Образ Івана Сулими з оповідання А. Кащенка “Над Кодацьким порогом”
Андріан Кащенко створив цілу серію історичних оповідань про національних героїв українського народу, славних лицарів запорозького козацтва. До них належить оповідання “Над Кодацьким порогом”, головним героєм якого є славний український гетьман Іван Сулима.
Велична й могутня була постать запорозького ватажка. Засмагле вітром обличчя з великими блискучими очима та пишними над ними бровами відбивало завзяття; довгі вуса і славний оселедець прикрашали його сміливе й спокійне обличчя. А срібна булава, що виблискувала у дужій руці,
Ще козаком Сулима разом із Сагайдачним брав Каору, Трапезунд. За свої молоді роки придбав Іван великого войовничого хисту й завзяття. Він ходив у походи проти турків. Під час такого походу потрапив у полон. Його, як свого найлютішого ворога, яничари віддають на військову галеру, прикувавши ланцюгами до лави та гребка. Чимало років тяжкої турецької неволі не зломили Івана Судиму. Він не втрачає надії на визволення. Сулима здійснює свій намір тоді, коли відбувся морський бій турків із італійцями на Середземному морі.
Іван Сулима – досвідчений воїн, мудрий, розважливий, добре володів технікою бою. Козаки його поважали за чесність, справедливість, мужність і незаплямовану людську гідність. А головне те, що йому довіряли, бо він дуже добре знав, коли і як краще зненацька напасти, захопити ворога.
Щоб зруйнувати польську фортецю Кодак, яка розділяла український пригноблений народ з вільним запорозьким козацтвом, потрібно мати велике озброєне військо. Для цього необхідні кошти. Тоді кошовий атаман вирішує піти на Азов. Яничари, побачивши козацькі чайки, влаштували стрілянину, щоб потопити своїх супротивників. Думаючи, що потопили запорожців, турки пішли спати. А тим часом в темряві нечутно посунули козацькі чайки. Що не кажіть, а мудро повів своє славне військо у самісіньке лігво ворога Іван Сулима. Та й мужності та винахідливості йому не позичати. Побачивши у морі військову галеру турків, кошовий розставив свої чайки так, що вони ховалися од галери у сяйві вечірнього сонця. Завдяки сміливості та військовим хитрощам отамана ворожа галера була захоплена, козаки-невільники звільнені, а яничари загнані у замок і розбиті.
Здобувши перемогу на Азові, озброївшись, Сулима веде своє військо на Кодацьку фортецю, щоб показати бій за справжніми правилами військового мистецтва. Відбулася битва не на життя, а на смерть. Необорима фортеця не вистояла проти війська гетьмана. Перший рубіж славний отаман пройшов. Сулима розумів, що треба визволити рідну неньку-Україну з неволі, відстояти честь свого народу, захистити православну віру від загибелі. Він веде своє військо проти пана Конецпольского. Чесний, відвертий, звик довіряти і вірити, хіба міг Іван Судима передбачити зраду старшини реєстрових козаків? Звичайно, ні, бо все було так добре, що передбачити щось погане ніхто не міг. Зрада призвела до загибелі славного гетьмана. Його було викрадено і відправлено до Варшави. Не страхався смерті славний козак, але не зміг змиритися з тим, що гине не в бою, а через зраду своїх і від руки ката. Сулима помер з гордо піднятою головою і з надією в серці: розбрат між українцями й зрада минуться і між ними запанує єднання.
