Павло Глазовий – Цікава бабуся

Related posts:

1. Павло Глазовий – Зажурилася бабуся – Ти чого так зажурилась? – Запитав старий стару. – Ох, узнати б, де те місце, На якому я умру… – Дід скривився: – Що за користь Від знаття була б того? – Знала б місце, – каже баба, – То обходила б його....
2. Павло Глазовий – Тіснота З німецького гумору Серед залу у музеї, світлим склом прикрите, Стоїть ліжко старовинне, дуже знамените. Гід пояснює туристам: – дами і панове! Двісті літ було в готелі ліжко це чудове. В ньому спали знамениті вчені і поети: Гегель, Шлегель, Шіллер, Гейне і великий Гете. І спитала дама, схожа на велику діжку: – Як же всі […]...
3. Твір на тему: Бабуся пече паски (твір-опис процесу праці) Я дуже люблю свята. Великдень – одне з моїх улюблених. Щороку у цей день я, мама і тато їдемо до бабусі у гості. Бабуся завжди чекає на нас і обов’язково готує що-небудь смачненьке. Але для мене найсмачнішим є паски моєї бабусі. Паски – обов’язкова страва у свято Великодня. Бабуся завжди їх ставить у центрі стола […]...
4. Павло Глазовий – Поцілунок Приключилась ця пригода у лиху годину, В чорні дні, коли фашисти вдерлись на Вкраїну. … Їдуть разом у вагоні офіцер дебелий, Гарна дівчина, бабуся і хлопчак веселий. У тунель влітає поїзд десь на перегоні, І стає, як серед ночі, темно у вагоні. І лунає поцілунок і удар по пиці… Вийшов поїзд із тунелю, мчить по […]...
5. Твір на тему: Моя бабуся (твір-опис зовнішності людини) Я люблю свою бабусю, і всі вихідні дні проводжу у неї. Бабуся невеличка на зріст, худенька, з блакитними жилками на шиї й руках. Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні. Вони вказують на те, що раніше вона була красунею. Особливо мені подобаються її очі. В її погляді ніколи не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. […]...
6. Твір на тему: Моя бабуся (твір-опис із елементами роздумів) Моя бабуся (твір-опис із елементами роздумів) Моя бабуся – навдивовижу добра та чуйна людина. Незважаючи на свій вік, вона швидко й легко рухається, заразливо сміється. Здається, видатний російський письменник Л. Толстой сказав, що очі – дзеркало людської душі. І це справді так! Очі часто виказують людей брехливих, із лихим серцем. Але це – тема іншого […]...
7. Твір на тему: Бабуся в моїй пам’яті (Твір-опис зовнішності) Немає вже моєї рідної бабусі, лише спогади линуть до мене. Згадка про обличчя, посмішку й тиху розмову бентежить душу. Зустрічаючи мене, свою онуку, бабуся випромінювала радість. На її вустах була посмішка щастя. Дуже добре я пам’ятаю її невисоку, трохи згорблену від старості постать. А очі! Які в неї були очі! Сіро-блакитні, ясні, вони завжди посміхалися […]...
8. Павло Глазовий – Мученики У неділю в церкві божій читав отець Сава: – Авраам родив Ісаака, Ісаак – Ісава… – А бабуся богомільна заломила пальці: – Які ж були роботящі святії страждальці! І Біблію написали, і богу годили, І з жінками не возились, а самі родили....
9. Павло Глазовий – Справжній мужчина У тролейбусі стоїть згорблена бабуся. Тихо шепче: – Упаду. Як смикне – уб’юся. А мужчини он сидять. Як же їм не стидно? Справжніх, істинних мужчин серед них не видно. – А якийсь патлатий тип їй відповідає: – Ні, мужчини, бабо, є, та містов немає....
10. Павло Глазовий – Пилип у Римі Не доводилось Пилипу бувать далі Криму, А недавно взяв путівку і махнув до Риму. Оглядаючи музеї й різні колізеї, Він загавився й від групи відбився своєї. “Зайду, – дума, – в ресторанчик”. Ледве сів за столик, А вже кельнер біля нього крутиться, соколик. Пилип меню розглядає, кінчик носа чуха. Не зна мови, як то кажуть, […]...
