Олеся Крисько – Белое облако выхватив взглядом

Related posts:

1. Сочинение-рецензия на повесть “Белое облако Чингисхана” (Власть и личность) Государство – это печь, Которая горит на одних Дровах – на людских! Ч. Айтматов Чингиз Торекулович Айтматов – современный писатель-классик, всемирно признанный художник слова. Мастер, умеющий заинтересовать, даже заворожить читателя самобытными легендами и сказами, яркими метафорами и сравнениями, незабываемыми образами людей и животных. Общение с большим художником вносит в мою жизнь радость познания мира, иногда […]...
2. Олеся Крисько – Наполняется все новым смыслом Наполняется все новым смыслом. Каждый день совершенно иной. Я стараюсь смириться с той мыслью: Постепенно доходит – Не мой… Засыпаю. (сон боли сильнее) Ощущая вокруг пустоту, На своей половине постели Я согреться никак не могу. Одиноко. до боли, до крика! До безумно немой пустоты! К тишине все никак не привыкну, Что кричать мне, хоть до […]...
3. Олеся Крисько – Привет, сестренка! Проходит время Привет, сестренка! Проходит время… Мы с ним бороться, увы, не в силах. Порою сложно быть самой первой, Но и последней – невыносимо. А помнишь лето в том доме старом – Скрипучий пол и кувшины-кружки, Как нас учили, что нужно рядом Идти по жизни, держать друг дружку? Сестренка, знаешь, я так скучаю, Нам скайпа мало для […]...
4. Олеся Крисько – Пахучі яблука дарує рання осінь Пахучі яблука дарує рання осінь – Солодше меду присмак на моїх вустах. А у розлук ніхто пояснення не просить. І що в замін, коли душа вже геть пуста? Перегоріло. Опустіло серце. Знову Переступаю через тисячі причин. Свою любов ввела з байдужістю у змову. Усе по колу – безкінечний серпантин. Чия вина, що в серпні пахне […]...
5. Олеся Крисько – Сквозь моросящий дождь Сквозь моросящий дождь, закутавшись в пальто, Под стареньким зонтом со сломанными спицами, Спешу, опаздывая вновь, на станцию метро И снова тет-а-тет с бездушною столицею. Расписывая дни до тонких мелочей, Мне не хватает времени для самых-самых близких… В коротких разговорах не найти вещей, Что в памяти моей остались без прописки. Прости, что я звоню так редко […]...
6. Олеся Крисько – Еще не закончилось лето Еще не закончилось лето, а я уже жду апреля… Цветущих лугов и песен с юга вернувшихся птиц. Еще ведь совсем не осень, ну что же я в самом-то деле? Наверно устала просто от суетливых лиц. Неужто все так неизбежно? Зима придет, за ней старость… А что мне от лета осталось? Ромашек букет на память, да […]...
7. Олеся Крисько – Все скінчено Все скінчено. Лишаюсь я на самоті… Можливо так Було написано: В лініях долі на руці – Розлуки знак. Перегорить. І пам’ять ввічливо зітре Рани з душі, Хоч ще болить Я знаю – туга відійде, Пройдуть дощі. І відпущу. Я не затримую – іди! Ти ж так хотів! Ще зацвіту. Мов хризантеми восени До холодів. Перезимую […]...
8. Олеся Крисько – Тепла бракує Тепла бракує… Щирих почуттів… Руки торкнутись… Затишок відчути… Я так втомилась від жорстоких слів, Мені нестерпно їх постійно чути. Прошу тебе, не муч мене, прошу! Мені так важко з цим миритись болем. Я крізь життя самотність цю несу, І ти мені не додаєш покою… Холодний погляд твій пронизує все тіло, Ховаюсь від очей твоїх – […]...
9. Олеся Крисько – О чем мы говорим? О ревности? О чем мы говорим? О ревности? Имеем ли на это право? В твоей постели я не первая, Да и последняя едва ли. В твоих глазах искринки носятся, Лукавой страсти многоточия. Мне так с тобой, признаюсь, хочется Делится мыслями порочными. О чем мы говорим? О верности? Была бы верность – нас бы не было! Я мир […]...
10. Крига скресає… – Олеся Крисько Крига скресає… Ти чуєш, допоки не пізно, Любий, тримай мене міцно, тримай, не впусти! Я точно знаю – любити не можна на різно, Разом ми зможемо ніжність крізь біль пронести. Любий, тримай мене! Води холодні хлюпочуть… Вір мені, милий, так само, як вірю тобі! Трави шумлять… І не марно ж нам зорі пророчать Спільну дорогу. […]...
