Памфлет І. Багряного “Чому я не хочу вертатися до СРСР?” – документ, який розпочав розвінчання сталінського режиму
Під час війни радянські люди потрапляли на Захід різними шляхами і з різних причин. Серед них багато було військовополонених, яких тримали в таборах смерті, остарбайтерів, яких примусово вивозили на роботу; втікачів з Радянського Союзу, яких режим переслідував за їхні погляди і переконання.
Після розгрому фашистської Німеччини і звільнення більшість цих людей із радістю поверталися додому. Але, ступивши на рідну землю, вони знову потрапляли за грати. Держава звинувачувала одних у тому, що вони потрапили у полон, а інших у тому, що дозволили
Коли перший потік репатріантів став меншати, по містах і селах Західної Європи поїхали емісари СРСР. Вони вишукували тих, хто не хотів повертатися, і відправляли додому силоміць.
Люди тікали, ховалися від енкаведистів, а жителі Західної Європи не розуміли, як це може бути, що хтось не хоче повертатися додому. Для них це могло значити одне; ця людина була злочинцем на батьківщині і боїться розплати. Цивілізована людина не могла повірити, що в СРСР можна ув’язнити за анекдот, пісню, зайве слово, а тим більше за те, що громадянин Радянського Союзу
Колишні репресовані, ости, полонені ховалися під чужими іменами, не сміли признатися, хто вони і звідки, а західні демократичні уряди сприяли насильницькій репатріації біженців до Союзу, де вони потрапляли прямо до концтаборів.
Іван Багряний своїм памфлетом “Чому я не хочу повертатися до СРСР?” став на захист знедолених. Це полум’яна розповідь про страждання українських робітників, селян, інтелігенції в більшовицькому “раю”; про свій тернистий шлях і про колективізацію і розкуркулення мільйонів селян; про знищення тисяч людей тільки за те, що вони співчували “куркулям”; про штучний голодомор на Україні 1932-1933 pp.; про репресії проти української інтелігенції; про терор проти націй, які російський більшовизм хоче злити в один “радянський народ”.
Він, Іван Багряний, не хоче повертатися до СРСР, до тюрми народів і націй, бо він є ворогом режиму. Він не повернеться туди доти, доки там панує більшовизм, і повернеться, коли “кривава більшовицька система буде знесена так, як і гітлерівська”.
Памфлет був передрукований кількома європейськими мовами і мав ефект бомби, що розірвалася під самим носом західноєвропейських демократів і лукавих європейських урядів. Кожен остівець тримав його в себе і показував як посвідчення особи.
Полум’яний твір Івана Багряного став документом, який розпочав розвінчання сталінського режиму, змінив ставлення західної громадськості до проблеми “переміщених осіб” і зберіг життя багатьом людям.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Основні тези памфлету І. Багряного “Чому я не хочу вертатися до СРСР?” За часів СРСР велика кількість українських митців вимушена була покинути межі своєї Батьківщини і оселитися за кордоном. Наші співвітчизники жили у Канаді, у США, в багатьох країнах Європи. Відомі мистецькі організації, що дістали свою назву за місцем мешкання поетів та письменників: Нью-Йоркська група, наприклад. Окремою сторінкою розвитку української літератури стала творчість Євгена Маланюка, Олени Теліги, […]...
- Засудження таких явищ часів сталінського режиму та брежнєвського застою, як беззаконня і бюрократизм (за оповіданням Ю. Мушкетика “Суд”) Юрію Мушкетику належать такі слова: “Добрі справи – це ті, що в ім’я рідної землі і рідного люду”. Все своє життя письменник творив добрі справи і засуджував будь-які злочини проти рідного народу і рідної землі. Правда життя в ім’я торжества істини, справедливості, духовної честі, свободи – така громадська й художня мета творів Ю. Мушкетика, зокрема […]...
- Пригодницький роман І. Багряного “Тигролови” і духовна перевага його позитивних героїв над виконавцями і стражами тоталітарного режиму “Нашого цвіту – по всьому світу”,- говорить народне прислів’я. Це про українців. Є їх і по Канадах, і по Австраліях, і по Кубанях та по Сибірах. У пошуках кращої долі їхали вони й на Далекий Схід, на край землі. А найчастіше потрапляли українці туди не по своїй волі. І все з однієї причини – великої […]...
