Осінні мелодії Володимира Сосюри і Максима Рильського

Осінні мелодії Володимира Сосюри і Максима Рильського

Природа рідного краю завжди була джерелом натхнення для В. Сосюри і М. Рильського. Та осінні мелодії їхніх віршів вражають особливою красою і витонченістю.

Багряний лист, пожовклі трави,

Мелодій осені краса, –

Так писав про свою улюблену пору року В. Сосюра. Айстри, жоржини – головні герої його творів про природу.

Облітає під вітром жоржина,

Знов печаль на небеснім чолі…

А ось про айстри:

І, щастя квіти запізнілі,

Сумують айстри у саду…

Осінь приносить смуток… Але вірші поета сповнені оптимізму, любові до життя. І щасливий той, хто. “осінь на весну в натхненній пісні обертає”.

У віршах М. Рильського осінні настрої дуже часто переплітаються з прощальними мелодіями кохання.

Яблука доспіли, яблука червоні

Ми з тобою йдемо стежкою в саду.

Ти мене, кохана, проведеш до поля,

Я піду – і, може, більше не прийду.

Якщо осінь у Володимира Сосюри – це пізні осінні квіти, то у Максима Рильського – це пора плодозбору: “яблука доспіли”, “вже червоніють помідори”, “баштан жовтіє понад яром”, “гнеться дерево від плоду”. І все це – від сприйняття поетом повноти життя.

Красою сповнена не тільки весна, а й осінь серця:

А тепер у серці щось тремтить і грає,

Як тремтить на сонці гілка золота.

Життєстверджувальні настрої осінньої поезії характерні для обох українських поетів. їхні вірші – щирі, прекрасні. Це вірші відкритих душ, людяних, дивовижно тонких у своїх відчуттях.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Осінні мелодії Володимира Сосюри і Максима Рильського