Мрія гетьмана здійснилась через двадцять років. Усі козаки одностайно стали за права й волю свого народу під керівництвом Б. Хмельницького. Відвага гетьмана Івана Сулими назавжди залишилась у пам’яті нащадків. Живий свідок тих подій – Кодацький поріг – і досі тужить за дітьми волі та співає про майбутнє. Твір А. Кащенка не тільки розповідає про героїчні подвиги козацтва, але й вчить нас любити свою землю, бути мужнім, як наші далекі пращури – славетні запорожці.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Іван Сулима – національний герой України (за оповіданням А. Кащенка “Над Кодацьким порогом”) У творчості відомого українського письменника А. Кащенка історична тема посідає чільне місце. Ще з дитинства захоплювався майбутній письменник історією рідного краю, яку продовжував вивчати протягом усього життя. “Запорозька слава”, “На руїнах Січі”, “У запалі боротьби”, “З Дніпра на Дунай”, “Зруйноване гніздо” – це далеко не весь перелік творів на історичну тему, які написав Андріан Кащенко. […]...
- Славетний отаман Іван Сулима (За оповіданням А. Кащенка “Над Кодацьким порогом”) Українські народні думи, згадки про козацьку славу захоплювали письменника Адріана Кащенка. Героїчне минулі Батьківщини надихнуло його на створення захоплюючих оповідань та повістей, темою яких є історія Запорозької Січі. Сумну історію славетного гетьмана Івана Сулими було взято за основу оповідання “Над Кодацьким порогом”. Письменник так описує зовнішність запорозького ватажка: “Засмалене вітрами обличчя з великими блискучими очима […]...
- Історичні події на Запорозькій Січі за кошового отамана Івана Сулими (А. Кащенко “Над Кодацьким порогом”) Історичні події на Запорозькій Січі за кошового отамана Івана Сулими (А. Кащенко “Над Кодацьким порогом”) “Козак” у перекладі з татарської значить “вільний чоловік”, “неустрашимий вояк”. Козаки безстрашно охороняли наші землі від турків і татар, боронили Україну від ворожих переслідувань, хотіли, щоб народ наш мав свою державу і свободу. Були часи, коли польська шляхта панувала в […]...
- Славетний отаман Іван Сулима (за твором “Над Кодацьким порогом”) (2 варіант) У 1913 році Адріан Кащенко написав твір “Над Кодацьким порогом”, який знайомить нас із постаттю великого і уславленого гетьмана Івана Сулими. Він був борцем за визволення українського народу від польського засилля. Коли читаєш цей твір, то відчуваєш власну причетність до славної історії нашого народу. Такі герої, як Іван Сулима, надихають своїми вчинками, вони допомагають відчути […]...
- Над Кодацьким порогом (Про гетьмана Івана Сулиму) (дуже стисло) скорочено – Кащенко Адріан Ще до Богдана Хмельницького, а саме в 1835 p., був на Січі кошовим отаманом Іван Сулима. З молодих літ Сулима був завзятим і сміливим у бою, ходив у походи з Сагайдачним, двічі руйнував Трапезунд, випалював околиці Царгорода, рятував Польщу. Однак поляки недобре оддячили козакам за їхню службу, стали утискати козаків, завели реєстр, обмеживши кількість козацького […]...
- Над Кодацьким порогом (дуже стисло/скорочено) – Кащенко Адріан Ще до Богдана Хмельницького, а саме в 1835 p., був на Січі кошовим отаманом Іван Сулима. З молодих літ Сулима був завзятим і сміливим у бою, ходив у походи з Сагайдачним, двічі руйнував Трапезунд, випалював околиці Царгорода, рятував Польщу. Однак поляки недобре оддячили козакам за їхню службу, стали утискати козаків, завели реєстр, обмеживши кількість козацького […]...
- Над Кодацьким порогом (скорочено) – Кащенко Адріан 1858-1921 Про гетьмана Сулиму 1 Ще до Богдана Хмельницького, а саме 1635 року, був на Запорозькій Січі за кошового отамана Іван Сулима. За молодих літ Сулима козакував, брав участь у походах гетьмана Сагайдачного. Ще тоді й прославився. Та підчас морського походу на Цареград потрапив у турецький полон. Зрадівши, що захопили свого лютого ворога, турки віддали […]...
