Павло Глазовий – Суперечка
Матір звуть Елеонора, а батечка – Савка.
Синок у них підростає, ім’я йому Славка.
Батько щирий українець, мати – сибірячка.
– Нє говорі, – учить мати, – гавкаєт собачка.
Вєдь нє гавкаєт собачка, она, дєтка, лаєт.
Ето тєбє твой папаня язик засоряєт.
Сколько раз я говоріла: пожалєй рєбйонка!
Зачєм же ти уродуєш, дєлаєш подонка?
– Прош У слов А вибирати, – насупився Савка. –
Це ти мене зараз лаєш, а собака – Гавка.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Спілкування – Глазовий Павло Дорікає мати доні: – Ти жівйош у Кієвє, А нє гдє-то у Рязані Чи в каком Тетієвє, Но язик ти украінскій Знать нє собіраєшся. Говору тібє об етім, Но ти возмущаєшся. Что ти дєлаєш мнє глазкі, Смотріш, как на дурочку? Ти же часто в сєльскіх тьоток Покупаєш курочку. Научись хоть торговаться: “А почому кури?” “А […]...
- Павло Глазовий – Мова і язик МОВА І ЯЗИК Розмовляє наша мова З Руським Язиком. – Мы с тобой,- Язик говорить,- Не в ладах живем. Опечален мой двуглавый, Мой родной орел Тем, что ныне в Украине Мало русских школ. Малышей русскоязычных Надобно беречь. Ты же знаешь, как их портит Народная речь. – Отакої! – каже Мова. – Я ж сестра твоя, […]...
- Павло Глазовий – Здрастє, мама родная! Син поїхав з дому та й прожив у місті Більше як півроку, днів, напевне, з двісті, Він в село вертається, з матір’ю вітається: – Здрастє, мама р О Дная! Как здєсь поживається? – Мати гладить сина по рудому чубчику. – Як це ти балакаєш, любий мій голубчику? Наче й не по-нашому, наче й не по-руському, […]...
- Павло Глазовий – Кухлик Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші – не мина жодної крамниці. Попросив він: – Покажіть кухлик той, що з краю. – Продавщиця: – Что? Чево? Я нє понімаю. – Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка. – да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. – Дід у руки кухлик взяв і […]...
- Павло Глазовий – Трійнятка Любу доню по секрету просвіщає мати: – Ти вагітна, отже, книги перестань читати. Узяла “Трьох мушкетерів”, всюди з ними ходиш. Ти дограєшся, дурненька, що трійнят народиш. Донька крутить головою, весело сміється. Мати вперлась на своєму, мати не здається. Шепче доні, нахилившись до самого вуха: – Так знай же ти, голубонько, що твоя свекруха Перед тим, […]...
- Мова величава – Глазовий Павло Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів… Нашу мову величаву Чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – Винуваті люди. Не вживеться щира мова З кволими рабами, В яких думка на припоні, Язик за зубами. У чиновницьких чуланах, Де столи дубові, Де […]...
- Павло Глазовий – Жора й Лора Жорі й Лорі – по сімнадцять. Лора каже: – Жоро, От де хохма! Я дитину Буду мати скоро. Батько сердиться на мене, Заїдає мати. “Чим, – чіпляються, – дитину Будеш годувати?” – Жора свиснув: – Не тушуйся. Нам з тобою хватить, Бо на мене ще мій предок Аліменти платить....
- Павло Глазовий – Мрійники Батько радий. Світ йому став ясним і милим: В лотерею виграв він величезний килим. – Як і далі піде так, – мовив за обідом, – Можем виграть “Жигулі”. Сядем та й поїдем. – Ах, яка то красота! – мати мружить очі. – Ми в машині у своїй їдемо у Сочі. – Розгорілося лице у синка […]...
- Павло Глазовий – Грішний піп Дяк попові молодому заявив: – Панотче, Грішні ви, бо дуже кодло любите жіноче. – Піп надуся: – Що за гріх тут? Я не розумію. Зараз я про це спитаю пресвяту Марію. – Став у церкві на коліна: – Скажи, божа мати, Чи попові можна діло з женщинами мати? – Дяк тим часом заховався за іконостасом. […]...
