Образ кріпака-бунтаря Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”)
Одним з найбільш відомих творів І. С. Нечуя-Левицького є його повість “Микола Джеря”, головним героєм якої є селянин-кріпак, бунтар проти панського гніту – Микола.
Микола – син кріпака Петра Джері. Змальовуючи портрет героя, автор твору підкреслює свою симпатію до героя. “За Джериною хатою, під старою грушею, на зеленій траві спав молодий парубок, підклавши під голову білу свиту. Чорна смушева шапка скотилася з голови на траву. Чорне волосся на голові, чорні брови дуже виразно блищали на білій свиті. Запалене лице було гарне, але
Микола письменний, він виявляє здібності до малювання, різьбярства, музики. Так, стіну в хаті прикрашають намальовані ним барвисті квіти, на полиці стоїть майстерно зроблене млинове колесо. Коли Микола був ще малим хлопцем, він сам зробив маленьку скрипочку й сам навчився грати. У музиці він виливає свої почуття – “почав веселого козачка, а сам смичок повернув на жалібну”.
Отже, цей юнак не лише вродливий, а й розумний, обдарований, сповнений високих духовних поривань.
Син кріпака, він належить до тих представників
І от Микола, Петро Кавун та їхні однодумці ідуть у ніч, коли горять скирти панського хліба, підпалені невідомо ким, ідуть у заграві велетенської пожежі. Для Миколи і його товаришів починається нове життя, але теж нерадісне. Від одного визискувача потрапляють втікачі в лапи іншого, бо бурлацтво на заводах не краще за панщину. Микола й ті, хто вижив, тікають далі у вільні степи, у далеку Бассарабію, до берегів Чорного моря. Натерпівшись горя на цукроварнях, утікачі раптом відчули себе людьми.
“На бурлак повіяла широким крилом золота воля, воля від усякого безталання, од страху перед паном, панщиною та рекрутчиною”.
Але в Миколи ця радість швидко минає. Він не може забути про рідне село, про залишених там дружину, матір, дочку. Свою втечу він почуває як провину перед ними, перед усіма, хто лишився в неволі. Не радує його ні чарівна краса моря, ні любов чудової дівчини Мокрини, дочки рибальського отамана, який був таким же експлуататором, як і пан Бжозовський, як орендатор цукроварні Бродовський. Після сутички з Ковбаненком зовсім засумував Микола, і тут його впіймав пан і посадив разом з товаришами у тюрму. їм загрожував Сибір, але раптом прийшла воля. І от Микола в рідному селі. Але він не застав у живих ні матір, ні Нимидору, яка, все життя чекаючи його повернення, так і померла в неволі. Застав тільки доньку Любку, яка була вже заміжня.
Микола сподівався на краще. “Минулася панщина: тепер і ми пани, і свого докажемо”, – говорить Микола сільській громаді. Однак його спроби боротися з панами, з куркулями – старшиною закінчилися поразкою. Замість однієї панщини завелась інша. “От тобі і воля, – говорить Джеря. – От тобі й вернувся до господи. І нащо було вертатись у цей проклятий край! Будь він тричі проклятий од Бога і од людей”. Але тяжкі обставини не зламали його характеру, його людської гідності. Старіючий, самотній, він продовжує горіти і протестувати проти панської сваволі.
До кінця свого життя Джеря йшов проти панів, боровся проти несправедливості.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Образ кріпака-протестанта Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) І. С. Нечуй-Левицький – автор хвилюючої повісті “Микола Джеря”. Саме в ній він розповів про жорстокий час кріпацтва, показав боротьбу селян проти гнобителів. У селян виникало нестерпне бажання вирватися із жахливого пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Молодим, красивим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі. Він був […]...
- Невмирущий образ кріпака-бунтаря (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) У повісті “Микола Джеря” видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький розповів про жорстокі часи кріпосництва, змалював боротьбу селян проти своїх гнобителів. Кріпаки мали одвічне нестерпне бажання скинути ярмо, вирватися з пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Автор звертає увагу на умови життя кріпаків. Саме злидні штовхали людей на бунт, і це було шляхом пошуку кращої долі. […]...