- Адріан Кащенко – Над Кодацьким порогом (Про гетьмана Івана Сулиму) Ще до Богдана Хмельницького, а саме в 1635 році, був на Січі запорозьким кошовим отаманом Іван Сулима. За своїх молодих літ Сулима придбав собі великого войовничого хисту й завзяття, бо козакував саме під час славних походів гетьмана Сагайдачного. З Сагайдачним Сулима і Кафу турецьку у Криму здобував, і Трапезонтза Чорним морем аж двічі руйнував, і […]...
- Славетний отаман Іван Сулима (за твором “Над Кодацьким порогом”) (1 варіант) У своїх творах А. Кащенко оспівував історичних героїв нашого народу. Читаючи оповідання “Над Кодацьким порогом”, ми ніби відчуваємо себе причетними до славетного минулого нашої Батьківщини, яскраво уявляємо собі величну постать Івана Сулими. Кошовий отаман Іван Сулима приваблює нас, як своїх сучасників, надзвичайною винахідливістю та сміливістю, а також фізичною силою. Багато років у турецькому полоні не […]...
- Зображення сміливості і винахідливості запорожців у боротьбі з турками та поляками у творі “Над Кодацьким порогом” Все своє життя А. Кащенко захоплювався історичним минулим України. Відчуття історії, а також глибоке розуміння трагедії рідного народу знайшло відображення у творах письменника. У творі “Над Кодацьким порогом” письменник відтворив події, які сталися на Запорозькій Січі у сімнадцятому столітті. Біля Дніпра над Кодацьким порогом поляки будують міцну фортецю, “маючи на думці одрізнити Запорожжя від України […]...
- Відданість і зрада у повісті “Над Кодацьким порогом” У творі Адріана Кащенка “Над Кодацьким порогом” відображені славетні і трагічні сторінки минулого України. Це був перший сплеск національно-визвольної боротьби запорожців проти польського гноблення. Поштовхом для повстання стало зведення поляками фортеці над Кодацьким порогом, що було “нестерпучою образою” запорожцям. Хоча і до того король польський “всякі утиски козакам чинив”: число реєстрових козаків постійно зменшували, запорожців […]...
- Ліна Костенко – В маєтку гетьмана Івана Сулими В маєтку гетьмана Івана Сулими, В сучасному селі, що зветься Сулимівка, До кінських грив припадені грудьми, Промчали хлопці – загула бруківка – І тільки гриви… курява… і свист… Лунких копит оддаленілий цокіт… І ми… і степ… і жовтий падолист… І цих дворів передвечірній клопіт… І як за сонцем повертає сонях, Так довго вслід чомусь дивились […]...
- Дума про Івана Богуна скорочено – Народна творчість У Вінниці на границі стояв зі своїм військом Іван Богун. “Із турками-пашами, Крулевськими ляхами, Камлицькими князями Богун воював!” Багато він ляхів та турків порубав, “в річку Буг утопляв”. Та ось польський король і турецький паша зібрали силу війська і обложили Богуна. Три тяжкі неділі Богун зі своїми козаками був в облозі. Потім він сів писати […]...
- Образ Івана Підкови – козацького отамана (за поемою “Іван Підкова”) (2 варіант) Було колись – в Україні Ревіли гармати; Було колись – запорожці Вміли панувати. Т. Шевченко Увагу багатьох людей привертало славне минуле України. Не один митець присвятив свої твори тому ж феноменові Запорозької Січі. Але, на мій погляд, ніхто так поетично не оспівав “славу козацьку”, як Тарас Шевченко. У минулому рідного краю увагу Великого Кобзаря привертав […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги (3 варіант) Більшість драм Івана Кочерги – це твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність письменника з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XI століття, внаслідок чого було створено коштовну перлину української драматургії – історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Центральним образом твору став образ князя Київської Русі Ярослава Володимировича, […]...
