Павло Глазовий – Герой
Вернувся татко із Кавказу,
Вхопив синка на руки зразу:
– Чи був, синочку, хтось у нас,
Коли я їздив на Кавказ? –
А той говорить: – З яродрому
Один ходив до нас додому.
Все говорив, що він пілот,
Що дуже любить самольот.
Своїм геройством вихвалявся,
А сам без мами спать боявся.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Павло Глазовий – Грішний піп Дяк попові молодому заявив: – Панотче, Грішні ви, бо дуже кодло любите жіноче. – Піп надуся: – Що за гріх тут? Я не розумію. Зараз я про це спитаю пресвяту Марію. – Став у церкві на коліна: – Скажи, божа мати, Чи попові можна діло з женщинами мати? – Дяк тим часом заховався за іконостасом. […]...
- Павло Глазовий – Тонка натура Нетерпляче жде Мартин, не діждеться свята. – Мамо, гляньте в календар, де червона дата? – Мати каже: – Триста днів спиш на рік, як трутень. Не однаково тобі – свято а чи будень? – А Мартин відповіда: – Триста чи не триста, Але в свято краще спать, тоді совість чиста....
- Павло Глазовий – Саша Пожалійте, люди, карапуза Сашу: Дуже він не любить їсти манну кашу. Каже: – Як пожежником стану я колись, Потушу пожежі, де б не зайнялись. Тільки магазина я тушить не стану, Де мені купує мама кашу манну....
- Павло Глазовий – Отаке життя дівоче! Підросла у мами доня, Гарна, жвава – хоч куди! Мати рада. – де ти, дівко? Принеси мені води. – Тільки й чути: – дівко, дівко! Те зроби, туди піди… – Раптом грюк – свати до хати. Кілька слів про се, про те. – Є для доньки пара, – кажуть. – Може, заміж віддасте? – Мати […]...
- Павло Глазовий – Ізюм Ішла кума зніматися, говорив їй кум: – Як почнуть тебе знімати, ти шепчи: Ізюм, І роби отак губами, наче п’єш компот. Вийде в тебе на портреті невеличкий рот. А тепер кума ховає фото від людей: В неї вийшов на портреті рот аж до ушей. – Ну яка ж ти безтолкова, – дорікає кум. – Не […]...
- Павло Глазовий – Мученик науки Повернувся першокласник із занять додому. Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому. – Що з тобою, мій синочку? – засміялась мати. – Та невже ти в школі носом учишся писати? – Смійся, смійся, – каже хлопчик. – Зараз ти заплачеш, Коли двійку у моєму зошиті побачиш....
- Павло Глазовий – Піжмурки Повернувсь Кузьма додому. У квартирі – сивий дим – Хто курив? – питає жінку. – Чи не хахаль твій Максим? – Загляда в кутки, під ліжка, покривала підійма І приказує сердито: – Тут нема… І тут нема… Потім дверці гардероба не вагаючись потяг. Глядь: сидить сусідський Жора – більше метра у плечах. Обдивився здоровила ошелешений […]...
- Павло Глазовий – Хороша прикмета Жінка скаржиться сусідці, гудить чоловіка: – Тільки й знає, що про рибу без кінця базіка. Де він бродить? Може, ходить до якоїсь Христі, Підшукав десь, безсоромний, рибоньку в намисті. Іде кудить удосвіта, ні слова нікому, А ввечері вертається впорожні додому. – Як впорожні, не журіться, – сусідонька мовить. – Ні з ким, значить, не злигався, […]...
- Павло Глазовий – Окрема квартира Теща рада, діти раді, і дружина рада: Прийшла вранці листівочка, виклика райрада. Подався до райради, заходжу в кімнату. Зайняв чергу під дверима, либонь, двадцять п’яту. Переглянув разів десять вчорашню газету… І очь уже відчиняю двері кабінету. А там сидить симпатичний молодий мужчина. – Ваше прізвище? – питає. Говорю: – Калина. – Так ось, – каже, […]...
