Образ Бога у творчості Шевченка

За радянських часів Шевченка представляли мало не атеїстом, який відобразив це у своїх творах, і, в основному, цитували його рядки про те, що він “проклене Бога”, коли він у відчаї звертався:

Чи Бог бачить із-за хмари Наші сльози, горе?

Так, ці рядки з віршів Шевченка, але ми не можемо стверджувати, що Шевченко відкидав Бога чи зневажливо ставився до віри, до християнських заповідей. Факти з його життя та багато інших творів свідчать про те, що великий поет усе життя був глибоко віруючою людиною і слово Боже для нього мало велике значення:

Боже! Боже!

Великая сило!

( “Єретик” )

Бог для Кобзаря був ідеалом не лише у вірі, у терпінні. Він був ідеалом добра і справедливості, духовної величі і любові:

Неначе праведних дітей,

Господь, любя отих людей,

Послав на землю їм пророка.

( “Пророк” )

І ще одне зауваження. Не треба ототожнювати віру в Бога і наявність церковної “братії”, яка продасть і віру, і душу за шматок пирога з панського столу. Для таких віра – це лише знаряддя дурити людей та збагачувати свої статки, примножувати свої багатства. Але там уже немає віри, немає щирої молитви, немає покаяння.

Шевченко ніколи не був атеїстом, тому не варто йому приписувати те, чого не було в дійсності.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Образ Бога у творчості Шевченка