- Характеристика Петра Джері, твір-мініатюра (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. […]...
- Микола Джеря – борець проти панського поневолення (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) 1. Головна тема повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” (розповідь про жорстокий час кріпацтва; показав боротьбу селян проти гнобителів). 2. Зовнішність Миколи, риси характеру (молодий, вродливий, чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі, сміливий, рішучий, грамотний). 3. Показ у романі соціальної несправедливості (одні живуть у розкошах і багатстві, а інші стогнуть у неволі; жінка Миколи […]...
- Образ Миколи Джері в однойменній повісті І. Нечуя-Левицького Повість “Микола Джеря” закумулювала у собі найвищі письменницькі досягнення І. Нечуя-Левицького. Змалювання жорстокої дійсності кріпацтва, жахливі картини життя промислових найманців, темне, бідне, тваринне повсякденне життя – і на цьому тлі постають яскраві, світлі особистості, незламний дух українського селянина, здорова душа людини, яку можна вбити, але неможливо зігнути й примусити мекати, як вівцю. Микола Джеря – […]...
- Микола Джеря – бунтар (за повістю І. Нечуя-Левицького) З усіх творів І. Нечуя-Левицького найвідомішою є повість “Микола Джеря”. У ній письменник створив невмирущий образ селянина-кріпака Миколи Джері, який все своє життя присвятив боротьбі за волю. Ось про нього, Миколу, і піде моя розповідь. Микола Джеря – син небагатих кріпаків із села Вербівки. Це красивий, молодий хлопець. Його тонкий стан обвивав червоний пояс. А […]...
- Життєпис людини в покріпаченому суспільстві (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) Справжньою перлиною української літератури стала повість Івана Нечуя-Левицького “Микола Джеря”. Вільно й невимушено, сторінка за сторінкою розгортається життєва одіссея українського селянина-кріпака. Втікши від кріпацького ярма в далекі степи Чорномор’я, Микола вступає в нові соціальні конфлікти – з капіталістами-підприємцями, царським судом і поліцією, зрештою, з новим лихом пореформеного ладу. За композицією “Микола Джеря” – характерна для […]...
- Відповідь на контрольне питання До повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Яка ідея повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”? Основна ідея твору – рішучий протест проти поміщицько-капіталістичного гноблення та схвалення й уславлення активних дій народу в боротьбі за свою свободу, права і щастя....
- Відображення життя селян-кріпаків у творі І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Майже півстоліття тривала літературна діяльність І. Нечуя-Левицького – одного з найкращих українських письменників. За цей час він написав близько шістдесяти художніх творів, у яких змалював життя різних верств українського населення: селян, міщан, заробітчан, інтелігенції, попів, ченців та інших. Найкращими творами І. Нечуя-Левицького заслужено вважаються ті, у яких він показав життя українського селянства за часів кріпацтва. […]...
- Формування бунтарського характеру Миколи Джері під впливом кріпосницької дійсності У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено важке життя молодого парубка, який не міг терпіти несправедливих утисків панів, сміливо виступав проти всіх, хто кривдив селян. Бунтарська вдача Миколи Джері складалася поступово. Його обурює те, що селяни мають весь час працювати на панському лані, не встигаючи свій врожай зібрати. Несправедливість осавули, який може вдарити жінку-селянку, […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” (1 варіант) Вже дуже давно у нашому суспільстві немає таких понять, як “кріпак”, “панщина”. Важко собі уявити, що колись люди не належали самі собі, платили “подушне”, працювали на панському полі, а своє жито осипалося. Саме ці події І. Нечуй-Левицький відтворив у повісті “Микола Джеря”. В образі Миколи втілено ідеї усіх борців, що казали: “Досить! Не будемо працювати […]...