- Павло Глазовий – Ескулап Жив великий ескулап у маленькім місті. Був тямущий він, але руки мав нечисті. Перекиньтесь перед ним, можете вмирати, Навіть вусом шкуродер не кивне без плати. Вийшов якось ескулап погуляти зранку. Зустріча його сусід просто біля ганку. Носом сьорбає, тремтить, аж зубами ляска. – Запитати хочу вас. Поможіть, будь ласка. Що ви робите, коли схопите простуду? […]...
- Павло Глазовий – Нова п’єса Стрепенулася завіса, тихо розійшлася. В темнім залі все завмерло. П’єса почалася. Здоровенний, широченний стіл стоїть на сцені, А за ним сидять мужчини – інженери, вчені. Йде нарада. Йдуть дебати. Виступи. Питання. Так минула друга дія. Так пройшла й остання. Люди ляпнули в долоні й розійшлись помалу. Лиш дідок один лишився, не пішов із залу. Молоденька […]...
- Павло Глазовий – Як Ярема оженився Весела новела Почалася дуже просто історія наша. Жили собі, поживали Ася і Аркаша. Той Аркаша був вертлявий, спритний та завзятий. На ходу він, як то кажуть, вмів підметки рвати. А квартири молодята власної не мали. У якоїсь удовиці закуток наймали. І жив собі недалечко холостяк Ярема. Була в нього світла, гарна квартира окрема. – Не […]...
- Павло Глазовий – Синок Оббивати чорним двері увійшло у моду. А за тими за дверима сидить син народу. У приймальні під стіною від вікна до входу Натопталось щонайменше сорок душ наоду. Раптом – брязь! – у телефоні задзижчала кнопка. Син народу з кабінету вилетів, як пробка. Підкотилася до ганку дорога машина, І помчався син народу до вищого сина. Люди […]...
- Павло Глазовий – Вигідна жінка Стрів на вулиці Матвія Панько Сарана. – Здрастуй, – каже. – Познайомся: Це моя жона. – дуже радий, дуже радий! – Вигукнув Матвій. Цмокнув жінку в праву ручку, Поклонився їй, А Панькові тихо мовив: – Я не доберу, Як ти міг узяти жінку Отаку стару? Видно, старша літ на двадцять? – Ні, на двадцять п’ять. […]...
- Павло Глазовий – Жених Пише студент батькам своїм: “Скоро я женюся. Є у мене наречена. Звуть її Маруся. Чи на вроду вона гарна, сказать не беруся. Шліть чотири карбованці, я з нею знімуся”. І відписав йому батько: “дорогенький сину! Посилаю тобі грошей тільки половиную Нехай зніметься Маруся, і буде прекрасно. Твою пику ми й без фото уявляєм ясно”....
- Павло Глазовий – На трьох Зайшов Мусій у ворота, хилиться од вітру. – Оце на трьох, – каже жінці, – хряпнули півлітру. – Та як же ви втрьох сп’яніти з пляшки примудрились? – дуже просто, дорогенька: двоє не явились....
- Павло Глазовий – Гризун У Матвія Гризуна двір є і садиба. Він по дворищу своїм, мов куркулик, диба. Очі жиром запливли, потонули в салі. Тільки й бачить власний тин і нічого далі. Уночі він задріма на якусь хвилину, Сниться: злодіїв табун лізе по малину, А собака спить собі в будці біля сіна… Прокидається Матвій, будить свого сина. – Ану, […]...
- Павло Глазовий – От колись були дівчата! Дорікає дід онуці: – дивні нині діти. Вже дівчата розучились навіть червоніти. А колись були, голубко, дуже соромливі. Скажеш слово: червоніли, як той мак на ниві. – Тут онука аж руками вдарила об поли: – Я, дідусю, уявляю, що ви їм мололи!...
- Павло Глазовий – Мами не заміниш І таких, на жаль великий, носить ще земля: Утекла від тата мама, кинула маля. Довелось женитись тату в зрілі вже літа. – Ну як тобі нова мама? – він синка пита. Хлопчик мнеться, дуже довго добира слова: – Обдурили тебе, татку, вона – не нова…...
- Павло Глазовий – Тіснота З німецького гумору Серед залу у музеї, світлим склом прикрите, Стоїть ліжко старовинне, дуже знамените. Гід пояснює туристам: – дами і панове! Двісті літ було в готелі ліжко це чудове. В ньому спали знамениті вчені і поети: Гегель, Шлегель, Шіллер, Гейне і великий Гете. І спитала дама, схожа на велику діжку: – Як же всі […]...
