Образи кріпаків у творах М. Вовчка й Т. Шевченка
Україна… Як багато почуттів вкладено в це слово! Яка вона велична, неповторна у своїй мальовничій красі! Та краса і велич нашої землі повиті смутком трагічної її історії. Доля цієї землі склалася так, що весь час її шматували на частини і не знала вона спокою від лютих ворогів. Наш народ пройшов через жорстокі битви з татаро-монголами, криваві бої зі шляхетською Польщею, зазнав свавілля російського царя. Україна гідно винесла всі випробування.
Яскравим прикладом нерозривної єдності батьківщини й її синів є життєвий і творчий шлях славнозвісного
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого Бога,
За неї душу погублю.
Болем за свою понівечену землю напоєний кожний рядок його пристрасних поезій. У тяжких злиднях кріпацького життя минуло дитинство Тараса. З малих років відчув він усю тяжкість становища закріпаченого селянства. Тому у ліриці Т. Г. Шевченка часто звучать мотиви самотності і сирітства, туги і страждання, викликані сумними згадками про поневіряння покріпаченого народу. Любов до рідного краю
Обідрана, сиротою
Понад Дніпром плаче;
Тяжко-важко сиротині;
І ніхто не бачить.
Страждання українського народу у ярмі кріпацтва показує наш поет у віршах “Мені тринадцятий минало… “, “Тяжко – важко в світі жити… “, “Якби ви знали, паничі… “, “Сон”, “Катерина” та інших.
З них постає перед нами Україна, славна і безталанна, що плаче сиротою понад Дніпром, бо її “у ярма запрягли пани лукаві”. Постає в спогадах Тараса про своє жахливе дитинство, нещасну долю своїх рідних:
… Матір добрую мою,
Ще молодою у могилу
Нужда та праця положила.
… Батько, плачучи з дітьми,
(А ми малі були і голі),
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині.
Постає в образах бідних кріпаків, з яких “латану свитину… знімають, – бо нічим обуть княжат недорослих”, “розпинають за подушне”, в образі “опухлої дитини”, що мре під тином, а мати в цей час працює на панському полі. Постає в образі покритки Катерини, яка не змогла вижити в світі насильства, де “того в’яжуть, того ріжуть, той сам себе губить”. Але Шевченко не тільки тужить над нещасною долею України та її синів, у своїх творах він закликає народ здобувати волю, зазирає у майбутнє, накреслює образи нового життя.
Справу свого творчого наставника Т. Г. Шевченка продовжила видатна українська письменниця Марко Вовчок, яка почала свою письменницьку діяльність у середині 50-х років XIX століття. Вона створила реалістичні оповідання і повісті, які правдиво зображують дійсність, переконливо змальовують образи кріпаків. Великою подією в літературному житті стало видання першої та другої книг “Народних оповідань”, де письменниця змальовує народне життя, долю покріпачених селян, їх пекучі болі і бажання визволитися від кріпосників. Найяскравішими картинами народного життя стали оповідання “Козачка”, “Горпина”, “Одарка”, “Сестра”, які увійшли до першої збірки “Народних оповідань”. Центральним образом цих оповідань є жінка, яку гнітить тягар кріпацтва. Козачка Олеся, Горпина, Одарка, Настя з оповідання “Ледащиця” – жінки-страдниці, що прагнули звичайного людського щастя просто права бути дружиною, матір’ю, дочкою, самим будувати своє життя. Повість “Інститутка” продовжує тему, розпочату в “Народних оповіданнях”. В цьому творі Марко Вовчок не тільки розкриває характери кріпаків, зображує їх тяжке становище, а й показує перші прояви непокірності кріпаків, їх небажання миритися зі своїм підневільним становищем, прагнення здобути волю. Про це свідчать слова Прокопа, який каже про свою вдачу: “Я так: або врятуйся, або пропади”. Назар, чоловік Катрі, заспокоюючи Устину, каже: “… чого плачеш. Гірше не буде. От чи буде краще – не знаю”, – розуміючи, що гірше під’яремного, кріпацького життя нічого не може бути.