- Павло Глазовий – Отаке життя дівоче! Підросла у мами доня, Гарна, жвава – хоч куди! Мати рада. – де ти, дівко? Принеси мені води. – Тільки й чути: – дівко, дівко! Те зроби, туди піди… – Раптом грюк – свати до хати. Кілька слів про се, про те. – Є для доньки пара, – кажуть. – Може, заміж віддасте? – Мати […]...
- Павло Глазовий – Бублик з маком Принесла з базару бабка бублика онучку. – Я гостинчика купила, – тиче йому в ручку. Дід схопився: – де купила? десь не в магазині? Дай поглянути, чи можна це давать дитині. – Потім батько обізвався: – Треба подивиться, Чи воно не саморобне, чи воно годиться. – Після батька десь на кухні обізвалась мати: – дайте […]...
- Павло Глазовий – Найкраща мова Йде синок до школи вперше. Пита батька мати: – Якій мові ми синочка Будемо навчати – Українській чи російській? Обидві ж хороші. – Хай вивчає ту, якою Печатають гроші....
- Павло Глазовий – Сімеєчка Батько став серед кімнати, гаманцем трясе. – Подивіться, п’ять копійок лишилось – і все. Це синок мій із кишені гроші вичища, Щоб крутити в ресторанах всякі ча-ча-ча. Що за люди? Що за звички? Що це за сім’я? – Мати каже: – А можливо, взяла гроші я? – Ні, не ти! – гукає батько. – Ти […]...
- Павло Глазовий – Неправда – Гей, Олено! – ізнадвору бригадир гука. – Йди скажи: немає дома, – мати вчить синка. Хлопчик вискочив: – Немає дома вже давно. – Ти обманюєш, я маму бачив крізь вікно. – А малий насупив брівки: – Неправда якраз! Мама першою з віконця побачила вас....
- Павло Глазовий – Тонка натура Нетерпляче жде Мартин, не діждеться свята. – Мамо, гляньте в календар, де червона дата? – Мати каже: – Триста днів спиш на рік, як трутень. Не однаково тобі – свято а чи будень? – А Мартин відповіда: – Триста чи не триста, Але в свято краще спать, тоді совість чиста....
- Павло Глазовий – Інтелігентна розмова Як це добре, громадяни, Мати грамотних дітей! – Яких знаєш писателів? – Пита сина Ялисей. – Пушкін. – далі. – Гоголь. – далі. – Горький, Мамін-Сибіряк. – далі, синку. – достоєвський. Лев Толстой, Гюго, Бальзак. – Ялисей зрадів: – Прекрасно! – Ось ми й вияснили так, Що на вулиці Толстого Я в пивній забув піджак....
- Павло Глазовий – Мученик науки Повернувся першокласник із занять додому. Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому. – Що з тобою, мій синочку? – засміялась мати. – Та невже ти в школі носом учишся писати? – Смійся, смійся, – каже хлопчик. – Зараз ти заплачеш, Коли двійку у моєму зошиті побачиш....
- Павло Глазовий – Товстий і тонкий Стрілись повний і худий, обидва Федоти. Перший главком заправля, другий – без роботи. – Я тебе, – сказав гладкий, – улаштую в главку Сотні дві, а може, й більш будеш мати ставку – Ні, я звик, – сказав худий, – жити скромно й просто. З мене вистачить і сто, й навіть дев’яносто. – Та ти […]...
- Павло Глазовий – Насолода Ходять двоє зоопарком. Обоє “під газом”. Біля кожної тварини спиняються разом. Перший каже: – Зажили б ми з тобою, як графи, Якби мали довгі шиї, як ото в жирафи. Ото була б насолода! Випив чарку вранці, А горілка до вечора текла б по горлянці. Другий каже: – Облиш мене краще у спокої. Не хочу я […]...
- Павло Глазовий – допитливий син – Чуєш, тату, – син питає, – що таке хамелеон? – Відчепися, я не знаю, – каже Филимон. – Чуєш, тату, ще спитаю. Що таке аукціон? – Відчепися, я не знаю, – злиться Филимон. Мати сердиться на хлопця: – Ну чого ти пристаєш? Батьку навіть у неділю відпочити не даєш. – Не кричи, – говорить […]...
