Осип Маковей – Туга

Related posts:

1. Осип Маковей – Ніч Зчорнілі гори небозвід підперли, Підніжжя гір у хмарах застрягли, У пахощах вогких ліси завмерли, І сонні мари дебрі налягли. І сниться горам сторона далека, Де вічним сном страшні пустині сплять, Без гір, без вод, кругом смертельна спека, – Ліси стряслись, збудились, знов шумлять… 1899...
2. Осип Маковей – думка Мені здається: я не жив, А тільки все збирався жити, Чогось шукав, за чимсь тужив, Бажав комусь весь вік служити; Аж ось і молодість минула, Не живши, втомлена заснула. І день прийде, як та сльота, Я довгу панахиду правлю: “Прощайте, молоді літа! Не гуджу вас я і не славлю; З могили вже вас не добуду, […]...
3. Осип Маковей – Сон Тихий сон по горах ходить, За рученьку щастя водить. І шумлять ліси вже тихше, Сон малі квітки колише. Спіть, мої дзвіночки сині, Дикі рожі в полонині! Не шуміть, ліси зелені, Спати йдіть, вітри студені! Най квіточки сплять здорові, Най їм сняться сни чудові! Аж на небі зазоріє, Сонце їх, малих, зогріє: І зогріє, поцілує, і […]...
4. Осип Маковей – Ти – як сон Ти – як сон, ти – як весняна казочка, Бо ти й казка моєї сумної душі, Що до мене часом прилетиш, мов та пташечка І щебечеш мені у вечірній тиші. Я тебе так люблю, моя мріє вечірняя, Осолоди життя і кринице краси, І бажаю тебе, моя любочко вірная, Як бажає потоптана травка роси. Приходи ти […]...
5. Осип Маковей – І я умію пісню І я умію пісню, Умію не одну, То тихо-милозвучну, То грімко-голосну. Я так люблю ті співи, А я їх сам зложив У тихі хвилі щастя, У хвилі, як тужив. Одна сільський дзвіночок Нагадує мені, Як в сумерку вечірнім Дзвенить у тишині. А друга сум наводить, Стає понурим світ, Мов вітер хмару кличе На ясний небозвід. […]...
6. Осип Маковей – Заплатив я податок кривавий Заплатив я податок кривавий – Сам у війську служив вісім літ, У війні з пруссаком став кулявий, Надививсь на людей і на світ. А тепер і мій син уже служить… Я без нього не маю і сну, Та нехай, як прийде, надолужить Всю роботу, а я відпічну. Я старий і вже сили не маю, От […]...
7. Осип Маковей – Я рад би все забути Я рад би все забути, Що трапилось мені, І знову хлопцем бути У рідній стороні. Нехай би жив і бідно, Та знав уже свій шлях І вік провів свобідно При плузі на полях. А так я загубився І плакати дарма: Від роду вже відбився, І вороття нема. 1900...
8. Осип Маковей – Елегія Коли помрем і заростем квітками, У споминах ще оживем не раз, Аж поки поруч з нашими кістками Заснуть усі, що пам’ятали нас. І буде се вже наша смерть остання, Наш порох вітер світом розжене; Прийде весна, прийде пора кохання, А нас ніхто й ніколи не спімне. Аж вийде раз колись дівча самотнє В полуднє ясне […]...
9. Осип Маковей – Понад хмари Понад хмари! Понад хмари, брате! Вийди в гори з навісної хати! На верхах самітних там ще тихо, Не зайшло туди ще людське лихо. Не встають там ще весняні чари, Вітер там горою, низом хмари. Але кращі там сніги лискучі, Ніж на долах повінь, град і тучі. Краща студінь, пустка там сонлива, Ніж весна на долах […]...
10. Осип Маковей – Був монастир, а в нім черці Був монастир, а в нім черці – Відлюдки тихі, богомільні І в’язні віри добровільні, Що в божому жили страсі І словом правди та хрестом Боролися колись з гріхом. Тепер вже тих черців нема, Свічки не сяють в їх святині, – Там сірий пил і сіра тьма Покрила стіни всі і скрині. А в скринях порох, […]...
