Пані Метелиця (скорочено) – Грімм Якоб і Вільгельм

Related posts:

1. Пані Метелиця (інша версія) (скорочено) – Грімм Якоб і Вільгельм Цитата: Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка прорізала пальці до крові. Вона схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю. А мачуха почала її лаяти і нарешті сказала: – Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його. Пішла […]...
2. Продовження казки братів Грімм “Пані Метелиця” ГРІММ ЯКОБ, ВІЛЬГЕЛЬМ Брати Вільгельм (1786-1859) та Якоб Грімм (1785-1863) вирішили підтримати німецьку культуру, “дати молоді та народові здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться” – вони записували народні німецькі казки з уст різних оповідачів – чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірок народних казок. Брати Грімм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор […]...
3. Уславлення людських чеснот у казці братів Грімм “Пані Метелиця” Із казки братів Грімм “Пані Метелиця” ми дізналися захоплюючу історію про те, як зло було покаране, а добро, милосердя і працелюбність – щедро нагороджені. Пасербиця тяжко працювала, а її мачуха все була незадоволена. Одного разу дівчинка випадково упустила в колодязь свій починок. Нерідна мати примусила полізти його діставати, і пасербиця впала у криницю. А прийшла […]...
4. Чим сподобалася мені німецька народна казка “Пані Метелиця” Чим сподобалася мені німецька народна казка “Пані Метелиця” І. Якоб та Вільгельм Грімм – збирачі німецького фольклору. (Брати Грімм, які жили наприкінці XVІІІ – на початку XІX сторіччя, дуже цікавилися німецьким фольклором. Вони збирали та записували народні казки. У своїх записах казок вони намагалися якомога точніше передати народну мову, відобразити народне розуміння щастя, добра та […]...
5. Не любиш працювати – не чекай винагороди (за народною казною “Пані Метелиця”) Я люблю казки, бо кожна має щасливий кінець, У казках все справедливо, кожен отримує по заслузі. Пані Метелиця теж по-своєму віддячила двом своїм працівницям. Дідова, дочка потрапила до казкового царства пані Метелиці не з власної волі. Вона впустила у криницю починок, а зла мачуха змусила її стрибнути туди за ним. Так вона опинилася у казковому […]...
6. Перемога добра у казці “Пані Метелиця” братів Грімм Серед німецьких народних казок, зібраних і оброблених братами Грімм, є чудова казка “Пані Метелиця”. У своєму “великому” горі (починок упав у криницю) головна героїня сподівалася знайти підтримку в мачухи, але була розчарована. Замість того, щоб пожаліти дівчинку, мачуха її вилаяла й примусила дістати починок з криниці. Дівчинка не могла не послухатися злої жінки і скочила […]...
7. Уславлення любові до праці та інших людських цінностей у казці “Пані Метелиця” Боротьба добра зі злом – основний конфлікт народної казки. Відомі збирачі народних казок брати Грімм першими в історії літератури по-науковому підішли до вивчення фольклору. У казці “Пані Метелиця” відображені ставлення народу до праці, пошана до старших, піднесення духовних і моральних цінностей. У цій казці простежується “шляховий” сюжет, притаманний казкам різних народів. Пасербиця і дочка мачухи […]...
8. Кому і як дістається щастя (за казками “Пані Метелиця”, Ш. Перро “Попелюшка”, С. Маршака “Дванадцять місяців”) Щастя як у народних, так і в літературних казках – це винагорода за терпіння, доброту і працьовитість. От тільки розподіляється воно у казках якось дивно. Одні здобувають його, долаючи будь-які перешкоди, іншим дістається як манна небесна. У казці “Пані Метелиця” мачуха змусила стрибнути до криниці за починком свою пасербицю. Звична до роботи дівчина допомогла хлібові, […]...
9. У чому правдивість казки “Пані Метелиця”? Мені дуже сподобалася казка “Пані Метелиця”, і все в ній здається правдивим. Спочатку мені було жаль пасербицю, бо вона багато працювала, й ніхто її не жалів. Потім, у кінці казки, жаль рідну доньку вдови. Рідна донька була гидка й ледаща, а потім ще й облита смолою. Тепер вона ніколи не відмиється. У казці є багато […]...
10. Вільгельм Телль (скорочено) – Шиллер Фрідріх Драма Дійові особи Герман Геслєр, імперський намісник (ландфогт) у Швіці та Урі. Вернер фон Аттінгаузєн, можновладний барон. Ульріх фон Рудєнц, його небіж. Селяни із Швіцу: – Вернер Штауффахер – Конрад Гунн Селяни з Урі: – Вальтер Фюрст – Вільгельм Телль Рессельман, священик. Петерман, паламар. Куоні, пастух. Вєрні, мисливець. Руоді, рибалка. Селяни з Унтервальдену: – Арнольд […]...