Як і Т. Шевченко, Марко Вовчок в своїх творах однією з перших в українській літературі заговорила про повсякденні турботи кріпака, його злигодні, його нестримне бажання волі, чим підносила свідомість народу, допомагала боротися-проти кріпосництва.
Тепер, нарешті, здійснилася мрія Т. Шевченка та інших письменників. Сьогодні, пройшовши через величезні випробування, воскресає українська нація, оновлюється і впевнено входить до світової спільноти народів. І ми повинні працювати на благо Вітчизни, відбудовуючи справедливу державу, очищену від гріхів самолюбства і знущання над слабшим. Тільки тоді зможемо довести справжню любов до рідної землі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Образи кріпаків у творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка Через усю творчість Тараса Шевченка червоною ниткою проходить тема страждання покріпаченої України, уярмленого, поневоленого рідного народу. Безпосередньо тему кріпацтва Кобзар уперше порушує у поемі “Сліпа”, в якій гостро засуджує поміщицьку мораль і показує повну залежність кріпаків від сваволі пана. Як правило, герої з народу шевченкових соціально-побутових та історично-побутових поем наділені рисами ідеальності. В образах Ганни […]...
- Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка I. Творчість Марка Вовчка у колі письменників антикріпосницького напряму (Т. Шевченко, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, використання народної поезії). II. Тема боротьби проти гнобителів у творчості Марка Вовчка. 1. Динамізм образів кріпаків (від мрії про волю до відкритої непокори). 2. Образ жінки-кріпачки – центральна постать “народних оповідань” (майстерність описання безправних кріпаків, реалістичні образи Олесі, Горпини, Одарки. […]...
- Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” I. “Інститутка” – реалістична повість про боротьбу кріпаків за своє визволення. II. Спільні риси селян-кріпаків. 1. Прагнення до волі. 2. Сміливість, рішучість, здатність до протесту. (Прокіп до глибини душі вражений соціальною несправедливістю, стає на шлях протесту проти сваволі поміщиків, скоро переходить до рішучих дій. Коли панночка вдарила бабусю […]...
- Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах М. Вовчка Багато українських письменників і поетів змальовували у своїх творах одну з найтрагічніших сторінок історії нашого народу – кріпацтво. Серед них такі видатні творці, як Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний та інші. У своїх творах життя селянства за часів панщини правдиво зображувала і видатна українська письменниця Марко Вовчок. Читаючи її твори, дізнаєшся про страшне злиденне […]...
- Головні образи повісті Марка Вовчка “Інститутка”: порівняльний аналіз Повість “Інститутка” Марка Вовчка, як і більшість її творів, присвячена темі життя кріпаків. Важливо, що у цьому творі письменниця майстерно змальовує не тільки життя та психологію кріпаків, але й психологію поміщиків. Усі персонажі умовно поділяються на дві групи – кріпосників та кріпаків. До першої групи належать панночка, стара пані та лікар, чоловік панночки, а до […]...
- Любов до рідного краю в творах Т. Шевченка Любов до рідного краю в творах Т. Шевченка Творчість великого Кобзаря неосяжна та різноманітна, а сам він був основоположником нової української літератури. Слово його було ознакою національного відродження, утвердження української нації, її надією на кращі часи. Служінню рідній Україні Шевченко присвятив своє палке слово, щире серце, навіть своє життя. Вся його творчість пройнята палкою любов’ю […]...
- Зображення Т. Шевченком тяжкого життя селян-кріпаків у поезії “І виріс я на чужині” У поезії “І виріс я на чужині” Шевченко відтворив враження від перебування в селі Кирилівці під час першої подорожі на Україну у 1843 році. Поет згадує рідне село, говорить про всю Україну. Він протиставляє чудовій українській природі тяжке життя поневоленого народу. Тарас Шевченко із захопленням говорить про рідний край. Його мальовничі пейзажі приваблюють Шевченка і […]...
- Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка “Інститутка” Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок у багатьох своїх творах показала тяжке підневільне життя жінок-кріпачок. Не стала винятком і повість “Інститутка”, де письменниця змалювала правдиві образи Устини, Катрі, бабусі. Життєрадісною вдачею, волелюбністю й оптимізмом приваблює Устина. Вона рано залишилася сиротою, росла в чужих людей. В десять років її забрали до панського двору […]...
- Образ матері у творах Т. Шевченка Образ матері у творах Т. Шевченка Матір… Це їй ми завдячуємо своїм життям, своїми радощами й перемогами, усім, що маємо в житті. Мабуть, саме тому тема матері завжди була, є й вічно залишатиметься у творчості наших письменників. Т. Шевченко теж звертався до цієї теми. Образ матері у творах Т. Шевченка – це образ жінки-страдниці, жінки, […]...
- Образи Хоми й Назара в драмі Т. Шевченка “Назар Стодоля” Образи Хоми й Назара в драмі Т. Шевченка “Назар Стодоля” I. Історичне минуле українського народу в творчості Т. Шевченка. (Особливе місце посідає доба козаччини, це взірець життя, гідного людини.) II. Головні герої драми “Назар Стодоля”. 1. Розкриття характерів персонажів через ставлення до традицій, до Батьківщини. (Для позитивних героїв вищий прояв щастя – свобода.) 2. Хома […]...
- Жіночі образи у творчості Тараса Шевченка Сучасну українську культуру важко уявити без творчої спадщини Кобзаря – великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Саме він перетворив українську літературу на явище всесвітньої літератури. У його творчості найвиразніше проявилося те, що потім стало важливим, провідним для передових українських письменників другої половини XIX – початку XX століть – народність і реалізм. Творчий геній дозволив Кобзареві […]...
- Образи ватажків гайдамацького руху в поемі Т. Шевченка “Гайдамаки” Шевченка “Гайдамаки” Гортати криваві сторінки історії, судити про те, чому сам не був очевидцем, – справа гірка і не проста. Але могутній поетичний талант Тараса Шевченка сягав у минуле та охоплював все, що так чи інакше торкалося долі України. Тому й події часів гайдамаччини, зокрема легендарне повстання, відоме під назвою Коліївщина, не могли залишитися поза увагою поета. […]...
- Жіночі образи в поезіях Т. Шевченка Жінка… Найзагадковіше Боже створення, що бентежить серця поетів протягом кількох століть… Матір, Берегиня роду, кохана, сестра, дружина, донька… Скільки у неї імен! Але кожна з них випромінює життєдайне світло любові, щирості й добра. У кожного митця є добірка творів, присвячених її величності Жінці. З перших сторінок “Кобзаря” читач поринає у безмежний дивосвіт шевченкових образів, але […]...
- Образи матері й дитини у творчості Т. Г. Шевченка Тарас Григорович Шевченко – тонкий, проникливий лірик, поет-громадянин, який залишив нащадкам неоціненну книгу народного життя, відстояв і зберіг національну гідність свого багатостраждального українського народу. Для нас він – таємниця, над розгадкою якої буде працювати ще не одне покоління, криниця з холодною джерельною водою, яка затамовує духовну спрагу народу. Щораз, спілкуючись з нетлінною творчою спадщиною великого […]...
- Образи ватажків гайдамацького руху в поемі Т. Г. Шевченка “Гайдамаки” Отаке-то було лихо, По всій Україні! Гірше пекла… А за віщо, За що люде гинуть? Того ж батька, такі ж діти, Жити б та брататься. Ні, не вміли, не хотіли… Т. Шевченко Кожна епоха творила свій образ Т. Г. Шевченка. І хотіла його словами говорити від імені народу про себе. Феномен Шевченка відбиває нашу національну […]...