- Ольга Анцибор – Суперечка (переклад з Андрея дементьева) Йди! Тебе не тримаю… Пусти мою душу, Як гріхи відпускали у нас в давнину. І хоч третій вже хтось все до біса порушив, Я на себе прийму і печаль і вину. Не прошу я ні спокою в долі, ні смерті. А прошу справедливості тільки в однім: Хто в коханні усе зрозуміє і стерпить, Той живе […]...
- Павло Глазовий – Мова величава МОВА ВЕЛИЧАВА Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів… Нашу мову величаву Чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – Винуваті люди. Не вживеться щира мова З кволими рабами, В яких думка на припоні, Язик за зубами. У чиновницьких чуланах, Де столи […]...
- Павло Глазовий – Вередливий жених Перед свайбою жених завітав до хати І майбутній тещі він став таке казати: – Завтра підемо у загс я і ваша Таня, І тому у мене є ось які бажання. Я бажаю всіх своїх друзів запросити. Я бажаю, щоб було вволю їсти й пити. Я бажаю, щоб аж два баяністи грали, А не скрипочка якась […]...
- Павло Глазовий – Ескулап Жив великий ескулап у маленькім місті. Був тямущий він, але руки мав нечисті. Перекиньтесь перед ним, можете вмирати, Навіть вусом шкуродер не кивне без плати. Вийшов якось ескулап погуляти зранку. Зустріча його сусід просто біля ганку. Носом сьорбає, тремтить, аж зубами ляска. – Запитати хочу вас. Поможіть, будь ласка. Що ви робите, коли схопите простуду? […]...
- Павло Глазовий – Надійний чоловік Учить мати свою доню: – Ти вже не малесенька. Вже подумати про пару час тобі, ріднесенька, Пошукай собі, голубко, жениха надійного. Безпартійного не треба, вибирай партійного. Щоб повів тебе він, доню, в загс на реєстрацію, Зачаруй його красою, покажи всю грацію. А запишешся у загсі, можеш буть спокійною. Буде, доню, твоя доля до кінця надійною, […]...
- Павло Глазовий – Босий студент Цілий рік студент провчився майже без просвітку Та й приїхав відпочити до батьків улітку. Вклала мати сина спати з дальної дороги. – Що він тільки, – каже батько, – узува на ноги. Обносився, обтріпався, посіклось на шкурки. Колись отак узувались безпритульні вурки. Взяв смолу він, дратву й шило ще й циганську голку, Довів якось черевики […]...
- Павло Глазовий – Нервовий пасажир Пасажир лягає спати й каже провідниці: – Збудіть мене на станції Глибокі Криниці. В мене нерви не в порядку, так ви пам’ятайте. Як вставати не захочу, за ноги стягайте. Якщо буду відбиватись, навіть в зуби двину, То візьміть ви на підмогу якогось мужчину, Тягніть мене до виходу і випхніть у спину. Я, як сильно розісплюся, […]...
- Павло Глазовий – У квартирі комунальній Ще не всі живуть окремо. Є й такі квартири: Одна кухня, одна ванна, а сімей – чотири. Якось, вставши серед ночі, молодичка Ася Зачинилася у ванній, швидко роздяглася. Раптом глянула на двері і очам не вірить: Звідти в дірочку маленьку хтось на неї зирить. І уздріла двох сусідів – Федора й Вавила, – Та як […]...
- Павло Глазовий – Справжній мужчина У тролейбусі стоїть згорблена бабуся. Тихо шепче: – Упаду. Як смикне – уб’юся. А мужчини он сидять. Як же їм не стидно? Справжніх, істинних мужчин серед них не видно. – А якийсь патлатий тип їй відповідає: – Ні, мужчини, бабо, є, та містов немає....
- Павло Глазовий – Любитель класики Пішов до театру Мефодій Послухать класичних мелодій. А там у буфеті розсівся, Свіженького пива напився, Жував бутерброди помалу, Аж доки спізнився до залу. Зайшов, а на сцені вже жінка, Назвавши ім’я піаніста, Говорить врочисто і дзвінко: – дев’ята рапсодія Ліста! – І сумно промовив Мефодій: – Спізнився на вісім рапсодій…...
