Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги (2 варіант)
Визначна драматична поема “Ярослав Мудрий”, над якою І. А. Кочерга працював тривалий час, була вперше опублікована під час Другої світової війни у 1944 році (в 12 номері журналу “Українська література”). Закінчував драматург “Ярослава Мудрого” уже в Києві. Друга, дещо перероблена й удосконалена редакція твору побачила світ у 1946 році. Повертаючись з евакуації місцями, де зовсім недавно відбувалися бої, Кочерга бачив страхітливі руїни і згарища, чув розповіді про злочинства фашистів, про патріотизм і мужність наших людей, про те,
У центрі поеми як уособлення ідеалу правителя-патріота ми бачимо образ великого давньокиївського
При написанні цієї драматичної поеми, і зокрема відтворенні образу Ярослава, Іван Кочерга користувався історичними документами. Ці документи характеризували Ярослава як складну та суперечливу особистість, у характері якої поєднувались “честолюбство, нерозбірливість у засобах його задоволення” і щира любов до культури, “великодушність і лукавство”. З одного боку це був відважний лицар і водночас малодушна, ляклива у вирішальну мить людина. Він міг бути щедрим і скупим, невдячним за зроблені йому послуги.
За словами самого автора, він відступив від зовнішньої правди в зображенні великого князя, що в художньому творі вважалося цілком правомірним явищем. Кочерга зазначав у “Передмові”, що при зображенні князя Ярослава “треба було прагнути не тільки історичної та художньої правди, але й якогось філософського узагальнення, якогось свіжого розкриття цього надзвичайно суперечливого характеру”. Саме з поєднання історичної та художньої правди виростає філософська суть поеми: вияв провідних ідей і настанов доби, коли писався твір, що і робить його справді сучасним і актуальним. Тому драматург зосередив свою увагу, головним чином, на проблемі, яка найбільш відповідала тогочасній дійсності, – проблемі війні та миру й осмислив її з притаманною йому поетичністю. Виходячи з цих завдань, автор обмежив розповідь про Ярослава Мудрого періодом 1030-1036-х років, коли великому князеві київському вдалося на якийсь час припинити міжусобні чвари та приборкати сильного зовнішнього ворога – половців, які в той час завдавали Русі великої шкоди. І саме те, за словами В. Ключевського, що “після поразки, що її завдав печенігам Ярослав у 1036 році, руський степ на деякий час очистився”, мало винятково важливе значення для зміцнення державності, економічної могутності та культурно-освітнього розвитку Київської Русі. Безумовно, події, що відбулися впродовж короткого проміжку часу, точно датованого у п’єсі, не могли не позначитися і на самому князеві Ярославі, його світогляді, переконаннях, морально-етичних орієнтирах.
На початку поеми ми бачимо Ярослава енергійним, рішучим, войовничим. У цей час, хоч князь і наголошує на своїй прихильності до “благодаті”, тобто миру, мирного будівництва, освіти, культури, творчої праці, перевагу він все ж таки віддає “закону”, який, на жаль, невіддільний від насильства та воєн. Більше того, війну князь розуміє як цілком природне явище, результатом якого є людське благо. Взявши на озброєння слова мудрого Іларіона: “Раніш закон, а потім благодать”, Ярослав додає від себе: “… Треба воювать вік, щоб збудувати єдиний храм прекрасний”. Це сильний князь, який залізними полками забезпечив державі “святий мир”, хай навіть нетривкий. Ми відчуваємо його вистраждані думки, послідовні вчинки та взаємини з іншими дійовими особа ми, опосередковані оцінки й самохарактеристики. Ми бачимо князя “книгочтителем”, меценатом культури, володарем, який упровадженням твердого, але справедливого закону рівняє шляхи благодаті освіти, народного добробуту. Ярослав Мудрий є прихильником державної необхідності:
Як цар Давид, люблю я мирні гуслі,
Як цар Саул, вражаю їх мечем.
У цій суперечливості і є драматизм образу, його внутрішній конфлікт: діяч, який мріє про “тишину і мудрість благодаті”, замість ведення улюбленої миробудівничої діяльності мусить проливати кров для того, щоб створити “мудрий лад”. Ця складна роздвоєність між державним обов’язком і людським почуттям Ярослава Мудрого була дуже болюча. Вся політична діяльність великого князя була спрямована у мирне русло, але деколи змушувала його підіймати меч, а деколи – ховати меч у піхви, коли зброю належало б використати. Автор не виправдовує свого героя, він розуміє діалектичні суперечності цього образу, розуміє, що народне уявлення про діяльність Ярослава теж має глибокий сенс. За словами київського каменяра Журейка,
Раніш ніж храми будувать святі,
Годиться правду ствердити в житті.
