Олена довганюк – Благаю тебе, відпусти

Благаю тебе, відпусти…
В мене сил вже на тебе немає
За коротке терпіння прости,
Та й воно всіх колись покидає.
Тиша та твоя колюча
І нестерпна твоя пустота…
Чому ж ти на стільки болюча?
Чому ти така непроста?

Прошу тебе знов, припини!
Досить спогадів з мене минулих.
Ці тортури свої зупини,
Ми про день із тобою забули.
Забули про всю ту печаль,
В день, що мене покидає,
Про сліпу і невидиму шаль
Що щоночі мене накриває.

Прошу тебе лиш, мовчи.
Щоб ніхто не дізнався про тебе.
І що лиш тільки вночі
Схожа стаю я на себе.
Давай поговоримо знову
Про те, що мовчатиму вдень.
З тобою вестиму розмову,
З тобою одною лишень.
Все я тобі розповім,
Що почути від мене бажаєш,
На питання усі відповім,
Які ти мене запитаєш.

Ти лиш одна мене здатна
Прийняти таку, як я є.
Сила тобі вся підвладна,
Що жити наснагу дає.
Мені не даєш ти спокою,
І очі мої не зімкнеш.
І чомусь, як завжди, зі мною
Розмову свою ти почнеш.

(с) Мілена

30.12.2012


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Твір на тему мій двір.
Ви зараз читаєте: Олена довганюк – Благаю тебе, відпусти