Павло Глазовий – Ех, літа, літа
– Мав я, брате, жінку – ідеал краси.
Талія тоненька, наче у оси.
А тепер змінилась, а тепер – не та…
Трохи зіпсувала зайва повнота.
Другий головою сивою хита.
– Правду ти говориш, швидко йдуть літа.
Тільки в мене жінка й досі, як оса:
Наче й не тоненька, а проте куса.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Павло Глазовий – Шприц Подивилась фільм заморський Ельза Ковбаса Та й розказує сусідці: – От де чудеса! У старого чоловіка Жінка молода. Їй життя таке, конешно, Швидко набрида. Уночі в своєму ліжку Задрімав старик, А вона у шприц отрути Та під ребра – штрик! Стариган урізав дуба, А вона – ха-ха! – Підшукала молодого Хлопця-жениха… От картинка! В мене […]...
- Павло Мовчан – до літа Споруднику пахощів, служителю квітки, На лицях у тебе вогніють нагідки, Видмухуєш звуки лункі в соломинку, Вимочуєш в річці надуту хмаринку. Накинувши оком лукавим на воду, На хвилі біжучій змальовуєш вроду. І все тобі мало омани й ошуки: Даєш мені пензлі й сопілку у руки. І я, нестяменний дивак та баніта, Малюю обличчя минулого літа. І […]...
- Павло Глазовий – Зайве питання Миє жінка у квартирі ввечері підлоги. Раптом сунеться Тимоха, ледве тягне ноги. Жінка в сльози: – Знов напився? де тинявся досі? – Та ганчіркою по лобі, по губах, по носі! Б’є, лупцює випивоху й примовля сердито: – Будеш пити? Будеш пити?! Будеш, будеш пити?! – А Тимоха сів та й каже: – Що ти все […]...
- Павло Глазовий – Після авансу Чоловік аванс одержав, здибався з дружком Та добряче й причастився просто під ларком. І, п’янющий, як то кажуть, у дрезину, в дим, Почвалав у дитсадочок за дитям малим. Там схопив синка за руку і повів, як міг. Не устиг він ще ступити дома й на поріг, Як дружина в крик, у сльози: – В тебе […]...
- Павло Глазовий – Мрія про море У Мартина жінка гарна ще й молодша вдвічі. Раз вона йому сказала, дивлячись у вічі І поклавши кучеряву на плече голівку: – Купи мені, Мартиночку, на курорт путівку. – Мартин губу закопилив і сказав суворо: – Та ти ж знаєш, що відпустка у мене не скоро. Такі речі, їй же право, аж слухати чудно. Тобі […]...
- Павло Глазовий – Увертюра Сидять в опернім театрі, не десь, а в партері, Вона і він. Надулися, наче дві тетері. Бурчить вона: – Що за люди оті диригенти? Півгодини настроюють свої інструменти. Той цигика, той триндика, третій дме у дудку. Затяг мене в цю оперу, ну тебе в будку! Попереду літня жінка нахмурила брови. – Тихо, – каже, – […]...
- Павло Мовчан – “Предовгим поглядом, що за літа сягає… “ Діду Кузьмі Предовгим поглядом, що за літа сягає, Вже бачиш рай і хмар летючих зграї. Слова відходять, звуки відлітають, Чіткішає обрис запашного краю. Душа мовчить, готова до відльоту, Відштовхує ненатлицю-скорботу, Вилущується з утлого одіння, Розвівши руки, врізані в коліна. Цегляна хата, біла шкаралуща, Стовпи димів, непроходима пуща, І небо гне метелик безіменний, Біліє чисто, відліта […]...
- Павло Глазовий – Побалакали Кадр із фільму у журналі жінка розгляда: На коні сидить панянка, гарна, молода. Клича жінка чоловіка, каже: – Подивись! Я хоч раз отак проїхать мріяла колись. – Чоловік скривився кисло: – Верхи на коні? Досить з тебе, що весь вік ти їздиш на мені. – Вийшло так, – зітхнула жінка. – Молода була. На коня […]...
- Анастасія Кравець – Згортаються, мов квіти, літа дні Згортаються, мов квіти, літа дні. Палають зорі в небесах осінніх. Тепло відносить вітер на коні. У царських обладунках небо синє. Міліє день рікою в далині, І сонечко сумує за літами. У піднебессі птахи мовчазні Крилами літа пишуть дощів драми....
