Ольга Анцибор – Ода подрузі

Я про жіночу дружбу вже писала
Та тема ця хвилює мене знов,
У всі часи я дружбу шанувала –
Це як води ковток, це як любов.

Я рада, що таку подругу маю,
З якою в бій і в розвідку піду.
Я Господу молюсь, його благаю,
Щоб дав їй щастя, щоб відвів біду.

Ця жінка ділова, до всього вміла,
Зробити якнайбільше поспіша,
А під халатом, бездоганно-білим,
Гаряче серце й трепетна душа.

І сильна і слабка, сувора й ніжна,
Десь професіонал, в чімсь – дилетант,
І як усі жінки – свята і грішна,
Та все ж є особливий в ній талант.

Талант – любити друзів, шанувати,
В біді чи вгорі їм допомогти,
Сміятись вона вміє й жартувати
І слово тепле для людей знайти.

Я про подругу вам розповідаю,
Це дуже дорога мені людина,
Я перед нею голову схиляю,
А звуть мою подругу Валентина.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Ольга Анцибор – Ода подрузі