Головна ⇒ 📌Класична література ⇒ Павло Глазовий – Козацький кандитат
Павло Глазовий – Козацький кандитат
КОЗАЦЬКИЙ КАНДИДАТ
Це вже вп’яте чи вдесяте
Сон мені приснився,
Що до мене Тарас Бульба
В гості сам явився
Зайшов такий зажурений,
Аж мало не плаче.
Я питаю: – Що стряслося,
Дорогий козаче?
– Україну, – каже Бульба, –
Треба рятувати.
Попросили запорожці:
– Іди в кандидати.
Там двадцятим чи тридцятим
Будеш претендентом
Переможеш супостатів,
Станеш президентом.
У твоїх порохівницях
Не відсирів порох.
Говори там правду в вічі,
Виступай на зборах…
Я скликаю парубоцтво
Викриваю чинодралів,
Корупціонерів.
Обікрали Україну
Нечисть і сволота,
А тепер до влади пруться,
Як чорти з болота.
І за те, що так правдиво
Я з людьми балакав,
Якийсь москаль у газетці
Мене обкалякав.
– Чому москаль? – дивуюся.
– Може, він з татарів?
– Він статейку, – каже Бульба, –
По-московськи вшкварив.
Газет же тут українських
Скоро вже не стане.
Ти послухай, що тут пише
Стерво окаянне.
“Бандеровец Тарас Бульба
Разумом не блещет.
Превозносит казачество,
На других клевещет.
Не имея документов
Свое отчество скрывает
И происхожденье.
О делах его геройских –
Выдумки и враки,
Он с родными сыновьями
Затевает драки,
А старуху заставляет
Принести горелки
И, нажравшись, бьет посуду,
Горшки и тарелки.
Если сказанное выше
Для кого-то новость,
Пусть по Гоголю проверит,
Прочитает повесть”.
Дочитав замітку Бульба,
Витяг самопала.
– Покажи мені ту нечисть,
Що таке писала.
Дай мені адресу точну,
Де сидять писаки.
Покажу їм, окаянним,
Де зимують раки.
Я упрошую Тараса
Заховати зброю,
Не вступати до двобою
З нечистю дурною.
Говорю: – Такі статейки
Звуться компроматом.
Ти скажи їм ще спасибі,
Що не криють матом.
Ти на виборах, козаче,
Облизня ухопиш,
Якщо свого конкурента
У багні не втопиш.
– Тепер мені, – мовив Бульба, –
Усе зрозуміло.
Така війна серед лайна –
Не козацьке діло.
Піду просить пробачення
Перед козаками.
Не хочу я з придурками
Битись кізяками.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Тарас Бульба в Києві (скорочено) – Глазовий Павло В темну нічку-петрівочку (1) Сон мені приснився, Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна Та пишна столиця! Хотів би я поїздити, На все подивиться. Якби дали ту карету, Що без коней мчиться. Ой не ходив козак славний Вчитися до бурси (2), […]...
- Павло Глазовий – Насолода Ходять двоє зоопарком. Обоє “під газом”. Біля кожної тварини спиняються разом. Перший каже: – Зажили б ми з тобою, як графи, Якби мали довгі шиї, як ото в жирафи. Ото була б насолода! Випив чарку вранці, А горілка до вечора текла б по горлянці. Другий каже: – Облиш мене краще у спокої. Не хочу я […]...
- Павло Глазовий – дві поради Прийшов хворий до лікаря. – Кепське, – каже, – діло. Ломить ноги, крутить руки, туситься все тіло. – де працюєте, шановний? – Тут, у нашім місті. – А яка у вас зарплата? – Півтораста-двісті. – Я вам раджу калорійні споживать продукти, Масло, ряжанку, сметану, овочі і фрукти. – Це пішов. Заходить інший. Горбиться і стогне. […]...
- Павло Глазовий – Нервовий пасажир Пасажир лягає спати й каже провідниці: – Збудіть мене на станції Глибокі Криниці. В мене нерви не в порядку, так ви пам’ятайте. Як вставати не захочу, за ноги стягайте. Якщо буду відбиватись, навіть в зуби двину, То візьміть ви на підмогу якогось мужчину, Тягніть мене до виходу і випхніть у спину. Я, як сильно розісплюся, […]...
- Павло Глазовий – Мрія про море У Мартина жінка гарна ще й молодша вдвічі. Раз вона йому сказала, дивлячись у вічі І поклавши кучеряву на плече голівку: – Купи мені, Мартиночку, на курорт путівку. – Мартин губу закопилив і сказав суворо: – Та ти ж знаєш, що відпустка у мене не скоро. Такі речі, їй же право, аж слухати чудно. Тобі […]...
