Павло Глазовий – Слухняна доня

Днями цілими в люстерко заглядала діва:
Підмальовувала справа, підправляла зліва.
Батько злився: – Фарбуватись – ти одне лиш тямиш…
Та сидиш на шиї в мене. Краще б вийшла заміж.

І пішла дочці на користь батькова наука.
Він тепер її годує, зятя і онука.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Микола руденко про зерова.
Ви зараз читаєте: Павло Глазовий – Слухняна доня
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.