- Гнівний осуд тоталітарного режиму в романі І. Багряного “Тигролови” Тоталітарний режим, сталінщина, радянська імперія. Для молодого покоління ці слова вже належать до архаїзмів, історичного минулого. Декому ж не дають спокою страхітливі спогади, а ще інші – жалкують за тією системою, бо вона будувала комунізм “для окремо взятих осіб”, серед яких були й вони, а для мільйонів – те, що закінчувалося на “лаг”. Бамлаг, Сєвлаг, […]...
- Роман “Сад Гетсиманський” Івана Багряного – страшний документ сталінської доби Восени 1932 року Іван Багряний опинився у слідчому ізоляторі НКВС. Вирок – заслання на три роки до північної частини Далекого Сходу. Серце справжнього українця не витримало розлуки з рідною землею, Іван Багряний рушив на захід, та доїхав лише до Томська. Знову арешт, суд і знову вирок: за втечу – три роки ув’язнення, які письменник провів […]...
- Твір-роздум. Чому я хочу стати адвокатом Твір-роздум. Чому я хочу стати адвокатом Вибір професії – так важливо. Адже це твоя майбутня робота, щоденна праця. І якою вона буде (не лише в матеріальному плані), залежить від того, правильно ти обереш свою стежину чи ні. Я хочу стати юристом. Не знаю, як складеться моя подальша доля – чи зможу вступити до юридичної академії… […]...
- Чому я хочу читати книги Жуля Верна? Світ, у якому живе сучасна людина, надзвичайно цікавий та дивовижний. Варто лиш озирнутися довкола. Все постійно змінюється. Змінюється і сама людина, її знання, мислення. В епоху великих відкриттів, винаходів та космічних подорожей людство, правду кажучи, почало дещо забувати про найбільшу цінність – книгу. У моєму житті книга посідає важливе місце. Я вважаю її своїм найкращим […]...
- Твір на тему: Чому треба дотримуватися режиму дня? (твір-роздум) Чому треба дотримуватися режиму дня? (твір-роздум) Хочу поділитися своїми думками щодо режиму дня. Я ніколи не замислювалась над цим. А тепер упевнена, що режим дня – найкращий засіб, щоб не марнувати час і все встигати. Раніше я не розуміла цього і не дотримувалася ніякого режиму. Жила собі як доведеться. Що ж виходило? Я могла за […]...
- Життя і доля Івана Багряного Ім’я Івана Багряного довгі роки залишалося невідомим в Україні, творчість письменника була під забороною. І тільки тепер він повертається до нас своїми прозовими і поетичними творами, статтями і памфлетами. Іван Багряний – найвидатніший український письменник першої хвилі еміграції з Радянського Союзу. “Стара” еміграція потрапила за рубіж після революції, після поразки у боротьбі з більшовиками “під […]...
- Розвінчання романтики більшовицької революції у творі “Я (Романтика)” (3 варіант) Як жилося людям під час революції та громадянської війни, як вони вирішували свої проблеми, як поводилися з себе подібними? На ці питання немає одностайної відповіді. Та й ми зараз не можемо знати, що відбувалося насправді, адже часи були тяжкі, люди багато чого не розуміли, багато помилялися. Єдине, в чому вони не сумнівалися, – це ідеали […]...
- Твір на тему: Чому я хочу стати адвокатом (Твір-роздум) Вибір професії – це важливо. Адже це твоя майбутня робота, щоденна праця. І якою вона буде (не лише в матеріальному плані), залежить від того, правильно ти обереш свою стежину чи ні. ‘ Я хочу стати юристом. Не знаю, як складеться моя подальша доля – чи зможу вступити до юридичної академії… Але прагнути буду. Бо у […]...
- Розвінчання романтики більшовицької революції у творі “Я (Романтика)” (1 варіант) Революція стала зворотною віхою, змінила життя людей, Зламала існуюче відчуття світу, його цілісності. Той, хто нещодавно не мав нічого, раптом відчув себе хазяїном життя, здатним навіть перевернути світ. Усе перевернулося догори ногами, і відтепер стали панувати найбідніші верства. Романтика!.. Неосвічені, колись залякані, а тепер очманілі від свободи, бідняки намагалися не випустити з рук свого, здійснити […]...