- Серед темної ночі – Глазовий Павло Серед ночі Київ Криється туманом. Розмовляє вітер З бронзовим Богданом. – Облітав я,- каже,- Вулиці всі чисто. Як змінився Київ, Це прадавнє місто! Де вітри гуляли, Там нові квартали… А Богдан зітхає: – Що там ті квартали… Нині і кияни Зовсім інші стали. Я сто літ на площі Днюю і ночую, Але дуже рідко Рідну […]...
- Павло Глазовий – Цікава бабуся Розказував людям лектор про будову світу, Про планети і про Землю, про її орбіту. Під кінець одна бабуся встала та й питає: – Так ви кажете, що бога не було й немає? – Це доведено вже точно, – мовив лектор строго. – Була кругом матерія і більше нічого. – А бабуся кінчик хустки зім’яла у […]...
- Павло Глазовий – Слонячий раціон Походжає зоопарком Сторож Филимон Там, де рядом розмістились Беремот і слон. Над слоном висить табличка, Що розповіда, Скільки він продуктів різних За добу з’їда: Скільки сіна і картоплі, Дерті, буряків, Моркви, клюкви, солі, крейди, Редьки й огірків. Особливо дуже чітко Виведено там, Що з’їда він апельсинів Десять кілограм. І спитала Филимона Дама молода: – То […]...
- Павло Глазовий – Закоханий чорт Закохався чорт рогатий В гарну молодичку, Яка мала чоловіка Й доню невеличку. Чоловік, уранці вставши, Йде токарювати, А чортяка крізь кватирку Стриб собі до хати. В нього очі темно-сині, Кучерявий лобик. Біля ніг у господині Крутиться, як бобик. Жінка каже: – Мий підлогу. – Чорт покірно миє. Жінка каже: – Ший сорочку. – Чорт сідає […]...
- Павло Глазовий – Як Кузьму провчила жінка його мила Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні, Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані. Лежить собі, проглядає журнали й газети. А дружина варить, смажить, готує котлети. Пообідав Кузьма смачно, запалив “Казбека”. – Ну чого ти, – пита жінку, – така недалека? Тільки в тебе і балачки про бощі й олію, І ні слова про […]...
- Заморські гості (скорочено) – Глазовий Павло Прилетіли в Україну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем – На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро: – Голови немає. Він якраз нові будинки В дарниці1 приймає:. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А у нас […]...
- Павло Глазовий – Неправда – Гей, Олено! – ізнадвору бригадир гука. – Йди скажи: немає дома, – мати вчить синка. Хлопчик вискочив: – Немає дома вже давно. – Ти обманюєш, я маму бачив крізь вікно. – А малий насупив брівки: – Неправда якраз! Мама першою з віконця побачила вас....
- Павло Глазовий – Маленький дачник Разом з мамою і татком на канікули в село Невеличке хлопченятко до бабусі прибуло. І до чого ж здивувалось городське те хлопченя, Як на вулиці уздріло – що б ви думали? – коня. Довго-довго із-зі тину придивлялося воно, Доки дядько вийшов з хати, верхи сів і крикнув: – Но! – дядю, коник не поїде! – […]...
- Павло Глазовий – Вередливий жених Перед свайбою жених завітав до хати І майбутній тещі він став таке казати: – Завтра підемо у загс я і ваша Таня, І тому у мене є ось які бажання. Я бажаю всіх своїх друзів запросити. Я бажаю, щоб було вволю їсти й пити. Я бажаю, щоб аж два баяністи грали, А не скрипочка якась […]...
- Павло Глазовий – дві поради Прийшов хворий до лікаря. – Кепське, – каже, – діло. Ломить ноги, крутить руки, туситься все тіло. – де працюєте, шановний? – Тут, у нашім місті. – А яка у вас зарплата? – Півтораста-двісті. – Я вам раджу калорійні споживать продукти, Масло, ряжанку, сметану, овочі і фрукти. – Це пішов. Заходить інший. Горбиться і стогне. […]...
