Ольга Анцибор – Невеселі вірші

Виллю в віршах своїх біль і тугу,
Невеселі це будуть вірші.
Я відкрию тобі, як найкращому другу,
Таємницю своєї душі.

Я кохала так палко і ніжно
І безмежно щаслива була,
Розцвітало кохання трояндою пишно,
Я його в своїм серці несла.

Та настала пора, ти поїхав,
Кілометри між нами лягли,
І нема мені щастя, нема мені втіхи,
Дні сумні і печальні прийшли.

Я прошу тебе, милий, благаю,
Хоч у сні ти до мене прийди,
Бо життя мені, любий, без тебе немає,
Залишись в моїх снах назавжди.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Герої роману диво.
Ви зараз читаєте: Ольга Анцибор – Невеселі вірші