Ольга Анцибор – Крізь снігопад… (переклад з Андрея дементьева)
Крізь снігопад
Пробився ранок.
Дерева тихо так стоять,
І, засмутившись наостанок,
Готуються убір мінять.
І серед чарівного бігу
Всі щастям спільним сповнені,
Із білого полону снігу
Вступаєм в царство тиші ми.
На лижах ти летиш неначе
У тишу снігу-
Навздогад.
І я тебе уже не бачу
Крізь снігопад,
Крізь снігопад.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Ольга Анцибор – Суперечка (переклад з Андрея дементьева) Йди! Тебе не тримаю… Пусти мою душу, Як гріхи відпускали у нас в давнину. І хоч третій вже хтось все до біса порушив, Я на себе прийму і печаль і вину. Не прошу я ні спокою в долі, ні смерті. А прошу справедливості тільки в однім: Хто в коханні усе зрозуміє і стерпить, Той живе […]...
- Ольга Анцибор – В саду (переклад з Андрея дементьева) Другу добу Дощ не вщухає І птахів наче Вітром вимело. А ти, як і раніш, Співаєш, Не знаю Як тебе по імені. Тебе не видно- Ти малий. Лиш гілка Тихо коливається. І чому ж це в такій імлі. Тобі так весело співається....
- Ольга Анцибор – Не помічаєм, як проходять роки… (переклад з Андрея дементьева) Не помічаєм, як проходять роки, Похопимось, А їх нема вже тут. І всі свої помилки й хибні кроки Виносимо на запізнілий суд. І кажемо: ” Коли б іще раз жити, Інакше б прожили роки оці… “ Але сумління вимагає звітів В житті спочатку, а не при кінці. А жити б так, неначе ось настане Найголовніший […]...
- Ольга Анцибор – Чи була ти в моєму житті?.. (переклад з Андрея дементьева) Чи була ти в моєму житті? Чи приснилась… Може я все придумав, І ти – це міраж. І минуле твоє Мовби вицвілий знімок, І минуле моє – Найкрутіший віраж. Якщо раптом з тобою Побачимось десь ми, Я тебе не впізнаю І ти не впізнай, Бо вже дуже давно Відцвіли наші весни Й забуттю залишили Весь […]...
- Ольга Анцибор – Невідправлений лист (переклад з Андрея дементьева) Твоїм сльозам довіри вже нема, Твої слова у спогади відходять, І тільки там тепер їм є ціна, Бо в серці вони місця не знаходять. Твоїм очам довіри вже нема, Як бути душам, тугою прошитим, І хоч пройшла вже не одна зима, Я залишаюсь віч-на-віч з прожитим....
- Ольга Анцибор – В Сальвадорі дітей убивають… (переклад з Андрея дементьева) В Сальвадорі дітей убивають Зразу високо кидають їх, На льоту немовляток рубають, Як тонесенькі гілочки вільх. Та невже ж утечуть від розплати?! Не впадуть перед карою ниць?! Дайте ж бо автомат і гранати – Хочу бути убивцею вбивць....
- Ольга Анцибор – Не зраджуй, мила!… (переклад з Василия Федорова) -Не зраджуй, мила! – ти просив коханий, -Не зраджую я – доказів шукаю, Що ти найкращий, любий і жаданий, Бо як же я без порівнянь це взнаю!...
- Ольга Анцибор – Чекання Я тебе виглядаю, коханий, Із далеких і близьких доріг, Я благаю тебе, довгожданий, Щоб прийшов ти до мене, прибіг. Я крізь дощ простягну тобі руку, Другу руку крізь спеку подам. Перебуду я довгу розлуку, Бурям наперекір і вітрам. І нехай вітер дме тобі в спину, Буря стихне хай, Сонце сія, Щастя й радість безкраю, невпинно […]...
- Ольга Анцибор – Життя Мудрість життєва і щастя кохання, Радість від зустрічі, біль розставання, Сльози вдови, сміх дитини малої, Взимку сніги, первоцвіти весною. Осінь бурштинами листя фарбує, Літо веселками зір нам милує, Дівчина сонце затьмарить красою, Станом струнким. золотою косою. Все це життя – швидкоплинне і чисте, Це почуттів кольорове намисто, Лине життя, швидко вгору злітає, В різних людей […]...
