Павло Глазовий – Отаке життя дівоче!

Підросла у мами доня,
Гарна, жвава – хоч куди!
Мати рада.

– де ти, дівко?

Принеси мені води. –
Тільки й чути: – дівко, дівко!
Те зроби, туди піди… –
Раптом грюк – свати до хати.
Кілька слів про се, про те.
– Є для доньки пара, – кажуть. –
Може, заміж віддасте? –
Мати доню обнімає,
Ніжно дивиться в лице.
– Та воно ж дитя, – говорить. –
Рано думати про це. –
А дочка скривилась гірко
І сказала: – От життя!
Як робить, то: дівко, дівко,
А як заміж, то – дитя…

Ви зараз читаєте: Павло Глазовий – Отаке життя дівоче!