Дві лінії зображення Ярослава Мудрого постійно перетинаються і взаємодоповнюються, творячи непростий і неоднозначний образ. Ярослав Мудрий виступає і як державний діяч, і як не позбавлена щирих почуттів і звичайних слабкостей людина. Великий князь завжди має силу все підкоряти меті свого життя, як би це часом не болісно було робити. Наприклад, він переступив через почуття вдячності до Костянтина, який врятував його у війні проти “орд німецьких і угорських”, тому що непримиренно ставився до ворогів миру взагалі, незважаючи на родинні або дружні стосунки, до всіх, хто “війни і крові тільки заждуть”, хто роздмухує полум’я міжусобиць. Костянтин порушив “мирний лад” і “спокій на Русі”, сіяв розбрат і ворожнечу, тобто виступав проти найдорожчого і найсвятішого, за що боровся сам Ярослав, у відстоюванні чого вбачав сенс свого життя і свого князювання:
Цього не міг простити я нікому,
Бо вищих я не відаю скарбів,
Ніж мирний труд і щастя
В мирнім домі,
Які весь вік я чесно боронив.
Тому, незважаючи на те, що був особисто зобов’язаний новгородському посадникові своїм власним життям і честю, порвав з ним дружні зв’язки, а потім навіть наказав його вбити.
Родинна колізія князя також підтверджує принциповість Ярослава, його спроможність жертвувати особистим в ім’я загальнодержавних інтересів. Жона Ярослава Інгігерда – гонориста жінка, яка вважає себе “рівною князям і королям” і домагається повноти влади не лише у родині, а й у масштабах держави, посилаючись на своє знатне походження і заслуги родичів-варягів, мало турбувала Ярослава своїми проварязькими настроями доти, доки в своїх домаганнях не дійшла тієї межі, за якою може спалахнути війна. Обстоюючи мир, Ярослав Мудрий не може допустити, щоб “на тиху Русь як древле” опустилася “ісландська сокира”, тому відправляє жінку, матір своїх дітей, в монастир.
З іншого боку, Ярослав, хоч і розумів, що Турвальда, який убив брата Милуші – Журейкової нареченої, належить, за законом, стратити, скасовує кару, не бажаючи загострювати стосунки з варягами (у цьому випадку він навіть ламає своє тверде переконання: “Раніш закон, а потім благодать”).
В об’єктивному сприйманні образу Ярослава Мудрого значне місце належить обставинам особистісного і навіть побутового плану, в яких київський князь повніше розкривається як людина. Наприклад, у спілкуванні з ученим монахом Сильвестром, членами своєї родини, доньками, сином новгородського посадника Костянтина Микитою, київським муляром Журейком та іншими вимальовується характер особистості сильної, суперечливо складної, яскравої, талановитої і, головне, – не байдужої до людей і їхніх справ. І ми розуміємо, що цей “державний муж” був спроможний сприймати життя і навколишній світ не тільки розумом, а й серцем, бо в його вчинках і рішеннях відбиваються його внутрішній стан, розмаїття почуттів. Він може бути (хоч і в рідкісні хвилини) щасливим від зустрічей з улюбленими книжками, в розмовах зі своїм духовним однодумцем Сильвестром; може бути лагідним і добрим у взаєминах з коханою донькою Єлизаветою, але в одну мить стає непримиренним, різким і гнівним, коли йдеться про ворогів. Автор підкреслює, що Ярослав при всій своїй особистій і державній мудрості, політичній далекоглядності й мужності все ж таки був князем доби усобиць, тому в зображенні цього образу головне – зрозуміла для всіх загальнонародна ідея – ідея патріотизму.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги (3 варіант) Більшість драм Івана Кочерги – це твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність письменника з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XI століття, внаслідок чого було створено коштовну перлину української драматургії – історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Центральним образом твору став образ князя Київської Русі Ярослава Володимировича, […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги (1 варіант) Славетна земля наша своїми дітьми, знаними далеко за її межами. У їхньому колі – велична постать князя землі Руської Ярослава Мудрого. Багато ми знаємо про діяльність цього будівничого державності: розповідають нам про нього давні літописи, мудрі науки. Та хто відкриє таємницю особистості князя, хто зможе показати його як людину, що жила, працювала, здійснювала якісь учинки? […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній п’єсі I. Кочерги 1. “Ярослав Мудрий” – кращий твір у спадщині І. А. Кочерги (він зайняв чільне місце в історії нашої драматургії і театру). 2. Суперечливість образу Ярослава Мудрого (у ньому поєднані і лицарська відвага, і державний розум, і підтримка науки, знань, і щедрість, і честолюбство, і лукавство, і лякливість): А) “Бо кріпок князь і власть його міцна, […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній драмі Івана Кочерги Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Іван Кочерга, якому було 60 років, виїхав до Уфи. Тут літній письменник дуже багато працював для загальної справи перемоги над фашистами: редагував газету “Література і мистецтво”, писав драматичні твори, присвячені боротьбі з ворогом, вів наукову роботу. Думками письменник линув до Києва – столиці України, до свого народу. У 1944 році […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній п’єсі І. Кочерги Образ Ярослава Мудрого привабив Івана Кочергу передусім як образ суперечливий, у якому поєдналися, з одного боку, лицарська відвага, державний розум, підтримка науки, знань, щедрість, а з іншого – честолюбство, лукавство, лякливість. В уяві драматурга постала трагічна постать людини енергійної, запальної, активної, яка шукала істину і помилялася, дбала про добробут вітчизни і забувала про деяких гідних […]...
