Образ селянина Данила – героя оповідання Б. Грінченка “Сам собі пан”
Образ селянина Данила – героя оповідання Б. Грінченка “Сам собі пан”
Борис Грінченко мав надзвичайно розвинене почуття національної гідності. Він страждав за ошуканий народ, у якого забрали його славну історію й можливість розвивати свою мову та культуру. У творі “Сам собі пан” Б. Грінченко майстерно протиставляє почуття власної гідності, дотепність, статечність селянина Данила грубості й пихатості панів.
Данила полонило бажання довідатися, “чи можна якось так, щоб і мужик в одній хаті з паном сидів”. І він робить
Селянин сповнений рішучості довести усім, що він також людина, як і пан, має рівні з ним права. “Ви, пане, не кричіть і не тупотіть, бо й мої такі самі гроші, як і ваші, а ота цигарка, що в вас у руці, може, вона мені смердючіша, ніж вам моя люлька”, – спокійно відповів Данило панові. А в театрі уперто заявив: “Хто заплатив за білет, той тут і пан. Я заплатив, то й сидітиму”.
Автор у комедійній формі
(3 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” (3 варіант) Борис Грінченко збагатив українську літературу великою кількістю творів, серед яких були вірші, оповідання, повісті, п’єси та байки. Також він є автором ряду статей і упорядником “Словника української мови”. З самого початку літературної діяльності Грінченко відчував велике покликання – працювати для народу. В його творах – опис життя українських селян, робітничого класу, інтелігенції. Оповідання “Сам собі […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” (2 варіант) В українську літературу кінця XIX – початку XX століття Б. Грінченко ввійшов як майстер прози. Тематика його оповідань різноманітна. Тут зображено діяльність учителів, життя та інтереси дітей. У деяких оповіданнях проступають мотиви соціальної нерівності. Одним з творів, що присвячені темі селянства, є оповідання “Сам собі пан”. Починається твір з розповіді автора, який їде в залізничному […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” (1 варіант) Б. Грінченко завжди переслідувався урядом за демократичні погляди. Реалізацію своїх народолюбних ідей він пов’язував з просвітницькою діяльністю в селянських колах. Письменник поширював серед простих людей думки про їх рівність з панами. Ця проблема і розглядається автором у творі “Сам собі пан”. Головний герой оповідання – селянин Данило, який робить спробу “панського права добути”. Він бажає […]...
- Засоби комічного в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан” Головний герой оповідання Бориса Грінченка “Сам собі пан” – селянин Данило, який спробував “панського права добути”. Для цього Данило поїхав до міста залізницею у вагоні першого класу замість більш звичного для людей його достатку третього класу. А в місті пішов на концерт у “Дворянське собраніє”, купивши “панський” квиток. Розповідь про події ведеться від імені головного […]...
- Викриття антинародної суті “стражів порядку” у творі “Сам собі пан” Б. Грінченка завжди хвилювало питання класової нерівності. Безправне становище українського селянства зображено письменником в багатьох творах. Найвиразніше виявилися суперечності між двома класами тогочасного суспільства в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан”. Автор змальовує спробу селянина “панського права добути”. Данило захотів пересвідчитись, що проста людина має ті ж права, що і благородна. Однак це прагнення викликало […]...
- Сам собі пан (скорочено) – Грінченко Борис 1863-1910 Селянин данило вирішив зробити спробу “панського права добути”. Йому забажалося довідатися, “чи можна якось так, щоб і мужик в одній хаті з паном сидів”. І данило вирушив до міста залізницею. Купив дуже дорогий квиток у вагон першого класу і попхався розшукувати своє місце. Кондуктор не хотів пускати мужика, обзиваючи того “мурлом”. Аж врешті-решт пропустив, […]...
- Борис Грінченко – Сам собі пан (СКОРОЧЕНО) Борис Грінченко Сам собі пан (СКОРОЧЕНО) Селянин Данило вирішив зробити спробу “панського права добути”. Йому забажалося довідатися, “чи можна якось так, щоб і мужик в одній хаті з паном сидів”. І Данило вирушив до міста залізницею. Купив дуже дорогий квиток у вагон першого класу і попхався розшукувати своє місце. Кондуктор не хотів пускати мужика, обзиваючи […]...
- Сам собі пан (дуже стисло/скорочено) – Грінченко Борис Селянин данило розповідає про пригоду, яка з ним сталася. Схотілося йому дізнатися, як то пани живуть. Тому він вирішив спробувати, чи може мужик бути поряд з паном. Перш за все вирушив на станцію та купив білет у перший клас. Здивувався, що касир йому нічого не сказав. дорогою кондуктор намагався його зупинити і відправити у вагон […]...