- Павло Глазовий – Шалапутний Іван Як у друга у данила були іменини, На них Іван не прогавив жодної чарчини. Довелося ночувати сердезі в данила. Данилиха на дивані йому постелила. Сам данило ліг на ліжку з кумом Опанасом. А данилиха полізла аж на піч з матрацом. Прокидається данило точно серед ночі, А Іван той шалапутний на печі регоче. – Ти чого […]...
- Павло Глазовий – Увертюра Сидять в опернім театрі, не десь, а в партері, Вона і він. Надулися, наче дві тетері. Бурчить вона: – Що за люди оті диригенти? Півгодини настроюють свої інструменти. Той цигика, той триндика, третій дме у дудку. Затяг мене в цю оперу, ну тебе в будку! Попереду літня жінка нахмурила брови. – Тихо, – каже, – […]...
- Павло Глазовий – Жора й Лора Жорі й Лорі – по сімнадцять. Лора каже: – Жоро, От де хохма! Я дитину Буду мати скоро. Батько сердиться на мене, Заїдає мати. “Чим, – чіпляються, – дитину Будеш годувати?” – Жора свиснув: – Не тушуйся. Нам з тобою хватить, Бо на мене ще мій предок Аліменти платить....
- Павло Глазовий – Вічна Україна ВІЧНА УКРАЇНА Дивлюся я телевізор. Виступа мужчина, А за ним – великі букви НОВА УКРАЇНА. Після нього другий, третій З жаром молодецьким Викладають кислі мислі Суржиком донецьким. Що ж це, браття, за країна – Нова Україна? Із якого вона роду, Племені й коліна? Чом про неї не чував я На школярській парті? Де вона, в […]...
- Павло Глазовий – Ласкава дівчина За прилавком у крамниці дівчина білява. Покупець до неї каже: – Ви така ласкава. А оті, що рядом з вами, старші продавщиці, Єй же єй, бувають часом люті, як тигриці. А дівчина крутить гудзик на новім халаті. – Так я ж, – каже, – на практиці, а вони вже в штаті....
- Павло Глазовий – Вусань – Ти чого це, – каже Клим вусаню Єгору, – То опустиш вуса вниз, то закрутиш вгору? – Вуса в мене, друже мій, це немов сигнали: Хочу випить – вуса вниз, випив – дибов стали. – Так сьогодні ти, браток, щось недодивився: Лівий в тебе догори, правий – опустився. – Це у мене теж сигнал, […]...
- Павло Глазовий – Окрема квартира Теща рада, діти раді, і дружина рада: Прийшла вранці листівочка, виклика райрада. Подався до райради, заходжу в кімнату. Зайняв чергу під дверима, либонь, двадцять п’яту. Переглянув разів десять вчорашню газету… І очь уже відчиняю двері кабінету. А там сидить симпатичний молодий мужчина. – Ваше прізвище? – питає. Говорю: – Калина. – Так ось, – каже, […]...
- Павло Глазовий – Не хвилюйтесь, громадяни! НЕ ХВИЛЮЙТЕСЬ, ГРОМАДЯНИ! Часто чуємо у будні, Ще частіш у свято: – Україну поневолить, Пограбує НАТО! Та задумайся, будь ласка, Мій земляче-брате: Невже воно, оте НАТО, Таке дурнувате? Та невже ж… ото не знають Їхні генерали, Що давно уже до цурки Всіх нас обідрали? Уявіть, що Україну НАТО завоює, Як одягне голодранців? Чим їх нагодує? […]...
- Павло Глазовий – Мова і язик МОВА І ЯЗИК Розмовляє наша мова З Руським Язиком. – Мы с тобой,- Язик говорить,- Не в ладах живем. Опечален мой двуглавый, Мой родной орел Тем, что ныне в Украине Мало русских школ. Малышей русскоязычных Надобно беречь. Ты же знаешь, как их портит Народная речь. – Отакої! – каже Мова. – Я ж сестра твоя, […]...
- Павло Глазовий – Табель Питається сина батько Опанас: – Ну так де ж твій табель за дев’ятий клас? – На деньок у мене попросив Марат. – А чого це раптом? – Каже, напрокат. Учиться він класно, на “чотири” й “п’ять”. Хоче моїм табелем предків полякать....
- Павло Глазовий – Чудодійний борщ Серед ночі в завірюху стука хтось до хати. – Гей, хазяєчко, чи пустиш переночувати? Документи покажу вам. Я боєць піхоти. Ми в похід ходили вчора. Я відстав від роти. Дві доби блукав у лісі, не знайшов дороги. Дві доби не їв нічого, приморозив ноги. – За дверима чути голос: – Вірю вам прекрасно. Я одна, […]...