- Велична постать Ярослава Мудрого в однойменній поезії О. Олеся за книгою “Княжа Україна” Старий плакат-календар “Знай наших!” висить на стіні у кімнаті моєї бабусі. Серед багатьох історичних постатей України на плакаті і портрет Ярослава Мудрого: суворе, рішуче обличчя, одежа в бойових обладунках. Який він, давній київський князь? Чому народ нарік його Мудрим? На ці питання дає відповідь Олександр Олесь у поезії “Ярослав Мудрий” з книги “Княжа Україна”. Поет […]...
- Образ Ярослава Мудрого з однойменного твору І. Кочерги У своїй драматичній поемі Іван Кочерга звертається до видатної історичної постаті – Ярослава Мудрого і намагається створити багатогранний образ цієї героїчної людини і показати її суперечливий внутрішній світ. У творі Ярослав Мудрий постає в багатьох іпостасях: він і войовничий оборонець своєї землі, і меценат, що сприяє розвитку освіти і науки, і батько, і керівник держави. […]...
- Образ Ярослава Мудрого (за п’єсою “Ярослав Мудрий”) (1 варіант) Знову і знову повертається український народ до своєї історії, щоб набратися снаги і з новими силами почати будувати нове суспільство. Наша історія радувала і засмучувала, й одночасно воскрешала невгасимий дух боротьби за власну незалежність, волю. Саме тому, на мій погляд, і звертається великий український драматург Іван Кочерга до історичної постаті Ярослава Мудрого, ніби нагадуючи нам […]...
- Образ Ярослава Мудрого (за п’єсою “Ярослав Мудрий”) (2 варіант) Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Іван Кочерга, якому було 60 років, виїхав до Уфи. Тут письменник дуже багато працював для загальної справи перемоги над фашистами: редагував газету “Література і мистецтво”, писав драматичні твори, присвячені боротьбі з ворогом, вів наукову роботу. Думками письменник линув до Києва – столиці України, до свого народу. У 1944 році І. […]...
- Художнє втілення патріотичної ідеї в драматичній поемі Івана Кочерги “Ярослав Мудрий” Художнє втілення патріотичної ідеї в драматичній поемі Івана Кочерги “Ярослав Мудрий” Тема патріотичного минулого завжди приваблювала сучасних письменників. І це не випадково, адже не одна чорна вість сколихнула нашу рідну землю, хто тільки не хотів загарбати Україну! Скільки грабіжників зазіхало на багатство і незалежність прекрасного міста Києва! Вони приходили з вогнем і мечем і гинули […]...
- Твір на тему: Учімося в Ярослава Мудрого (на тернистих шляхах нації) Цю визначну постать в історії становлення України, на її початках, будуть згадувати кожного разу як приклад справді державного мужа, який дбав про могутність держави, де кожний був захищений і міг сподіватися на майбутнє. На моє глибоке переконання, всім, хто прагне влади чи стає політичним лідером, варто було б спершу скласти іспит перед народом з предмета […]...
- Твір на тему: Чому Ярослава Мудрого називають великим українцем Чому Ярослава Мудрого називають великим українцем Ярослав був єдиним князем усіх широких українських земель. Щоб уберегти Україну від ворогів, побудував на кордонах багато твердинь. Над рікою Саном побудував город і міцно його укріпив, і назвав Ярославом. Остаточно розбив печенігів під самим Києвом і на тім місті побудував величезну церкву св. Софії, яка стоїть і донині. […]...