- Дума про Самійла Кішку скорочено – Народна творчість Із города Трапезонта (Трапезунда) виступала галера, розкішно прибрана, озброєна гарматами. Господар галери – Алкан – паша, “трапезонтськоє княжа”. На галері сімсот турків, чотириста яничар та 350 невольників. Першим старшим між невольниками був Самійло Кішка, гетьман запорозький, другим – Марко Рудий, суддя військовий, третім – Мусій Грач, четвертим – Лях Бутурлак, “ключник галерський”. Алкан – паша […]...
- Образ Івана Котигорошка (за оповіданням М. Коцюбинського “Дорогою ціною”) Образ Івана Котигорошка (за оповіданням М. Коцюбинського “Дорогою ціною”) М. Коцюбинський розповідає в оповіданні “Дорогою ціною” про події, які відбувалися у 1834-1836 роках. Після ліквідації Задунайської Січі посилилось переслідування втікачів за Дунай і в Бессарабію. На кордонах були виставлені козачі пікети. “По всій Бессарабії ганяли дозорці, вистежуючи скрізь по ровах, стогах сіна, комишах болотяних річок […]...
- “Він трудився завзято, як віл… ” Образ Івана Дідуха за новелою В. Стефаника “камінний хрест” Людська душа завжди цікавила будь-яку літературу з її муками і стражданнями, благородними поривами і сподіваннями на краще. Не обійшла ця тема і творчість В. Стефаника – великого новатора, творця і неперевершеного майстра новели про сільське життя. Василь Стефаник, сам хлібороб, вболівав за українських трударів, злиденне життя яких гнало їх у масову еміграцію до Канади. Проводи […]...
- Образ Григорія Многогрішного (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Лиш той життя і волі гідний, Хто б’ється день у день за них. Гете “Фауст” Образ Григорія Многогрішного із роману Івана Багряного “Тигролови” – один із найяскравіших образів у всій сучасній українській літературі. На початку роману Григорій Многогрішний – один із тисяч в’язнів, пригноблених, безправних, приречених, яких мчав до Колими поїзд-дракон – ешелон смерті. Він […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги (1 варіант) Славетна земля наша своїми дітьми, знаними далеко за її межами. У їхньому колі – велична постать князя землі Руської Ярослава Мудрого. Багато ми знаємо про діяльність цього будівничого державності: розповідають нам про нього давні літописи, мудрі науки. Та хто відкриє таємницю особистості князя, хто зможе показати його як людину, що жила, працювала, здійснювала якісь учинки? […]...
- Образ Івана Вишенського (за однойменною поемою І. Франка) На зламі XVI-XVII ст. одним із найоригінальніших письменників-полемістів був Іван Вишенський. За припущенням І. Франка, у житті І. Вишенського повинна була трапитись якась подія, яка так вплинула на нього, що він вирішив стати ченцем. Іван Вишенський викриває несправедливість, брехливість, лицемірство, ненависть до простого люду, розбещеність не лише польського, а й українського панства, особливо ж вищого […]...
- Образ матері-страдниці у поемі “Чорнобильська Мадонна” Івана Драча Мабуть, скільки існує людство, стільки й оспівує воно жінку матір, стільки й звертається до неї зі своїми піснями і молитвами возвеличуючи її ім’я. Велика кількість світових шедеврів мистецтва присвячена саме матері – рідній матусі, Матері Божій, Матері Всесвіту – Мадонні. Український письменник XX століття Іван Драч після аварі на Чорнобильській АЕС відчув, що має сказати […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній драмі Івана Кочерги Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Іван Кочерга, якому було 60 років, виїхав до Уфи. Тут літній письменник дуже багато працював для загальної справи перемоги над фашистами: редагував газету “Література і мистецтво”, писав драматичні твори, присвячені боротьбі з ворогом, вів наукову роботу. Думками письменник линув до Києва – столиці України, до свого народу. У 1944 році […]...
