Не любиш працювати – не чекай винагороди (за народною казною “Пані Метелиця”)

Related posts:

1. Пані Метелиця (скорочено) – Грімм Якоб і Вільгельм Одна мати мала двох доньок. Перша була добра та працьовита, друга – лінива та зла. Мати ліниву любила, а працьовиту шпиняла. Якось працьовита донька пряла всю ніч, задрімала та вколола собі пальця веретеном. Пішла до колодязя змити кров та сонна у той колодязь упала. Але не втопилася, а потрапила до чудової країни. Пішла собі. По […]...
2. Чим сподобалася мені німецька народна казка “Пані Метелиця” Чим сподобалася мені німецька народна казка “Пані Метелиця” І. Якоб та Вільгельм Грімм – збирачі німецького фольклору. (Брати Грімм, які жили наприкінці XVІІІ – на початку XІX сторіччя, дуже цікавилися німецьким фольклором. Вони збирали та записували народні казки. У своїх записах казок вони намагалися якомога точніше передати народну мову, відобразити народне розуміння щастя, добра та […]...
3. Уславлення любові до праці та інших людських цінностей у казці “Пані Метелиця” Боротьба добра зі злом – основний конфлікт народної казки. Відомі збирачі народних казок брати Грімм першими в історії літератури по-науковому підішли до вивчення фольклору. У казці “Пані Метелиця” відображені ставлення народу до праці, пошана до старших, піднесення духовних і моральних цінностей. У цій казці простежується “шляховий” сюжет, притаманний казкам різних народів. Пасербиця і дочка мачухи […]...
4. Уславлення людських чеснот у казці братів Грімм “Пані Метелиця” Із казки братів Грімм “Пані Метелиця” ми дізналися захоплюючу історію про те, як зло було покаране, а добро, милосердя і працелюбність – щедро нагороджені. Пасербиця тяжко працювала, а її мачуха все була незадоволена. Одного разу дівчинка випадково упустила в колодязь свій починок. Нерідна мати примусила полізти його діставати, і пасербиця впала у криницю. А прийшла […]...
5. Кому і як дістається щастя (за казками “Пані Метелиця”, Ш. Перро “Попелюшка”, С. Маршака “Дванадцять місяців”) Щастя як у народних, так і в літературних казках – це винагорода за терпіння, доброту і працьовитість. От тільки розподіляється воно у казках якось дивно. Одні здобувають його, долаючи будь-які перешкоди, іншим дістається як манна небесна. У казці “Пані Метелиця” мачуха змусила стрибнути до криниці за починком свою пасербицю. Звична до роботи дівчина допомогла хлібові, […]...
6. Пані Метелиця (інша версія) (скорочено) – Грімм Якоб і Вільгельм Цитата: Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка прорізала пальці до крові. Вона схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю. А мачуха почала її лаяти і нарешті сказала: – Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його. Пішла […]...
7. Продовження казки братів Грімм “Пані Метелиця” ГРІММ ЯКОБ, ВІЛЬГЕЛЬМ Брати Вільгельм (1786-1859) та Якоб Грімм (1785-1863) вирішили підтримати німецьку культуру, “дати молоді та народові здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться” – вони записували народні німецькі казки з уст різних оповідачів – чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірок народних казок. Брати Грімм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор […]...
8. Перемога добра у казці “Пані Метелиця” братів Грімм Серед німецьких народних казок, зібраних і оброблених братами Грімм, є чудова казка “Пані Метелиця”. У своєму “великому” горі (починок упав у криницю) головна героїня сподівалася знайти підтримку в мачухи, але була розчарована. Замість того, щоб пожаліти дівчинку, мачуха її вилаяла й примусила дістати починок з криниці. Дівчинка не могла не послухатися злої жінки і скочила […]...
9. У чому правдивість казки “Пані Метелиця”? Мені дуже сподобалася казка “Пані Метелиця”, і все в ній здається правдивим. Спочатку мені було жаль пасербицю, бо вона багато працювала, й ніхто її не жалів. Потім, у кінці казки, жаль рідну доньку вдови. Рідна донька була гидка й ледаща, а потім ще й облита смолою. Тепер вона ніколи не відмиється. У казці є багато […]...
10. Пригоди Герди в пошуках Кая (за казною Г. К. Андерсена “Снігова королева”) У великому місті жили двоє бідних дітей. “Они не были братом и сестрой, но любили друг друга, как брат и сестра”. Вони ходили в гості, фали разом і любили сидіти на лавочці під кущами троянд. Одного разу, коли діти розглядали книжку з картинками, хлопчик Кай скрикнув: “Меня кольнуло в сердце, и что-то попало в глаз”. […]...