11. Пані Боварі (скорочено) – Флобер Гюстав ЧАСТИНА ПЕРША У житті Шарля Боварі навіть у дитячі роки не було нічого особливого. до дванадцяти років він тинявся селом: бігав за орачами в поле, ганяв грудками граків, рвав понад ровами шовковицю, пас із хворостиною індиків, ворушив сіно, лазив по лісах. Батько його служив колись військовим фельдшером, але, прошпетившись у призовних справах, змушений був залишити […]...
12. Антонич Богдан-Ігор – дзвінкова пані В’їжджає віз на третю греблю ночі. Хто нас, вітре, кличе? Чи скоро вийде нам назустріч білий схід, мов олень з бору? І ти для мене дивний, і я сам для себе таємничий. Мій віз, мов птах, два крила куряви здіймає з вітром поруч. Дай карти, пані квітня, карти дай і ворожи з долоні! Я їду […]...
13. Марта Тарнавська – На справжньому снігу, створеному людиною Л. і З. – з приязню Сиплеться, стелиться Біла метелиця, Вітром збиває із ніг. День, наче писанка Сонцем розписана, А тут, між горами – сніг. В зелені крузі є Клаптик ілюзії: Створена штучно зима. Йдемо на лещета, Хоч хтось і плеще там, Що “снігу ж справді нема.” Мрія засніжена Серце розніжила: Час зупинився на мить. […]...
14. Романтична і трагічна історія Емми Боварі (за твором Г. Флобера “Пані Боварі”) Романтична і трагічна історія Емми Боварі (за твором Г. Флобера “Пані Боварі”) І. Монастирське виховання та мрії. (Емма Боварі була дочкою фермера і мала прізвище Руо до заміжжя. Вона виховувалася у монастирі урсулинок, де читала багато романтичних книг. Емма гарно танцювала, малювала, знала географію, грала на фортепіано і мріяла про романтичне кохання. Саме тому вона […]...
15. Гауф Вільгельм – Карлик Ніс Одна з найцікавіших казок відомого німецького письменника про хлопчика, якого зла фея обернула на карлика. Переклад з німецької Миколи Іванова. В одному великому місті Німеччини жив колись, у давноминулі літа, один швець. Мав він собі жінку, і жилося їм, як доведеться – коли добре, а коли й скрутно. Вранці швець ішов до своєї майстереньки – […]...
16. Музика, що пішла (скорочено) – Малкович Іван Коли вона плелася в коси – Чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу В таку непевну, звабну ніч? Ох, смиче, теж дививсь куди ти? – Вже ж сивина спадає з пліч, – Як босу музику пустити В таку непевну, звабну ніч?.. Візьму собі землі окраєць, Піду блукати по світах, – Хай тільки вітер завиває […]...
17. Брати Грімм – Німецькі народні казки Німецькі народні казки записані братами Грімм. БРАТИК І СЕСТРИЧКА Узяв братик свою сестричку за руку та й каже: – Відколи матуся наша вмерла, ми не маємо просвітлої години: мачуха щодня б’є нас, а як підійдемо до неї, то тільки й дивиться, як би стусонути ногою. А їмо ми самі черстві скоринки. Цуценяті і то краще […]...
18. Марко Вовчок – Ледащиця (СКОРОЧЕНО) Марко Вовчок Ледащиця (СКОРОЧЕНО) І Пані, у якої служила героїня твору, була не дуже стара. Батько її покійний був князем, тому вона не пропускала можливості нагадати кожному про це, показуючи його портрет. Забувала тільки сказати, що прогуляв князь увесь свій маєток, і їй залишилася тільки материзна – невеликий будиночок із садком у місті. Половину будинку […]...
19. Трагічне і комічне в образі Шарля Боварі (за романом Гюстава Флобера “Пані Боварі”) Трагічне і комічне в образі Шарля Боварі (за романом Гюстава Флобера “Пані Боварі”) Гюстав Флобер – це один з трьох великих реалістів Франції, чия творчість вплинула на розвиток усієї французької літератури ХІХ сторіччя. Для його творчості є характерним особливий скептичний настрій, автор не бажає приймати реалії існуючого світу через їхню ницість і дріб’язковість і засуджує […]...
20. Важливість участі кожної людини в боротьбі за незалежність (за твором “Вільгельм Телль”) І один у полі воїн. Юрій Дольд-Михайлик Творчість Ф. Шіллера належить до літератури видатних німецьких гуманістів XIX століття. Його творчі пошуки виливалися в не – перевершені за своєю драматичністю твори, бо письменник намагався осягнути не тільки хід історії, але й участь конкретної людини в подіях, що відбувалися. Тож цілком природно, що Шіллер звернувся до теми, […]...
