Павло Глазовий – Після авансу

Чоловік аванс одержав, здибався з дружком
Та добряче й причастився просто під ларком.
І, п’янющий, як то кажуть, у дрезину, в дим,
Почвалав у дитсадочок за дитям малим.
Там схопив синка за руку і повів, як міг.
Не устиг він ще ступити дома й на поріг,
Як дружина в крик, у сльози: – В тебе сором є?
Ти привів чужу дитину. де ж дитя моє? –
Чоловіка в різні боки буйний хміль хита.
– А яка тобі різниця? – жінку він пита. –
Чи чужого прихопив я, чи привів свого…
Ти ж назад відтарабаниш завтра знов його.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Гей нові колумби й магелани вірш.
Ви зараз читаєте: Павло Глазовий – Після авансу