Олек Ніколассон – Я прожив цілу сотню життів

Я прожив
Цілу
Сотню життів:
В літню спеку від сонця
Мене
Ховали
Вінтерфелла стіни високі,
Товсті,
Давні башти,
Крипти у темних підвалах.
А коли, навпаки, сніги мели
Наче в тому ролику “Фрозен Трона”,
Я заходив
У гамірні “Три мітли”
Разом з Гаррі, Роном і Герміоною.
І коли
Хотілось
Рубанути з плеча,
І лишитись без імені,
Дому,
Боргу,
Мене радісним тріском
Вогонь стрічав
В головній
Залі
Каер Морхена.
А коли світанок яскраво горів
З-за обрію
Краєм
Сонця
Надщербленим,
Волинкар біля Воріт Зорі
Мене вітав
Вітром у вербах.

Так минали роки:
З їх імли
Випливали нові люди,
Лиця,
І зникали друзі,
Та ці – не йшли,
Залишаючись
На
Полицях.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Квіти-очі природи.
Ви зараз читаєте: Олек Ніколассон – Я прожив цілу сотню життів