- Павло Глазовий – Жирафи Полював Свирид Макітра, доки зовсім постарів. І до того став брехливим, мов на старості здурів. – Що це, – каже, – за охота? Он колись – ото була! Раз убив я дві жирафи біля нашого села… – домоловся, – злиться баба, – зовсім вибився з ума. Хто ж не знає, що жирафів за сто верст […]...
- Павло Глазовий – Моя шахта Любим моїм землякам – Криворіжцям Мені хоч очі зав’яжіть, Я і вночі знайду Старий кар’єр, де батько мій Довбав колись руду. Я змалку знав, які важкі Вкладаються труди, Щоб крізь каміння і жорству Пробитись до руди. Серед кар’єрів і копрів Дитинство прогуло, Я став поетом, і мене В глибини потягло. Я пробивався крізь нудьгу, Сипучу […]...
- Павло Глазовий – Саша Пожалійте, люди, карапуза Сашу: Дуже він не любить їсти манну кашу. Каже: – Як пожежником стану я колись, Потушу пожежі, де б не зайнялись. Тільки магазина я тушить не стану, Де мені купує мама кашу манну....
- Павло Глазовий – Вередлива дівчина В драматичному театрі – блиск і красота. Кучерявого студента дівчина пита: – Ну навіщо на гальорку ти узяв квитки? Сидимо тут біля люстри, наче павуки. Звідсіля я бачу сцену, наче з літака… – А студент: – Ну й вередлива ж, – каже, – ти яка! Зачекай, ось я з тобою у кіно піду. Там сидітимеш […]...
- Павло Глазовий – Кошмарний сон КОШМАРНИЙ СОН Подивишся передачі Та різні програми І думаєш: – Скільки ж можна Дражнитися з нами? Після кожної реклами, Кожної об’яви Тільки й чуєш: “Севастополь – город русской славы”. Позавчора пізнувато Я уклався спати. Сплю і бачу: ніби привид Пхається до хати. Пика кругла, наче диня, Оченята хитрі, Нога в гіпсі і блотняцька Кепка на […]...
- Дядько їсти хоче – Глазовий Павло Просить дядько в ресторані: – Принесіть котлету. – А йому офіціантка Тихо каже: – Нєту. – То давайте хоч салату Або вінегрету. – А йому офіціантка Знову каже: – Нєту. – Дядько дивиться на дівку, Як на поторочу. – Зарядила: “нєту, нєту”… А я їсти хочу. – Дівка стала руки в боки, В’їдливо питає: – […]...
- Павло Глазовий – Побалакали Кадр із фільму у журналі жінка розгляда: На коні сидить панянка, гарна, молода. Клича жінка чоловіка, каже: – Подивись! Я хоч раз отак проїхать мріяла колись. – Чоловік скривився кисло: – Верхи на коні? Досить з тебе, що весь вік ти їздиш на мені. – Вийшло так, – зітхнула жінка. – Молода була. На коня […]...
- Павло Глазовий – Лихе око Молоденький лікар вперше хворого прийма. Розмовля баском солідним, щоки надима. Хворий стогне: – Весь розбитий. Занепав чомусь. – Лікар каже: – Зараз очі ваші подивлюсь. – Оглядає і говорить: – Мало ви спите, А, по-друге, ви багато, голубе, п’єте. – А по-третє, – скрикнув хворий, – слухайте мене. Не дивіться в праве око, бо воно […]...
- Павло Глазовий – Молодята Після свайби каже Рая: – Проти мене, Грицю! Я від тебе приховала одну таємницю. Я про це раніш боялась навіть говорити. Знай, коханий, я нічого не вмію варити. Я ніколи навіть супу іще не варила… – Гриць утішив: – Не для того я взяв тебе, мила. Не псуватимеш на кухні своїх білих рук ти. Я […]...
- Павло Глазовий – Варивода Увійшов поважний дядько до їдальні зранку. Пильним оком подивився на офіціантку. – Скиньте, – каже, – цей передник в білому крохмалі, А надіньте фартушину, всю в олії й салі. Розпустіть своє волосся, хай звиса до носа. Не дивіться так привітно, а спідлоба й скоса. Принесіть мені тарілку бовтаного супу, Перепалену котлету і картоплі купу. Молода […]...
- Павло Глазовий – дурні гроші Чоловік приходить радий, Розказує жінці: – Повезло мені сьогодні, Знайшов три червінці. Ну, дурні дістались гроші, Думаю, розтрачу. Пішов купив дві сорочки, Приніс оце здачу. Жінка в крик: – Чи ти сказився? Чи упав із неба? У міліцію ті гроші Здати було треба! – Ні, міліція тут зайва, Чоловік їй каже. – Як ці гроші […]...