- Павло Глазовий – Золоті руки Поталанило зустрітись двом старим друзякам, Що не бачились, напевне, двадцять років з гаком. Пропустивши по чарчині, ходять по квартирі І тихенько розмовляють, збуджені і щирі. Гість любується портретом: – Гарна балерина! – Посміхається хазяїн: – То моя дружина. – Гість картину розглядає: – О, яка картина! Хто так здорово малює? – Теж моя дружина. – […]...
- Тарас Шевченко – Три літа І день не день, і йде не йде, А літа стрілою Пролітають, забирають Все добре з собою. Окрадають добрі думи, О холодний камень Розбивають серце наше І співають амінь, Амінь всьому веселому Однині довіка, І кидають на розпутті Сліпого каліку. Невеликії три літа Марно пролетіли… А багато в моїй хаті Лиха наробили. Опустошили убоге Моє […]...
- Павло Глазовий – Вередлива дівчина В драматичному театрі – блиск і красота. Кучерявого студента дівчина пита: – Ну навіщо на гальорку ти узяв квитки? Сидимо тут біля люстри, наче павуки. Звідсіля я бачу сцену, наче з літака… – А студент: – Ну й вередлива ж, – каже, – ти яка! Зачекай, ось я з тобою у кіно піду. Там сидітимеш […]...
- Павло Глазовий – де як цілуються Подивились фільм заморський чоловік і жінка. Жінка вийшла схвильована: – Оце так картинка! Як уміють за кордоном жінок цілувати! Збоку глянеш – їй же право, аж холонуть п’яти. Я не бачила ніколи, щоб у нас коханці Цілувались, як французи або італьянці. – Чоловік сердито сплюнув: – Що ж тут не пойнятно? Там цілуються за гроші, […]...
- Павло Глазовий – Закоханий чорт Закохався чорт рогатий В гарну молодичку, Яка мала чоловіка Й доню невеличку. Чоловік, уранці вставши, Йде токарювати, А чортяка крізь кватирку Стриб собі до хати. В нього очі темно-сині, Кучерявий лобик. Біля ніг у господині Крутиться, як бобик. Жінка каже: – Мий підлогу. – Чорт покірно миє. Жінка каже: – Ший сорочку. – Чорт сідає […]...
- Павло Глазовий – У письмовій формі За дрібничку посварились чоловік і жінка. Чоловік ходив надутий і мовчав, як стінка. А коли вкладався спати, наче незнайомий, Написав записку жінці: “Розбудить о сьомій”. Та й заснув собі спокійно, мов упився маком. Вранці глянув на годинник: вже дванадцять з гаком. А в руці стирчить записка, писана дрібненько: “Рівно сім. доволі спати. Уставай швиденько!”...
- Павло Глазовий – В темнім залі Жінка смика чоловіка: – Нахилися нижче. Перед нами он дівуля спить, аж носом свище. – Чоловік увесь затрясся, засичав: – Іди ти! Треба було задля цього ще й мене будити....
- Павло Глазовий – Старий дурень Узяв собі старий дурень молоду дружину, Пожив тиждень та й не може розігнути спину. Поцілує молоденьку, погладить, мов кішку, Та й лягає спочивати на окремім ліжку. Жінка шепче: – Мерзнуть ручки, мерзнуть мої ніжки. Нема кому мене, бідну, погріти хоч трішки. Раніш було моя мама біля мене ляже, Приголубить, і зігріє, й казочку розкаже. – […]...
- Павло Глазовий – Святий музей Двісті літ стояла церква та й музеєм стала, Щоб публіка по квиточках її оглядала. Зайшла баба до музею, цілує ікони, Відважує на всі боки низенькі поклони. Біля виходу картину вгледіла велику Й давай на ній цілувати бородиту пику. А ізбоку хтось промовив: – Це вже бабі кришка… Кого ж то ви цілуєте? То ж Распутін […]...
- Павло Глазовий – Товстий і тонкий Стрілись повний і худий, обидва Федоти. Перший главком заправля, другий – без роботи. – Я тебе, – сказав гладкий, – улаштую в главку Сотні дві, а може, й більш будеш мати ставку – Ні, я звик, – сказав худий, – жити скромно й просто. З мене вистачить і сто, й навіть дев’яносто. – Та ти […]...