11. Осип Маковей – Брати В темних горах, при окопах, у болоті, Там зійшлися два вояки по роботі. Не зійшлися, тільки впали край дороги, Поранені: сей – у плечі, той – у ноги. Один стогне: “Тату милий, мамо рідна!” Другий плаче: “діти любі, жінко бідна!” Подивився сей на того довго, тихо, – Здивувала рідна мова, спільне лихо. “Поможіть мені, земляче, […]...
12. Осип Маковей – Коли помрем і заростем квітками Коли помрем і заростем квітками, У споминах ще оживем не раз, Аж поки поруч з нашими кістками Заснуть усі, що пам’ятали нас. І буде се вже наша смерть остання, Наш порох вітер світу розжене; Прийде весна, прийде пора кохання, А нас ніхто й ніколи не спімне. Аж вийде раз колись дівча самотнє В полудне ясне […]...
13. Осип Маковей – Привіт Україні Вітай, дорога Україно моя! Чи дужа ти, нене, здорова? Пропали і воля, і сила твоя, А все ж ти й сьогодні чудова! От гарно, що раз довелося мені До тебе навідатись, нене, – гей-гей! Хоч не давнім свобідним шляхом, А з жовтим пашпортом в кишені! Так нас розділили граничні стовпи, Жандарми, солдати і варти, Що […]...
14. Осип Маковей – Полетів би я на Україну Полетів би я на Україну Не конем, а бистрим самоходом, Щоб натішитись своїм народом, Щоб поглянути на ту країну, Що так довго у неволі Дожидала щастя й долі І діждалася спасення, Свого воскресення. Не пропустять чати самохода Напоперек вченої Європи, Скрізь плоти із дроту, і опоки, І жива з вояків загорода, – Смерть пильнує всі […]...
15. Осип Маковей – Хрест І тут у горах хрест! От край проклятий! Куди не глянеш, Бог на хресті розп’ятий. Знання нема, а крізь безодня віри, І всюди рабських шибениць без міри. Землею гомонять пісні воскресні, А люди ждуть на ласощі небесні. Споганюють святе лице природи Страшним кінцем Христової пригоди. Самі ж ідуть чортівськими шляхами – Звірюки від колиски аж […]...
16. Осип Маковей – Образок Маленька хата, як коробка, Загата з листя під вікном, Кошниця, наче солі товпка, – Усе вже спить осіннім сном. У хмарі сонця і не знати, В тумані тихе поле спить, Собачка вилізла з загати, Раз гавкнула – і вже мовчить. Причулося! Се вітер гонить, А листя хоче утечи, – І сон собачку знову клонять: Нема […]...
17. Осип Маковей – Колисанка Сидять пани над Невою Та поникли головою, Місяцями раду радять Над правами, що не вадять, Що не вадять з них нікому – Все лишають по-старому. Межи ними пан граф Вітте Все лиш каже: “Ви заждіте! Я придумаю вам думу, Що наробить много шуму Над Невою і над доном, По всім світі за кордоном. Що урву […]...
18. Осип Маковей – Метеор Ось блиснув метеор і згас, Як у життю щасливий час. І на всесвітнім цвинтарі Лягли десь відламки зорі. Так розпадалися світи, Живуть і гинуть без мети. І всі вони – один цвинтар, А творець їх – старий гробар. Усе по радощах марних Гребе у безвістях сумних. 1899...
19. Осип Маковей – Могила в полі Маленький хрест у полі Чорніє на снігу. Ім’я дощі вже змили, Не видно і могили, – Забули всі поволі За вірного слугу. І не спитають люди, Хто в бою тут поляг. Хто згадує одного, Коли могил так много І хрестики є всюди По горах і полях! Ти поклонись покірно Йому, бо він страдав! Чи свій, […]...
20. Осип Маковей – Налетіла куля з поля Налетіла куля з поля, Забриніла, як пчола, – Дійся, дійся, божа воля, Як така козацька доля, – Куля в груди застрягла. Впав козак, не може встати, Ще раз глянув навкруги: “Ах, прегарні сі Карпата! Тут би жити, не вмирати, Та убили вороги. Тільки й щастя, що вмираю На землі моїх братів; Тільки й смутку, що […]...
21. Осип Маковей – Помер рекрут в непривітній столиці Помер рекрут в непривітній столиці, Здалека від свого села, Від матері, убогої вдовиці, Від любки, що в селі жила. Помер, не бачивши у час конання Ні слізки жалю, ні зітхання. І вже його везуть на чорнім возі, В могилу піп його веде, Музика грає марша по дорозі, Гурток вояків мовчки йде. Лише не видко біля […]...