- Романтизм у ранніх творах Т. Г. Шевченка Становлення поетичної творчості Т. Г. Шевченка може бути розглянуто як стислий взірець становлення нової української літератури, розвитку та збагачення літературної української мови. Шевченко, як усякий великий національний поет, не обмежений у творчості, він живить свою поезію світовими здобутками, будує її в руслі літературного процесу свого часу. Тому початок його творчості несе на собі відбиток могутньої […]...
- Образи ватажків гайдамацького руху в поемі Т. Шевченка “Гайдамаки” І день, і ніч гвалт, гармати; Земля стогне, гнеться, Сумно, страшно, а згадаєш – Серце усміхнеться… Т. Шевченко Постать Шевченка – це постать пророка, співця народного. Він був гнівним словом цілого поневоленого народу, в пам’яті якого дотлівали останні задимлені головешки з гайдамацьких пожеж. А бурхлива епоха відлунювала в змучених душах сліпих бандуристів, та й сама […]...
- Образи ватажків гайдамацького руху в поемі Тараса Шевченка “Гайдамаки” Образи ватажків гайдамацького руху в поемі Тараса Шевченка “Гайдамаки” Поема Тараса Шевченка “Гайдамаки” змальовує картину селянського повстання 1768 року, відомого в історії під назвою Коліївщина, приводом до якого були знущання конфедератів над населенням Правобережної України. Почавшись у районі Чигирина, воно швидко поширилося майже на всю Київщину і частково на Поділля й докотилося до Умані. На […]...
- Біблійні образи в поезії Т. Шевченка Біблійні образи в поезії Т. Шевченка Після прочитання творів Т. Шевченка було б помилково вважати, що письменник обмежувався лише близькими йому темами, а також сюжетами з життя рідного йому селянства. Автор добре знав надбання світової культури, і це давало йому можливість звертатись до будь-якої з історичних епох, робити свої (до речі, сміливі) висновки. Коли він […]...
- Образи поеми Т. Шевченка “Гайдамаки” Реферат на тему: Образи поеми Т. Шевченка “Гайдамаки” 0таке-то було лихо, По всій Україні! Гірше пекла… А за віщо, За що люде гинуть? Того ж батька, такі ж діти, – Жити б та брататься. Ні, не вміли, не хотіли… Т. Шевченко Постать Шевченка – це постать пророка, співця народного. Він був гнівним словом цілого поневоленого […]...
- Народність творів письменниці Марка Вовчка Народність творів письменниці Марка Вовчка I. Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська) – видатна українська письменниця другої половини XIX століття. II. Життя селянства за часів панщини у творах Марка Вовчка. 1. Популярність творів Марка Вовчка (піднесення питань боротьби проти кріпацтва; створення реалістичних оповідань і повістей; широке використання антикріпосницької народної поезії). 2. Динаміка образу кріпака-селянина в творах […]...
- Образ матері у творах Т. Г. Шевченка І перед нею помолюсь, Мов перед образом святим Тієї матері святої. Нічого кращого немає, Як тая мати молода З своїм дитяточком малим. Тема трагічної жіночої долі намітилась уже в ранній творчості молодого Тараса Шевченка, і зрештою вона посіла одне з найважливіших місць у його “Кобзарі”. Звичайно, що проросла ця болюча тема з трагічних обставин особистого […]...
- Образи матері й дитини в творчості Т. Г. Шевченка Тарас Григорович Шевченко – тонкий, проникливий лірик, поет-громадянин, який залишив нащадкам неоціненну книгу народного життя, відстояв і зберіг національну гідність свого багатостраждального українського народу. Для нас він – тайна, над розгадкою якої буде працювати ще не одне покоління, криниця з холодною джерельною водою, яка затамовує духовну спрагу народу. Щораз, спілкуючись з нетлінною творчою спадщиною великого […]...
- Біблійні образи в поезії Т. Г. Шевченка Після прочитання творів Т. Шевченка було б помилкою вважати, що письменник обмежувався лише близькими йому темами, а також сюжетами з життя рідного йому селянства. Автор добре знав надбання світової культури, і це давало йому можливість звертатись до будь-якої з історичних епох, робити свої (до речі, сміливі) висновки. Коли він говорить про криваву боротьбу повстанців, то […]...