11. Олеся Крисько – І якби на усіх тих вокзалах І якби на усіх тих вокзалах, Де ти зупинятимешся, Готували би каву таку, Як мені до смаку – З молоком, А не так, як ти любиш – геть чорну, Ти би згадував те, Як щоранку мене Переконував, Що було б до снаги, Якби свої смаки Я змінила і стиль, Та, пробач, тебе зовсім не слухала… […]...
12. Олеся Крисько – Чи буде так колись, скажи Чи буде так колись, скажи, Що я від болю більше не ховатимусь? Скажи чи варто сподіватися? І як забути найтернистіші стежки? Скажи, чи хтось мої загоїть рвані рани, І хто довіри смак мені поверне? Чи я, можливо, зовсім ще зарано Замурувала в душу усі брами? Чи вірити в майбутнього здійсненність, Чи варто в серці оселятися […]...
13. Олеся Крисько – По традиції – “Мокка” з вершками По традиції – “Мокка” з вершками. Сім хвилин. Я встигаю на потяг. Тихо серце вистукує гамми, Для натхнення ти вічний наркотик. У вагоні – поближче до вікон. Смс: “Напиши. Я зустріну”. Усміхнусь і у відповідь скину: “Я хвилин за п’ятнадцять приїду… “ По традиції – ти вже чекаєш. Час скорочує відстань між нами. Привезу тобі, […]...
14. Олеся Крисько – А мне бы только до весны дожить А мне бы только до весны дожить… Я верю! Верю в нашу встречу! Держусь за шелковую нить И путаюсь в ней каждый вечер. Готовлю ужин на двоих, Выбрасывая половину… А мне бы до весны дожить! В угаре полупьяном винном Курить. И на закате дня Мне дымом тем не надышаться. Не находить в себе тебя, В […]...
15. Олеся Крисько – де взяти сил, щоб відступити на пів кроку? Де взяти сил, щоб відступити на пів кроку? Як можна швидше відступити і піти! Під впливом пристрасті боюся ненароком Про почуття свої розповісти. Де взяти сили, щоб себе переконати, Що це не правильно, що ти тепер не мій… Де взяти сили, щоб долоню свою забрати, Яку стискаєш ти в руці своїй… Не вистачає сил, щоби […]...
16. Олеся Крисько – Возможно ли заполнить пустоту? Возможно ли заполнить пустоту? С тобою все ушло, наверно, безвозвратно. Боль до краев заполнила мою Пустую душу каплею за каплей. И рук твоих все ж помниться тепло, С годами не забыть мне их изгибы. С тобою все, наверное, ушло, Оставив мне недоцелованные губы. Что с новым днем мне принесет рассвет? Без твоего тепла я пропаду, […]...
17. Олеся Крисько – Твоє фото… Записки… Букети Твоє фото… Записки… Букети… Приглядаюсь в обличчя несміло, Намагаюсь у нім розпізнати, Що за біль ти у серці носила. Що за біль, чи любов нероздільну, Чи яку невиправну утрату, Чи самотність, що так безнадійно В собі стерти хотіла, зламати. Чорні очі наповнені сумом – Чом печалі ніхто не помітив? Що тепер? Лише фото в альбомах. […]...
18. Олеся Крисько – Відпускаю у небо свого журавля Відпускаю у небо свого журавля. Вкотре. Ти ж синицю зі жмень не пускаєш Знову. А мені та й до тебе навіть здаля Ближче. Ти ж на зустріч до мене не зробиш Й кроку. Відпускаю! Лети у свій вирій Дакеко. Не тривож мене більше, звільни Серце. Як забути тебе, мій милий? Не легко! В мою душу, […]...
19. Олеся Крисько – Мені знов губитись між довгими Мені знов губитись між довгими, заплутаними провулками, Вдягатись тепліше, бо все ж таки на дворі осінь, Пити каву і палити цигарки ментолові десь за лаштунками, Вірити в щастя, шукати його і вплітати у коси. Гріючись, тримати руки замерзлі в старої куртки кишенях, Ховати очі від усіх байдужих навколо у сутінки. І вічно за щось у […]...
20. Олеся Крисько – В твоїх обіймах плачу, мов дитина В твоїх обіймах плачу, мов дитина, Не стримуючи сліз і почуттів. Я не кажу нічого про провину, Та розумієш ти мене без слів. Збігають сльози по щоках, Невпинно їх втираєш… О, як полегшуєш мій біль, Напевне й сам не знаєш!...