- Образ головної героїні оповідання “Каторжна” В оповіданні “Каторжна” розкривається доля Докії – дівчини-напівсироти. Каторжною її зробило життя з байдужим і вічно п’яним батьком, що після смерті дружини створив нову родину, в якій для рідної доньки не знайшлося навіть ласкавого слова чи прихильного погляду. Мачуха нещадно била дівчину, змушувала її працювати, морально принижувала. Для всіх Докія була чужою, тому росла, немов […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги (2 варіант) Визначна драматична поема “Ярослав Мудрий”, над якою І. А. Кочерга працював тривалий час, була вперше опублікована під час Другої світової війни у 1944 році (в 12 номері журналу “Українська література”). Закінчував драматург “Ярослава Мудрого” уже в Києві. Друга, дещо перероблена й удосконалена редакція твору побачила світ у 1946 році. Повертаючись з евакуації місцями, де зовсім […]...
- Образ селянина Данила – героя оповідання Б. Грінченка “Сам собі пан” Образ селянина Данила – героя оповідання Б. Грінченка “Сам собі пан” Борис Грінченко мав надзвичайно розвинене почуття національної гідності. Він страждав за ошуканий народ, у якого забрали його славну історію й можливість розвивати свою мову та культуру. У творі “Сам собі пан” Б. Грінченко майстерно протиставляє почуття власної гідності, дотепність, статечність селянина Данила грубості й […]...
- Образ Наталки Полтавки з однойменної п’єси Івана Котляревського Івана Петровича Котляревського вважають зачинателем нової української літератури. Два його найвідоміші твори – поема “Енеїда” і п’єса “Наталка Полтавка” здобули визнання і народну любов саме завдяки тому, що були написані живою, розмовною мовою, зрозумілою всім, хто читає ці твори. Центральною фігурою п’єси “Наталка Полтавка” є проста українська дівчина Наталка. За деякий час до початку дії […]...
- Образ Євгенія Рафаловича – представника покривджених у повісті Івана Франка “Перехресні стежки” Образ Євгенія Рафаловича – представника покривджених у повісті Івана Франка “Перехресні стежки” Іван Франко у своїй творчості часто звертався до зображення селян і робітників, які через об’єктивні і суб’єктивні причини ставали провідниками народних заворушень. У повісті “Перехресні стежки” письменник виписав образ інтелігента, головною метою якого було покласти своє життя на жертовник щастя людського. Саме з […]...
- Біографія Адріана Кащенка АДРІАН КАЩЕНKО (1858 – 1921) Кащенко Адріан Феофанович – один з найпопулярніших українських письменників на початку XX ст. Автор численних прозових творів про вікопомну героїку Запорозької Січі. Його перу належать оповідання – “Запорожська слава”, “На руїнах Січі”, “Мандрівка на пороги”, у повістях “З Дніпра на Дунай”, “Зруйноване гніздо” він показав трагічну долю козацтва після знищення […]...
- Образ Пузиря за п’єсою “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого Образ Пузиря за п’єсою “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого. Драматург сам визначив ідею сатиричної комедії “Хазяїн” (1900). У листі до сина він зазначав: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання”. І. Франко після прочитання твору писав: “Грандіозну по своїм замислі й по майже бездоганнім оздобленню картину великого промисловця […]...
- Образ Івана Підкови – козацького отамана (за поемою “Іван Підкова”) (1 варіант) Багато славних сторінок має історія України. Ця земля колись була уособленням волі. Кріпаки XIX сторіччя ще пам’ятали про те, що предки їх були козаками, які не визнавали над собою жодної влади, нав’язуваної силою. Вони самі обирали собі гетьманів та отаманів серед тих, хто на їх думку був цього достойний. А слава про козацькі походи йшла […]...
- Образ Пузиря в комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Образ Пузиря в комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Великим творчим досягненням І. Карпенка-Карого є його комедія “Хазяїн”, в якій він дуже майстерно висвітлив глитайську верхівку українського села, показавши її нікчемність і висміявши її ідеали. Цю глитайську верхівку він втілив в образі головного персонажа твору – великого землевласника, мільйонера Терентія Пузиря. Пузир вже ступив на ту найвищу […]...