11. Антонич Богдан-Ігор – дзвінкова пані В’їжджає віз на третю греблю ночі. Хто нас, вітре, кличе? Чи скоро вийде нам назустріч білий схід, мов олень з бору? І ти для мене дивний, і я сам для себе таємничий. Мій віз, мов птах, два крила куряви здіймає з вітром поруч. Дай карти, пані квітня, карти дай і ворожи з долоні! Я їду […]...
12. Мати завжди там, де б’ються з ворогом її сини (за сербською народною баладою “Смерть матері Юговичів”) Є у центральній частині російського Волгограда відомий на весь світ Мамаїв курган. У цьому місці в роки Великої Вітчизняної війни проходили запеклі бої радянської армії із заклятим ворогом – фашистськими загарбниками. На кургані – пам’ятник-ансамбль “Героям Сталінградської битви”. У центрі – велична статуя жінки з мечем в руках, яка символізує Батьківщину-матір. Улітку цього року нам […]...
13. Романтична і трагічна історія Емми Боварі (за твором Г. Флобера “Пані Боварі”) Романтична і трагічна історія Емми Боварі (за твором Г. Флобера “Пані Боварі”) І. Монастирське виховання та мрії. (Емма Боварі була дочкою фермера і мала прізвище Руо до заміжжя. Вона виховувалася у монастирі урсулинок, де читала багато романтичних книг. Емма гарно танцювала, малювала, знала географію, грала на фортепіано і мріяла про романтичне кохання. Саме тому вона […]...
14. Власта Власенко – Кожного разу, коли мене любиш Кожного разу, Коли мене любиш, Коли довіряєш мені, не перевіряючи, – Розпорпуєш з-під трави мої похоронені крила.. І так настирно і вперто вчиш мене забувати Все те, що колись мені згодували і зговорили, Що всі ці трагікомедії, епоси й драми Йдуть від мене підкреслено тонко й безсило, Концертно, як дуже порядні дами, Яким так личить […]...
15. Трагічне і комічне в образі Шарля Боварі (за романом Гюстава Флобера “Пані Боварі”) Трагічне і комічне в образі Шарля Боварі (за романом Гюстава Флобера “Пані Боварі”) Гюстав Флобер – це один з трьох великих реалістів Франції, чия творчість вплинула на розвиток усієї французької літератури ХІХ сторіччя. Для його творчості є характерним особливий скептичний настрій, автор не бажає приймати реалії існуючого світу через їхню ницість і дріб’язковість і засуджує […]...
16. Пані Боварі Г. Флобера – одна з “вічних книг” “Пані Боварі” Г. Флобера – одна з “вічних книг” Гюстав Флобер – видатний французький письменник, майстер витонченого психологічного аналізу. В історію літератури він увійшов як засновник “об’єктивного роману”, в якому автор, на думку письменника, повинен уподібнитися до Бога – створити свій художній світ і піти з нього, тобто не нав’язувати читачу своєї точки зору. Творчість […]...
17. Співзвучність поезії Івана Франка з народною піснею Франко як митець передусім – поет. Саме в поезії він найяскравіше самовиразився як художник, як мислитель, як людська особистість незвичайної емоційності, якій властиві повна гама почуттів: і надія, і зневіра, і ненависть. Його поезії притаманні сміливість думки, культура мислення, чистота почуттів, високі естетичні ідеали. Одна із пристрастей Франка – збирання усної народної творчості: прислів’їв, приповідок, […]...
18. Як добре коли ти любиш Як добре коли ти любиш… Як добре коли люблять тебе… Та часто цього ти не цінуєш, Мучиш його і себе… Як важко любити й страждати Коли не люблять тебе… Так важко некоханого цілувати, Обманювати всіх, і його, і себе… Як важко зі сльозами жити І тримати все у собі… Як важко розуміти, Що лиш він […]...
19. Добрий світ фантастичних істот (за казною В. Короліва-Старого “Хуха-Моховинка”) У лісі живуть не лише добре знайомі нам звірі, птахи і комахи. Виявляється, ліс наповнений іншими дрібними мешканцями. На деяких людина не звертає увагу, а деякі з них невидимі для людського ока. Казка про одну з дрібних мешканок лісу справила на мене незабутнє враження. Відтоді ліс для мене виглядає зовсім по-іншому. Коли буваю на прогулянці […]...
20. Веселі пригоди Лиса Микити (за казною І. Франка “Фарбований Лис”) “Фарбований Лис” – одна із найяскравіших казок збірки “Коли ще звірі говорили”. Одного разу хвалькуватий Лис Микита у колі своїх лісових друзів договорився до того, що зможе заскочити в місто на базар і поцупити курку. Тож наступного дня був вимушений виконати свою обіцянку. До міста дістався легко. Неподалік від базару довго сидів у кукурудзинні, потім […]...
