Пантелеймон Куліш – Троє схотінок (Критика, коментарі до твору, пояснення)

Пантелеймон Куліш

Троє схотінок (Критика, коментарі до твору, пояснення)

Одной картины я желал быть вечно зритель.
(Пушкин)
Я не хотів би ні царських палат.
Ні вертоградів пишно-прохолодних.
Аби у мене був з душею добрий лад,
Щоб не насилував я мислей благородних.
Я не хотів би світових утіх,
Що забавляють олухів великих,
Аби у мене був веселий в серці сміх
Серед моїх книжок, моїх палатів тихих.
Цураюсь я багатства, висоти
І популярності, ума отрути,
Аби Мадонною, о сонце доброти,
Сіяла ти мені в мої хмарні минути!
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)
Мрія поета – жити в гармонії з душею. Йому не потрібні багатство, утіхи, він не хотів би забавляти своїми творами “олухів великих”. Найкраще – це працювати серед книг, радіти життю, мати в серці доброту й вірну подругу поряд, яка б з усмішкою Мадонни підтримувала у тяжкі хвилини.
Отже, “три схотінки” – це три хотіння, три бажання: миру душі, праця серед книг і рідна людина поряд.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Пантелеймон Куліш – Троє схотінок (Критика, коментарі до твору, пояснення)