22. Маковей Осип – Біографія Осип Степанович Маковей (23 серпня 1867, Яворів, нині Львівської області – †21 серпня 1925, Заліщики, нині Тернопільської області) – український поет, прозаїк, публіцист, критик, літературознавець, перекладач, редактор багатьох періодичних видань, педагог, громадсько-політичний діяч. Народився в сім’ї кушніра. Після початкової школи у рідному містечку навчався в 1879-1887 роках у Львівській гімназії. В 1887-1893 роках студіював філософію […]...
23. Осип Маковей – В дорогу, в дорогу! В дорогу, в дорогу! Іду, моя доле! Чи цвітами піду, чи терня поколе, Чи певно там зайду, чи щастя там найду, – Іду, де побачив мету. Не вернусь з дороги, хоч мучить тривога: Чи справді до щастя веде ся дорога, Чи гідне є муки, і бою, й розлуки Се щастя, що я його жду. Як […]...
24. Юрій-Осип Федькович – Молитва МОЛИТВА О, як то тихо вечором на ярі! Де сонце було, там кроваві смуги, І ніби склали світ на чорні мари, Так все утихло, ні плачу, ні руги, Гейби всі люде привалили віком, Що криє сльози, сльози з чоловіком. І всі печалі, що мня вдень кроїли, Що моє серце на кавалки дерли, Угризки, троски, всі […]...
25. Віктор Забіла – Туга серця ТУГА СЕРЦЯ Літа мої молодії, Вам вже не вертаться; Душі моїй прийшла пора Слізьми обливаться. Серцю мойму як хотілось, Так не удалося: Схаменулось, стрепенулось, Кров’ю запеклося. Одно мені тепер в світі Тільки вже зісталось, Щоб скоріше серце моє З світом розпрощалось. Кохав дуже я дівчину, Як росу травиця, Як голубку голуб сизий І як волю […]...
26. Дмитро Загул – дівоча туга Голосом горлиці Серце туркоче – Тремтить, як оголена Гілка в гаю… О моє бідне, Стурбоване серце, Як зустрічаєш ти Весну свою? Біле, пругке Моє тіло дівоче – Блискуче, мов перший сніг, Зворухнулося, Затріпотіло, Як перший листок молодий… Затремтіли тонкі волоконця Щонайтонших нервів моїх. Од променів сонця Розтанув мій сніг, І тоскно, і млосно, І тужно […]...
27. Юрій-Осип Федькович – Товариш ТОВАРИШ То вечір був тихий: понад гороньками Зірниця вечірня снияла, А місяць уповен блудив зороньками, У гаю десь пташка співала. Ми були на варті у брамі Артемі, Я сперся на білім поручу І там задумався о землі родимій. Заплакав на долю сву смутчу. А він потихоньку до мене зближився, Глянувши ми в очі, питався Й […]...
28. Микола Хвильовий – Зелена туга І Напередодні злив Сумніву голубого На кучері весни Я голову Кладу. Хто не погас на зоряну дорогу, А каравели дум В пустелю не веде? Ах, пам’ятаю я – повстання на Вкраїні, Заграви, дзвін пожеж – на барикади,- крик, Тривожні ночі, степ, Такий, як ночі, синій, І армії на Крим. Та все це промайнуло, І поклик […]...
29. Василь Стус – Моє перелицьоване пальто Моє перелицьоване пальто, Єдиний мій товаришу незрадний, Ану ж, переповідж мені докладно Про те, що є цей світ і хто є хто – Із тих, кого ти десять років бачило (чи й одинадцять?). Хто була вона, Та, перша подруга, котра одна На цілий вік мені біди настачила І докорів сумління? Хто б сказав, Що світ […]...
30. Любов і туга за Україною в ліриці Т. Г. Шевченка Різні є дороги до величі, різні є зв’язки з батьківщиною. Українцям на протязі багатьох років – де там років, століть! – щоб вийти в люди, треба було зректися національної сутності. Навіть українські прізвища змінювали новонароджені пани та багатії – був Береза, а став Березовський, був Бетько, став Бетьков. Забита, покраяна на шматки сильнішими державами, що […]...