- Павло Глазовий – Насолода Ходять двоє зоопарком. Обоє “під газом”. Біля кожної тварини спиняються разом. Перший каже: – Зажили б ми з тобою, як графи, Якби мали довгі шиї, як ото в жирафи. Ото була б насолода! Випив чарку вранці, А горілка до вечора текла б по горлянці. Другий каже: – Облиш мене краще у спокої. Не хочу я […]...
- Павло Глазовий – Ізюм Ішла кума зніматися, говорив їй кум: – Як почнуть тебе знімати, ти шепчи: Ізюм, І роби отак губами, наче п’єш компот. Вийде в тебе на портреті невеличкий рот. А тепер кума ховає фото від людей: В неї вийшов на портреті рот аж до ушей. – Ну яка ж ти безтолкова, – дорікає кум. – Не […]...
- Павло Глазовий – Зразковий муж З перського гумору Колись мулла у мечеті сказав: – Мусульмани! Хто не мириться з жоною, хай з підлоги встане. Повставали, не гаючись, аллахові діти. Один тільки на підлозі лишився сидіти. – Поклоніться цьому мужу, мусульмани щирі! Він єдиний з дружиною вміє жити в мирі. – А той бурчить: – Та я б першим схопився з […]...
- Анастасія Кравець – Ельфи літа Ельфи літа. В очах – Глибина іпомеї. Ніби діти, В дощах Тануть днів Карамелі… У мечеті Сердець Чарівні емпіреї Сонце йде Під вінець, Облизавши Алеї…...
- Віталій Іващенко – Мені щемить на серці – мчать літа Мені щемить на серці – мчать літа, І з кожним днем все швидше, Швидше, швидше, Душа тривожним сумом оброста, Кохання мрія безголосо кличе. Буває, серед тисячі очей Побачу раптом наче рідні очі. Я простягнути руку й серце хочу, Розкрити душу, що жива іще. В ній стільки мрій, бажання і тепла, В ній стільки ласки зібрано […]...
- Павло Глазовий – Хороша прикмета Жінка скаржиться сусідці, гудить чоловіка: – Тільки й знає, що про рибу без кінця базіка. Де він бродить? Може, ходить до якоїсь Христі, Підшукав десь, безсоромний, рибоньку в намисті. Іде кудить удосвіта, ні слова нікому, А ввечері вертається впорожні додому. – Як впорожні, не журіться, – сусідонька мовить. – Ні з ким, значить, не злигався, […]...
- Павло Глазовий – Здрастє, мама родная! Син поїхав з дому та й прожив у місті Більше як півроку, днів, напевне, з двісті, Він в село вертається, з матір’ю вітається: – Здрастє, мама р О Дная! Как здєсь поживається? – Мати гладить сина по рудому чубчику. – Як це ти балакаєш, любий мій голубчику? Наче й не по-нашому, наче й не по-руському, […]...
- Павло Глазовий – Чудесна бритва Чоловік як сяде бритись, так і почалося: – Ну й дере ж клятуща бритва! Просто рве волосся. – І не витримала жінка: – Це вже ти нечесно… Я картоплю нею чищу, так бере ж чудесно....
- Павло Глазовий – Зозуля Злий, сердитий з полювання повернувся зять. Теща зразу ж причепилась і давай пилять: – де ти ходиш, де ти бродиш, хочу знати я! Є у тебе жінка, діти? В тебе є сім’я? Як субота – за рушницю і побрів у ліс… – Зять надувся: – Причепилась, взяв би тебе біс. – Це мене? – жахнулась […]...
- Павло Глазовий – Мами не заміниш І таких, на жаль великий, носить ще земля: Утекла від тата мама, кинула маля. Довелось женитись тату в зрілі вже літа. – Ну як тобі нова мама? – він синка пита. Хлопчик мнеться, дуже довго добира слова: – Обдурили тебе, татку, вона – не нова…...