11. Павло Глазовий – Спортсмен Розмовля онук маленький з дідусем Семеном. – А я знаю, а я знаю! Ви були спортсменом. – Та від кого ж ти дізнався, – Від бабусі діду. Я підслухав, як бабуся казала сусіду, Що ви такі швидкі були, хоч надінь вуздечку. Тільки каже, що стрибали не в тирсу, а в гречку....
12. Павло Глазовий – Що краще стріляє – Стій, стрілятиму! – гукнув сторож на Мелашку, А вона йому під ніс – отакенну пляшку! Та й побігла геть з мішком. Їй тепер нічого, Ну, а сторожа знайшли вранці ледь живого, Видно, в пляшці тій була не проста водиця, Якщо стрельнула вона краще, ніж рушниця....
13. Павло Глазовий – Нова п’єса Стрепенулася завіса, тихо розійшлася. В темнім залі все завмерло. П’єса почалася. Здоровенний, широченний стіл стоїть на сцені, А за ним сидять мужчини – інженери, вчені. Йде нарада. Йдуть дебати. Виступи. Питання. Так минула друга дія. Так пройшла й остання. Люди ляпнули в долоні й розійшлись помалу. Лиш дідок один лишився, не пішов із залу. Молоденька […]...
14. Павло Глазовий – де беруться діти – де взялися ми? – онуки спитали в бабусі. А бабуся пояснила в старовиннім дусі: – Тебе знайшли на капусті, тебе – в бараболі. Тебе знайшли під вербою, тебе – на тополі. Тебе знайшов на соломі біля клуня татко… – І тут раптом обізвалось якесь онучатко: – От сімейка, так сімейка! Хоч тікай із дому. […]...
15. Павло Глазовий – Нервовий Бог Раз бабуся в піст великий Сиділа сама. “Ніхто, – дума, – не побачить, Нікого ж нема. Відламаю шмат ковбаски Та тихенько з’їм”. Раптом блискавка як блисне! Як торохне грім! Затряслися стіни й стеля, Загойдався світ. В хаті смаленим запахло – Загорівся дріт… – Милий боже, – шепче баба, – Хати не спали! То ж до […]...
16. Павло Глазовий – Кухлик Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші – не мина жодної крамниці. Попросив він: – Покажіть кухлик той, що з краю. – Продавщиця: – Что? Чево? Я нє понімаю. – Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка. – да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. – Дід у руки кухлик взяв і […]...
17. Павло Глазовий – Огірочки Дід умер. Попа бабуся В хату запросила, Сама сіла біля діда Та й заголосила: – Ой склав же ти свої ручки, Заплющив же очки… А ти ж любив огірочки, Любив огірочки. А ти ж любив огірочки До чарки й до їжи, А ти ж любив огірочки Солоні і свіжі… Роздуваючи кадило В темному куточку, Піп […]...
18. Павло Мовчан – Середжнив’я Вже повна жменя шумовиння, Зерно розпарене горить. Летить рука над гоном синім І сіє стиглі кольори. Пашня у жмені навіжено Кричить про пору колосінь, Коли дозрілля і жарінь Стоять при стеблах цілоденно. Та суть не в тім, чи є поліття, Чий буде перший хлібозбір, Важливо те, що гострий зір Стинає крутню верховіття. Бо то ж […]...
19. Павло Глазовий – Чудодійний борщ Серед ночі в завірюху стука хтось до хати. – Гей, хазяєчко, чи пустиш переночувати? Документи покажу вам. Я боєць піхоти. Ми в похід ходили вчора. Я відстав від роти. Дві доби блукав у лісі, не знайшов дороги. Дві доби не їв нічого, приморозив ноги. – За дверима чути голос: – Вірю вам прекрасно. Я одна, […]...
20. Павло Глазовий – Нечиста сила НЕЧИСТА СИЛА Що є краще в цілім світі Як жінкі співучі, Що одержали від Бога Голоси блискучі! Але ж скільки треба вчитись Та трудитись треба, Щоб засяяв діамантом Той дарунок неба, Щоб лунало, щоб звучало Чисто й бездоганно Те контральто чи сопрано, Чи меццосопрано! Як виходила на сцену Молода майстриня, То здавалося : спустилась Із […]...