- Основні проблеми драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” Основні проблеми драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” Однією з кращих драматичних поем І. Кочерги на історичну тему є п’єса “Ярослав Мудрий”, бо сама постать князя Ярослава, якого за його справи народ назвав мудрим, цікава і епохальна. Це і сильний воїн, і книголюб, і автор перших руських законів, і будівничий, творіння рук якого – Софіївський […]...
- Сюжетно-композиційні особливості драми Івана Кочерга “Ярослав Мудрий” 1. “Ярослав Мудрий” – своєрідне явище в українській драматургії (у ньому зміст І форма перебувають в гармонії): А) ідея п’єси (“нелегке і часом болісне шукання правди і мудрості життя разом з народом на користь вітчизні”); Б) жанр п’єси (І. Кочерга задумав “Ярослава Мудрого” як історичну трагедію, але через ідеалізацію самого образу князя авторові не вдалося […]...
- Характеристика образу Ярослава Мудрого у творі “Диво” Розкрийте образ Ярослава Мудрого. Як через образ подається проблема влади й людини? П. Загребельний показує Ярослава Мудрого ще з дитинства, який ріс, ніби вовченя, був упертим, а в дорослому житті цілеспрямованим: “Так відтоді й затямив собі: треба бути впертим в усякому ділі – і в зненависті, в любові, та навіть у дріб’язку”. Особливо автор наголошує, […]...
- Ідейне навантаження драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (1 варіант) Драматична поема “Ярослав Мудрий” з’явилася друком на сторінках журналу “Українська література” в 1944 році, коли перед державою стояло основне завдання – відбудувати країну після страшних подій Великої Вітчизняної війни. У цей час радянські письменники багато уваги приділяли історичній темі, героїчним традиціям минулого. Із попередніх століть черпали вони досвід перемог і звершень, розв’язання проблем війни і […]...
- Ярослав Мудрий – вершина майстерності І. Кочерги Ярослав Мудрий – вершина майстерності І. Кочерги В історії нашої держави є чимало славних людей, які своїм життям, своєю працею примножували велич України. До таких постатей належить і князь Ярослав, якого наші пращури прозвали Мудрим. І. Кочерга 1944 року, в час, коли наша країна боролась з фашизмом, написав історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Напередодні битви […]...
- Мудрий заповіт князя Ярослава (за твором Олександра Олеся “Княжа Україна”) На моє глибоке переконання, якби зараз усі домовилися виконати заповіти князя Ярослава Мудрого, що він їх проголосив ще за старих часів, то у нас менше було б проблем у сьогоднішньому житті й держави, і родини, і школи зокрема. “Бути разом і дбати про свою рідну землю” – це був головний заповіт князя Ярослава, він прекрасно […]...
- Ідейне навантаження драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (3 варіант) Багато українських письменників у своїх творах зверталися до історичного минулого України. І не дивно, адже історія нашої землі і була яскравою, бурхливою, і в той же час дуже сумною. Згадаймо, скільки разів іноземні загарбники намагалися прибрати до своїх рук чудесні українські землі. І кожного разу наші предки захищали Батьківщину від ворогів, проявляючи справжні патріотичні почуття. […]...
- Ідейне навантаження драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (2 варіант) … А ми, кому судилося ще жити, Життя трудом повинні заслужити І сили всі Вітчизні присвятить… Саме таку настанову-заповіт дає в драматичній поемі “Ярослав Мудрий” своїм сучасникам Іван Антонович Кочерга – видатний український драматург і мужня та переконана у своїх поглядах на світ людина. Письменник відчував внутрішню схильність до філософічності мислення у мистецтві, знову й […]...
- Лист до князя Ярослава Мудрого Вельмишановний великий княже Ярославе! Звертаюсь до тебе з далекого XX століття. Я живу на твоїй і моїй рідній землі, але тепер вона називається не Київська Русь, а Україна. Прочитала недавно п’єсу Івана Кочерги “Ярослав Мудрий”, де розповідається про важкий період твого життя і правління. Іван Кочерга відкрив нам завісу на моральні цінності наших далеких предків, […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (3 варіант) З-поміж усіх творів Івана Кочерги найбільший успіх спіткав ті, що торкаються історичного минулого України: “Фея гіркого мигдалю”, “Алмазне жорно”, “Ярослав Мудрий”, “Свіччине весілля” Драми є вдалим поєднанням історичної достовірності та художнього вимислу. У скарбниці нашої минувшини драматург знаходив часточки, з яких потім майстерно будував твір. Певну епоху зображення суспільного життя в драмах Кочерги виокремити не […]...