- Ольга Анцибор – душа Кохання палало, кохання горіло, І душу самотню воно мені гріло. Я в небо злітала на крилах прозорих, Світив мені місяць, всміхалися зорі. Я ніжність в очах твоїх бачила, любий. Та раптом розлука, як чорная згуба, Камінням упала, стрілою злетіла, Коханню тендітнії крила побила. Взяла й понесла тебе в дім твій далекий, Ти з нею полинув, […]...
- Ольга Анцибор – Розчарування Я не чекаю зустрічі з тобою, І радості від зустрічі немає, Бо не прийшлось напитися любов’ю, В душі моїй кохання помирає. В твоїх очах я вже тепла не бачу Кохання не було у нас ніколи, Намалювала я його, неначе Веселку чарівну в зеленім полі. Тебе я вимріяла й наділила Прекрасними, як сонце почуттями. Кохала я […]...
- Ольга Анцибор – Хлопчик мій горобчик Хлопчик мій горобчик, Пташенятко миле, Якби ти дозволив – Я б тебе любила. Стежечка-стежинка Лісом пробігала. Якби ти дозволив – Я б тебе кохала. Ти не дозволяєш, Мене не кохаєш, Молоду дівчину За дружину маєш. Дубок зелененький Над річкою в’ється, Болісно серденько В моїх грудях б’ється. Я його благаю, Не бийся, не треба. До мого […]...
- Ольга Анцибор – доля Ніч темна за вікном і тиша, тиша, Природа спить, земля легенько дише, А я з вікна цю тишу споглядаю І спогади в душі перебираю. Враз ожили вони і ятрять душу, Я перебрати їх до ранку мушу. Дзвенять у серці пам’яті дзвіночки, А на щоках два зрадливі струмочки. Доріг я безліч по життю сходила, Десь ненароком […]...
- Ольга Анцибор – Я так за тобою сумую Я так за тобою сумую, Бо жити без тебе не вмію, Я фото твоє поцілую, Тебе ж цілувати не смію. Лиш раз ти дозволив, коханий, Вустами до тебе торкнутись, В солодкім вечірнім тумані Так ніжно до тебе горнутись. Цю мить і це щастя безгрішне Я в серці своїм зберігаю, Так трепетно, палко і ніжно Тебе […]...
- Ольга Анцибор – Разом з тобою Дай мені щастя із вуст твоїх пити, Душу в очах твоїх синіх втопити, Дай цілувати тебе до нестями, Днями й ночами, палкими ночами. Хочу тобі своє серце віддати, Разом з тобою світанки стрічати, Разом з тобою, узявшись за руки, Вдвох по життю йти, крізь радість і муки. Вдвох до останку, удвох без зупину В люті […]...
- Павло Мовчан – Снігопад Снігу, снігу По саме серце, По самий віддих. Го-го-го-го… Білі гнуздечки – На чорні очі, Тихі копита – По губах. В полотняній сорочці, З полотняним волоссям Пролітають чорти І щезають, як жах. З білих копит – Срібні піідкови. З губ овальних – Лушпиння іскор. Біля лівої скроні Яблукові коні Тупотять, тупотять… Хто це диха Мені […]...
- Ольга Анцибор – Мамі Я прийду до тебе з поцілунком, Мамочко ріднесенька моя, Обдарую скромним подарунком, З святом привітаю тебе я. З днем народження, моя хороша. Щоб не знала більше ти журби, Хай чекає ще зими пороша, Не фарбує скроні хай тобі. Мамо, відтепер давай забудем Все погане, наче й не було. Хай тебе всі поважають люди І в […]...
- Ольга Анцибор – Свято спогадів Івану П. Голос тихий у слухавці Затремтів, схвилювався, Наче спогад із юності Крізь роки обізвався. Сорок літ пролетіло вже, Сорок літ – майже вічність. Всі роки пам’ятав тебе, Зберігав в серці ніжність. Мила дівчино-квіточко, Синь в очах волошкова, Відшуміло вже літечко, Ми зустрілися знову. Восени ми зустрілися, Не весною, не літом, Наші скроні покрилися Сивим […]...
- Ольга Анцибор – Вишиванка Я тримаю в руках вишиванку, Квіти пещу, неначе у сні – Мама шила до самого ранку І співала сумнії пісні. Я пісні ті душею вбирала І співала із мамою вдвох, Нитку мамі у голку вселяла І дивився на нас з неба Бог. Ось і доня моя в вишиванці, Що зіткала бабуся із снів, Посміхається сонечку […]...
