кінець кінцем, епоха першої російської революції 1905 року.
Письменник прагнув художньо зобразити соціально-політичні й моральні проблем цього часу, намагався на живому матеріалі показати повну відсталість
Один з таких творів – новела “Суд”, у якій В. Винниченко дошкульно і свіжо показав образ щирого поміщика-“малороса” з його українською патріархальщиною.
Саму новелу можна розбити на дві частини – розмова Михайла Денисовича Самоцвіта з гостем – сусіднім панком Дуриндою, в якій Самоцвіт викладає свої погляди про ставлення до “нових часів” і його, Самоцвітів, “суд”, свідком якого і стає Дуринда.
Під час чекання жатки, яку Самоцвіт пообіцяв своєму сусідові Дуринді, Михайло Денисович жаліється про настання важких, незрозумілих часів.
А Самоцвіт же, “хохол, малорос сам… “, міцно тримається святих старих законів. Навіть впровадженню техніки він опирається, вбачаючи в цьому загрозу старим патріархальним правилам. Він не бажає використовувати жатку, бо є мужики. А “це машини трошки кращі… Не заламається й не спортиться… “
“Філософія” Михайла Денисовича проста: “Не треба мудрувать, от що! Не треба політикувать… “Роз’яснять, пояснять… ” В морду! От і все роз’ясненіє. По-моєму”. Зараз нічим не можна стримати мужика, тільки цим одним: “… ще одно, чим можна здержать мужика, то… бить його треба… Бить, бить і не давать і вгору глянуть… ” А Дуринді, який уважно слухає промови Самоцвіта, вже так і хочеться, “щоб усі мужики зробились одним чоловіком”. Щоб дав раз-два – і все спокійно.
Як же це діє в житті? Приводять нарешті селянина Крутоноженка, за словами Самоцвіта, велику “каналію”. Хоч Крутоноженко представився Никифором, а не Никонором, якого справді очікував Самоцвіт, він не звернув на це уваги, і почався “суд”. Швидко він і закінчується кількома Самоцвітовими ударами в “морду” селянина. Селянин ви – правдовується перед начальником. Залізна “філософія” ніби діє безвідмовно. Але тут сталася заминка. Виявляється, що побитий чоловік – брат Никонора Никифор Крутоноженко. Сам Никофор та інші селяни, злі й розпалені, кричать на Самоцвіта, називаючи його суд “розбоєм”. За-кінчується “суд” вивезенням обох Крутоноженків у місто, на “справжній” суд – уже як майже злісних бунтівників. Селяни обурені. Треба працювати, а тут такі події. Зараз і пішла в хід жатка, яку Самоцвіт до кінця свого життя не хотів використовувати.
А Дуринда, виїжджаючи з подвір’я, згадує як страшне пророцтво слова Самоцвіта: “Полетимо, полетимо, аж загудить, молодой человєк!”
Теперішній земський начальник, а по суті, класичний поміщик-сат рап Самоцвіт усіма силами прагне зберегти старі порядки. Але не бачить через заскорузлість і ненависть до “мужиків” змін у суспільстві. Саме суспільство вже змінилося, а Самоцвіт – ні. Він і не бачить, що своїми “благими” законами і самим стилем управління розбурхує народний гнів.
Михайло Самоцвіт – лише типовий представник свого прошарку, але ж у житті їх десятки тисяч. І діють інші самоцвіти так само, піднімаючи сотні тисяч озлоблених селян. А значить, в одному Самоцвіт усе ж таки був правий, коли казав Дуринді, що “через 10 год” мирного життя вже не буде. Правда, перевернув він усе навпаки: бив мужиків, щоб “через 10 год” не було ніяких бунтів і революцій, хоча потрібно було б негайно припинити цю “патріархальщину” і приступити до створення справді правового суспільства. Але самоцвіти ще дуже далекі від цього.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Соціальні й моральні проблеми “смутного” часу (за оповіданням Володимира Винниченка “Суд”) Соціальні й моральні проблеми “смутного” часу (за оповіданням Володимира Винниченка “Суд”) Володимир Винниченко увійшов в історію України як активний полі-тичний діяч і письменник світового рівня, що силою художнього слова відбив соціальні струси початку XX століття. Стихія бунтів і зворушень, зіткнення влади з народом давали йому надзвичайно цікавий і багатог ранний матеріал для написання яскравих творів. […]...