21. Краткое содержание Каспар Хаузер, или Леность сердца – Вассерман Якоб Каспар Хаузер, или Леность сердца Краткое содержание романа У главного героя романа “Каспар Хаузер” был прототип – реально существовавший человек, о котором много писали и говорили во всей Европе. Он объявился вдруг в 1828 г. в Нюрнберге, этот юный незнакомец лет шестнадцати или семнадцати, чье прошлое было окутано тайной и чья недолгая жизнь вскоре была […]...
22. Пані Боварі Г. Флобера – одна з “вічних книг” “Пані Боварі” Г. Флобера – одна з “вічних книг” Гюстав Флобер – видатний французький письменник, майстер витонченого психологічного аналізу. В історію літератури він увійшов як засновник “об’єктивного роману”, в якому автор, на думку письменника, повинен уподібнитися до Бога – створити свій художній світ і піти з нього, тобто не нав’язувати читачу своєї точки зору. Творчість […]...
23. Літературні казки з народу (про творчість братів Грімм) Брати Вільгельм (1786-1859) та Якоб Грімм (1785-1863) вирішили підтримати німецьку культуру, “дати молоді та народові здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться” – вони записували народні німецькі казки з уст різних оповідачів – чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірок народних казок. Брати Грімм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор та вивчали мову […]...
24. Катерина (інша версія переказу) скорочено – Шевченко Тарас І. Не кохайтеся, дівчата, з москалями, бо вони – чужі люди, лихо з вами зроблять та й покинуть. Підуть у Московщину, а збезчещена й покинута дівчина гине, гинуть із горя та сорому і її батьки. Не слухаючи батьків, Катерина покохала москаля (офіцера царської армії), “як знало серденько”, ходила до нього в садочок, поки не занапастила […]...
25. Поетизація боротьби за національну незалежність у драмі Ф. Шіллера “Вільгельм Телль” I. Шіллер – поет, драматург, теоретик мистецтва Просвітництва. (Поряд з видатними письменниками і мислителями Лесінгом та Гете Шіллер є основоположником німецької класичної літератури. Бунтарське прагнення до свободи, утвердження людської гідності, ненависть до феодального устрою дістали чітке відображення у ранніх драмах, таких як “Розбійники”, “Підступність та кохання” тощо. Зіткнення просвітницьких ідеалів з дійсністю, інтерес до сильних […]...
26. Підкова (скорочено) – Жиленко Ірина Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту. Таким, На місяць схожим, серпиком лежала, – Аж розгубились в небі літаки, Кричали: “Мама!” – Й крильцями дрижали. А я знайшла. Сказала їй: – Світи Тут, на вікні. […]...
27. Михайло Коцюбинський – Харитя (СКОРОЧЕНО) Михайло Коцюбинський Харитя (СКОРОЧЕНО) Харитина мати захворіла. Її батько помер, і мати все тужить та слабує. Злягла у жнива, в гарячу пору, коли всі, хто лиш вміє жати, подались на ниву. А зерно стигле, сиплеться. Харитя ввійшла в хату, внесла важке відро з водою. Рука від незвичайної ваги зомліла. Але по хвилині вже метнулася варити […]...
28. Харитя (скорочено) – Коцюбинський Михайло Харитина мати захворіла. Її батько помер, і мати все тужить та слабує. Злягла у жнива, в гарячу пору, коли всі, хто лиш вміє жати, подались на ниву. А зерно стигле, сиплеться. Харитя ввійшла в хату, внесла важке відро з водою. Рука від незвичайної ваги зомліла. Але по хвилині вже метнулася варити їсти Жваві рученята бігали […]...
29. Заметіль (скорочено) – Пушкін Олександр В одному російському селі, у дворянській садибі жила з люблячими батьками гарна дівчина Мар’я Гаврилівна. Була вона особою романтичною, читала французькі романи. Без кохання її життя було б неповним, ось вона й закохалася у Володимира – бідного офіцера. Вони зустрічалися таємно у лузі чи в саду, присягалися одне одному у вічному коханні. Але батьки Маші […]...
30. Дзвоник (скорочено) – Грінченко Борис Головна героїня оповідання – селянська дівчина Наталя, яка змалку знала тільки злидні та горе. Мама померла рано, а батько був п’яницею, пропив господарство та залишив дочку жебракувати. добрі люди віддали дівчинку до сирітського будинку. Так селянська дитина потрапила в зовсім чуже середовище, де й одяг, і звичаї були зовсім не звичними. Навіть мовою говорили іншою. […]...
