Нова доба – нові господарі землі (за п’єсами І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”, “Хазяїн”)

Друга половина XIX сторіччя. Залишилася в минулому селянська реформа 1861 року. Селяни нарешті отримали право не лише до сьомого поту працювати на поміщицькій землі, а й на зароблені гроші викупити свій власний наділ. Треба знати історичні умови тієї доби, щоб зрозуміти позитивні і негативні риси характерів персонажів драматичних творів Карпенка-Карого.

Терентій Пузир і Герасим Калитка – представники нового прошарку селянської громади. Це селяни-господарі, котрі вже чогось добилися в житті. Вони мають власну землю, волів для її обробітку, худобу, своє господарство. У селі зазвичай таких не люблять, але вимушені на них працювати, наймитувати. І. Карпенко-Карий показує негативні риси новоспечених багатіїв – жадібність, обмеженість, любов до грошей. Але ж не можна не погодитися, що вони вміють господарювати, вміють працювати і примножувати свої землі і господарство. А головне, попри всі їхні недоліки, вони люблять землю. Герасим Калитка з благоговінням зізнається: “Ох, земелька, свята земелька, божа ти дочечко!… Глянеш оком навколо – це твоє, там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і молосується жито: і все то гроші, гроші, гроші… ” Звичайно, жанр комедії вимагає перебільшення і певного спотворення рис характеру героя, але правди ніде діти: земля – це гроші. Для селянина це більше багатство, ніж коштовності,

золото чи діаманти. Земля для селянина – годувальниця, його надія на заможне життя.

Добрим господарем видається і герой п’єси “Хазяїн” Терентій Пузир. Він добре знає не лише кожен клаптик своєї землі, а й скільки у нього кіп хліба, скільки овець тощо. І. Карпенко-Карий підкреслює, що Пузир надто вже прискіпливо ставиться до обліку своїх статків, надто труситься над кожною соломинкою свого добра. Смішно, звичайно, але без цього, мабуть, і не примножиш своїх прибутків. Пани поміщики не трусилися над своїми маєтностями, не працювали і не любили землю-годувальницю, тому після селянської реформи втратили свої землі, вимушені були розпродати. Поступово земля перейшла до справжніх господарів.

Таким чином, перед нами постає новий прошарок селянства другої половини XIX – століття. Завдяки перу талановитого драматурга ми бачимо всі вади новоспечених господарів землі, а їхні негативні риси характеру призводять до комічних, а часом і драматичних ситуацій.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Ялинка м коцюбинський.
Ви зараз читаєте: Нова доба – нові господарі землі (за п’єсами І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”, “Хазяїн”)