- Драма Володимира Винниченка “Пророк” – це вершина світового модерну в жанрі соціально-психологічної драматургії (Твір-відгук) Можна жить, а можна існувати. Можна думать – можна повторять. Та не можуть душу зігрівати Ті, що не палають, не горять! Люди всі по-своєму уперті: Народившись, помирає кожна. А живуть століття після смерті Ті, що роблять те, чого “не можна”. В. Симоненко Письменника, творчість якого спричинила розвиток нового напрямку в українській літературі, слава якого гриміла […]...
- Твір-відгук. Драма Володимира Винниченка “Пророк” – це вершина світового модерну в жанрі соціально-психологічної драматургії Твір-відгук. Драма Володимира Винниченка “Пророк” – це вершина світового модерну в жанрі соціально-психологічної драматургії Можна жить, а можна існувати, Можна думать – можна повторять. Та не можуть душу зігрівати Ті, що не палають, не горять! Люди всі по-своєму уперті: Народившись, помирає кожна. А живуть століття після смерті Ті, що роблять те, чого “не можна”. / […]...
- Реалістичність зображення людських характерів у творах Володимира Винниченка Реалістичність зображення людських характерів у творах Володимира Винниченка. Володимир Винниченко – виняткова постать в українській літературі та історії. Новеліст, романіст, драматург, публіцист, поет, митець-маляр і одночасно політичний діяч. Його твори уже на початку XX ст. перекладали багатьма мовами. У центрі його художніх пошуків завжди була Україна та болючі проблеми української нації. Уже перша збірка творів […]...
- Постать нового лідера мас (за оповіданням Володимира Винниченка “Салдатики!”) Постать нового лідера мас (за оповіданням Володимира Винниченка “Солдатики!”) Початок XX століття увійшов в історію України як “смутний час”, коли починалися селянські бунти, підпали й погроми панських маєтків, нових форм набирало політичне життя. Об’єктивним і уважним літописцем цього часу став Володимир Винниченко – активний політичний діяч і видатний письменник. Зі сторінок його ранньої прози постала […]...
- Життя та творчість Володимира Кириловича Винниченка (курсова робота) Життя та творчість Володимира Кириловича Винниченка План: Життєвий шлях Володимира Винниченка 1. Навчання та початок політичної діяльності 2. Винниченко-політик в боротьбі за вільну Україну 3. Життя та творчість за кордонами рідної України Рання проза Володимира Винниченка (1902-1907) 1. “І відкіля ти взявся у нас такий?” 2. На позвах з традицією: анатомія бунту (“Повія”, “Народний діяч”, […]...
- Життя та доля Володимира Винниченка В. Винниченко – один із найталановитіших українських письменників першої половини XX століття із складною життєвою та творчою долею. Автор 14 романів, 14 п’єс і понад 100 оповідань, автор першого в історії української літератури соціально-утопічного і фантастичного роману був оголошений ворогом соціалізму, націоналістом, шпигуном імперіалізму. Життя В. Винниченка можна охарактеризувати з трьох планів: як політичного лідера, […]...
- Показ прозріння селян і солдатів як нової політичної сили (за оповіданням Володимира Винниченка “Салдатики!”) Показ прозріння селян і солдатів як нової політичної сили (за оповіданням Володимира Винниченка “Солдатики!”) Одним з головних принципів творчості Винниченка є його незмінне прагнення до життєвої правди. Із позиції активного політичного діяча він відверто змальовує життя українського суспільства доби першої російської революції на сторінках малої прози. Ці тривожні роки вражали соціальними контрастами і конфліктами, змінами […]...