- Спілкування – Глазовий Павло Дорікає мати доні: – Ти жівйош у Кієвє, А нє гдє-то у Рязані Чи в каком Тетієвє, Но язик ти украінскій Знать нє собіраєшся. Говору тібє об етім, Но ти возмущаєшся. Что ти дєлаєш мнє глазкі, Смотріш, как на дурочку? Ти же часто в сєльскіх тьоток Покупаєш курочку. Научись хоть торговаться: “А почому кури?” “А […]...
- Павло Глазовий – Ласкава дівчина За прилавком у крамниці дівчина білява. Покупець до неї каже: – Ви така ласкава. А оті, що рядом з вами, старші продавщиці, Єй же єй, бувають часом люті, як тигриці. А дівчина крутить гудзик на новім халаті. – Так я ж, – каже, – на практиці, а вони вже в штаті....
- Павло Глазовий – де як цілуються Подивились фільм заморський чоловік і жінка. Жінка вийшла схвильована: – Оце так картинка! Як уміють за кордоном жінок цілувати! Збоку глянеш – їй же право, аж холонуть п’яти. Я не бачила ніколи, щоб у нас коханці Цілувались, як французи або італьянці. – Чоловік сердито сплюнув: – Що ж тут не пойнятно? Там цілуються за гроші, […]...
- Павло Глазовий – Казка Вже ніч на дворі. Не спить дитина. Схилився батько над ліжком сина І виявляє любов і ласку. – Послухай, – каже, – синочку, казку. Так, значить, дід жив і, значить, баба. Була в них, значить, ще й курка ряба. І сіла, значить, вона в гніздечко І, так сказати, знесла яєчко. Дід бив яєчко і баба […]...
- Павло Глазовий – Надійний чоловік Учить мати свою доню: – Ти вже не малесенька. Вже подумати про пару час тобі, ріднесенька, Пошукай собі, голубко, жениха надійного. Безпартійного не треба, вибирай партійного. Щоб повів тебе він, доню, в загс на реєстрацію, Зачаруй його красою, покажи всю грацію. А запишешся у загсі, можеш буть спокійною. Буде, доню, твоя доля до кінця надійною, […]...
- Павло Глазовий – Закоханий Кузьма У садочку пригорнулась Галя до Кузьми. – Як Ромео і джульєтта, будем жити ми. – А Кузьма очима блима: – думала б сама… Ну при чому тут Ромео, коли я Кузьма? Трохи згодом Галя далі розвиває план: – Будем жити, як Людмила і її Руслан. – А Кузьма сопе сердито: – Не годиться теж. Ти […]...
- Павло Глазовий – Святий музей Двісті літ стояла церква та й музеєм стала, Щоб публіка по квиточках її оглядала. Зайшла баба до музею, цілує ікони, Відважує на всі боки низенькі поклони. Біля виходу картину вгледіла велику Й давай на ній цілувати бородиту пику. А ізбоку хтось промовив: – Це вже бабі кришка… Кого ж то ви цілуєте? То ж Распутін […]...
- Павло Глазовий – Мученики У неділю в церкві божій читав отець Сава: – Авраам родив Ісаака, Ісаак – Ісава… – А бабуся богомільна заломила пальці: – Які ж були роботящі святії страждальці! І Біблію написали, і богу годили, І з жінками не возились, а самі родили....
- Павло Глазовий – Таємниця Як пішли у баню митись молоді солдати, Відпросивсь один єфрейтор цигарок узяти. У ларку сидів привітний дядько сивочубий. – Як там служиться, – питає, – голубе мій любий? Послужив і я, синочку, у такому ж роді. Скільки вас, таких орляток, числиться у взводі? – Це, – розсердився єфрейтор, – наша таємниця, І питати про подібне […]...
- Павло Глазовий – У Києві на Подолі Йшов професор і зайшов у якусь крамницю. В касу глянув і уздрів свою випускницю. Привітався і сказав: – Я прошу пробачення. Ми ж, здається, на село вам дали призначення. – Але ж ви учили нас, – мовила дівиця, – Що між містом і селом стерта вже різниця. Я й подумала собі: як нема різниці, То […]...
Мир чиновников в комедии ревизор.