Олена довганюк – Чомусь мені все менше хочеться ходити по клубах

Чомусь мені все менше хочеться ходити по клубах, грати в комп’ютерні ігри, зависати годинами в чатах, мати сотні віртуальних, навіть незнайомих мені “друзів”…

А все більше хочеться проводити часу з коханою людиною, із СПРАВЖНІМИ друзями.

Як же набридли ці галасливі гулянки нинішньої молоді… Те, що раніше вважалося аморальним, зараз цілком нормально. Вільне життя, сексуальна революція – дівчата легкої поведінки,”вічно молоді, вічно п’яні” хлопці, які не заслуговують ніякої поваги. І при цьому вони вважають, що чинять правильно: “Життя одне – треба спробувати все”…

Всі однакові, усі як один. При цьому кожен намагається виразити свою індивідуальність, усі особливі.. Кожен у цьому стаді вважає, що він один на світі.

Звісно, всі люди різні, кожен вибирає свій шлях, який би він не був… Але яка людина, такий шлях вона собі і обере.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Образ герасима калитки твір.
Ви зараз читаєте: Олена довганюк – Чомусь мені все менше хочеться ходити по клубах
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.