Павло Глазовий – Кухлик


Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші – не мина жодної крамниці.
Попросив він:
– Покажіть кухлик той, що з краю. –
Продавщиця:
– Что? Чево? Я нє понімаю.
– Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
– да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. –
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
– На Вкраїні живете й не знаєте мови. –
Продавщиця теж була гостра та бідова.
– У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. –
І сказав їй мудрий дід:
– Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...



Якою я бачу свою родину у майбутньому.
Ви зараз читаєте: Павло Глазовий – Кухлик