- Павло Глазовий – Слухняна доня Днями цілими в люстерко заглядала діва: Підмальовувала справа, підправляла зліва. Батько злився: – Фарбуватись – ти одне лиш тямиш… Та сидиш на шиї в мене. Краще б вийшла заміж. І пішла дочці на користь батькова наука. Він тепер її годує, зятя і онука....
- Павло Глазовий – Залізний характер – Нам, мужчинам, дорікають: їздячи трамваєм, Ми, мовляв, жінкам ніколи місць не уступаєм, Бо, мовляв, ще є мужчини некультурні й грубі. В цьому треба розібратись, громадяни любі. Якось їхав я трамваєм, а уздовж проходу Натопталось душ п’ятнадцять женського народу. Треба місцем поступитись. А кому охота? Ти стоятимеш, а сяде тютя жовторота. Я до публіки й […]...
- Павло Глазовий – дурні гроші Чоловік приходить радий, Розказує жінці: – Повезло мені сьогодні, Знайшов три червінці. Ну, дурні дістались гроші, Думаю, розтрачу. Пішов купив дві сорочки, Приніс оце здачу. Жінка в крик: – Чи ти сказився? Чи упав із неба? У міліцію ті гроші Здати було треба! – Ні, міліція тут зайва, Чоловік їй каже. – Як ці гроші […]...
- Павло Глазовий – Свіжина На базарі дядько п’яний зуби вискаля. – Наваліться, громадяни! Продаю кроля. – Літня жінка м’ясо нюха. – Хай боронить бог… Скільки днів уже минуло, як цей кролик здох? – Ти купуй, – говорить дядько, – не шкодуй грошей. М’ясо свіже – він сьогодні ще ловив мишей....
- Павло Глазовий – Висока честь Ще будучи єфрейтором, у давню годину Узяв Сидір дружиною доярку Марину. А коли він дослужився аж до генерала, Жінка глянула на нього й весело сказала: – Хто б про тебе міг подумать, що таке добудеш, Що колись ти чоловіком генеральші будеш?...
- Павло Глазовий – Вусань – Ти чого це, – каже Клим вусаню Єгору, – То опустиш вуса вниз, то закрутиш вгору? – Вуса в мене, друже мій, це немов сигнали: Хочу випить – вуса вниз, випив – дибов стали. – Так сьогодні ти, браток, щось недодивився: Лівий в тебе догори, правий – опустився. – Це у мене теж сигнал, […]...
- Павло Глазовий – Нова п’єса Стрепенулася завіса, тихо розійшлася. В темнім залі все завмерло. П’єса почалася. Здоровенний, широченний стіл стоїть на сцені, А за ним сидять мужчини – інженери, вчені. Йде нарада. Йдуть дебати. Виступи. Питання. Так минула друга дія. Так пройшла й остання. Люди ляпнули в долоні й розійшлись помалу. Лиш дідок один лишився, не пішов із залу. Молоденька […]...
- Павло Глазовий – Чудодійний борщ Серед ночі в завірюху стука хтось до хати. – Гей, хазяєчко, чи пустиш переночувати? Документи покажу вам. Я боєць піхоти. Ми в похід ходили вчора. Я відстав від роти. Дві доби блукав у лісі, не знайшов дороги. Дві доби не їв нічого, приморозив ноги. – За дверима чути голос: – Вірю вам прекрасно. Я одна, […]...
- Павло Глазовий – Як Кузьму провчила жінка його мила Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні, Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані. Лежить собі, проглядає журнали й газети. А дружина варить, смажить, готує котлети. Пообідав Кузьма смачно, запалив “Казбека”. – Ну чого ти, – пита жінку, – така недалека? Тільки в тебе і балачки про бощі й олію, І ні слова про […]...
- Павло Глазовий – Читака Чоловік у книгах рився з ранку й до обіду. Жінка вийшла із квартири й мовила сусіду: – Ти в пивну не клич Івана, він за ум узявся. Все читає та читає, книгами обклався. – А сусід собі подумав: – Значить, все в порядку. Не збрехав, що десь у книзі заховав десятку....
- Павло Глазовий – Голова і шия Чоловік говорить жінці: – Пам’ятай мої слова, Що в розумному сімействі чоловік – то голова. – Ну, а я, виходить, шия? – жінка весело пита. – Шия ж голову як хоче й куди хоче поверта....
Моя улюблена пісня твір.