- Інститутка Марка Вовчка – перша українська реалістична повість Інститутка Марка Вовчка – перша українська реалістична повість Повість Марка Вовчка “Інститутка” була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостережень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю […]...
- Жіноча доля у творах Т. Шевченка РЕФЕРАТ На тему: “Жіноча доля у творах Т. Шевченка” Поряд з величними постатями героїчних борцiв, народних месникiв, поряд з iсторичними дiячами визвольного руху у творчостi Т. Г. Шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою i чистотою образ трудящої жiнки-матерi, сестри, дiвчини, коханої. “Такого полум’яного культу материнства, – писав М. Г. Рильський, – такого апофеозу жiночого кохання […]...
- Спільні образи й мотиви творчості Т. Шевченка та Ф. Шиллера Тарас Григорович Шевченко був блискучим знавцем європейської та світової літератури. Обізнаність допомогла формуванню творчих ідеалів Кобзаря. Шевченко – митець, поет, суспільний діяч – є тим, хто розвивав найпередовіші філософські думки тодішньої Європи, даючи їм набагато вищий зміст. У цілком самостійних поетів Тараса Шевченка та Фрідріха Шиллера були спільні теми. Однією з найважливіших можна вважати тему […]...
- Образи поезії Т. Шевченка “Заповіт” Тарас Шевченко в поезії “Заповіт” висловив палку любов до України, рідної землі, віру в краще майбутнє трудящих. Початкові рядки вірша побудовані за принципом поетичної градації. Шевченко веде читача від часткового до цілого, але це ціле становить в свою чергу частину наступної більшої цілості: Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні […]...
- Образ жінки-матері у творах Тараса Шевченка Образ жінки-матері у творах Тараса Шевченка Три тяжкие доли имела судьба… И первая доля – с рабом повенчаться; Вторая – быть матерью сына раба И третья – до гроба рабу покоряться. И все эти тяжкие доли легли На женщину русской земли. / М. О. Некрасов / Перша половина ХІХ століття. Росія – під чоботом самодержав […]...
- “Народні оповідання” Марка Вовчка – гірка правда шиття тих часів Дві книжки оповідань Марка Вовчка мали назву “Народні оповідання”, яка промовляє сама за себе. У своїх творах письменниця зобразила життя народу, не прикрашуючи його, вона показала те, що бачила сама, те, що чула від людей. Тому, можливо, ці твори і сприймаються так: сповненими щирості, справжніх почуттів, горя та радості. На жаль, на тому історичному етапі […]...
- Поема “Сон” Т. Шевченка – нищівна суспільно-політична сатира на самодержавство I. Страдницька доля Тараса Шевченка – доля багатостраждальної України (Шевченко – це символ чесності, незламності, самовідданої любові до Батьківщини і священної ненависті до її ворогів). II. Суспільно-політична сатира на самодержавство в поемі “Сон”. 1. Жахливий контраст між чудовим пейзажем та вакханалією кріпосництва (ліричний герой пролітає над Україною, Росією і бачить, як Край неба палає, соловейко […]...
- Тематична палітра “Народних оповідань” Марка Вовчка Реалістичні твори Марка Вовчка звучали як безкомпромісний вирок кріпосництву. Початок літературної діяльності Марка Вовчка припадає на середину 50-х років, коли вона жила в Немирові. Перебування у навколишніх селах з метою запису народних пісень, приказок, легенд не тільки відкрило очі молодій дослідниці на багатство поетичного генія українського народу, а й допомогло їй глибоко відчути всю несправедливість […]...