31. Сон “Марку Вовчку” (скорочено) – Шевченко Тарас На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать. Воно, сповитеє, кричало У холодочку за снопом. Розповила, погодувала, Попестила; і ніби сном. Над сином сидя, задрімала. І сниться їй той син Іван І уродливий, і багатий, Не одинокий, а жонатий – На вольній, бачиться, бо й сам Уже не панський, […]...
32. Борис Грінченко – Дзвоник (СКОРОЧЕНО) Борис Грінченко Дзвоник (СКОРОЧЕНО) Головна героїня оповідання – селянська дівчина Наталя, яка змалку знала тільки злидні та горе. Мама померла рано, а батько був п’яницею, пропив господарство та залишив дочку жебракувати. Добрі люди віддали дівчинку до сирітського будинку. Так селянська дитина потрапила в зовсім чуже середовище, де й одяг, і звичаї були зовсім не звичними. […]...
33. Юрій Андрухович – до пані Варвари Л Натрунний портрет міщанки Варвари Лянгиш (XVII ст.) Зберігається у Львівському історичному музеї Тебе – теплу, погідну, лагідну, окату Хочу кликати з ночі, всю з шовку й брокату. Спалює мене поїдом жадання єдине: Їхати до тебе поїздом більш як дві години. Далі мене знищує пожадання друге: “З темниці музейної виплинь, королево!” – Горлав би на всю […]...
34. Марія (скорочено) – Шевченко Тарас У Йосипа, у тесляра, Марія в наймичках росла. Виросла, як квітка. Старий ставився до неї, як до дитини, милувався нею. А вона то вовну пряде, то козу з козенятком пасе, то в гаю, як у раю, гуляк Якось прийшов до них гість із Назарета. Був він у білому хітоні, “мов намальований сіяв”. Марія принесла вечерю, […]...
35. Остап Вишня – Моя автобіографія (СКОРОЧЕНО) ОСТАП ВИШНЯ МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ (Скорочено) Письменник не має жодного сумніву, що він таки народився, хоч мати років з десять казала синові, що його “витягли з колодязя, коли напували корову Оришку”. Ця подія відбулась 1 листопада (за ст. ст.) 1889 року, в містечку Груні Зіньківського повіту на Полтавщині. Але насправді він народився на хуторі Чечві, поблизу […]...
36. Мишка (скорочено) – Лепкий Богдан Була собі маленька сіренька мишка. Вона жила в хаті, у нірці під ліжком. Боялася людей. Коли нікого не було, мишка вибігала на подвір’я, потім у поле до своїх міських подруг. Сестриці з міста були худі, голодні, миршаві, розказували, що в людей тепер голод, а про мишей і говорити нічого. Мишка ж говорила, що її господар […]...
37. Моя автобіографія (скорочено) – Вишня Остап 1889-1956 Письменник не має жодного сумніву, що він таки народився, хоч мати років з десять казала синові, що його “витягли з колодязя, коли напували корову Оришку”. Ця подія відбулась 1 листопада (за ст. ст.) 1889 року, в містечку Груні Зіньківського повіту на Полтавщині. Але насправді він народився на хуторі Чечві, поблизу Груні в маєткові поміщиків […]...
38. Тарас Шевченко – Марія (СКОРОЧЕНО) Тарас Шевченко Марія (СКОРОЧЕНО) У Йосипа, у тесляра, Марія в наймичках росла. Виросла, як квітка. Старий ставився до неї, як до дитини, милувався нею. А вона то вовну пряде, то козу з козенятком пасе, то в гаю, як у раю, гуляк Якось прийшов до них гість із Назарета. Був він у білому хітоні, “мов намальований […]...
39. Ой ну, люлі, дитя, спать! скорочено – Календарно-обрядові пісні Ой ну, люлі, дитя, спать! Пішла мати жито жать Та й вижала три квітки: Що первую сонливу, А другую дрімливу, А третюю щасливу. Ой щоб воно спало, Щастя-долю мало І добрую годину На малую дитину. Ой щоб воно спало І спати хотіло, Як квіт, червоніло. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Колискова пісня “Ой ну, […]...
40. Мазепа (дуже стисло) скорочено – Сосюра Володимир Поема Пролог О, як люблю я рідний край І в щастя мить і у негоду! Дунай, Дунаю мій, Дунай, Ти у піснях мого народу. Я бачу вод твоїх розбіг І постать, зігнену судьбою, Над стародавньою рікою І сльози у очах старих. А він колись гігантом був, В його руках були мільйони Людей… та “Бог мене […]...