- Моральна краса селянина-бідняка (За оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Видатний український письменник Борис Грінченко присвятив багато оповідань зображенню важкого життя українських селян. Автор на власні очі бачив жахливі умови, в яких доводилося існувати злиденним сім’ям. Грінченко вважав своїм моральним обов’язком розповісти у своїх творах про трагедію народу. Особливо глибоке й щире співчуття викликає оповідання “Без хліба”, головний герой якого, рятуючи близьких людей від неминучої […]...
- Яким я уявляю собі Василька з оповідання М. М. Коцюбинського “Ялинка” Герой оповідання “Ялинка” Василько – мій ровесник: “Василькові виповнилося літ дванадцять”. Але він був найстарший у сім’ї (де, крім нього, було ще двоє дівчаток) і розумів та поділяв турботи батьків, був співчутливий і уважний до них. Дивлячись на батька, який у Святий вечір сидів зажурений, похиливши голову, Василько намагався вгадати причину його зажури – “чи […]...
- Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” (1863-1910) Народився на хуторі Вільховий Яр Харківської губернії. Навчався у Харківському реальному училищі, звідки був виключений за поширення народницьких ідей, потім вступив до Харківського університету і закінчив його. З 1881 по 1885, з 1886 по 1893 роки учителює на Харківщині, Сумщині, Катеринославщині. Деякий час працював статистом Херсонського губернського земства. Поет, прозаїк, драматург, учений. Автор п’яти […]...
- Яким я уявляю Грицька з оповідання Б. Грінченка “Грицько” Б. Грінченко написав багато творів для дітей і про дітей. В оповіданні “Грицько” теж розповідається про дітей, їхні вчинки, взаємини, поведінку за певних обставин. Головні герої твору – Семен та Грицько. Мені більше сподобався Грицько, тому я спробую його описати. На вигляд йому було років дванадцять. За характером говіркий, веселий, любив пореготатися. Виріс Грицько не […]...
- Вдача Василька – героя оповідання М. Коцюбинського “Ялинка” Свято – завжди радість у хаті, але не в бідній. На жаль, головний герой твору Михайла Коцюбинського “Ялинка” Василько саме з такої хати. Але хлопчик мав добру вдачу. Це чудово простежується в його вчинках. Василько був найстарший у сім’ї Якима. У Святий вечір його непокоїло те, що батько сидів на підлозі, схиливши голову. Хлопчик знав […]...
- Гумористичне зображення головного героя оповідання О. Стороженка “Скарб” Олекса Стороженко, за словами Івана Франка, талановитий оповідач, що добре володіє українською мовою. В оповіданні “Скарб” письменник використав український фольклор, поєднав фантастичні елементи з реалістичним зображенням селянського побуту, гумористично зобразив головного героя. Павлусь, єдиний син у родині, ріс зманіженим, залюбленим матір’ю. Узимку й восени вона не випускала його з хати, щоб не замерз, навесні і […]...
- Павло Глазовий – Шалапутний Іван Як у друга у данила були іменини, На них Іван не прогавив жодної чарчини. Довелося ночувати сердезі в данила. Данилиха на дивані йому постелила. Сам данило ліг на ліжку з кумом Опанасом. А данилиха полізла аж на піч з матрацом. Прокидається данило точно серед ночі, А Іван той шалапутний на печі регоче. – Ти чого […]...
- Образ українського героя в творчості Івана Багряного (1906- 1963) Справжнє прізвище – Лозов’яга. Народився в с. Куземин на Полтавщині (зараз Сумська область) у родині сільського муляра. Навчався у робітничій профтехшколі, потім – у Краснопільській художньо-керамічній. Вчителював. У 1926 р. вступив до Київського художнього інституту, але не отримав диплома як “політично неблагонадійний”. У 1932 р. “за контрреволюційну і націоналістичну діяльність” був відправлений на […]...
- Кожен повинен боронити рідний край (за оповіданням Б. Грінченка “Олеся”) Борис Грінченко – відомий український письменник – приділяв особливу увагу змалюванню дітей, які чарують неповторністю характерів, чистотою помислів та вчинків. Оповідання “Олеся” починається розповіддю про далекі часи. У селі серед боліт на Волині жив старий козак Данило. Після турецького полону він повернувся в рідне село, прийняв до себе двох сиріт: дівчинку Олесю та хлопчика Михайлика. […]...
- “Кожен повинен боронити свій рідний край… ” за оповіданням Б. Грінченка “Олеся” У XIII столітті на наші багаті землі нападали монголо-татарські загарбники. На своєму спалювали житла, вбивали безвинних людей. Головною метою монголо-татар було грабіжництво. Своїм оповіданням “Олеся” Борис Грінченко переносить нас у ті далекі часи боротьби та неспокою. Героїнею оповідання є дівчинка Олеся. Батьки дівчинки загинули від рук монголо-татарських загарбників. Сироту виховує дід Данило. Саме він розповідає […]...
