Ой та зажурились стрільці січовії – Народна лірика
ОЙ ТА ЗАЖУРИЛИСЬ СТРІЛЬЦІ СІЧОВІЇ
Ой та зажурились
Стрільці січовії,
Як Збруч-річку1 переходили,
Що стільки народу
Впало за свободу,
Встояти не було сили.
Ой та зажурились
Стрільці січовії,
Стали дрібні сльози лити:
Буде ворог клятий
Батьками орати,
Матерями волочити.
Ой не тішся, враже,
Що весь край, то ваше!
Ще живе стрілецька слава.
Вернуться ще тії
Стрільці січовії,
Впаде вража міць лукава.
1 Збруч до 1939 року був прикордонною річкою.
??
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Гей ви, стрільці січовії (народна пісня) Гей ви, стрільці січовії, раз, два, три, В ваших дівчат серце мліє, раз, два, три, Ви вперед все поступайте, Ні на що не оглядайтесь, Раз, два, раз, два, раз, два, три! Попереду сотник їде, раз, два, три, Він до пекла з вами піде, раз, два, три, Сам із себе хлопець бравий, Під ним коник дуже […]...
- “Гей, ви стрільці січовії… ” (За стрілецькими піснями) Українське січове стрілецтво, яке зародилося перед Першою світовою війною на західноукраїнських землях, вписало героїчну сторінку в історію України. Разом із січовими стрільцями з’явився цілий пласт української пісенної культури. Характерна ознака стрілецьких пісень – їх патріотичність. Ой у лузі червона калина похилилася Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу […]...
- Гей, видно село (народна пісня) Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою. Іде, іде військо крізь широке поле, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Приспів: Ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха, гей! Дівчино, рибчино, чорнобривко моя, Вийди, вийди, подивися чимскоріше до вікна, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Гей, видно село, широке село під горою, […]...
- Роман Купчинський – Зажурились галичанки через тую зміну Зажурились галичанки через тую зміну, Що відходять усусуси та й на Україну. Хто ж нас поцілує в уста малинові Карі оченята, чорненькії брові, Хто ж нас поцілує в уста малинові Карі оченята, чорні брови. Не журіться, галичанки, та вже є військові, Вони краще обіймають, як стрільці січові. Ті вас поцілуть в уста малинові Карі оченята, […]...
- Із-за гори вітер віє – Народна лірика ІЗ-ЗА ГОРИ ВІТЕР ВІЄ Із-за гори вітер віє, А в долині тихо, Добре було на Вкраїні, А тепера лихо. За молодих панів стало Трудно на роботу: Увесь тиждень на панщині, А собі в суботу. А в неділю до схід сонця В усі дзвони дзвонять, Десятники підвіконню На панщину гонять. Чоловікам за неводом Раненько вставати, Старим […]...
- Гей, видно село (скорочено) – Лепкий Левко Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою. Іде, іде військо крізь широке поле. Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Приспів: Ха-ха, ха-ха. Ха-ха, ха-ха, ха-ха, гей! Дівчино, рибчино, чорнобривко моя, Вийди, вийди, подивися Чимскоріше до вікна, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Гей, видно село, […]...
- Розлилися круті бережечки – Народна лірика РОЗЛИЛИСЯ КРУТІ БЕРЕЖЕЧКИ Розлилися круті бережечки, Гей, гей, по роздоллі; Пожурились славні козаченьки, Гей, гей, у неволі. Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці, Гей, гей, не журіться, Посідлайте коні воронії, Гей, гей, садовіться! Та поїдем у чистеє поле, Гей, гей, у Варшаву Та наберем червоної китайки, Гей, гей, та на славу! Гей, щоб наша червона […]...
- Віє вітер на долину – Народна лірика ВІЄ ВІТЕР НА ДОЛИНУ Віє вітер на долину, Колише билину. Рід до роду листи пише Та на Україну. Пише листи розмаїті, Пише, розсилає Все на тую Україну, Де родину1 має. Ой роде ж мій, роде, Ой роде ж мій милий, Розійшовся по Вкраїні, Як туманець сивий. Туман сивий, туман синій, Піднімися вгору, З’їжджайтеся рід до […]...
- Ой матінко-зірко – Народна лірика ОЙ МАТІНКО-ЗІРКО Ой матінко-зірко, Як у строку гірко: Куди хилять, то й хилюся, Бо я всіх боюся. Ой матінко-зоре, Яке в строку горе: Ні доїсти, ні допити, Ні сісти спочити! Ой матінко-вишня, Чи я у вас лишня, Що ви мене туди дали, Де я непривишна? Ой матінко-пава, Тепер я пропала, Що ви мене туди дали, […]...