- Ольга Анцибор – Зачарована Я заворожена, Я зачарована, До тебе, гожого, Навік прикована. Очима синіми, Руками грішними, До тебе сильного, До тебе ніжного. Приїдь же, милий мій, Зігрій обіймами. З тобою лихо ми Удвох обійдемо. З тобою довгий час Буду щасливою, Любов впаде на нас Літньою зливою. Впаде рясним дощем І завірюхою, Осіннім листячком, Лиш не розлукою, Лише не […]...
- Ольга Анцибор – Світ без тебе порожній Світ без тебе порожній, Вкрилось хмарами небо, Сонця промінь холодний На землю летить. Як навчитися жити, Коханий, без тебе? Душу туга проймає І серце болить. Серце хоче кохати, Тебе ніжно любити, Серце битися хоче З твоїм в унісон. Та кохання немає, Це були лише квіти, Це була лише мрія, Лиш солодкий мій сон....
- Ольга Анцибор – Ніч Потяг мчить крізь засніжену ніч, Він везе мене з рідного міста, Я із болем своїм віч-на-віч І думкам в голові моїй тісно. В скроні стукають сотні питань, За вікном заметіль не стихає. В полі сніжнім займається рань, Але відповідей немає. Ніч без сну добігає кінця, До столиці підходить мій потяг. Без надії дорога оця, Вихолоджує […]...
- Ольга Анцибор – Біль Душа порожня, вихололо серце, І порожнечу цю заповнив біль – Такий пекучий і такий нестерпний, Він рану розтинає звідусіль. А рана так болить і кровоточить, Терпіти біль цей вже немає сил, Неначе чорний птах біду пророчить, Крильми він вогник в серці загасив. Відкину ці пророцтва – розігнуся, Розправлю плечі, руки підійму, З нещасної в щасливу […]...
- Ольга Анцибор – дар Божий Зі мною вперше за життя Трапилось диво – я віршую, Найкращі в світі почуття Я прославляю і віншую. Так довго десь дрімало все В моїй душі, в її глибинах. Слова відточені несе Моїх віршів ріка невпинна. Я славлю труд, любов, красу. Слова збираю по краплині. Здається – крила піднесу І пташкою у вир полину. Ці […]...
- Ольга Анцибор – Чари синіх твоїх очей Чари синіх твоїх очей, Як недуга з мене виходять, І жалі безсонних ночей, Іншу жертву собі знаходять. Я не бачу тебе давно, Я із снів тебе проганяю, Хоч дивлюся в темне вікно, Та давно тебе не чекаю. Ти не прийдеш, бо вже зима, Снігом білим стежки покрила, І кохання давно нема, Ти зламав йому білі […]...
- Ольга Анцибор – Лабіринти життя Чому ж ти, коханий, так пізно зустрівся? Чому ж ти так пізно на світ народився? Я довго жила і тебе все шукала, Та доля нас двох на роки роз’єднала. Я ціле життя лабіринтом блукала. Не тих я кохала, не тих цілувала. Тоді вже, як згасла остання надія, Здійснилась моя заповітная мрія. Прийшов мій коханий, прийшов […]...
- Ольга Анцибор – Нова подруга Я подругу нову собі знайшла, Неначе все життя до неї йшла. Усмішка – сонце, зорі – оченята, До праці й до пісень вона завзята. Красива, мила, а душа – перлина, Прекрасна мати, віддана дружина. Як же мені в житті поталанило, Що я чудову жінку цю зустріла. Давай співати разом, не журитись, Не плакати давай, а […]...
- Ольга Анцибор – Синові Знов лягає дорога Від воріт, від порога, Чи здолаю її, чи пройду? Я піду, я поїду, Відведу лиху біду, Може щастя синочку знайду. Вийду я в чисте поле, Сину, сину, соколе, Я до серця тебе пригорну. Буду мрію плекати, Буду Бога благати, Щоб додому тебе повернув. Моє серце втомилось, Мої ніженьки збились, Та в дорогу […]...
- Ольга Анцибор – Я брела по життю Я брела по життю, Як в тумані густому, Зачепитись душею За щось не могла. Сум, печаль і турботи Були в дні новому, А в прожитім – Самотність, що поруч ішла. Я забула, що радість Тепло і кохання, А не тільки страждання Живе на землі. Не було вже надій, Не було сподівання, Тільки зморшки глибокі Лягли […]...
- Ольга Анцибор – Благання Подаруй мені щастя краплинку, І хоч трішечки радості дай. Ти змахни мені з вії сльозинку, Покохай же мене, покохай. Простягни мені руку, коханий, Доторкнися до серця мого. Мій єдиний, мій любий, жаданий Так чекаю кохання твого. І хоч як я тебе не благаю, Не молю тебе навіть вві сні, В твоїм серці кохання немає, Не […]...