- “… І перед нею помолюсь, мов перед образом святим тієї матері святої” (образ матері у творах Т. Шевченка) Рано втративши матір, яку “ще молодою у могилу нужда та праця положили”, Т. Г. Шевченко все життя тяжко відчував своє сирітство. Йому все життя бракувало материнського піклування, материнської ніжності. Можливо, саме тому поет з особливою повагою звик ставитися до материнства. І це відбилося у його творчості. Гортаючи сторінки “Кобзаря”, ми постійно зустрічаємо образи матерів. Різні […]...
- Поетичне відображення краси української природи у творах Т. Шевченка “Зоре моя вечірняя… ” та “Над Дніпровою сагою… “ Тарас Григорович Шевченко – один із найкращих письменників світу, у творчості якого гармонійно поєднувались талант поета-трибуна, поета-борця з талантом тонкого поета-лірика. Прекрасна, неповторна, мальовнича природа України постає в багатьох творах поета. Його поезії ніжні, ліричні, дуже близькі до усної народної творчості. Краса української природи, нев’януча, невмируща, завжди була з поетом і тоді, коли він був […]...
- Відображення життя селян-кріпаків у творі І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Майже півстоліття тривала літературна діяльність І. Нечуя-Левицького – одного з найкращих українських письменників. За цей час він написав близько шістдесяти художніх творів, у яких змалював життя різних верств українського населення: селян, міщан, заробітчан, інтелігенції, попів, ченців та інших. Найкращими творами І. Нечуя-Левицького заслужено вважаються ті, у яких він показав життя українського селянства за часів кріпацтва. […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка “Інститутка” (2 варіант) У роки кріпосницького лихоліття почала свою літературну діяльність Марія Олександрівна Вілінська, яка ввійшла в літературу за псевдонімом Марко Вовчок. Це видатна письменниця другої половини XIX століття, яку І. Я. Франко назвав борцем за волю і людські права трудового народу. Марко Вовчок глибоко вивчила життя покріпаченого люду, його усну народну творчість. Шевченків “Кобзар”, “Записки мисливця” Тургенєва, […]...
- Безрадісне дитинство сироти (за поезіями Т. Шевченка “Якби ви знали, паничі”, “І золото! й дорогої… “) Дитинство… Найкраща пора твого життя. Ти згадуєш батьків, тепло рідної домівки, свої щасливі сни. Спокій огортає твою душу. А яке ж дитинство в сироти? Безрадісне, завжди безрадісне: і зараз, і в далекому минулому. У минулому, хоч яким важким воно було, людина знаходить і згадує ті хвилини, які запам’яталися на все життя. Безрадісне, сирітське дитинство постає […]...
- Образ оповідача у творчості Марка Вовчка Намагаючись якнайповніше передати риси характеру жінки-селянки, письменниця сама перевтілюється у її образ, використовуючи постать оповідача в межах літературної традиції першої половини XIX ст. Панівною формою художнього викладу в оповіданнях та повістях цього часу була традиційна, започаткована Квіткою-Основ’яненком за народним зразком оповідь, що являла собою усний монолог людини з демократичного, найчастіше селянського, середовища. Ставилася мета створити […]...
- Моє ставлення до панночки з повісті Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок зображувала у своїх творах непросте життя селян часів кріпацтва. Окреме місце у її оповіданнях та повістях посідає тема жіночої долі, бо жінки чи не найбільше потерпали від несправедливості і жорстокості оточуючого світу. Героїні оповідань Марка Вовчка постають перед нами багатостраждальними, чутливими і часто зажуреними, проте завжди щирими і чуйними, сильними духом. Письменниця майстерно […]...
- Змалювання тяжкого життя селян-кріпаків (за віршем “І виріс я на чужині”) Тарас Григорович Шевченко все своє життя присвятив служінню рідному українському народу. Він не переставав думати про свою батьківщину навіть на засланні. Криючись від жорстоких наглядачів, поет писав: Здається – кращого немає Нічого в Бога, як Дніпро Та наша славная країна… Але спогади бувають оманливими, а добро – там, де нас немає. І це підтверджує дійсність. […]...
Земля наш дім твір роздум.