Павло Глазовий – Мова і язик

МОВА І ЯЗИК

Розмовляє наша мова
З Руським Язиком.
– Мы с тобой,- Язик говорить,-
Не в ладах живем.
Опечален мой двуглавый,
Мой родной орел
Тем, что ныне в Украине
Мало русских школ.
Малышей русскоязычных
Надобно беречь.
Ты же знаешь, как их портит
Народная речь.
– Отакої! – каже Мова.
– Я ж сестра твоя,
То чого ж російським діткам
Шкодитиму я?
І чого ворогувати
Мові з Язиком?
– Да пойми, – Язик говорить,-
Речь же не о том.
Ты же знаешь, сколько русских
В Украине есть.
И других русскоязычных
Всех не перечесть…
– А вони, – питає Мова,-
Звідки прибули?
Ми сюди їх вербували
Чи за чуб тягли?
Чом твої російськомовні
Прагнуть увесь час,
Щоб не стали їхні дітки
Схожими на нас?
Від столиці України
До найдальших сіл
Все ставало менше й менше
Українських шкіл…
– Ну так что ж? – Язик питає. –
Я для всех родной.
Я – Тургенев, Достоевский,
Пушкин и Толстой.
– Не хвилюйся, – каже Мова.-
Ми шануєм їх.
Ти поглянь на руськомовних
Діточок своїх.
Подивися на сучасну
Молодь у містах
Та послухай краєм вуха,
Що в них на вустах.
Що їм Пушкін? Що Тургенєв?
Що для них Толстой?
Та для них уже й Чапаєв
Більше не герой.
Знаєш, скільки тут про нього
Наплели гидот?
Петька, Анка і Чапаєв –
Брудний анекдот.
Про Тургенєва й Толстого
Навіть річ пуста.
Де ти бачиш їхні книги?
Хто тут їх чита?
Від еротики й порнухи
Аж тріщать ларки.
Все ж то творять доморослі
Наші “русаки”.
Ти у нас російськомовну
Пресу переглянь.
Чим натоптана й набита
Та газетна дрянь?
Уяви, що твій Тургенєв
Прочитав би те,
Що братва російськомовна
Про жінок плете,
Як смакує походеньки
Безсоромних дам.
Він сказав би : – Это мерзость!
Это стыд и срам.
– Ты права, – Язик промовив.-
Слушай мой ответ.
Мне от этих щелкоперов
Тоже жизни нет.
Прикрываясь русской речью,
Этот гнусный сброд
Растлевает и позорит
Мой и твой народ.
Говорю тебе по-братски,
Истину любя:
Ты, сестра, от этой мрази
Береги себя.
Защищайся, отбивайся,
А не то – капут:
И тебя они угробят,
И меня сожрут.
– Ну спасибі, – каже Мова, –
За такі слова.
Триста літ мене чавили,
Але я – жива,
Бо мене оберігає
Божа благодать.
Є прислів’я : Бог не видасть –
Свині не з’їдять.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Павло Глазовий – Мова і язик