21. Твір на тему: Добре сміється той, хто сміється останній (діалог за казною “Три брати”) – Мишко, у тебе є брат? – Ні, Арсеній, у батьків я один. А в тебе? – І в мене немає. – Це добре, Мишко. А то було б, як у тій українській народній казці “Три брати”. Читав? – Читав. Уявив я себе на місці молодшого, з якого глузували старші брати, називали дурнем. – А […]...
22. Пані Боварі (скорочено) – Флобер Гюстав ЧАСТИНА ПЕРША У житті Шарля Боварі навіть у дитячі роки не було нічого особливого. до дванадцяти років він тинявся селом: бігав за орачами в поле, ганяв грудками граків, рвав понад ровами шовковицю, пас із хворостиною індиків, ворушив сіно, лазив по лісах. Батько його служив колись військовим фельдшером, але, прошпетившись у призовних справах, змушений був залишити […]...
23. Юрій Андрухович – до пані Варвари Л Натрунний портрет міщанки Варвари Лянгиш (XVII ст.) Зберігається у Львівському історичному музеї Тебе – теплу, погідну, лагідну, окату Хочу кликати з ночі, всю з шовку й брокату. Спалює мене поїдом жадання єдине: Їхати до тебе поїздом більш як дві години. Далі мене знищує пожадання друге: “З темниці музейної виплинь, королево!” – Горлав би на всю […]...
24. Твір на тему: Зустріч із чарівною казною (твір-опис на основі особистих вражень) Незвичайні міні-заповідники створено в Краснокутському районі Харківщини. Центром таких заповідників стали колодязі, які художньо оформлені народними умільцями. На виїзді з Краснокутська в низині серед пшеничних нив стоїть, підгорнувши ногу, білопінний красень чорногуз. Майже над головою чотириметрового дерев’яного птаха на металевому кільці височить майстерне гніздо, а з нього, наче живі, виглядають лелечата. їхня “матір” тримає в […]...
25. Марта Тарнавська – На справжньому снігу, створеному людиною Л. і З. – з приязню Сиплеться, стелиться Біла метелиця, Вітром збиває із ніг. День, наче писанка Сонцем розписана, А тут, між горами – сніг. В зелені крузі є Клаптик ілюзії: Створена штучно зима. Йдемо на лещета, Хоч хтось і плеще там, Що “снігу ж справді нема.” Мрія засніжена Серце розніжила: Час зупинився на мить. […]...
26. Дивлюсь в роман, як у дзеркало… і бачу в ньому долю твою… і думаю про неї (за романом Стендаля “Червоне і чорне”) І. Роман Стендаля “Червоне і чорне” – реальне відображення життя у всій його повноті і суперечностях. ІІ: Роман – дзеркало життя. 1. Жульен Сорель – син бідняка-теслі: А) юнак з ніжним обличчям і гордою душею; Б) чудова пам’ять Жульєна, його любов до книжок; В) найбільше багатство і таємниця – портрет Наполеона; Г) мета Жульєна (довести, […]...
27. Молитва до Летичівської Матері Божої МОЛИТВА ДО МАТЕРІ БОЖОЇ ЛЕТИЧІВСЬКОЇ Мати і Пані наша Летичівська, вже кілька століть люди приходять до Твого образу. Приходять з болем у серці, а повертаються утішені. Сьогодні я стаю перед Твоїм святим Обличчям зі своїми турботами та болем. Приходжу сповнений(а) надії, що Ти, Мати і Пані наша, допоможеш у різних моїх труднощах і проблемах. Прошу […]...
28. Руданський Степан – Гуменний Їздив дідич за границю, Назад повертає – От гуменний на границі Пана і вітає. Поклонився, привітався. “А що там, Іване?” А гуменний йому каже: “Та все гаразд, пане. Одно тілько… ” – “А що тілько?” Дідич обізвався. “Та то, пане, що ваш ножик Складаний зламався”. “Ну! Зламався, так зламався, Що там споминати. Певне, хлопці мали […]...
29. Шкільна казка Я розповім вам казку про друзів, які спершу були запеклими ворогами. Жили – були вони в одному невеличкому будиночку, що звався пенал. Окрім них, там ще мешкали пані Лінійка, пані Стружилка та пані Ручка. А звалися наші герої малюк Ластик та малюк Олівець. Якщо інші мешканці пенала жили мирно, кожен трудився в міру своїх можливостей, […]...