- Павло Глазовий – Нема дурних! Купивши пляшку коньяку в крамниці “Бакалія”, Звернувся чемно покупець до продавця Мусія: – Скажіть, чому це ви мені так просто ткнули пляшку? Ану, візьміть її назад і загорніть в бумажку. Так можна настрій зіпсувать на цілий день людині. Усюди ж пишуть: продавці всміхатися повинні. – Мусій скривився: – От чудак! Не на таких нарвався. Він, […]...
- Павло Глазовий – Запрошення – В мене завтра новосілля. Приходь, як до брата. Будівельна, 48, квартира сто п’ята. Я дзвінка ще не поставив, так ти сигналь стуком. Можна стукати коліном, можна й закаблуком. – А чому не кулаками, дозволь запитати? – Так ти ж будеш подарунки у руках тримати....
- Павло Глазовий – Сміховина Як почав начальник главку “видавати” анекдоти, Розсмішив своїх підлеглих, всі іржуть, як ідіоти. Лиш один стоїть скривившись, треться-мнеться біля столу. – А до тебе не доходить? – хтось смикнув його за полу. Той сердито огризнувся: – Я сюди приніс заявку. І чого мені сміятись, коли я не з цього главку?...
- Павло Глазовий – диплом З вірменського гумору Мав сина гордий багатій. То був не син, а божа кара. – Картяр, гуляка, лиходій, Ледачий бовдур і нездара. Не шкодував грошви татусь, Не полишав синочка в скруті, А той, не дуючі і в ус, Сім літ учився в інституті. І ось одержувать диплом Він скаче в місто скакуном. Спинився кінь біля […]...
- Павло Глазовий – Клопіт Батько свого сина питає несміло: – Так ти, синку, женишся? – А це моє діло. – Як же звати дівчину? – Ну, припустим, Клава. – де ж вона працює? – То її вже справа. – Батько головою сивою хитає. – де ж ви жити будете? – лобура питає. – Ти про це подумай, дорогий синочку. […]...
- Павло Глазовий – Страшні знання Прийшов студент четвертий раз складати сопромат. Хвилин п’ятнадцять щось молов – і все було не в лад. Професор мовив: – Ну, гаразд, поставлю трійку вам. – Студент на місці остовпів, не вірячи ушах. – Невже я витримав? Невже? – професора спитав. А той до нього нахиливсь і тихо прошептав: – Я ваших знань уже боюсь. […]...
- Павло Глазовий – давній жарт Підмостивши під щоку шапку й рукавиці, У вагоні дядько спав на вузькій полиці. Раптом поїзд загарчав і спинився в полі. Із полиці дядько бух! Опинився долі. Встав з підлоги, у вікно пильно подивився – От так гепнувся, – сказав, – аж состав спинився!...
- Павло Глазовий – Найкоротша пісня Стародавній жарт Везли з Криму чумаки повні хури солі. Сумно рипали вози у широкім полі. Ой їхали чумаки та пісень співали, Бо добрячі голоси й підголоски мали. Хтось затягне-заведе на переднім возі, І підхоплять ті слова по усій дорозі. Лиш один чумак мовчав. Звісив з воза ногу Та й куняв собі, дрімав майже всю дорогу. […]...
- Павло Глазовий – Соколик Ішов п’яний серед ночі. добре десь напився! Раптом бачить: повний місяць в калюжі відбився. А п’яному, як малому, усе вдивовижу. Сів у воду. – На Місяці, – говорить, – посиджу. – Уздрів сержант міліції опудало п’яне. – Ви чого-то у калюжі розсілися, пане? – Не в калюжі я, – п’яниця крутнув головою. – Я сиджу […]...
- Павло Глазовий – Після авансу Чоловік аванс одержав, здибався з дружком Та добряче й причастився просто під ларком. І, п’янющий, як то кажуть, у дрезину, в дим, Почвалав у дитсадочок за дитям малим. Там схопив синка за руку і повів, як міг. Не устиг він ще ступити дома й на поріг, Як дружина в крик, у сльози: – В тебе […]...
Твір-мініатюру остап бульба гідний син свого народу.