- Ідейне навантаження драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (4 варіант) Іван Антонович Кочерга належить до тих небагатьох митців, які ставили собі за мету осягнути сенс людського буття, пізнати владу любові і смерті, пітьми і світла, обов’язку і права. Його творчий шлях – це шлях невтомних і нескінченних пошуків. Він, як сказав Максим Рильський, дивився на життя своїми очима. Все своє життя він чесно служив улюбленому […]...
- Сучасний пафос твору І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (1 варіант) Часто так трапляється, що письменник видає твір, який ніколи не старіє, тому що історія повторюється, люди опиняються в подібних ситуаціях і видобувають із твору те, що актуальне для них саме сьогодні, що найбільше хвилює, що змушує задуматися. Таким “вічним” твором, на мою думку, є драматична історична поема Івана Антоновича Кочерги “Ярослав Мудрий”, написана в 1944 […]...
- Ярослав Мудрий – прообраз сучасних диктаторів (за однойменним твором І. Кочерги) Іван Кочерга у багатьох своїх творах звертався до історії нашого народу. Його цікавили різні періоди: боротьба киян за свої права в XVI столітті (“Свіччине весілля”), Коліївщина (“Алмазне жорно”), українське середньовіччя (“Чаша”), В усі часи точаться суперечки про роль окремої людини в історії народу. Не випадково саме в роки Великої Вітчизняної війни Іван Кочерга звернувся до […]...
- Трансформація біблійної історії Мойсея в однойменній поемі Івана Франка Поема “Мойсей” – вершинний твір І. Франка, окраса і гордість вітчизняної літератури. Це глибокий філософський твір про майбутнє українського народу, про взаємини вождя і народу в процесі наполегливого шукання “обітованої землі”, про могутні сили мас, здатних висунути із свого середовища в процесі визвольного руху проводирів, що приведуть до перемоги. Це притчево-алегоричне осмислення історичної долі українського […]...
- “Вищих я не відаю скарбів, ніж мирний труд і щастя в мирнім домі” (за драмою І. Кочерги “Ярослав Мудрий”) Іван Антонович Кочерга – талановитий автор історичних п’єс, дослідник сивої давнини, зокрема культури Київської Русі. Прочитавши тільки дві його п’єси, я загорівся бажанням ознайомитися зі всією драматургічною спадщиною автора. Захоплююсь образом молодого зброяра Івана Свічки, для якого людське щастя було важливішим, ніж особисте. Але найбільше мені сподобався образ мудрого князя, господаря Київської Русі – Ярослава […]...
- Історія українського народу в творчості Івана Кочерги На початку XX століття практично всі театри в Україні були російськомовними, але молодий драматург Іван Кочерга не покладав надій на розвиток українського театрального мистецтва і в 20-ті роки перейшов до творчості рідною мовою. Ще вивчаючи право на юридичному факультеті Київського університету, Іван Кочерга цікавиться історією Києва, який захопив його своєю красою. Якось, переглядаючи в бібліотеці […]...
- Сюжетно-композиційні особливості п’єси І. Кочерги “Ярослав Мудрий” П’єса І. А. Кочерги “Ярослав Мудрий” – вершина майстерності письменника. Це справжній гімн не князеві, хоча б і названому Мудрим, не вождеві, а безсмертній творчій силі народу, полум’яному патріотизмові, любові до Батьківщини. Образ Ярослава Мудрого привабив Івана Кочергу передусім як образ суперечливий, у якому тісно поєдналися, з одного боку, лицарська відвага, державний розум, підтримка науки, […]...
- Образ Катерини в однойменній поемі Т. Шевченка “Коли тобі нема що сказати – мовчи, коли є – кажи і не бреши”. Цей відомий вислів Ромена Ролана якнайкраще визначає основний критерій письменницької творчості. І він цілком застосовний до Шевченкового поетичного мистецтва, яке завжди говорило про справді важливе для нього і його народу – і говорило правду. Окрім того, що Шевченко був, як то […]...