- Образ юного героя у творі “Печенізька облога Києва” Справжній патріотизм виявляється не на словах, а у справах. Хто би міг подумати, що маленький хлопчик може врятувати ціле місто. А таке сталося у X столітті. Святослав – великий князь київський, пішов до Болгарії, коли Київ оточили печеніги. Хтось мав повідомити військо Святослава про оточення міста. Це зробив хлопчик, якому судилося стати юним героєм. Але […]...
- Образ Івана Сулими з оповідання А. Кащенка “Над Кодацьким порогом” Андріан Кащенко створив цілу серію історичних оповідань про національних героїв українського народу, славних лицарів запорозького козацтва. До них належить оповідання “Над Кодацьким порогом”, головним героєм якого є славний український гетьман Іван Сулима. Велична й могутня була постать запорозького ватажка. Засмагле вітром обличчя з великими блискучими очима та пишними над ними бровами відбивало завзяття; довгі вуса […]...
- Образ ліричного героя в поезіях збірки “Зів’яле листя” І. Я. Франка В українській літературі постать Івана Яковича Франка є однією з найпомітніших. Він – успішний письменник, поет, драматург, критик, громадський діяч. Але в особистому житті Франкові не пощастило: тричі він любив, і тричі його кохання відкидали. Перша любов – Ольга Рожкевич, якій батько заборонив зустрічатися з політичним в’язнем, друга – Юзефа Дзвонковська, що відмовила Франкові й […]...
- Образ головної героїні оповідання “Каторжна” В оповіданні “Каторжна” розкривається доля Докії – дівчини-напівсироти. Каторжною її зробило життя з байдужим і вічно п’яним батьком, що після смерті дружини створив нову родину, в якій для рідної доньки не знайшлося навіть ласкавого слова чи прихильного погляду. Мачуха нещадно била дівчину, змушувала її працювати, морально принижувала. Для всіх Докія була чужою, тому росла, немов […]...
- Тяжкий гріх Петра (за оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Б. Грінченко – самобутній письменник, який відчував прояви людських почуттів, майстерно вмотивовував вчинки героїв. Яскравим прикладом тонкого зображення психології простої людини є оповідання “Без хліба”. Письменник зображує бідну сім’ю селянина Петра, що жила в “хаті поганенькій”, а на весну в них “зовсім не стало хліба”. Важко було господарю дивитися, як бідують жінка й дитина, а […]...
- Психологічна роль образу селянина у розкритті головної ідеї новели Михайла Коцюбинського “Intеrmеzzо” Психологічна роль образу селянина у розкритті головної ідеї новели Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Новела “Іntermezzo” була написана М. Коцюбинським відразу після революції 1905-1907 років, коли в Україні панував час ідейних хитань і нерозв’язаних соціальних проблем. Його особливості позначилися і на свідомості, і й на всьому житті людей, особливо – діяльних учасників революційних подій. Одного з них […]...
- Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) І. Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. (Василь Барка – український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман “Жовтий князь” про ці […]...
- Краса природи в слові ожила (Образ ліричного героя, його емоції і почуття у творчості Богдана-Ігоря Антонича) Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. […]...
- Образ головного героя в оповіданні Е. По “Золотий жук” ПО ЕДГАР АЛЛАН (1809-1849) Американський письменник, новеліст, поет, критик. На долю його випали нелегкі життєві випробування: народився в сім’ї бродячих акторів, рано втратив батьків, його взяла на виховання багата родина, але щастя було недовгим. Характери нового батька і чужого сина не співпадали і зрештою Едгар змушений був покинути забезпечену родину і поневірятися. З 1828 до […]...
- Образ Чайльд Гарольда як утілення байронічного героя Образ Чайльд Гарольда як утілення байронічного героя Найвідоміша з поем Байрона – “Паломництво Чайльд Гарольда”. Створювалася поема не одразу. Перші дві її пісні були написані під час подорожі Байрона в Португалію, Іспанію, Албанію, Грецію (1809-1811). Третя пісня – на березі Женевського озера після остаточного від’їзду з Англії (1816), четверта довершена вже в Італії 1817 року. […]...
- Образ ліричного героя у вірші В. Маяковського “Лілечко!” Десятиліття про Володимира Маяковського говорили як про національного письменника – трибуна, бунтаря, агітатора, горлана. Маяковський – лірик? Та цього не може бути! Чому ж так довго замовчувалася інтимна лірика митця? Сталін через п’ять років після загадкового самогубства поета проголосив Маяковського “найталановитішим поетом нашої епохи”, що й призвело до канонізації його постаті. У струнку схему нових […]...
- Художня своєрідність образу селянина в малій прозі Леся Мартовича Художня своєрідність образу Селянина в малій прозі Леся Мартовича В долю письменницьку вдумайсь Мартовича, Шляхом життєвим в уяві пройди. Бідних і гноблених волі виборювач Правду шукати пішов у світи. Син селянина із маси народної Мусів трудитись на хліба шматок. Творчу енергію праці невтомної Службам віддав до кінця, вдріб’язок. Марно талант не розсіяв, збагативши, Творчість, культуру […]...
