Олена довганюк – Мені б безжальності краплину


Мені б безжальності краплину
Й байдужості міцніший щит
Втопить в мені оту частину,
Що від гострих слів болить.

Скував надовго холод руки
І вуста навік зімкнув
Й перетворив всі дні на муки,
Як мене лиш раз торкнув.

Світ в очах моїх тьмяніє
Й тане погляд мій німий,
Душа лиш, шкода не черствіє
І глушить крик, живе що в ній.

Та кожен погляд, кожен звук,
Що я побачу, чи почую
Несе безмежну кількість мук,
Що скоро на собі відчую.

Прийдуть часи, і нові люди
Й нові місця в життя ввійдуть,
А старі мене забудуть,
Навік в минуле відійдуть.

Я піду у світ за очі,
Хоча, ні, я вже є там…
Вирушаю я щоночі
У мандрівку по світам.

(с) Мілена

31.01.2013



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Леся українка твір про її тяжке дитинство.
Ви зараз читаєте: Олена довганюк – Мені б безжальності краплину