- Павло Глазовий – Заморські гості ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. – Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А […]...
- Павло Глазовий – Репліки В церкві батюшка писання дочитав святе І сказав: – Ви самогоном надто грішите. Хто умре, втопивши душу В тій гіркій бурді, Той предстане в п’янім виді На страшнім суді. – А якийсь п’яничка кинув репліку в кутку: – Ну, а сам ти, батя, мало видув коньяку? – Піп на репліку не зважив і своє чита: […]...
- Павло Глазовий – Вередливий жених Перед свайбою жених завітав до хати І майбутній тещі він став таке казати: – Завтра підемо у загс я і ваша Таня, І тому у мене є ось які бажання. Я бажаю всіх своїх друзів запросити. Я бажаю, щоб було вволю їсти й пити. Я бажаю, щоб аж два баяністи грали, А не скрипочка якась […]...
- Павло Глазовий – Ракова шийка РАКОВА ШИЙКА Спекулянт варені раки Продає й патяка: – Насікомого немає Кращого за рака. Налітайте, розбирайте! Скажете “спасибі”. В рака фосфору для мозку Більше, ніж у рибі. Раки мозок возбуждають Разом з пивом свіжим. Хто понюха тільки шийку, Стане розумнішим. Вчена дама в окулярах Підставляє сумку. – Я про раків,- каже,- маю Теж високу думку. […]...
- Павло Глазовий – Слухняна доня Днями цілими в люстерко заглядала діва: Підмальовувала справа, підправляла зліва. Батько злився: – Фарбуватись – ти одне лиш тямиш… Та сидиш на шиї в мене. Краще б вийшла заміж. І пішла дочці на користь батькова наука. Він тепер її годує, зятя і онука....
- Павло Глазовий – На трьох Зайшов Мусій у ворота, хилиться од вітру. – Оце на трьох, – каже жінці, – хряпнули півлітру. – Та як же ви втрьох сп’яніти з пляшки примудрились? – дуже просто, дорогенька: двоє не явились....
- Павло Глазовий – Марків список Марко гроші позичає – голубом туркоче, А позичить – зволікає, віддавать не хоче. Раз його один знайомий здибав та й питає: – Ти коли повернеш гроші? Рік уже минає. – Марко зсунув капелюха, схожого на миску. – Зараз, – каже, – подивлюся, чи ти є у списку. – Взяв блокнотик, посміхнувся і сказав ласкаво: – […]...
- Павло Глазовий – Силач Перукар Панаса підстригає й бриє. – Ну ж і шия, – каже, – усім шиям шия. – А Панас радіє: – добру шию маю, Бо щодня тренуюсь, гирю підіймаю. Перукар скривився: – Краще вже мовчи ти. Піднімай хоч трактор. Треба шию мити....
- Павло Глазовий – Архаїзми – Запам’ятайте, – каже вчитель, – що архаїзми – це слова, Які до того застаріли, що їх ніхто вже не вжива. Які ти знаєш архаїзми? – спитав він Бублика Петра. А той задумавсь на хвилинку і мовив: – Паюсна ікра....
- Заморські гості (скорочено) – Глазовий Павло Прилетіли в Україну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем – На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро: – Голови немає. Він якраз нові будинки В дарниці1 приймає:. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А у нас […]...
- Павло Глазовий – Зажурилася бабуся – Ти чого так зажурилась? – Запитав старий стару. – Ох, узнати б, де те місце, На якому я умру… – Дід скривився: – Що за користь Від знаття була б того? – Знала б місце, – каже баба, – То обходила б його....
- Павло Глазовий – Закоханий чорт Закохався чорт рогатий В гарну молодичку, Яка мала чоловіка Й доню невеличку. Чоловік, уранці вставши, Йде токарювати, А чортяка крізь кватирку Стриб собі до хати. В нього очі темно-сині, Кучерявий лобик. Біля ніг у господині Крутиться, як бобик. Жінка каже: – Мий підлогу. – Чорт покірно миє. Жінка каже: – Ший сорочку. – Чорт сідає […]...
- Кто шумєл? – Глазовий Павло В ресторані київськім Питає директор: – Кто шумєл здесь – контрольор, Ревізор, інспектор? – Кухар каже: – Ето тіп В вишітой рубашкє По-українскі мораль Рєзал нашей Машкє. Распєкал: “Ваш борщ такий. Що не можна їсти”. – Розжірєлі, стєрвєци, Націоналісти....
Між іншим ліна костенко.