Ольга Анцибор – Вишиванка

Я тримаю в руках вишиванку,
Квіти пещу, неначе у сні –
Мама шила до самого ранку
І співала сумнії пісні.

Я пісні ті душею вбирала
І співала із мамою вдвох,
Нитку мамі у голку вселяла
І дивився на нас з неба Бог.

Ось і доня моя в вишиванці,
Що зіткала бабуся із снів,
Посміхається сонечку вранці,
А красуня яка – диво з див!

Рушники, вишиванки, хустини
Хай встеляють дорогу твою!
Перед Богом стою на колінах,
Славлю неньку Вкраїну мою!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Контраст у літературі.
Ви зараз читаєте: Ольга Анцибор – Вишиванка