21. Найважча роль (скорочено) – Глазовий Павло Вихваля свого синочка Мати на всі боки: – У студії при театрі Вчиться вже два роки. Дуже довго муштрували Хлопця режисери. Аж тепер він дочекався Першої прем’єри. Роль найважчу доручили Любому синочку: Він на сцені в третій дії Викочує бочку! Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Гумореска П. Глазового “Найважча роль” підсміюється над запопадливою матусею, […]...
22. Павло Глазовий – Молодята Після свайби каже Рая: – Проти мене, Грицю! Я від тебе приховала одну таємницю. Я про це раніш боялась навіть говорити. Знай, коханий, я нічого не вмію варити. Я ніколи навіть супу іще не варила… – Гриць утішив: – Не для того я взяв тебе, мила. Не псуватимеш на кухні своїх білих рук ти. Я […]...
23. Павло Глазовий – Вигідна жінка Стрів на вулиці Матвія Панько Сарана. – Здрастуй, – каже. – Познайомся: Це моя жона. – дуже радий, дуже радий! – Вигукнув Матвій. Цмокнув жінку в праву ручку, Поклонився їй, А Панькові тихо мовив: – Я не доберу, Як ти міг узяти жінку Отаку стару? Видно, старша літ на двадцять? – Ні, на двадцять п’ять. […]...
24. Петров Федір – Цікава екскурсія (Збірка) 1967 рік, видавництво “Веселка” ЧИ БУВ ТИ В ЛІСІ НАВЕСНІ Чи був ти в лісі навесні? Чи слухав співи голосні? Чи бачив, як берізки Роняють дрібні слізки? Якщо не був, мерщій іди, А вдома, друже, не сиди. І ти почуєш, як і я, Знайому пісню солов’я. А на долині, в гущині, Побачиш білку на сосні. […]...
25. Павло Глазовий – Близнята Тракториста молодого Грицька Воротила Повідомили: близняток жінка народила. Він біжить до родбудинку, дума: два синочки! А насправді їх ще більше: синок і дві дочку. Вскочив Гриць до коридора, не пускають далі. – Гляньте в шибочку, – говорять, – он де ваші лялі. Гриць у шибку заглядає: – Бачу дві дитини. А що в третьому пакунку? […]...
26. Павло Глазовий – Піжмурки Повернувсь Кузьма додому. У квартирі – сивий дим – Хто курив? – питає жінку. – Чи не хахаль твій Максим? – Загляда в кутки, під ліжка, покривала підійма І приказує сердито: – Тут нема… І тут нема… Потім дверці гардероба не вагаючись потяг. Глядь: сидить сусідський Жора – більше метра у плечах. Обдивився здоровила ошелешений […]...
27. Павло Глазовий – Гризун У Матвія Гризуна двір є і садиба. Він по дворищу своїм, мов куркулик, диба. Очі жиром запливли, потонули в салі. Тільки й бачить власний тин і нічого далі. Уночі він задріма на якусь хвилину, Сниться: злодіїв табун лізе по малину, А собака спить собі в будці біля сіна… Прокидається Матвій, будить свого сина. – Ану, […]...
28. Павло Глазовий – На трьох Зайшов Мусій у ворота, хилиться од вітру. – Оце на трьох, – каже жінці, – хряпнули півлітру. – Та як же ви втрьох сп’яніти з пляшки примудрились? – дуже просто, дорогенька: двоє не явились....
29. Павло Глазовий – Жалібний зять Ой умерла теща. Прибіг її зять Та й сів недалечко, та й давай ридать: – Ой ти ж моя тещо, сонечко ясне! На кого ж ти, серденько, кинула мене? Та ти ж було й смажиш, та ти ж було й париш. Ти ж було вареничків з сиром як навариш, Та до столу сядеш, та їси […]...
30. Павло Глазовий – Герой Вернувся татко із Кавказу, Вхопив синка на руки зразу: – Чи був, синочку, хтось у нас, Коли я їздив на Кавказ? – А той говорить: – З яродрому Один ходив до нас додому. Все говорив, що він пілот, Що дуже любить самольот. Своїм геройством вихвалявся, А сам без мами спать боявся....
31. Павло Глазовий – диплом З вірменського гумору Мав сина гордий багатій. То був не син, а божа кара. – Картяр, гуляка, лиходій, Ледачий бовдур і нездара. Не шкодував грошви татусь, Не полишав синочка в скруті, А той, не дуючі і в ус, Сім літ учився в інституті. І ось одержувать диплом Він скаче в місто скакуном. Спинився кінь біля […]...