- Ольга Анцибор – Помилка Стою з тобою в соняшниках пишних, До тебе пригортаюсь жартома, Пробач, коханий, що усе так вийшло, Помилки припустилась я сама. Помилка, що тебе я покохала, Помилка, що про це тобі кажу, Не жартома тебе я обіймала, Мені здавалось – світ в руках держу. Мені здалося – сонце прихилилось, Побачила я небо в тих очах, Що […]...
- Ольга Анцибор – Будь моїм, ну стань хоч не надовго Будь моїм, ну стань хоч не надовго, Я ж тебе шалено так люблю, Згадую життя своє і знову На частини дві його ділю. Першу, що без тебе в безнадії, В смутку і журбі я прожила. Другу – ти прийшов у мої мрії, Я воскресла, щастям розцвіла....
- Ольга Анцибор – Освідчення Кілометрів багато між нами лягає, А між душами нашими злива рясна. Серце плаче в розлуці, а біль не стихає, Бо не прийде кохання квітуча весна. Ні, не прийде весна, бо попереду осінь, Чорнобривцями й листям багряним п’янить. Але небо дарує нам сонячну просинь І промінчик гарячий на землю летить. Осінь може ще бути тепліша за […]...
- Ольга Анцибор – Невезуча Я, як та жінка з пісні, – невезуча, Не таланить мені в житті і край, І навіть там переді мною круча, Де іншим зір милує водограй. Везунчики життям простують легко І без зусиль злітають до висот. А на моїх дорогах хащі й пекло, А на мої стежках поріс осот. Я продираюсь крізь колючі терни І […]...
- Ольга Анцибор – Невеселі вірші Виллю в віршах своїх біль і тугу, Невеселі це будуть вірші. Я відкрию тобі, як найкращому другу, Таємницю своєї душі. Я кохала так палко і ніжно І безмежно щаслива була, Розцвітало кохання трояндою пишно, Я його в своїм серці несла. Та настала пора, ти поїхав, Кілометри між нами лягли, І нема мені щастя, нема мені […]...
- Ольга Анцибор – Лист коханому (новела) Привіт сонечко моє, щастя моє! Наша розлука така довга і болісна, так хочеться її скоротити і я вірю, що мій лист зробить розлуку коротшою. Вже давно сиджу я над відкритим зошитом і не можу зібрати думки докупи. Вони рояться в голові, наскакують одна на одну, а мені необхідно припинити їх хаотичний танок, щоб так […]...
- Ольга Анцибор – Світло любові Я тебе приворожила, Я тебе причарувала. Тобі темними ночами Своє серце віддавала. Віддавала своє тіло, Відкривала свою душу. Час пройшов, ніч пролетіла, Я ж тепер страждати мушу. Я страждаю-бо кохаю, Я сумую-бо розлука, Чи надовго, я не знаю, А в душі солодка мука. В серці туга за тобою, В грудях щем, в душі вагання, Щастя […]...
- Ольга Анцибор – Розмова з батьком Тату, вставай, твоє свято сьогодні, Грає оркестр і співають пісень, День Перемоги – тріумф всенародний, Зустрічей, спогадів, пам’яті день. Йдуть ветерани рядами рідкими, Їх усе менше і менше стає, Жаль, що тебе вже немає між ними, Тужить душа, плаче серце моє. Люди у радості, люди в скорботі, Ехо війни в кожнім домі живе. День Перемоги […]...
- Ольга Анцибор – Балада про батька З дитинства раннього я тата все просила: – Ти про війну, татусю, розкажи. Він голову схиляв низенько сиву: – Ні, не питай, дитино, не проси. Чому мовчав мій сивочолий тато, Чому так низько голову схиляв? Було питань у мене так багато, А він – кричав ночами, вдень – мовчав. Лиш потім, вже через багато років, […]...
- Ольга Анцибор – дай мені, Боже, чоловіка Дай мені, Боже, чоловіка, Того, що палко я люблю. Я знаю, що це гріх великий, Та всеодно тебе молю. Тебе благаю на колінах, Цей гріх мені прошу простить, Бо дні й роки летять невпинно, А серце любить і болить. Я зла нікому не бажаю, Не хочу кривди і жалю. Хай тільки він мене кохає, Бо […]...
Розповидь про картину сергия василькивського козача левада.