- “Щоденник” О. Довженка – документ епохи Ми, українці, – дивна нація. Не приймаємо своїх героїв, коли вони живі, і проливаємо гіркі сльози, коли їх уже немає поряд з нами. Олександр Довженко був визнаний у всьому світі, а в рідній країні не мав можливості творити у повну силу, повинен був оглядатися на думку далеких від мистецтва людей і тільки у своєму щоденнику […]...
- Розвінчання романтики більшовицької революції новелою “Я (Романтика)” Миколи Хвильового Розвінчання романтики більшовицької революції новелою “Я (Романтика)” Миколи Хвильового Новела “Я (Романтика)” М. Хвильового – твір складний. У ньому переплітається дійсність і марення, ілюзії і реальність. Колись палкий романтик, тепер М. Хвильовий постає перед нами як пильний аналітик, нещадний сатирик. Для нього однією з найважливіших стає проблема розбіжності мрії і дійсності. Тому у його новелах […]...
- “Марія” Уласа Самчука – роман-документ про геноцид українського народу (3 варіант) Мабуть, немає більше жодної країни, в історії якої було б стільки “білих” плям, що лякають своєю жахливою чорнотою, скільки маємо їх в історії України. Одним з таких невідомих фактів нашої історії був голодомор 1932-33 років. Радянська історія старанно приховувала, а потім заперечувала факт голодомору – історичного страждання української нації, що був відомий всьому світові. Тому […]...
- Розвінчання романтики більшовицької революції у творі “Я (Романтика)” (4 варіант) Невже було це так? А може, то примара? Не знаю! Не скажу! і пахне бур’янами, а може, й чебрецем… а по ярках – огні! … огні… … огні… М. Хвильовий Жовтнева революція… Скільки сподівань, скільки прагнень, скільки таємничих бажань про “тихі озера загірної комуни”, скільки романтичної віри в торжество революційних ідеалів! Це був початок нового […]...
- Памфлет Памфлет (англ. pamphlet від грецьк. pan – ycе, ihlego – палю) – невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного жанру на злободенну тему. П. оголено тенденційний, призначений для прямого впливу на громадську думку. Його стилю притаманна яскрава афористичність, ораторські інтонації (дав.: Ораторська проза), експресивність, іронія, згущена до сарказму. Образливий П., що спотворює факти, окарикатурює дійсність та […]...
- Особливості встановлення та функціонування сталінського тоталітаризму РЕФЕРАТ На тему: “Особливості встановлення та функціонування сталінського тоталітаризму”. Між демократією і народовладдям немає семантичної різниці. Терміни зливаються, якщо перший із них перекласти з давньогрецької на українську мову. Проте в сучасній Україні вони мають різне політичне наповнення. Багато хто з нас ностальгічно згадує радянські часи, як добу народовладдя і лає демократів, які прийшли до влади. […]...
- Ольга Анцибор – Хіба це гріх, що хочу я кохання? Хіба це гріх, що хочу я кохання? Хіба це гріх, що серденько тріпоче? Воно в житті зазнало лиш страждання, Тепер тепла і ніжності так хоче. Так хоче рук, що захистять від світу, Міцних обіймів хоче, чоловічих, Та відцвіло вже літо буйним цвітом, Ніщо в житті, на превеликий жаль, не вічне....
- Світ фантазії в казковому оповіданні “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” Ігор Калинець – талановитий майстер слова, поет і прозаїк, що пише для дорослих і дітей. Світ дитинства для цього митця – невичерпне джерело натхнення. Він тонко відчуває дитячу душу, її потяг до мрії, уміння бачити невидиме, таємниче в буденному житті. У творі “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” автор показує, як завдяки багатій дитячій уяві Ганнусі з’являється […]...
- Розвінчання романтики більшовицької революції у творі “Я (Романтика)” (2 варіант) Нелегкою була доля видатного українського письменника Миколи Хвильового. Ця людина прийняла революцію, була поряд з більшовиками у страшні для них роки, але з часом прийшло прозріння – наче зникла з очей полуда. Чи повинні ми заради нікчемних принципів приносити у жертву своїх близьких людей, які безмежно нам довіряють і намагаються дати нам зрозуміти усю того, […]...
