Павло Глазовий – В темнім залі
Жінка смика чоловіка: – Нахилися нижче.
Перед нами он дівуля спить, аж носом свище. –
Чоловік увесь затрясся, засичав: – Іди ти!
Треба було задля цього ще й мене будити.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Павло Глазовий – де як цілуються Подивились фільм заморський чоловік і жінка. Жінка вийшла схвильована: – Оце так картинка! Як уміють за кордоном жінок цілувати! Збоку глянеш – їй же право, аж холонуть п’яти. Я не бачила ніколи, щоб у нас коханці Цілувались, як французи або італьянці. – Чоловік сердито сплюнув: – Що ж тут не пойнятно? Там цілуються за гроші, […]...
- Павло Глазовий – дурні гроші Чоловік приходить радий, Розказує жінці: – Повезло мені сьогодні, Знайшов три червінці. Ну, дурні дістались гроші, Думаю, розтрачу. Пішов купив дві сорочки, Приніс оце здачу. Жінка в крик: – Чи ти сказився? Чи упав із неба? У міліцію ті гроші Здати було треба! – Ні, міліція тут зайва, Чоловік їй каже. – Як ці гроші […]...
- Павло Глазовий – Голова і шия Чоловік говорить жінці: – Пам’ятай мої слова, Що в розумному сімействі чоловік – то голова. – Ну, а я, виходить, шия? – жінка весело пита. – Шия ж голову як хоче й куди хоче поверта....
- Павло Глазовий – Побалакали Кадр із фільму у журналі жінка розгляда: На коні сидить панянка, гарна, молода. Клича жінка чоловіка, каже: – Подивись! Я хоч раз отак проїхать мріяла колись. – Чоловік скривився кисло: – Верхи на коні? Досить з тебе, що весь вік ти їздиш на мені. – Вийшло так, – зітхнула жінка. – Молода була. На коня […]...
- Павло Глазовий – добра душа Чоловік говорить жінці: – Ти сходи по воду. – Жінка глянула сердито: – У таку негоду? Та хороший же хазяїн в цю холодну пору Пожаліє і собаку вигнати із двору. – Чоловік змахнув руками: – О, пішла в атаку. Хто ж сказав, щоб ти с собою узяла собаку?...
- Павло Глазовий – На суді – Живете ви з чоловіком ось уже десятий рік. То чого ж вам розлучатись? – Бо дурний мій чоловік. – А тоді, коли йшли заміж, знали ви про це тоді? – Ні, не знала, – каже жінка й посміхається судді. Чоловік схопився з місця, усього його трясе: – Та не слухайте, будь ласка. Хай не […]...
- Павло Глазовий – Цивілізований Омелько Під ларьочком Гнат, Антон і Омелько з ними. Дудлять сивий самогон банками скляними. Мимо них пройшов араб в білому береті, Що навчається у нас в університеті, Кібернетику вивча й інші дивципліни – Недарма ж сюди прибув з дальньої країни. До ларка він підійшов, попросив з поклоном Півчарчини коньяку і заїв лимоном. – От слабак, із […]...
- Павло Глазовий – У письмовій формі За дрібничку посварились чоловік і жінка. Чоловік ходив надутий і мовчав, як стінка. А коли вкладався спати, наче незнайомий, Написав записку жінці: “Розбудить о сьомій”. Та й заснув собі спокійно, мов упився маком. Вранці глянув на годинник: вже дванадцять з гаком. А в руці стирчить записка, писана дрібненько: “Рівно сім. доволі спати. Уставай швиденько!”...
- Павло Глазовий – Чудесна бритва Чоловік як сяде бритись, так і почалося: – Ну й дере ж клятуща бритва! Просто рве волосся. – І не витримала жінка: – Це вже ти нечесно… Я картоплю нею чищу, так бере ж чудесно....
- Павло Глазовий – Мрія про море У Мартина жінка гарна ще й молодша вдвічі. Раз вона йому сказала, дивлячись у вічі І поклавши кучеряву на плече голівку: – Купи мені, Мартиночку, на курорт путівку. – Мартин губу закопилив і сказав суворо: – Та ти ж знаєш, що відпустка у мене не скоро. Такі речі, їй же право, аж слухати чудно. Тобі […]...
