Олексій Чупа – Praga. Хворий

Ти мрієш про Прагу – мені її досить.
Я хочу туди, де дахи по-дитячому теплі.
Мені вже набридла готика й ця нескінченна осінь.
Хочу додому. Мені тут – нелегко.

Пронизлива Прага зривається в крик
І дряпає ранок хрестами соборів.
А я п’ю малиновий чай, мені не щастить
Уже другий день прокидатися хворим.

Провідай мене, підіймайся рипучими сходами,
Мене легко знайти, я завжди обираю мансарди.
І зараз так само. Насунув на носа колючу ковдру
І слухаю вуличних музикантів.

Прага. Хворію. “Процес”. Аспірин.
Стефко, не треба мене лікувати пивом,
Мені зовсім хріново, коли я один.
Я мушу піти. давай тільки перечекаємо зливу.

Я хочу звалити на схід, хай навіть і пішки,
Зупиняючись випити кави на цілодобових заправках,
Тільки б знати що рухаюсь далі, що я просуваюсь хоч трішки,
А не застряг у цій Празі безсилим героєм сухотника Кафки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Образ пузиря у 21 столітті.
Ви зараз читаєте: Олексій Чупа – Praga. Хворий
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.