31. Вірш Миколи Руденка – Туга Оглянуся в години гожі: Дерева є, і трави є. І гори на Карпати схожі – Усе таке, та не моє. А чом це так – я й сам не знаю. Вже скоро зацвітуть сади І верби (мов з мойого краю Вдовиці забрели сюди) В Катуні зачерпнуть води. Ось хвиля гілочку відпружить, Замерехтить блакитна тінь… Чому […]...
32. Аня Тет – Віддати все Віддати все, забувши навіть про себе Тобі одному свідомо звести пядестал І свято вірити в те, що саме так й треба.. Скажи мені, чи хтось так у світі кохав? Віддати волю, яка для душі – повітря Лише твій образ у пам’яті берегти І в час розлуки, на відстані подихом гріти.. Чи зможеш так покохати мене […]...
33. Туга за рідною землею в ліриці Є. Маланюка Так, без Тебе повільна, нестямна загибель, Батьківщино моя, Батьківщино німа! Більшу частину свого свідомого життя Євген Маланюк прожив далеко від рідної землі. Але його душа була завжди там, де він народився, де зазнав радощів першого кохання, де перші юнацькі сподівання захопили його душу, де хотів жити і мріяв померти. Розлучений з рідною землею, Євген Маланюк […]...
34. Яків Головацький – Туга за родиною ТУГА ЗА РОДИНОЮ Я в чужині загибаю, По чужині блуджу, За своєю родиною Білим світом нуджу. Ту чужая сторінонька, Та люди чужії Не пристануть до серденька, Хоть і не лихії. Най би які добрі були, Все не свої рідні; Я чужая чужениця Межи ними, бідний! Ой по саду, винограду Сумний походжаю, Із чужини до родини […]...
35. Катя Гуйван – Скажи, де засинає Сьоме Небо? Скажи, де засинає Сьоме Небо? В чиїх долонях спить, як немовля? В чиїх очах втопає серед дня? А потім… з ким не спить посеред ночі, Повторюючи імена пророчі, Як мантри рокові до забуття? І кого з зорей горне знов до себе? Скажи мені, що треба мому Небу? Скажи мені, яке у нім життя? Чи є […]...
36. Дмитро Загул – “Так любить душа одинока… “ Так любить душа одинока Далекий і тужний мотив: Журливе журчання потока І шелест пожовклих садів. Крізь шибку малого віконця Так любо дивитись мені В ту мить, як по заходу сонця Конають кроваві огні. В ту мить я пригадую знову Колишні щасливі часи, Пригадую давню розмову, Про що шелестіли ліси. І знову в душі невеселій Встають […]...
37. Влада Грушицька – Ти відболів мені вчорашньою зимою Ти відболів мені вчорашньою зимою По шкірі від гірких і дивних слів. Ти підхопив мене душевною струною, І дав відчути щастя теплих днів. Ти відболів мені ще літньою грозою, Коли ловила краплі під дощем. Любов втекла з солоною водою, Залишивши лиш тіні під плащем. Ти відболів мені безсонними ночами, І снами, де ти дивишся й […]...
38. Туга за рідним краєм у поетичних творах В. Стуса (3 варіант) Забутий, скований путами неправди, він жив, мріючи про рідну землю – знедолену, закуту в кайдани. Таку, як був він сам. І крізь колимські морози линула його душа до рідної України, яка завжди ввижалася йому ненькою, та на той час була мачухою. Хто “він”? Він – Василь Стус, поет-патріот, який витримав усі незгоди життя заради щастя […]...
39. Леся Українка – “У чорную хмару зібралася туга моя… “ У чорную хмару зібралася туга моя, Огнем-блискавицею жаль мій по ній розточився, Ударив перуном у серце, І рясним дощем полились мої сльози. Промчалась та буря-негода палка надо мною, Але не зломила мене, до землі не прибила, Я гордо чоло підвела, І очі, омиті сльозами, тепер поглядають ясніше, І в серці моїм переможнії співи лунають. Весняная […]...
40. Леся Українка – “Обгорта мене туга, болить голова… “ Обгорта мене туга, болить голова, Стіни й стеля гнітять, мов темниця… Де ж ви, де, мої щирі, одважні слова? Де поділась моя чарівниця, Молода моя муза, і горда, й смутна, Жалібниця-порадниця тиха? Я ж без неї тепера така самотна Серед сього безкрайого лиха. Сеє лихо моє, мов туман восени, Без краси-блискавиці, без грому, Без раптового […]...