- Хто є хто? (за оповіданням Володимира Винниченка “Федько-халамидник”) Прочитано останні рядки оповідання Володимира Винниченка “Федько-халамидник”, в якому автор розповів про двох хлопчиків – Федька і Толю. Про Федька ми дізнаємось з перших же рядків розповіді: “розбишака”, “наче біс який сидів у хлопцеві”, “босявка”, “сибіряка”, “пробий голова”, від якого немає спокою всій околиці. Герой твору постає неабияким бешкетником: то навмисне руйнує піскові хатки захоплених […]...
- Проблеми емансипації жінки в оповіданнях Володимира Винниченка Проблеми емансипації жінки в оповіданнях Володимира Винниченка Винниченко – аналітик людських душ, характерів і живих образів. / Г. Костюк / Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. / В. Симоненко / Прикро, що майже 30 років Україна не […]...
- Аналіз новели Володимира Винниченка “Момент” 1910 Темою Імпресіоністичної новели “Момент” стала історія короткого кохання, що зародилося між молодим революціонером і панною в драматичній, ризикованій для життя ситуації. Історія ця справді психологічно витончена, світла й прекрасна, але й печальна, адже герой новели залишається наодинці з мукою осиротілого щастя, яке спалахнуло було на мить і зникло разом із чарівною панною (звідси й […]...
- Особливості імпресіоністичної прози (за твором “Момент” Володимира Винниченка) Особливості імпресіоністичної прози (за твором “Момент” Володимира Винниченка) Час складається з моментів. Ми непомітно проходимо повз одні, при згадці про інші серце починає тривожно калатати, деякі запам’ятовуємо назавжди. І немає чіткого алгоритму, чому відбувається саме. так. Іноді довірливий погляд, гарячий подих, невловимий аромат, що кружляє в повітрі… Умови, місце зустрічі, твій соціальний статус – все […]...
- Суд (дуже стисло/скорочено) – Винниченко Володимир До земського начальника Михайла денисовича Самоцвіта приїжджає сусідський панок дуринда. Щоправда, він називає себе дуриндою та розмовляє російською. Але Самоцвіт підкреслює, що він прибічник старих звичаїв, хохол, та що дуринда – звичайне українське прізвище. Панок ніяковіє від таких слів. Дуринда приїхав до сусіда попросити жатку. Самоцвіт нею не користується, бо його робітники справно жнуть та […]...
- Творчість Володимира винниченка 1902-1920 рр. у генетичних і типологічних зв’язках з європейскими літературами Творчість Володимира ВИННИЧЕНКА 1902-1920 рр. у генетичних і типологічних зв’язках з європейскими літературами Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 – “Українська література”. Захищена 12 жовтня 1998 року у спецраді Київського Національного університету ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА. ВСТУП Актуальність теми. З початку 1930-х рр. і до кінця 1980-х рр. творча спадщина […]...
- Життя та творчість Володимира Винниченка ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО (1880-1951) Володимир Кирилович Винниченко народився 28 липня 1880 р. в Єлисаветграді Херсонської губернії (тепер Кіровоградська область) в робітничо-селянській родині. Від першого шлюбу мати В. Винниченка мала трьох дітей: Андрія, Марію й Василя. Від шлюбу з Кирилом Винниченком народився лише Володимир. У народній школі Володимир звернув на себе увагу неабиякими здібностями, і через те […]...
- Володимир Винниченко – Суд (Стислий переказ, дуже скорочено) ВИННИЧЕНКО ВОЛОДИМИР Суд (Стислий переказ, скорочено) До земського начальника Михайла Денисовича Самоцвіта приїжджає сусідський панок Дуринда. Щоправда, він називає себе Дуриндою та розмовляє російською. Але Самоцвіт підкреслює, що він прибічник старих звичаїв, хохол, та що Дуринда – звичайне українське прізвище. Панок ніяковіє від таких слів. Дуринда приїхав до сусіда попросити жатку. Самоцвіт нею не користується, […]...