- Викриття нищівного режиму тоталітарної системи в поезії Д. Павличка “Коли помер кривавий Торквемада… “ Взявши собі колись за зброю правду, поставивши перед собою мету “брехню палить”, Дмитро Павличко все своє життя прожив борцем за народні ідеали. За правду на землі. Та чи була потрібна правда владі, за якої жив поет-громадянин?! Мабуть, ні. Бо як інакше можна пояснити той факт, що 18 тисяч примірників ( весь тираж) книжки з промовистою […]...
- Протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно-свідомої особистості у поемі Т. Шевчениа “Сон” I. Суспільні та політичні поеми Т. Шевченка. (Для українського національного життя найбільшу вагу мають ті твори Шевченка, в яких він піддає гострій критиці кривдників народу – панів, царів, тиранів, “розпинателів народних”. Коли звільнений від кріпацтва поет відвідав Україну, йому відкрилася страшна картина народного горя і народної кривди. Шевченко виступив з голосним протестом проти соціального і […]...
- “Марія” Уласа Самчука – роман-документ про геноцид українського народу (1 варіант) Улас Самчук – письменник справжнього епічного обдарування, письменник, який у своїй творчості втілив найбільш суттєві й визначальні риси доби революцій і голодування в Україні. Н притаманним йому загостреним відчуттям правди й справедливості він підняв свій голос на захист цілого покоління українського народу, покоління, вбиваного на війні, мученого голодом, “розкуркулюваного”, силою гнаного до колективізації, позбавлюваного радості […]...
- “Куди йдемо? Який лишаємо слід?” (за творами Л. Костенко) (2 варіант) Які врятують тебе гуси, О найнещасніший народ, Що, переживши такі струси, Не пережив своїх глупот?! Ліна Костенко. Місто Ур Творчість Ліни Костенко – живе джерело поетичного натхнення, сповненого любові до життя, людини, світу загалом. Поетеса творила в українській літературі другої половини XX століття поезію гострого переживання сучасності крізь призму історичного минулого, оскільки Ліна Костенко стала […]...
- “Щоденник” О. Довженка – вражаючий документ трагічної доби Що таке “Щоденник” О. П. Довженка? Це збірка окремих розрізнених записів письменника більше ніж за десятиліття. З точки зору логіки це, мабуть, важко назвати художнім, літературним твором. І все ж це твір, причому мистецький, високохудожній, бо пронизаний наскрізною гуманістичною ідеєю, освітлений любов’ю автора до життя, до людини. Разом із тим проникнутий гострим осудом жорстокої тоталітарної […]...
- Символічний образ поїзда (за романом І. Багряного “Тигролови”) (1 варіант) “… Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон.” Так починається роман Івана Багряного “Тигролови”. Страшний дракон – це поїзд, який на повній швидкості мчить крізь сибірські простори на Далекий Схід. Далі образ поїзда-дракона автор увиразнює багатьма деталями, посилюючи експресію: жахлива машина “звивається над […]...
- “Щоденник” О. Довженка – документ доби (2 варіант) Кожна людина має право на свою думку, на її висловлення, на втілення своїх ідей у життя. Але ж що робити, коли душі необхідно висловитись, а голос правди може коштувати життя? Тоді українськими письменниками починали створюватися шухлядні твори. Таким був “Щоденник” Олександра Довженка, який по праву може називатися твором мистецтва. “Щоденник” Довженка – це щоденник у […]...
- “Щоденник” О. Довженка – документ доби (1 варіант) Добре, учителю, ти небокраї підняв нам людського стремління, Добре, що ти нас на крила узяв у довір’ї своєму, Добре, що ти нас збентежив красою великого серця, Добре, що ти в наші руки поклав несподівано Землю… М. Вінграновський Письменницькі щоденники – це особливий і своєрідний жанр літератури, в якому перед читачем розкривається неординарна особистість митця, його […]...
- “Марія” Уласа Самчука – роман-документ про геноцид українського народу (2 варіант) До зображення образу матері звертався не один письменник. Згадаємо, наприклад, образ матері у Тараса Шевченка, його наймичку, яка готова йти за своїм сином хоч на край світу, його божественно-міфологічні образи матерів з дитиною, згорьовних українських жінок. Та й кожен український поет чи прозаїк так чи інакше виписував у своїх творах її – першооснову людського існування, […]...