- Ой високо сонце сходить… – Народна лірика ОЙ ВИСОКО СОНЦЕ СХОДИТЬ, А НИЗЬКО ЗАХОДИТЬ Ой високо сонце сходить, А низько заходить; Ой ходить піп по вівтарю Та листи читає: “Чому, чому галаганців У церкві немає?” “Ой як же нам, наш батюшка, До церкви ходити, Загадують десятчики В клуні молотити; Що брат косить, що брат косить, А батько молотить, Сестра у нас одиниця, […]...
- Ой ясне сонце високо сходить – Народна лірика ОЙ ЯСНЕ СОНЦЕ ВИСОКО СХОДИТЬ Ой ясне сонце високо сходить, А низенько заходить, Чогось, братця, да чумацький отаман По доріжечках ходить. Ой да білі ручки ломить, Й він словесно й говорить, Ой що з-під гаю, Та з під темного лісу Розбійники виїжджають, Що найстарший превражний син розбійник На сивому коні грає, Ой що він грає, […]...
- Вилітали орли з-за крутої гори – Народна лірика ВИЛІТАЛИ ОРЛИ З-ЗА КРУТОЇ ГОРИ Вилітали орли З-за крутої гори – Заплакали молодії хлопці, Сидячи в неволі. Вони заплакали, Ще й заголосили: “А в кого ми, пани-браття, Цеє заслужили? Чи в Господа Бога, Чи в свої громади, Що нас, таких молоденьких, В некрути забрали. В некрути забрали, Ще й попарували, На руки й на ноги […]...
- Хата моя, біла хата (народна пісня) Хата моя, біла хата, Рідна моя сторона. Пахне любисток і м’ята, Мальви цвітуть край вікна. Хата моя, біла хата, Казка тепла й доброти… Стежка від тебе хрещата В’ється в далекі світи. В хаті спокійно й затишно, Вечір десь бродить в гаю. Мати задумливо й ніжно Гладить голівку мою. Мамо, чого зажурились? Дайте тепло ваших рук. […]...
- “Моя бо й народна неволя – то мати тих скорбних пісень” (лірика Івана Франка) Іван Якович Франко жив у важкі часи безправ’я і темряви, яка огорнула Західну Україну в другій половині XIX століття. Рідна земля задихалася в “тюрмі народів”, як називав австро-угорську монархію поет: Багно гнилеє між країв Європи, Покрите цвіллю, зеленню густою! Розсаднице недумства і застою, О, Австріє! Де ти поставиш стопи, Повзе облуда, здирство, плач народу. Щоб […]...
- Грицю, Грицю, до роботи – Народна лірика ГРИЦЮ, ГРИЦЮ, ДО РОБОТИ – Грицю, Грицю, до роботи! В Гриця порвані чоботи… – Грицю, Грицю, до телят! В Гриця ніженьки болять… – Грицю, Грицю, молотити! Гриць нездужає робити… – Грицю, Грицю, врубай дров! – Кахи-кахи! Нездоров… – Грицю, Грицю, роби хліб! – Кахи-кахи! Щось охрип… – Грицю, Грицю, до Марусі! – Зараз, зараз уберуся! […]...
- Роман Купчинський – Ми йдемо в бій Стрілецька пісня Ми йдемо в бій, ми йдемо в бій По згарищах руїни, За рідний край, за нарід свій, За волю України! Ми йдемо в бій, земля дуднить, Вадіють гори, степи, Бо нас у бій благословить Могутній дух Мазепи!...
- Січові стрільці – борці (За Україну за віршем Б. Лепкого “Набік, дрібна журбо життя… “) “Відлітають сірим шнуром журавлі у вирій” – ця пісня знана всюди. Її рядки багато років мандрують далекою Аргентиною, Австралією, Канадою, Німеччиною. Лише ім’я автори пісні було довгий час невідомим. Багато хто вважав, що слова й музика цього твору – народні. Зовсім не дивно, що ім’я Богдана Лепкого навмисне приховувалося. Золоті слова його меланхолічних сумних поезій […]...
- Лірика М. Рильського раннього періоду Лірика М. Рильського раннього періоду В історії кожного народу є видатні особистості, які не тільки підносяться до вершин духовного життя, а й самі визначають ці вершини. Таким був Максим Тадейович Рильський – великий український поет, перекладач, учений-літературознавець, фольклорист, лінгвіст, академік. Та перш за все він поет, який по Праву міг сказати про себе: все моє […]...