32. Павло Глазовий – Реклама Іде дідок по столиці, де вогні реклами, Мов жар-птиці-блискавиці, сяють над дахами. Іде дідок та й читає рекламні поради: ЗАМОВЛЯЙТЕ В ГАСТРОНОМАХ ТОРТИ Й ШОКОЛАдИ! НАЙЗРУЧНІШИЙ ТРАНСПОРТ НИНІ – ЦЕ ТАКСОМОТОРИ! ЇдЬТЕ В КРИМ ВІдПОЧИВАТИ, ЖдУТЬ ВАС МОРЕ Й ГОРИ! КОРИСТУЙТЕСЬ ЛІТАКАМИ – ВИГРАВАЙТЕ В ЧАСІ! ЗБЕРІГАЙТЕ СВОЇ ГРОШІ ТІЛЬКИ В ОЩАдКАСІ! “Якщо будеш, – […]...
33. Павло Глазовий – Саша Пожалійте, люди, карапуза Сашу: Дуже він не любить їсти манну кашу. Каже: – Як пожежником стану я колись, Потушу пожежі, де б не зайнялись. Тільки магазина я тушить не стану, Де мені купує мама кашу манну....
34. Павло Глазовий – Медовий місяць Оженився стильний Боба, взяв дівульку Жанну. Через місяць він признався слюсарю Івану: – Бачу, брате, що женитьба – діло нешутєйне. Сумніваюсь, що на світі щастя є сімейне. – Щастя є! – сміється слюсар. – Це я добре знаю. Я собі сімейне щастя ясно уявляю. Це таке, як бочка з дьогтем. В неї для приманки Зверху […]...
35. Павло Глазовий – От колись були дівчата! Дорікає дід онуці: – дивні нині діти. Вже дівчата розучились навіть червоніти. А колись були, голубко, дуже соромливі. Скажеш слово: червоніли, як той мак на ниві. – Тут онука аж руками вдарила об поли: – Я, дідусю, уявляю, що ви їм мололи!...
36. Павло Глазовий – Здрастє, мама родная! Син поїхав з дому та й прожив у місті Більше як півроку, днів, напевне, з двісті, Він в село вертається, з матір’ю вітається: – Здрастє, мама р О Дная! Как здєсь поживається? – Мати гладить сина по рудому чубчику. – Як це ти балакаєш, любий мій голубчику? Наче й не по-нашому, наче й не по-руському, […]...
37. Павло Глазовий – Мами не заміниш І таких, на жаль великий, носить ще земля: Утекла від тата мама, кинула маля. Довелось женитись тату в зрілі вже літа. – Ну як тобі нова мама? – він синка пита. Хлопчик мнеться, дуже довго добира слова: – Обдурили тебе, татку, вона – не нова…...
38. Павло Глазовий – Грішний піп Дяк попові молодому заявив: – Панотче, Грішні ви, бо дуже кодло любите жіноче. – Піп надуся: – Що за гріх тут? Я не розумію. Зараз я про це спитаю пресвяту Марію. – Став у церкві на коліна: – Скажи, божа мати, Чи попові можна діло з женщинами мати? – Дяк тим часом заховався за іконостасом. […]...
39. Павло Глазовий – Нервовий пасажир Пасажир лягає спати й каже провідниці: – Збудіть мене на станції Глибокі Криниці. В мене нерви не в порядку, так ви пам’ятайте. Як вставати не захочу, за ноги стягайте. Якщо буду відбиватись, навіть в зуби двину, То візьміть ви на підмогу якогось мужчину, Тягніть мене до виходу і випхніть у спину. Я, як сильно розісплюся, […]...
40. Серед темної ночі – Глазовий Павло Серед ночі Київ Криється туманом. Розмовляє вітер З бронзовим Богданом. – Облітав я,- каже,- Вулиці всі чисто. Як змінився Київ, Це прадавнє місто! Де вітри гуляли, Там нові квартали… А Богдан зітхає: – Що там ті квартали… Нині і кияни Зовсім інші стали. Я сто літ на площі Днюю і ночую, Але дуже рідко Рідну […]...