21. Олеся Крисько – П’янким помаранчем наповнює сонце П’янким помаранчем наповнює сонце Мою кімнату. Всі барви вогню Складає в палітру із відтінком бронзи, Вклада тонкі пензлі в долоню мою. Вплітає у вечір тонкі аромати Сніжних конвалій, барвінку блакить. Їх змішує з свіжою зеленню м’яти Тендітністю теплою тихо п’янить. Мелодії ніжні, вже майже забуті, Старих, та до болю знайомих пісень. І так непомітно і […]...
22. Олеся Крисько – В твоіх очах я кришталеві бачу роси В твоїх очах я кришталеві бачу роси, Що спочивають на світанку в пелюстках. Тебе люблю я, знаєш, досі, Хоч бачу рідко, та і то у снах. Ті сни – моя надія і відрада, Моє натхнення у туманнім забутті. Тебе у снах я зустрічаю радо, Але на жаль не так все у житті…...
23. Олеся Крисько – дощить з самого ранку нині в Лондоні Дощить з самого ранку нині в Лондоні… В відкриту душу – сльози неба без жалю. Я тим солоним морем вкотре переповнена, Що в нім кінця не бачу і краю. Знову дощить. Я так люблю похмуре небо, Кафе-латте і теплий светр на плечах… Мені б коло вікна помріяти про тебе, Та знову ніколи – в турботах […]...
24. Олеся Крисько – Знати б мені скільки часу відведено Знати б мені скільки часу відведено, Скільки сивинок в волосся уплетено, Де спочиває загублене, втрачене, Чому всміхаюся менше ніж плачу я? Час поспішає – водою крізь пальці. Там де є кома, не бути вже крапці. Не зупиняюсь. По колу, по колу… Все так набридло, нестерпно знайоме. Твердості духу чомусь бракуватиме, Спогади знову будуть мені катами. […]...
25. Олеся Крисько – А знаєш, це місто мене убиває стиха А знаєш, це місто мене убиває стиха… Я знову дивуюсь його перемаренням літнім. Коли вже похмурим туманом ця осінь диха, Сповита журбою, я марю завінчаним квітнем. Мені б із тобою зігрітися знову… Чи варто? Намарно чекати тепла, та ховатись від вітру. Багряними стежками сплетені сквери та парки. Ця осінь остання для нас – хіба ти […]...
26. Олеся Крисько – Якби ж ти слухав стук мого серця Якби ж ти слухав стук мого серця, Та рахував би його удари, Розшифрував би у його герцах Всю потаємність ранкових марень. Якби ж відчув ти чим пахне небо, Пташиних співів весняні ноти, Що невагомо ллються у вуха Якби ж ти знав це, якби ж ти слухав! В передсвітанні, як завжди, знову Ховаю в грудях той […]...
27. Олеся Крисько – Ти знаєш, мені часом сниться небо! Ти знаєш, мені часом сниться небо! Прошите чебрецем і запахом трави Нескошеної, сонцем перегрітої. Суниці. Смак джерельної води. Ти знаєш, закриваю очі й знову чую Спів ластівок. В повітрі жар горить – Липнева спека. Моя пам’ять не забула, Як прохолода лісу в тінь манить. А часом – враз рясним дощем укриє землю. БосОніж по калюжах. […]...
28. В чем смысл бунта лирического героя поэмы В. В. Маяковского “Облако в штанах” В ряде произведений Маяковского, написанных в 1915-1917 годах, протест против буржуазных устоев жизни соединяется с предчувствием близящейся революции. Где глаз людей обрывается куцый, Главой голодных орд, В терновом венце революций Грядет шестнадцатый год, Пророчествует он в поэме “Облако в штанах”. Постепенно из стихов Маяковского уходит чувство горечи, исчезают надрывные ноты, хотя до конца преодолеть трагическое […]...
29. Мои впечатления от поэмы Маяковского “Облако в штанах” Читая эту поэму, можно живо представить Маяковского, вышагивающего по берегу залива и чеканящего на песчаном пляже в Куоккале строки “Облака в штанах” под ритм своих мощных шагов. На мокром песке остаются следы громадных сапог, в сознании поэта рождаются бессмертные стихи. Очень скоро Маяковский прочтет свою “программную вещь” Горькому, и внешне суровый автор пьесы “На дне” […]...
30. Краткое содержание Облако-вестник – Калидаса Калидаса (Kalidasa) IV-V вв. ? Облако-вестник (Megha-duta) – Лирическая поэма Некий якша, полубог из свиты бога богатства и владыки северных гор Куберы, сосланный своим господином за какую-то провинность далеко на юг, на исходе лета, когда все, кто оказался вне дома, особенно тоскуют по своим близким, видит в знойном небе одинокое облако. Он решает передать с […]...
