Павло Глазовий – Недрімайло

Йде увечері Явдоха з кухні заводської.
Пре каструлю здоровенну мимо прохідної.
Вахтер Фока Недрімайло пита у Явдохи:
– Ти що несеш у каструлі?
– Сироватки трохи.
– Ні, – говорить Недрімайло, – так не буде діла
Зараз вилий сироватку! Сісти захотіла? –
Через тиждень знов Явдоха з кухні заводської
Пре каструлю здоровенню мимо прохідної.
Невсипущий Недрімайло кинувсь до Явдохи:
– Ти чого це знов набрала?
– Та помийок трохи.
Аж підскочив Недрімайло: – Вже крадеш помиї?
Вилий зараз же, негайно, бо двину по шиї!
Через тиждень знов Явдоха з кухні заводської
Пре каструлю здоровенню мимо прохідної.
– Що несеш? – вахтер питає.
– Кісточки для кішки.
– Викинь зараз із каструлі і не строй тут смішки!
В Недрімайла не проскочать несуни й пролази.
Він затримав так Явдоху двадцять і два рази.
За той час, коли цей сторож був на караулі,
Тітка вкрала у їдальні двадцять дві каструлі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Чорнобильська трагедія біль україни твір-роздум.
Ви зараз читаєте: Павло Глазовий – Недрімайло
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.