- Похід князя Ігоря Святославича на половців скорочено – Народна творчість ДАВНЬОРУСЬКА ЛІТЕРАТУРА У 1185 р. (Уривки з Іпатського літопису) Ігор рушає в похід. У вівторок 23 квітня 6693 р. Ігор Святославич, внук Олега, виїхав з Новгорода, взявши з собою брата Всеволода з Трубчевська, Святослава Ольговича – свого племінника з Рильська, – свого сина Володимира з Путивля і Ольстина Олексича, Прохорова внука, з Чернігівськими ковцями. Дорогою […]...
- Роман Купчинський – Боже Великий Стрілецька і пластова молитва Боже Великий, Творче всесвіту, На нашу землю поглянь! Ми були вірні Твому завіту, Вислухай нині наших благань. Люд у кайданах, край у руїні, Навіть молитись ворог не дасть… Боже Великий, дай Україні Силу і славу, волю і власть....
- Січові стрільці – герої України (за віршем Богдана Лепкого “Набік життя, журбо дрібна!”) Богдан Лепкий – видатна постать в українській літературі. Він гостро усвідомлював соціальні й національні проблеми рідного знедоленого народу, ніколи не був байдужим до його долі. Його серце переповнювала любов до історії рідного краю. Поетична спадщина поета надзвичайно багата. Його поезії прості, гарні, ліричні, забарвлені тугою та зажурою. І в цьому нічого дивного немає. Поет не […]...
- Білоруська народна казка – Пшеничний колосок Жила собі у дворі курка Цокотушка, гусак Шипун та індик Белькотун. Курка доглядала своїх курчат, греблася на смітнику, шукала зернятка. А гусак Шипун та індик Белькотун тільки походжали туди-сюди двором, мов ті поважні пани, і весь час сперечалися між собою про те, хто з них найважливіший та найрозумніший. – У мене голова велика,- хвалиться гусак,- […]...
- Берізка (народна пісня) Кожен вечір дожидаю – Вийдеш ти чи ні? Кожен вечір виглядаю У далечині. Бачу: в білому убранні Край твоїх воріт Хтось в неясному смерканні Все стоїть, стоїть. Чи не ти мене чекаєш В сумі самоти? Я лечу і повертаю, – Ні, не ти, не ти… Край воріт сумна і мила В білому вбранні Жде мене […]...
- Олександр Олесь – “Хто в час пожежі край свій кине… “ Хто в час пожежі край свій кине І, як боюн, в чужий втече, Того весь вік огонь пече І проклін рідної країни. Не знайде той ніде притулку, Не стріне усміху ніде, Не вгледить в друзях порятунку, Коли знесилений впаде. Коли ж, зотлівши у провині, Додому вернеться в свій край, О друже-брате, не питай: Умри, як […]...
- Павло Глазовий – Солдатська лірика Хлопець виїхав служити у далекий край І коханій пише звідти: “Жди мене, чекай! Я тебе не забуваю, не забудь і ти. Я не можу надивитись на твої листи. Навіть марки відриваю і цілую їх, Бо на них сліди лишились від губів твоїх”. А кохана пише: “Милий! Жду тебе й люблю, Тільки знай, що до конвертів […]...
- Пейзажна лірика Павла Тичини Пейзажна лірика Павла Тичини Розглядаючи творчість Павла Тичини, неможливо обминути пейзажної лірики поета. Його вірші “А я у гай ходила”, “Гаї шумлять”, “Квітчастий луг”, “Арфами, арфами” зачаровують весняною свіжістю, легкокрилою радістю, молодечим завзяттям. “Усе в нього (Тичини) співає і звучить, – писав про творчість поета критик О. Білецький, – земля – орган, співає стежка в […]...
- Ясени (народна пісня) Ясени, ясени, Бачу вас за селом край дороги, Бачу вас у красі, Коли світиться ранок в росі. Ви приходите в сни, Як дитинство моє босоноге, Ви приходите в сни, Кучеряві мої ясени. Ясени, ясени, Наді мною шумлять ваші крона, І, неначе літа, Жовте листя за вітром зліта. Перший сніг сивини Я приніс, як тривогу, на […]...
- Твір на тему: Українська народна пісня Українська пісня… Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Михайло Стельмах писав, що пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо не було значної події в житті народу, нема такого […]...
