Олена довганюк – Найважче із гріхів людських


Найважче із гріхів людських
Й найгірше може бути тільки зрада.
Один із вчинків тих низьких
І найболючіша суспільна вада.

Зрозуміти це, на жаль, дано не всім
І бути зрадником цілком нормально
І явище таке у світі цім
Не сприйматиме ніхто, як аномальне.

Цей вираз, що звучить, дивіз такий
Що від кожного доводиться почути:
“Гуляй, поки молодий”,
І зараз прийнято такими бути.

І десь написано, мабуть, давно
Під лінію усіх одну зрівняли
Звучить уже у всіх в думках воно
Століттями його в нас карбували.

І мусим бути схожими на всіх
Хоч кожен намагається довести
Що важко прочитати думки їх
А разом з тим і до нуля їх звести.

І кожен незалежний до тих пір,
Думку свою при собі тримає,
Поки рівного не знайде він собі,
Того, хто думку з ним розділяє.

І думати вмить перестати –
Насвіті один ти такий.
Неповторність свою спростувати,
Погляд ділити з кимсь свій.

Відкрились куточки незнані
В душі закритій до цього,
Думки лишились ті самі
Й не зміниш ти погляду свого.

І, наче, є все, що хотів
І більше нічого й не треба
Розмова думками, без слів –
Хтось жити не може без тебе.

Чого досі не можу збагнути,
Це зради не пізнану суть.
Це – вчинок, який не забути,
Зійшовши на правильну путь.

Невиліковна це рана,
Що не загоється вмить
Відчується

пізно чи рано
Те, що нестерпно болить.

В прірву глибоку й безмежну
Зрадивши, падаєш ти
Крок один необережний –
І шляхом цим мусиш піти.

І, мабуть, найголовніше,
Що звучатиме в моїх словах –
Втратиш ти найцінніше,
Впадеш у моїх очах.

Останнім раз перший не буде.
І щоб мені хто не казав,
Прощення ніхто не здобуде,
Хто колись мою віру зламав.

(с) Мілена

27.12.2012



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір-опис природи за картиною козача левада.
Ви зараз читаєте: Олена довганюк – Найважче із гріхів людських