- Павло Глазовий – Читака Чоловік у книгах рився з ранку й до обіду. Жінка вийшла із квартири й мовила сусіду: – Ти в пивну не клич Івана, він за ум узявся. Все читає та читає, книгами обклався. – А сусід собі подумав: – Значить, все в порядку. Не збрехав, що десь у книзі заховав десятку....
- Павло Глазовий – Вередливий жених Перед свайбою жених завітав до хати І майбутній тещі він став таке казати: – Завтра підемо у загс я і ваша Таня, І тому у мене є ось які бажання. Я бажаю всіх своїх друзів запросити. Я бажаю, щоб було вволю їсти й пити. Я бажаю, щоб аж два баяністи грали, А не скрипочка якась […]...
- Павло Глазовий – Увертюра Сидять в опернім театрі, не десь, а в партері, Вона і він. Надулися, наче дві тетері. Бурчить вона: – Що за люди оті диригенти? Півгодини настроюють свої інструменти. Той цигика, той триндика, третій дме у дудку. Затяг мене в цю оперу, ну тебе в будку! Попереду літня жінка нахмурила брови. – Тихо, – каже, – […]...
- Павло Глазовий – Старий дурень Узяв собі старий дурень молоду дружину, Пожив тиждень та й не може розігнути спину. Поцілує молоденьку, погладить, мов кішку, Та й лягає спочивати на окремім ліжку. Жінка шепче: – Мерзнуть ручки, мерзнуть мої ніжки. Нема кому мене, бідну, погріти хоч трішки. Раніш було моя мама біля мене ляже, Приголубить, і зігріє, й казочку розкаже. – […]...
- Павло Глазовий – Закоханий чорт Закохався чорт рогатий В гарну молодичку, Яка мала чоловіка Й доню невеличку. Чоловік, уранці вставши, Йде токарювати, А чортяка крізь кватирку Стриб собі до хати. В нього очі темно-сині, Кучерявий лобик. Біля ніг у господині Крутиться, як бобик. Жінка каже: – Мий підлогу. – Чорт покірно миє. Жінка каже: – Ший сорочку. – Чорт сідає […]...
- Павло Глазовий – Казка Вже ніч на дворі. Не спить дитина. Схилився батько над ліжком сина І виявляє любов і ласку. – Послухай, – каже, – синочку, казку. Так, значить, дід жив і, значить, баба. Була в них, значить, ще й курка ряба. І сіла, значить, вона в гніздечко І, так сказати, знесла яєчко. Дід бив яєчко і баба […]...
- Павло Глазовий – дивні холоші Розмовля високий дядько з продавцем Наумом, Потрясає перед носом дорогим костюмом: – Як купляв, тоді здавалось, ніби річ хороша, А тут в штанях одна довша на четверть холоша. – Продавець примружив око: – От тобі й холоші! Доведеться вам за довшу доплатити гроші....
- Павло Глазовий – Мученик науки Повернувся першокласник із занять додому. Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому. – Що з тобою, мій синочку? – засміялась мати. – Та невже ти в школі носом учишся писати? – Смійся, смійся, – каже хлопчик. – Зараз ти заплачеш, Коли двійку у моєму зошиті побачиш....
- Павло Глазовий – Зайве питання Миє жінка у квартирі ввечері підлоги. Раптом сунеться Тимоха, ледве тягне ноги. Жінка в сльози: – Знов напився? де тинявся досі? – Та ганчіркою по лобі, по губах, по носі! Б’є, лупцює випивоху й примовля сердито: – Будеш пити? Будеш пити?! Будеш, будеш пити?! – А Тимоха сів та й каже: – Що ти все […]...
- Павло Глазовий – Не проведеш Микиту! Жили собі, поживали Улита й Микита. Росла у них гарнесенька доня Маргарита. Раз Микита і Улита з дуру завелися І до суду розлучатись разом подалися. Прочитав суддя заяву та й пита в Микити: – А як же ви збираєтесь дитину ділити? Пожили б ви ще годочок, хоч не все і гладко. У вас, може б, […]...
