Оксана Боровець – Місто між нами – тисячі рук і рік


Місто між нами – тисячі рук і рік.
З ранку до ночі, поміж метро і METRO, –
Скорені вівці, навчені вівчарі.
Люди з очима вовка біжать із NETрів.

Місто між нами – лігво чужих тварин,
Чути спиною подих різкий і спертий.
Віти метро б’ються за склом вітрин,
Києве яблуко котиться по проспекту.

Вовчі зіниці ширяться й шаряться: тут
Сині простори, білі тіла овечі.
Дивишся й давишся – вовчі стежки ростуть,
Солодко пахне дика трава надвечір.

Поночі вернешся. Пута доріг, облог,
Зірвеш із мене різко і нетактовно.

Світить у вікна місяць. Мій вовчий бог
Горне до себе і загорта у вовну.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір чи все можна купити за гроші.
Ви зараз читаєте: Оксана Боровець – Місто між нами – тисячі рук і рік