- Сучасний пафос твору І. Кочерги “Ярослав Мудрий” (2 варіант) У роки Великої Вітчизняної війни в літературі головною стала історико-патріотична тема, а однією з активних форм художнього осягнення глибинного образу Батьківщини було в ті дні відтворення історичного минулого. Героїчна боротьба далеких предків за свободу і незалежність рідного краю, полум’яні рядки класичних творів, перейняті щирою любов’ю до Вітчизни, посилювали патріотизм, сприяли вихованню усвідомленого розуміння спадкоємності і […]...
- Образ Катерини в однойменній поемі Тараса Шевченка Образ Катерини в однойменній поемі Тараса Шевченка Катерина… В уяві відразу ж постає овіяний смутком образ Катерини з однойменної поеми Шевченка. У латаній свитині, з дитиною на руках, “на плечах торбина, а в руках ціпок”. Ціпок, яким захищала вона себе, свого сина від злих собак, злих людей, злої долі. Та хіба ж захистить він її, […]...
- Образ Мойсея в однойменній поемі І. Франка Образ Мойсея в однойменній поемі І. Франка I. Поема І. Франка “Мойсей” – вершина поетичної творчості поета. (Це глибокий філософський твір про взаємини вождя і народу на шляху боротьби за кращу долю.) II. Образ Мойсея. 1. Мойсей – єврейський пророк. (Він вів свій народ з єгипетської неволі сорок років через важкі випробування до нової Батьківщини […]...
- Біографія Івана Кочерги ІВАН КОЧЕРГА (1881 – 1952) Народився Іван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881р. в містечку Носівка на Чернігівщині в сім’ї залізничного службовця, що зумовляло часті переїзди. Лише 1891p. їхня родина оселяється на постійне проживання в Чернігові, де 1899р. він закінчує гімназію. Відтак їде до Києва і вивчає право на юридичному факультеті. По закінченні університетських студій в […]...
- Моральні цінності, ідеали наших предків (за драматичною поемою І. Кочерги “Ярослав Мудрий”) Півтори тисячі років стоїть на стародавніх пагорбах красень Київ – гордість моєї батьківщини. Де можна ще побачити таку чарівну красу, стрункі тополі й білі каштани, яскраві зірки на тлі блакитного неба? Про тебе, Києве, народ склав найдорожчі нашому серцю думи та пісні, прославляючи твоїх стійких захисників, їх безсмертні подвиги в ім’я незалежності і свободи Русі. […]...
- Життя і творчий шлях Івана Кочерги Реферат на тему: Життя і творчий шлях Івана Кочерги (1881 – 1952) Народився Іван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881р. в містечку Носівка на Чернігівщині в сім’ї залізничного службовця, що зумовляло часті переїзди. Лише 1891p. їхня родина оселяється на постійне проживання в Чернігові, де 1899р. він закінчує гімназію. Відтак їде до Києва і вивчає право на […]...
- Патріотичний пафос драми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” У тривожні роки погляди митців часто зверталися в далеке минуле нашої Батьківщини, шукаючи там відповідей на питання. І тоді герої минулого ставали поряд з героями сучасності, будили почуття любові до рідної землі і відповідальності за долю Вітчизни. Іван Франко писав, що історичні твори з’являються тоді, коли в них виникає потреба і коли люди знаходять у […]...
- Образ землі в однойменній повісті О. Кобилянської (4 варіант) Повість “Земля” стала одним з найвищих досягнень на творчому шляху відомої української письменниці О. Кобилянської. Письменниця зазначала в автобіографічному нарисі “Про себе саму”: “Факти, що спонукали мене написати “Землю”, правдиві… Я просто фізично терпіла під з’явиськом тих фактів і коли писала – ох, як хвилями ридала!..” Повість стала справжнім гостродраматичним твором, сповненим важких роздумів про […]...
- Образ землі в однойменній повісті О. Кобилянської (2 варіант) “Пишу до Вас під свіжим враженням од Вашої повісті “Земля”. … Я просто зачарований Вашою повістю – все, і природа, і люди, і психологія їх – все це робить таке сильне враження, все це виявляє таку свіжість і силу таланту, що, од серця дякуючи Вам за пережиті емоції, я радів за нашу літературу”, – так […]...
- Образ матері-страдниці у поемі “Чорнобильська Мадонна” Івана Драча Мабуть, скільки існує людство, стільки й оспівує воно жінку матір, стільки й звертається до неї зі своїми піснями і молитвами возвеличуючи її ім’я. Велика кількість світових шедеврів мистецтва присвячена саме матері – рідній матусі, Матері Божій, Матері Всесвіту – Мадонні. Український письменник XX століття Іван Драч після аварі на Чорнобильській АЕС відчув, що має сказати […]...
Старик і море потік свідомості.