- Життєпис Володимира Винниченка Володимир Винниченко (26 липня 1880 – 6 березня 1951) Володимир Винниченко народився 14 липня 1880 року (за ст. ст.), в місті Єлисаветграді Херсонської губернії в робітничо-селянській родині. Батько його Кирило Васильович Винниченко, замолоду селянин-наймит, переїхав з села до міста Єлисаветграду й одружився з удовою Євдокією Павленко, народженою Линник. Від першого шлюбу мати В. Винниченка мала […]...
- Реалістичність зображення тяжкого становища українського народу в творах В. Винниченка (2 варіант) З творами Володимира Винниченка ми знайомі вже давно. Ще в п’ятому класі переживали, читаючи оповідання “Федько-халамидник”, плакали, співчуваючи відчайдушно сміливому хлопчику Федьку, чесному й гордому, свавільному, але доброму й чуйному, який загинув, та не видав випещеного Толю, якого йому було жаль. Глибоко в душу закралося в нас обурення на Толю, його батька і їм подібним, […]...
- Твір на тему: Моє враження від оповідань Володимира Винниченка (Твір-відгук на самостійно прочитану книгу) З великим захопленням я прочитав збірку оповідань Володимира Винниченка, яка називається “Намисто”. У ній розповідається про життя дітей бідноти на початку XX століття. Найбільше з усіх мені сподобалися оповідання “Гей, чи пан, чи пропав” і “Гей, не спиться”. У цих оповіданнях діють одні й ті самі персонажі. Письменник дуже правдиво зображує дітей. Головні герої оповідань […]...
- Зображення Російської імперії як царства зла у поемі “Сон” Багато творів Т. Г. Шевченка мають викривальний пафос. Його обурювали та несправедливість і злочинства, які він бачив у Російській імперії. Він був борцем проти неправди, що панувала в Росії, за що і був покараний вигнанням з України, засланням, солдатською муштрою, забороною писати і малювати. Але він не скорився, і через багато років його щирі і […]...
- Сатиричне зображення царської імперії у поемах Т. Шевченка “Сон” і “Кавказ” Все своє життя Тарас Григорович Шевченко присвятив боротьбі за краще майбутнє рідного народу, засуджуючи при цьому тих, хто безперервно знущався над Україною, і насамперед – царат. У поемах “Сон” та “Кавказ” він затаврував імперську політику царської Росії. Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Такою ідилічною картиною розпочинається поема […]...
- Сатиричне зображення царської імперії у поемах Тараса Шевченка “Сон” і “Кавказ” Сатиричне зображення царської імперії у поемах Тараса Шевченка “Сон” і “Кавказ” Усе має свій початок. І хоча сьогодні неможливо сказати, хто першим почав складати пісні, проте ми знаємо автора першого в українській літературі сатирично-політичного твору – це Тарас Григорович Шевченко, а сам твір, відповідно – поема “Сон”, написана 1844 року. Через рік великий Кобзар знову […]...
- Сатиричне зображення царської імперії в поемах Т. Шевченка “Сон” і “Кавказ” Усе своє життя Тарас Григорович Шевченко присвятив боротьбі за краще майбутнє рідного народу, засуджуючи при цьому тих, хто знущався над Україною, і насамперед – царат. У поемах “Сон” та “Кавказ” він затаврував імперську політику царської Росії. Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає, Такою ідилічною картиною розпочинається поема “Сон”. […]...