- Мої роздуми над повістю “Микола Джеря” Коли я прочитала повість І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”, то була вражена важким життям трудящих людей тих часів. Мене обурює та несправедливість, з якою вони постійно стикалися. З самого дитинства людина вже належала панові. Вона мала працювати, за неї треба було сплачувати податки. Коли дитина виростала, то від неї вимагали ще більшого – щоденної важкої […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” (3 варіант) Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не надивишся” на ці білі хатки, […]...
- Внесок І. Нечуя-Левицького в розвиток української літератури Визначне місце в історії української літератури займає творчість І. Нечуя-Левицького. За своє довге життя він написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, комедій та історичних драм. Своїми творами він прокладав нові шляхи розвитку української прози. Письменник одним з перших в українській літературі відійшов від традиційної селянської тематики і змалював майже всі верстви населення тогочасної України. Він […]...
- Згубний вплив приватної власності на людину (за повістю І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Усі твори І. С. Нечуя-Левицького дихають правдивістю зображення народного життя. Нечуй-Левицький у своїх творах відбив прагнення народу до кращого життя, його ненависть до гнобителів. Письменник уважно спостерігав усі риси життя народу. У своїх творах він показав не тільки чудові картини побуту українського села, прагнення трудових мас до нового життя, але й відобразив, як морально губить […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” (2 варіант) Завжди існувала нерівність: бідні – багаті. А до скасування кріпацтва жили кріпаки гірше за худобу. Люди не мали права вільно пересуватись, не могли одружитись без дозволу панів. Пан Нимидори не дозволяв їй одружитись, бо у нього тоді залишалося замало кріпаків. Молодят врятувала лише щаслива випадковість – хлопець і дівчина одружились і переїхали в село, де […]...
- Кайдашева сім’я як символ зневаженої України (за однойменною повістю Івана Нечуя-Левицького) I. Моє сприйняття повісті (раніше як комедія, розповідь про суцільну колотнечу. Зміст першого варіанта вступу змушує задуматися над символічністю назви повісті). II. Краєвиди села Семигори, що овіяне славою героїчних битв Богдана Хмельницького (опис безкрайнього поля, над яким “високо чорніють козацькії гостроверхі й круті могили”). III. Приниження України у другій половині XIX ст. (бездержавність; української мови […]...
- Своєрідність визначення і розв’язання проблеми батьків та дітей у сільській родині (за повістю Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Своєрідність визначення і розв’язання проблеми батьків та дітей у сільській родині (за повістю Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Глибоке знання народного життя, вміння пропустити його крізь свою художню уяву та душу, артистичне володіння народною мовою допомогло Івану Семеновичу Нечую-Левицькому створити справжній шедевр української національної культури – повість “Кайдашева сім’я”. Письменник з великою майстерністю показав життя українського […]...
- Образ Воздвиженського у романі І. Нечуя-Левицького “Хмари” Відсутність авторської симпатії до образу Воздвиженського відчувається уже в його портреті. Він один “вищий від усіх цілою головою” був “поводатарем” Тульських студентів – “… великий, як обеліск”, рум’яний, його “повні щоки були здорові якось по-сільському”. Він мав “жилаві руки, кремезні плечі й шию і скидався на крамаря-коробейника”. Портрет виписаний індивідуалізовано, в дусі натуральної школи. Автор […]...
- Микола джеря (дуже стисло/скорочено) – Нечуй-Левицький Іван “Понад самим берегом в’ється в траві стежка через усе село. Підеш тією стежкою, глянеш кругом себе, і скрізь бачиш зелене-зелене море верб, садків, конопель, соняшників, кукурудзи та густої осоки. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади. Густа, як руно, трава й дрібненька, тонісінька осока доходить до самої води. Подекуди по жовто-зеленій скатерті розкидані темно-зелені кущі […]...
- Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як підручник народознавства (1838 – 1918) Народився в м. Стеблеві на Черкащині в родині священика. Отримував освіту в Богуславському духовному училищі, Київській духовній семінарії, Київській духовній академії, але священиком не став. Працював учителем у Полтавській духовній семінарії, у гімназіях польських міст Каліша, Сідлеця, Кишенева (Молдова). У1885 році виходить у відставку, переїздить до Києва, де живе до кінця життя, […]...
- Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – підручник з народознавства Усе своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю й нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Тому такими різними були і його твори: сумні й зворушливі повісті […]...
- Підручник народознавства (повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Підручник народознавства (повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю і нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Тому такими різними були […]...
- Образ кріпака-робітника у творі “Сватання на Гончарівці” Г. Квітка-Основ’яненко відомий, перш за все, як талановитий письменник. Але його драматичні твори теж мають неабияке значення для української літератури, для розвитку театру. У них він підіймав важливі сучасні йому проблеми, зокрема, проблему соціальної нерівності у драмі “Сватання на Гончарівці”, та змальовував живих, реальних людей. У центрі драми стоїть любовний трикутник. Уляна за наказом матері […]...
- Роздуми про Івана Нечуя-Левицького. Самотність і творчість Розглядаю зображення письменника на фото різних років і звертаю увагу на одну деталь: він ніде, навіть на юнацьких фото, не зображений усміхненим. А його герої сміються. І читач, перечитуючи його твори, теж сміється. Ось як буває… Пригадується ще один сумний факт його біографії: він помер стареньким дідусем у маленькій кімнаті, самотнім і нікому не потрібним. […]...
- Біографія Івана Нечуя-Левицького Нечуй-Левицький Іван Семенович (1838-1918) Письменник, перекладач Іван Семенович Левицький (літературний псевдонім – Нечуй) народився 25 листопада 1838 року в Стеблеві, в сім’ї сільського священика. Батько його був освіченою людиною прогресивних поглядів, мав велику домашню книгозбірню і на власні кошти влаштував школу для селян, в якій його син і навчився читати й писати. Змалку І. Левицький […]...
- Микола джеря (скорочено) – Нечуй-Левицький Іван 1838-1918 “Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця. Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло в вербах село Вербівка”,- так описує І. Нечуй-Левицький чарівну природу місцевості, де жила сім’я Петра джері. Усе його господарство – невеличка хата, оточена старим садком, вербова кошара й хлів. […]...
- Образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У 1875 році Панас Мирний разом зі своїм братом Іваном Біликом закінчив працю над багатоплановим соціально-психологічним романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. У основу роману було покладено реальне складне життя селянства з його радощами і кривдами, злиденністю і соціальною […]...
- Життєпис Івана Нечуя-Левицького ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838 – 1918) Іван Семенович Левицький (літературні псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй тощо) народився 25 листопада 1838р. в м. Стеблеві Київської губ. Канівського повіту (нині – Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район). Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнавав скарби українського фольклору та поезії Шевченка, що згодом яскраво відбилося в його творчості. Навчався Нечуй-Левицький […]...
- Аналіз повісті “Кайдашева сім’я” Івана Нечуя-Левицького В розмові синів Кайдаша про можливе одруження Карпа, в яку втручається і старий Омелько, намічається той конфлікт між батьком і синами, що далі набере більшого розвитку і стане складовою частиною основного конфлікту твору Тут частково подається зав’язка, яка завершується в другому розділі, а саме: одруження Карпа. Розвиток дії у повісті складається з послідовного, хронологічного викладу […]...
- Життя і творчість Івана Нечуя-Левицького Реферат на тему: Життя і творчість Івана Нечуя-Левицького (1838 – 1918) Іван Семенович Левицький (літературні псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй тощо) народився 25 листопада 1838р. в м. Стеблеві Київської губ. Канівського повіту (нині – Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район). Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнавав скарби українського фольклору та поезії Шевченка, що згодом яскраво […]...