- Трагічна доля підгірського селянина у творах Івана Франка Іван Якович Франко написав велику кількість прозових творів, у тому числі понад 100 оповідань. Найбільше оповідання з життя галицького селянства, яке він добре знав, бо сам з нього вийшов і не поривав з ним зв’язків до кінця свого життя. “Як син селянина, – говорив він, – вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почував себе до обов’язку […]...
- Образ лирического героя в поэзии А. А. Блока А. А. Блок – крупнейший поэт-символист, творивший на рубеже двух грозных веков. За свою недолгую жизнь он написал очень много лирических стихотворений, пьес, поэм. Поэзия Блока несколько раз претерпевала серьезные изменения, но сам поэт считал все свои произведения единым целым, своего рода романом в стихах. Всю свою поэзию поэт разделил на три тома, которые соответствовали […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму долі українського селянина-бідняка в однойменній новелі В. Стефаника Письменник-гуманіст Василь Семенович Стефаник – один із найвідоміших новелістів світу – жив і творив для народу. Тому його твори – документ про важке, безпросвітне життя людей. Сам письменник говорив: “Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена”. У творах Стефаника, у цих “золотих […]...
- Реалізм і народність художньої прози Б. Грінченка Художня проза Бориса Грінченка сповнена нічим не прикрашеною життєвою правдою. Не з холодною розсудливістю спостерігача сприймав митець народне безталання, а палким серцем людинолюбця. Письменник пізнав нелегку долю народного вчителя, тому у своїх творах змалював те, що добре знав, з чим безпосередньо стикався, серед чого жив. Письменник за десять років вчителювання в народних школах зрозумів необхідність […]...
- Образ главного героя (по поэме А. Твардовского “Василий Теркин”) Первые главы знаменитой поэмы А. Твардовского “Василий Теркин” были написаны и опубликованы в грозном 1942 году. Герой этого произведения – простой русский солдат, “обыкновенный парень” – сразу полюбился читателям, стал народным героем. Бойцы, читавшие поэму в окопах и на привале, под обстрелом и в госпиталях, верили, что Василий Теркин – не вымышленное лицо, а настоящий […]...
- Образ главного героя в повести Н. В. Гоголя “Тарас Бульба” Повесть “Тарас Бульба” – это одно из самых совершенных творений Николая Васильевича Гоголя. Произведение посвящено героической борьбе украинского народа за национальное освобождение, свободу и равенство. Большое внимание в повести уделяется Запорожской Сечи. Это вольная республика, где все свободны и равны, где интересы народа, свобода и независимость выше всего на свете, где воспитываются сильные и мужественные […]...
- Камінний хрест як художній символ українського селянина-бідняка (за новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) Розпочати свій твір я хочу спогадами про зустріч Василя Стефаника і Гната Хоткевича. Якось письменник-новеліст запитав письменника-романіста: Як ви можете так багато і легко писати? Хоткевич відповів: “Бачите, така несправедливість на цьому світі. Вам досить написати кілька сторінок, щоб сказати, що ви маєте талант, а мені треба – цілу книжку”. В цих словах – висока […]...
- Трагічна доля галицького селянина у новелах В. Стефаника (4 варіант) У художній літературі є багато творів, які не залишають читачів байдужими, які не просто хвилюють, а вражають і навіть приголомшують. На мою думку, це можна віднести до творів Василя Стефаника про долю галицьких селян. Справді, важко знайти інше слово, щоб передати враження від них. Бо ці твори саме приголомшують! Хіба можна залишитися спокійною, прочитавши перше […]...
- Образ Захара и его роль в раскрытии характера главного героя романа И. А. Гончарова “Обломов” В романе И. А. Гончарова “Обломов” парадоксальным двойником главного героя выступает его старинный и преданный крепостной слуга Захар, хранящий верность фамильным портретам, преданиям о старинном быте и важности дома Обломовых. При первом знакомстве мы встречаемся с пожилым человеком, которому за пятьдесят. В молодости он служил лакеем в барском доме в Обломовке, потом был произведен в […]...
- Образ Захара и его роль в раскрытии характера главного героя романа И. А. Гончарова “Обломов” (1) “Обломов” – вершина творчества И. А. Гончарова. Роман был опубликован в 1859 году, но до сих пор не стихают споры критиков вокруг характера главного героя. В Обломове переплетаются и привлекательные, и отталкивающие черты. С одной стороны, это мягкий, добрый, великодушный человек. С другой, – ленивый барин, не приспособленный к жизни, не имеющий целей и интересов. […]...
Середні вірші миколи сингаївського.