30. Руданський Степан – дочка-син Пан то хоче сина мати, Не спить цілі ночки, Але пані, як на збитки, Вповиває дочки. Що півроку, то й повненька, Що рік, то й дитина… Отак-отак рада б хлопця, А вийде дівчина… П’ятеро вповила пані, Ще надію має; Але дідич за границю З горя виїжджає. І говорить своїй пані: “Я хрестом клянуся, Тільки ще […]...
31. Зозуля та дрізд – Сковорода Григорій Зозуля прилетіла до чорного дрозда. – Чи тобі не нудно? – питає його.- Що ти робиш? – Співаю,- відказує дрозд.- Хіба не чуєш? – Я співаю частіше від тебе, проте однаково нудно… – Так ти ж, пані, тільки те й робиш, що, підкинувши в чуже гніздо свої яйця, з місця на місце перелітаєш, співаєш, п’єш […]...
32. Григорій Сковорода – Зозуля та дрізд Григорій Сковорода ЗОЗУЛЯ ТА ДРІЗД Зозуля прилетіла до чорного Дрозда. – Чи тобі не нудно? – питає його.- Що ти робиш? – Співаю,- відказує Дрозд.- Хіба не чуєш? – Я співаю частіше від тебе, проте однаково нудно… – Так ти ж, пані, тільки те й робиш, що, підкинувши в чуже гніздо свої яйця, з місця […]...
33. Жіночі образи в романі Стендаля “Червове і чорне” 1830 року Ф. Стендаль написав роман “Червоне і чорне” – твір, що увічнив ім’я письменника. У центрі роману простий сільський хлопець Жульєн Сорель, який прагне незалежності, бажає змінити свою долю. Так сталося, що в короткому житті юнакові зустрілись дві жінки, що відіграли певну роль в його погляді на вищий щабель суспільства. Мадам де Реналь, дружина […]...
34. Степан Руданський – Ксьондзів наймит Ксьондз і пані покойова На мшу поспішають, На відході до покою Слугу закликають. І тут пані йому каже, Щоб набіл забрати І конечне до обіду На ринку продати. А ксьондз його посилає З квитком до давида Та узяти око м’яса Каже йому в жида. Пішов слуга до давида – Не скурав нічого, Виніс набіл продавати […]...
35. “Щастя само не дасться, а працею дістається” (за іспанськими прислів’ями та приказками) Кожен народ має свою історію, культуру, свій фольклор. В іспанському фольклорі значне місце належить прислів’ям та приказкам. Це те джерело народної мудрості, звідки черпали знання такі видатні іспанські письменники, як Сервантес, Лопе де Вега, Кальдерон, Перес Гальдос та багато інших. Уже в XV сторіччі з’являються в Іспанії перші впорядковані видання народної мудрості. Пізніше вони неодноразово […]...
36. Добро і зло у п’єсі С. Маршака “Дванадцять місяців” Відомий російський поет Самуїл Якович Маршак написав багато творів для дітей. Його перу належить обробка казки відомої чеської письменниці Божени Нємцової “Дванадцять місяців”. У цьому творі, як і в будь-якій іншій казці, змагаються добро зі злом. В образі пасербиці зображене добро, чуйність, а мачуха і її дочка є втіленням злості та заздрості. Пасербиці доводиться підкорятися […]...
37. Антонич Богдан-Ігор – Коляда Тешуть теслі з срібла сани, Стелиться сніжиста путь. На тих санях в синь незнану Дитя боже повезуть. Тешуть теслі з срібла сани, Сняться веснянії сни. На тих санях Ясна Пані, Очі наче у сарни. Ходить сонце у крисані, Спить слов’янськеє дитя. Їдуть сани, плаче Пані, Снігом стелиться життя....
38. Ілля Манченко – дорога до дому приведе Відлітають у вирій птахи на світанні, Тихо шепочуть берізки в міському саду, Я вертаюсь додому з доріг в сподіванні, Що побачу живою ще матусю свою. Що зустріне вона мене, коло дороги І в обійми свої мене зі сльозами візьме, Довго по світу тинявся у різнії боки, Знав, що дорога, додому завжди приведе…...
39. Дмитро Павличко – “Ніч осяяна цвітом яблуні… “ Ніч осяяна цвітом яблуні, Затуманена, мов роса. Ми розкрилені і роз’ятрені Піднімалися в небеса. Понад зорями, понад водами Пролетіли ми три світи. А та яблуня за городами Все світилася з темноти. А на досвітку ми долинули До свойого ж таки села. А та яблуня в даль долинами, Як метелиця, відійшла. Де ж те сяєво, що […]...
40. Олена Теліга – Радість Ой, не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний вітрогон-xлопчина. До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця, Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли. І сама я на ногах не встою, Пролітаю між людьми похмурими, Козачка вдаряю […]...