- Засвистали козаченьки (народна пісня) Засвистали козаченьки В похід з полуночі, Виплакала Марусенька Свої ясні очі. Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися, Та за свого миленького Богу помолися! Стоїть місяць над горою, А сонця немає. Мати сина в доріженьку Слізно проводжає: “Іди, іди, мій синочку, Та не забаряйся, За чотири неділеньки Додому вертайся!” “Ой рад би я, […]...
- Ой летіла стріла – Українська народна балада Ой летіла стріла З-за синього моря. Ой де ж вона впала? – На вдовинім полі. Кого ж вона вбила? – Вдовиного сина. Немає нікого Плакати по ньому. Летять три зозуленьки, І всі три рябенькі: Одна прилетіла, В головоньках сіла; Друга прилетіла. Край серденька сіла; Третя прилетіла Та в ніженьках сіла. Що в головках сіла – […]...
- Яблуня у житі (народна пісня) Стелився дим, немов холодна м’ята, Стихала завірюха за ліском. Сказав солдат, схилившись до солдата: – О брате мій, який я бачив сон! Приспів: Цвіте край саду яблуня у житі, Шумлять вітри в широкім верховітті, Летять назустріч білі пелюстки, Немов щасливий погляд з-під руки. Цвіте край саду яблуня у житі, І, значить, пісня житиме на світі: […]...
- Лірика Лесі Українки Максим Рильський Максим Рильський Лірика Лесі Українки Леся Українка увійшла в історію літератури головним чином як автор драматичних творів і поем, в яких також сильний драматичний елемент. Виступила вона, однак, на літературному терені як поет-лірик. І на протязі всього свого недовгого, героїчного і страдницького життя весь час зверталася до лірики, бурхливо і неухильно піднімаючись на вершини, надзвичайно […]...
- Твір на тему: Слава стрільців (наші духовні провідники) Здавалося, що вся Європа з нетерпінням очікувала початку XX століття, бо його початок віщував багатьом народам волю. У цей час розпадалися імперії, виникали нові держави в нестримному прагненні до правди, незалежності, справедливості й свободи. На той час українцям здавалося, що панська влада, чужинська неволя мають зникнути. Перша світова війна (1914-1918), насамперед, була крахом двох великодержавницьких […]...
- Українська народна казка – Кирило Кожум’яка Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Ото прийшла черга вже й до дочки самого князя. Нічого робить, коли давали городяни, треба й йому давати. Послав княвь свою дочку в дань змієві. А дочка була така хороша, що й […]...
- Українська народна казка – Котигорошко Був собі один чоловік і мав шестеро синів та одну дочку. Пішли сини в поле орати і наказали, щоб сестра винесла їм обід. Вона й каже: – А де ж ви будете орати? Я не знаю. Вони кажуть: – Ми будемо тягти скибу від дому аж до тієї ниви, де будемо орати,- то ти за […]...
- Громадсько-політична лірика Павла Грабовського Громадсько-політична лірика Павла Грабовського Представники “мистецтва для мистецтва” оспівували природу без зв’язку із життям людини-трудівника. Таке оспівування природи з “холодною байдужістю її” Грабовський рішуче засудив усією своєю творчістю, зокрема віршем “Я не співець чудовної природи”. Питання про призначення поета, про його роль у суспільно-політич ному житті завжди глибоко хвилювало письменника. Тому не дивно, що він […]...
- Українська народна казка – Телесик Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: “Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?” От баба й просить діда: – Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде […]...
- Коза – Народна драма КОЗА1 Дійові особи Дід – у драній свиті, з горбом (або в кожусі, вивернутому догори вовною), довгими вусами та бородою з клоччя (або з вовни) аж до пояса. В руках ціпок. Циган – у чорному драному капелюсі з вузькими крисами, довгій червоній сорочці, широких штанях, жилетці, чоботях. У руках батіг. Лікар – у чорному костюмі, […]...
- Багатогранна лірика Олександра Олеся О слово! будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися. Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним. О. Олесь Повертаються до нашої рідної землі, до нашого народу забуті імена. Чим завинили вони, визнані майстри слова, перед своїм народом? Переконані: нічим, народ їх не карав осудом, не обійшов забуттям. Намагався покарати їх сталінізм, відлучаючи […]...
- “Є в коханні і будні, і свята” (інтимна лірика В. Симоненка) Значну частину своєї творчості Василь Симоненко присвятив темі кохання. Багато сторіч поспіль ця тема будила серця і митців, і звичайних людей, очищувала та надихала, допомагала людині стати кращою, повірити в себе, сповню вала життя сенсом, а особистість – прагненням щастя, наснагою жити та творити, дихати на повні груди, відкривши свою душу і сповнене коханням серце […]...
Творчість ліни костенко.