- Образ копача Бонавентури в п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” Образ копача Бонавентури в п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” У п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” виведені два основних образи. Перший – це ненажерливий сільський глитай Герасим Калитка, що увібрав у себе найгірші риси вдачі: грубість, жадобу, скнарість, гонитву за наживою. У цьому образі автор показав тих, хто із соціальних низів видерся на виший щабель і […]...
- Образ Рафаловича у романі Івана Франка “Перехресні стежки” За жанровими ознаками “Перехресні стежки” Івана Франка – новітній суспільно-психологічний роман. У ньому поєднувалися традиції ідеологічного роману й. повісті, що складалися в українській літературі у творчості І. Нечуя-Левицького, Б. Грінченка, з елементами психологічного роману в дусі Достоєвського. Історія взаємин головного героя “Перехресних стежок” – “русина”, “мужичого” адвоката, радикального діяча Євгенія Рафаловича з його колишньою коханою, […]...
- Образ українського героя в творчості Івана Багряного (1906- 1963) Справжнє прізвище – Лозов’яга. Народився в с. Куземин на Полтавщині (зараз Сумська область) у родині сільського муляра. Навчався у робітничій профтехшколі, потім – у Краснопільській художньо-керамічній. Вчителював. У 1926 р. вступив до Київського художнього інституту, але не отримав диплома як “політично неблагонадійний”. У 1932 р. “за контрреволюційну і націоналістичну діяльність” був відправлений на […]...
- Образ Чіпки Варениченка в соціально-психологічному романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший соціально – психологічний роман української літератури, результат тривалої копіткої праці Панаса Мирного та його брата Івана Білика. Темою твору є зображення села в пореформений період. Власне, І. Білик запропонував П. Мирному поглибити соціальний аспект і психологічно вмотивувати вчинки головного героя Чіпки Варениченка. Роман мав шість редакцій і […]...
- Життя і творчий шлях Адріана Кащенка Реферат на тему: Життя і творчий шлях Адріан Кащенко (1858 – 1921) Адріан Феофанович Кащенко народився 19 вересня 1858 року в родині Феофана Гавриловича Кащенка, родовід якого сягає часів Запорозької Січі в пору її розквіту. Батько був небагатим поміщиком, власником хутора Веселого, який входив до складу Лукашівської волості Олександрівського повіту Катеринославської губернії. Сім’я Кащенків була […]...
- Образ Галі у романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” I. Шлюб розбійника і повії. (У шлюбі розбійника Максима та повії й москальки Явдохи народилась дівчинка – чиста, красива, як квіточка. То була Галя, яку в романі названо “польовою царівною”.) II. Дівчина-красуня. (Панас Мирний порівнює Галю з перепілочкою, білочкою, що заворожила молодого парубка. Щира, весела усмішка на устах, добрі оксамитові очі, вся невеличка, в’юнка, мов […]...
- Постать гетьмана Івана Мазепи очима двох слов’янських поетів (за поемами В. Сосюри “Мазепа” та О. Пушкіна “Полтава”) Гетьман Іван Мазепа – одна з найвеличніших і найтрагічніших постатей в українській історії. Образ Мазепи широко представлений у світовій літературі, малярстві, музиці. Про Івана Мазепу писали Вольтер, Байрон, Гюго, Рилєєв, Пушкін та багато інших зарубіжних і вітчизняних письменників, зокрема українські письменники й поети Тарас Шевченко, Михайло Старицький, Богдан Лепкий, Володимир Сосюра. Оцінки діяльності гетьмана в […]...
- Образ юної українки (за повістю “Орли”) (3 варіант) Повість “Орли” розповідає про події, коли царський уряд вживав жорстоких заходів по відношенню до населення України. На захист рідної землі виступають представники української шляхти – Сулима, його син Петро та сотник Тригуб. Петро гуртує навколо себе таких самих завзятих козаків, як він сам. Разом із своїм батьком, не боючись покарання, вони ховають дарчі грамоти, в […]...
Творчість гончара у світовому контексті.