- Життя та творчість Івана Нечуя-Левицького ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) Іван Семенович Левицький народився в містечку Стеблеві, тепер Корсунь-Шевченківського району на Черкащині в родині священика 25 листопада 1838 р. Перші знання отримав від батька, який навчав грамоті селянських дітей. У 1845р. майбутній письменник розпочав навчання в дядька Є. Трезвинського, вчителя Богуславського духовного училища, а 1847р. вступив до Богуславського духовного училища. По закінченні […]...
- Сторінками біографії І. Нечуя-Левицького I. Народження майбутнього майстра слова. (Іван Семенович Левицький народився 25 листопада 1838 року в м. Стеблів Київської губернії Канівського повіту. Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнав скарби українського фольклору та поезії Т. Шевченка, що згодом яскраво відбилося в його творчості.) II. Роки навчання та пошуки самого себе. (Навчався Нечуй-Левицький в Богуславському училищі (1848-1852), потім […]...
- Жіночі образи повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (1 варіант) Література другої половини XIX століття – новий етап в історії українського письменства, етап формування. Представники реалістичного напряму намагалися якомога правдивіше відтворити події та характери, обставини й деталі, підкреслюючи в них, за Б. Брехтом, суттєве, “земне”, типове у глибокому розумінні. Чи не найкраще реалістична концепція жіночого характеру втілилася у творчості І. Нечуя-Левицького письменник звертається різних жіночих […]...
- Родинна тема у “Кайдашевій сім’ї” І. Нечуя-Левицького У “Кайдашевій сім’ї” І. Нечуй-Левицький показав особливості українського національного характеру, зобразивши життя однієї родини. Безперервні сварки, бійки, взаємні образи, на які витрачається часто наша енергія в родинному житті, спонукали письменника написати цей твір. Автор прагне знайти причини таких сімейних війн у національній вдачі українців. Розвиток дії в повісті складається з послідовного, хронологічного викладу подій життя […]...
- Зображення українського побуту і звичаїв у повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” – вершина творчості І. С Нечуя-Левицького. За визначенням І. Я. Франка, вона належить “до найкращих оздоб українського письменства”. Згадуючи про свою роботу над повістю, автор писав про те, що в Україні часто трапляються сім’ї, в котрих постійні лайки та сварки; життя в таких сім’ях стає пеклом. Тема повісті – розповідь про українське […]...
- Мій улюблений герой у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (3 варіант) Мелашка Усі головні герої повісті “Кайдашева сім’я” – яскраві й цікаві. І нехай вони далекі від ідеалів, та в пам’яті залишаються надовго. Навряд чи швидко зможемо забути енергійно-сварливу Марусю Кайдашиху, запальну Мотрю, жартівливого Ларвіна. Про кожного з них можна сказати дуже багато, та з усіх мені найбільше сподобалася Мелашка. По-перше, так само, як і Лавріна та […]...
- Мотиваційні чинники поведінки Марусі Кайдашихи з повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Характер Кайдашихи формувався в умовах кріпосницької дійсності. Підкреслюючи деформацію особистості героїні, письменник зауважує: “Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівчиною. Вона вміла дуже добре куховарить і […]...
- Едипів комплекс у творчості Івана Нечуя-Левицького Характер і світобачення Левицького сформувалися ще в дитинстві. Переконання письменника безперечно впливали на творення персонажів його творів. Щоб збагнути основні причини поведінки героїв, яких письменник “виліпив” з розмаїття власного душевного життя, варто вивчати його життєвий шлях. У автобіографії письменник подав дуже цінний фактаж, який вказує, що головною подією в дитинстві Левицького, яка наклала відбиток на […]...
- Історичні романи І. С. Нечуя-Левицького І. С. Нечуй-Левицький як художник і як мислитель цікавився не тільки сучасним життям і зазирав у майбутнє. Об’єктом його художнього дослідження була і складна, героїчна і трагічна минувшина нашого народу. Про неї розповідає письменник в історичних творах: романах “Князь Єремія Вишневецький”, “Гетьман Іван Виговський”, казці “Запорожці”, драмах “Маруся Богуславка”, “В диму та в полум’ї”. Події […]...
Твір на тему харків.