- Особливості ранньої прози В. Винниченка Володимир Винниченко – один із найталановитіших українських прозаїків і драматургів. Але його людська і творча доля складалася дуже важко. Свого часу за відверті виступи був оголошений ворогом соціалізму, націоналістом, агентом імперіалістичних держав, інтервентом. І як наслідок – сидів у тюрмах, жив нелегально, емігрував і знову, ризикуючи, переходив кордон. “Метри” ж критичного цеху, побачивши в доробку […]...
- “Україна завжди і постійно стояла в центрі його мрій… ” (за творчістю В. Винниченка) Творчість Володимира Винниченка – це яскравий художньо-публіцистичний літопис шляхів українського народу до незалежності в нашому буремному столітті. Для творів письменника характерні широта й актуальність тематики, новаторська манера письма. Він реалістично зображує тяжке становище темного і забитого селянства та міської бідноти, жорстоку експлуатацію заробітчан, перші спалахи соціального протесту. І завжди найістотнішим у житті Винниченка, політика і […]...
- Показ зрушень у селянській свідомості в оповіданні В. Винниченка “Салдатики!!” “Салдатики!!” Замуштровані, покірні виконавці наказів командирів і самого царя, а все ж рідні, свої, вихідці із селян, робітників, бідняцькі, вдовині сини. Саме до них із криком душі звертається Явтух, ватажок сільської громади, герой оповідання В. Винниченка “Салдатики!!” І саме таку назву обирає автор для свого твору. Проживши все життя чесно, за законами християнської моралі, не […]...
- Украдене щастя – соціально-психологічна драма Украдене щастя – соціально-психологічна драма Любов до драматургії І. Франко проніс через усе своє життя. В умовах тогочасної відсталої Галичини письменник боровся за народність і реалізм театрального мистецтва. Він був переконаний, що театр повинен бути не місцем для розваги безтурботних паничів-дармоїдів, а школою життя, провідником думок і почуттів, мрій трудового народу. Іван Якович Франко написав […]...
- Місце творчості В. Винниченка в українському літературному процесі Місце творчості В. Винниченка в українському літературному процесі I. Тріумфальний прихід Володимира Винниченка в українську літературу. (Після виходу першого ж оповідання “Краса і сила” творчість В. Винниченка була помічена і відзначена Іваном Франком і Лесею Українкою. Іван Франко писав, що серед млявої, малосилої, ординарної генерації сучасних українських письменників “раптом виринуло щось таке дуже рішуче, мускулисте […]...
- Своєрідність художнього світу В. Винниченка Якби треба було одним словом означити своєрідність художнього світу Володимира Винниченка, то це було би слово “парадокс”. Його творчість справді парадоксальна. Від появи перших оповідань і п’єс письменника і до його останніх творів вона викликала щонайжвавіший інтерес і найрізноманітніші відгуки читачів. Нею захоплювалися й обурювалися, бурхливо підтримували і сердито заперечували. Причина – у сміливому художньому […]...
- Соціально-психологічна повість О. Кобилянської “Земля” Повість О. Кобилянської “Земля” написана під впливом глибокого потрясіння від трагедії, що сталася в селі Димки на Буковині. Відштовхнувшись від життєвого факту жахливого братовбивства, письменниця зображує в повісті широку картину тогочасного селянського життя, розкриваючи умови, що стали поштовхом до страшного злочину. Одна з таких умов – життєво необхідна залежність людей від землі. Однак зрозуміло, що […]...
- Щастя як проблема буття (за оповіданням В. Винниченка “Момент”) В. Винниченко в оповіданні “Момент” стверджує: “Щастя – момент. Далі вже буде буденщина, пошлість”. Невже й справді щастя таке швидкоплинне? Виходить, не слід планувати майбутнє, а жити лише сьогоднішнім днем? Спробуємо знайти відповіді на ці питання, проаналізувавши вчинки персонажів твору В. Винниченка. Головний герой оповідання – тюремний оповідач на прізвисько Шехерезада. Він розповів своїм товаришам […]...
