Ольга Анцибор – Жінка

Жінка йде по вулиці красива,
Впевнена й легка її хода.
Жінка йде по вулиці щаслива,
Вже не юна – просто молода.

Рання сивина лягла в волосся,
Сум і радість хлюпають з очей,
В тих очах я бачу, чи здалося
Світло дня і темряву ночей.

Ближче підійшла – ні, не здалося,
Жінка і весела і сумна,
Синє світло із очей лилося,
Ніжно посміхалася вона.

Я не втрималася й запитала:
– Мила жінко, що в твоїй душі?-
Посміхаючись, вона сказала:
– Там прекрасна музика й вірші.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Ольга Анцибор – Жінка