31. Моя любимая повесть А. И. Куприна “Олеся” Тема любви – основная тема в творчестве А. И. Куприна. Именно любовь дает возможность реализоваться наиболее сокровенным началам человеческой личности. Особенно дороги писателю сильные натуры, умеющие пожертвовать собой ради чувства. Но А. Куприн видит, что человек в современном ему мире измельчал, опошлился, запутался в житейских проблемах. Писатель мечтает о личности, которая не подвержена тлетворному влиянию […]...
32. Мои впечатления от поэмы Маяковского “Облако в штанах” (1) Разбирая эту поэму, можно представить Маяковского, вышагивающего по берегу бухты и чеканящего на песчаном пляже в Куоккале строки “Облака в штанах” под ритм своих могучих шагов. На сыром песке остаются следы немалых сапог, в сознании поэта рождаются бессмертные стихи. Скоро Маяковский прочитает свою “программную вещь” Горькому, и внешне суровый автор пьесы “На дне” будет лить […]...
33. Проблематика второй главы поэмы “Облако в штанах” “Облако в штанах” – революционная поэма, и не только по теме, но и по новому, революционному отношению художника к миру, человеку, истории. Элементы трагедии отступают в ней перед жизнеутверждающей патетикой. Конфликт поэта с действительностью теперь находит разрешение в призыве к активной борьбе. Особенно наглядно это прослеживается во второй главе поэмы. Именно в ней Маяковский дает […]...
34. Анализ первой главы поэмы В. Маяковского “Облако в штанах” С появлением в печати “Облака в штанах” в русской поэзии произошло событие отнюдь не рядовое. Поэма двадцати двухлетнего Маяковского покушалась на основы буржуазного миропорядка и предсказывала скорый приход революции. По словам самого поэта, она явилась результатом “выкрепшего сознания близкой революции “. Свою поэму он начал еще в первой половине 1914 года, после посещения Одессы во […]...
35. Краткое содержание Облако в штанах – Маяковский Владимир Владимирович Облако в штанах Краткое содержание поэмы Поэт – красивый, двадцатидвухлетний – дразнит обывательскую, размягченную мысль окровавленным лоскутом своего сердца. В его душе нет старческой нежности, но он может вывернуть себя наизнанку – так, чтобы были одни сплошные губы. И будет он безукоризненно нежный, не мужчина, а – облако в штанах! Он вспоминает, как однажды в […]...
36. Аня Тет – Мне нужно твое тепло Мне нужно твое тепло, Согрей меня. Болезненно и нелегко Мерзнуть. Все время… Устала я, нет больше сил, Терпеть. Повсюду одни сквозняки – Холодно ведь… Простуженным, знаешь? так же Хочется греться. Неважно какой толщины у них Лед на сердце… Всю жизнь стоять на ветру – Горько… Согрей меня, хоть бы на миг, Да и только. Бессмысленно […]...
37. Павло Глазовий – дегустатор Піп Антоній, що ніколи не вживав спиртного, Якось випив у буфеті коньяку міцного І промовив: – Безподобно! Отрицать не можна. Це божественний напиток, но ціна – безбожна....
38. Таня Бенещук – Ты знай, что я все также жду тебя Ты знай, что я все также жду тебя, С одиночеством горьким провожая закаты. Я как прежде безумно и нежно любя, Разбиваю разлуки стальные ограды. Я прошла б за тобой сто дорог, Все ошибки твои приняла бы наградой. Ты мой мир, моя жизнь… Ты мой Бог, Но не выдам души моей тайны. Все оставим с тобою […]...
39. Гимн возвышенному, первозданному чувству любви (По повести А. И. Куприна “Олеся”) Познакомившись с творчеством А. И. Куприна, я отметила для себя основную тему его произведений – это воспевание чистой, непорочной, великодушной любви. Я перевернула последнюю страницу повести “Олеся” – моей любимой повести А. И. Куприна. “Олеся” глубоко затронула меня, я считаю эту повесть гимном величайшей, чистой любви, которая, на мой взгляд, должна быть в жизни каждого […]...
40. Тодось Осьмачка – Пісня Кинув чумак село рідне, Щоб шукати долі інде. В сірій свиті, йде не хутко Ще й з верби пригубив дудку. Гей, гей, путь-дорога далека. Ой де обрій з небом злився, Туди й чумак похилився, Бо аж там, аж там дівчина, Мандрівки його причина. Гей, гей, путь-дорога далека. А з-за лісу чорні хмари Випливають не до […]...