- Мелодія першого кохання (за новелою Гр. Тютюнника “Зав’язь”) Мелодія першого кохання (за новелою Гр. Тютюнника “Зав’язь”) Новела Гр. Тютюнника “Зав’язь” розкриває перед нами дивовижний світ зародження кохання. Початок цього найпрекраснішого почуття людини порівнюється із чудом зав’язі на рослинах під час весняного пробудження. І тому ми серцем погоджуємося із символічною назвою твору, бо перше кохання, його початок і є тією “зав’яззю”, про яку йдеться […]...
- Роздуми про миттєве і вічне в новелі В. Винниченка “Момент” (2 варіант) Яким змістом повинна людина наповнити своє життя, для того, щоб воно було повноцінним, яскравим, радісним? Що таке мить у порівнянні з вічністю? Здається, питання між собою не пов’язані, але це тільки на перший погляд. Іноді трапляється так, що коротесенька мить стає вічністю і наповнює все життя людини новим дивовижним змістом. Таку мить пережив герой новели […]...
- Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові особи повісті – це надзвичайно […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – соціально-сатирична комедія нового типу П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – соціально-сатирична комедія нового типу Іван Карпенко-Карий – найвизначніша постать в українській драматургії кінця XIX – початку XX століть. Він був, за визначенням І. Франка, “тим великим драматургом, якому рівного не має наша література”. Драматургічна спадщина письменника складається з вісімнадцяти п’єс, з-поміж яких найбільш відомою є п’єса “Хазяїн”. Це соціально-сатирична комедія […]...
- Розвінчання романтики більшовицької революції новелою “Я (Романтика)” Миколи Хвильового Розвінчання романтики більшовицької революції новелою “Я (Романтика)” Миколи Хвильового Новела “Я (Романтика)” М. Хвильового – твір складний. У ньому переплітається дійсність і марення, ілюзії і реальність. Колись палкий романтик, тепер М. Хвильовий постає перед нами як пильний аналітик, нещадний сатирик. Для нього однією з найважливіших стає проблема розбіжності мрії і дійсності. Тому у його новелах […]...
- Фанати революції перемогли… (За новелою М. Хвильового “Я (Романтика)”) Новела М. Хвильового “Я (Романтика)” – це втілення тієї віри та розчарування, які пережив у житті сам письменник. Це зображення антигуманного й антинародного характеру революції і громадянської війни. Митець аналізує суперечність служіння абстрактній ідеї, тому долі героїв новели такі трагічні. Дія відбувається в будинку “розстріляного шляхтича”, а розповідь ведеться від Імені головного героя “Я”, на […]...
- Драматургія В. Винниченка Показати, виразити людське – саме таким бачив завдання мистецтва В. Винниченко. Письменник змальовує не світ, не навколишнє середовище, а світ у людині, переживання, котрі говорять зсередини своїм голосом. Світ Винниченкових творів цілком матеріальний і не містить символічності та завуальованості. Саме цим і приваблює читачів, які знають його не тільки як чудового письменника, а й драматурга. […]...
- Надії і розчарування Володимира Самійленка Володимир Самійленко почав писати дуже рано. Навчаючись у Полтавській гімназії, він віршує російською мовою, але ближче познайомившись із творчістю Шевченка, захоплюється українською літературою і переходить на українську мову. Це сталося в часи, коли рідна мова в царській Росії зазнавала величезних утисків, і тому рішучий крок молодого поета можна сприймати як намагання стати на нелегкий і […]...
- Чи хотів би я мати такого друга як Толик? (за оповіданням “Федько-халамидник” В. Винниченка) Чи хотів би я мати такого друга як Толик? (за оповіданням “Федько-халамидник” В. Винниченка) Перш ніж відповісти на це питання, треба з’ясувати, що то за людина була Толик, і, можливо, спробувати його зрозуміти. Ось що каже Володимир Винниченко про нього: “А найбільше доставалося за Толю. Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили. Це […]...
Мина мазайло харків видавництво.