Олесь Гончар – Крізь сіре сіється сито

Крізь сіре сіється сито
Дощик осінній.
Мабуть, нам більше не пити
Кубки весільні,
Мабуть, нам більше не бачить
Ранки весняні.
Чуєш, як сосни плачуть,
Од горя п’яні.
Чуєш, як степ ридає
Без вільного плуга.
А долі не жди, немає,
Одна лиш наруга.
Одна лиш наруга зухвало
| Свистить нагаями.
Скільки вже тих не стало,
Які були з нами!
Близькі вже стали далекі,
Ми гинем ні за що.
У вирій летять лелеки,
Як юність пропаща.

1942


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Хто був героями творів григорія тютюнника.
Ви зараз читаєте: Олесь Гончар – Крізь сіре сіється сито