- Волелюбний народ у романі І. Багряного “Тигролови” (2 варіант) Уся творчість письменника І. Багряного – це утвердження українського оптимізму: “Ми є. Були. І будем ми!” Ніхто інший так логічно й художньо переконливо не відповів на просторікування щодо меншовартості, другосортності, інтелектуальної безликості української нації, безперспективності її у розвитку світової цивілізації, як це зробив І. Багряний. Письменник на власному прикладі переконався у несправедливості авторитарної влади, тиранії. […]...
- Щоденник Олександра Довженка – трагічний, вистражданий документ “Щоденник” Олександра Довженка – трагічний, вистражданий документ “Болить у мене серце день і ніч” / О. Довженко / Олександр Петрович Довженко… Лише називаємо це ім’я – і відразу уявляємо струнку, вродливу, зовні та внутрішньо, талановиту людину, письменника і кіносценариста, автора безсмертних кіноповістей “Земля”, “Щорс”, “Повість полум’яних літ”, а “Зачарованою Десною” зачитувались і дивувались, як-то до […]...
- “Ти знаєш, що ти людина?” (за романом Івана Багряного “Тигролови”) (2 варіант) Про Людину з великої літери читаємо ми у романі Івана Багряного “Тигролови”. Про людину, що живе за моральним кодексом своїх пращурів, про людину, для якої честь і благородність – не пусті слова, про людину, що любить життя і має до нього могутню волю, розуміє, що життя одне і прожити його слід не тільки так, щоб […]...
- Герой повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше сподобався Герой повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, Який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карпо, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. “Дівчина була невелика на […]...
- “У сміливих щастя завжди є” (за твором І. Багряного “Тигролови”) Роман Івана Багряного “Тигролови” став одним із кращих в українській літературі твором пригодницького жанру. Але авторові нічого чи майже нічого не довелося видумувати, адже багато описаних у романі подій він пережив сам. Друзі Івана Багряного запам’ятали його непосидючим, запальним. Юрій Смолич згадував: “З’являвся він несподівано – бушував, лаяв весь світ і облягався спати на письмовому […]...
- Твір на тему: Який зв’язок існує між характером і професією? Який зв’язок існує між характером і професією? У світі багато різних професій, як і багато людей з різними характерами. Мої друзі, наприклад, хочуть обрати різні спеціальності. Хтось мріє бути лікарем, а хтось, навпаки, просто жахається крові і всього такого. Хтось хоче бути бухгалтером, а хтось ненавидить сидіти весь день та рахувати цифри. Він прагне цікавої […]...
- Образ українського героя в творчості Івана Багряного (1906- 1963) Справжнє прізвище – Лозов’яга. Народився в с. Куземин на Полтавщині (зараз Сумська область) у родині сільського муляра. Навчався у робітничій профтехшколі, потім – у Краснопільській художньо-керамічній. Вчителював. У 1926 р. вступив до Київського художнього інституту, але не отримав диплома як “політично неблагонадійний”. У 1932 р. “за контрреволюційну і націоналістичну діяльність” був відправлений на […]...
- Доля України та українців у романі І. Багряного “Тигролови” Давайте перегорнемо ще одну трагічну сторінку нашої історії, яка постає перед нами зі сторінок роману І. Багряного “Тигролови”. Нам, сучасникам, на жаль, бракує таких яскравих, правдивих героїв, для яких сміливість стала запорукою щастя. Вони стали лицарями духу, неприрученими “тиграми” у світі насильства. У романі І. Багряного “Тигролови” ми бачимо дві України. Одна – у спогадах […]...
- Символічний образ поїзда (за романом І. Багряного “Тигролови”) (2 варіант) “… Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетрі, і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон”, – таким казковим зачином розпочинається роман Івана Багряного “Тигролови”. Із страшним драконом порівнює автор не менш страшний ешелон смерті, поїзд, що везе своїх жертв-в’язнів на каторгу, з якої немає повернення… Зачин роману несе в собі […]...
- Загальна характеристика прозової спадщини Івана Багряного За своїм світобаченням Іван Багряний був романтиком і “невиправним мрійником”. Він хотів, щоб усі жили в мирі й злагоді, прагнув згуртувати людей, повернути їх до християнських заповідей. Ця людина – безмежно закохана в рідну землю, людина-патріот, – за любов до України була звинувачена в українському буржуазному націоналізмі та пройшла всі кола радянського тоталітарного пекла. Однією […]...
Вірш о олеся аналіз.