- Павло Глазовий – Ескулап Жив великий ескулап у маленькім місті. Був тямущий він, але руки мав нечисті. Перекиньтесь перед ним, можете вмирати, Навіть вусом шкуродер не кивне без плати. Вийшов якось ескулап погуляти зранку. Зустріча його сусід просто біля ганку. Носом сьорбає, тремтить, аж зубами ляска. – Запитати хочу вас. Поможіть, будь ласка. Що ви робите, коли схопите простуду? […]...
- Павло Глазовий – Шприц Подивилась фільм заморський Ельза Ковбаса Та й розказує сусідці: – От де чудеса! У старого чоловіка Жінка молода. Їй життя таке, конешно, Швидко набрида. Уночі в своєму ліжку Задрімав старик, А вона у шприц отрути Та під ребра – штрик! Стариган урізав дуба, А вона – ха-ха! – Підшукала молодого Хлопця-жениха… От картинка! В мене […]...
- Павло Глазовий – Жалібний зять Ой умерла теща. Прибіг її зять Та й сів недалечко, та й давай ридать: – Ой ти ж моя тещо, сонечко ясне! На кого ж ти, серденько, кинула мене? Та ти ж було й смажиш, та ти ж було й париш. Ти ж було вареничків з сиром як навариш, Та до столу сядеш, та їси […]...
- Павло Глазовий – Золоті руки Поталанило зустрітись двом старим друзякам, Що не бачились, напевне, двадцять років з гаком. Пропустивши по чарчині, ходять по квартирі І тихенько розмовляють, збуджені і щирі. Гість любується портретом: – Гарна балерина! – Посміхається хазяїн: – То моя дружина. – Гість картину розглядає: – О, яка картина! Хто так здорово малює? – Теж моя дружина. – […]...
- Павло Глазовий – Темнота! Після лекції Кіндрат запитав Мартина: – Що таке дегенерат? Риба чи рослина? – Темнота! – сказав Мартин і махнув рукою. – Це такий же чоловік, як і ми з тобою....
- Павло Глазовий – Гризун У Матвія Гризуна двір є і садиба. Він по дворищу своїм, мов куркулик, диба. Очі жиром запливли, потонули в салі. Тільки й бачить власний тин і нічого далі. Уночі він задріма на якусь хвилину, Сниться: злодіїв табун лізе по малину, А собака спить собі в будці біля сіна… Прокидається Матвій, будить свого сина. – Ану, […]...
- Павло Глазовий – Зозуля Злий, сердитий з полювання повернувся зять. Теща зразу ж причепилась і давай пилять: – де ти ходиш, де ти бродиш, хочу знати я! Є у тебе жінка, діти? В тебе є сім’я? Як субота – за рушницю і побрів у ліс… – Зять надувся: – Причепилась, взяв би тебе біс. – Це мене? – жахнулась […]...
- Павло Глазовий – Христина обнова Запитала якось Христю знайома вдова: – Що це в твого чоловіка – сорочка нова? – А та її потихеньку штовхнула під бік І шепнула: – Не сорочка. Новий чоловік....
- Павло Глазовий – Марків список Марко гроші позичає – голубом туркоче, А позичить – зволікає, віддавать не хоче. Раз його один знайомий здибав та й питає: – Ти коли повернеш гроші? Рік уже минає. – Марко зсунув капелюха, схожого на миску. – Зараз, – каже, – подивлюся, чи ти є у списку. – Взяв блокнотик, посміхнувся і сказав ласкаво: – […]...
- Павло Глазовий – Свіжина На базарі дядько п’яний зуби вискаля. – Наваліться, громадяни! Продаю кроля. – Літня жінка м’ясо нюха. – Хай боронить бог… Скільки днів уже минуло, як цей кролик здох? – Ти купуй, – говорить дядько, – не шкодуй грошей. М’ясо свіже – він сьогодні ще ловив мишей....
- Павло Глазовий – Висока честь Ще будучи єфрейтором, у давню годину Узяв Сидір дружиною доярку Марину. А коли він дослужився аж до генерала, Жінка глянула на нього й весело сказала: – Хто б про тебе міг подумать, що таке добудеш, Що колись ти чоловіком генеральші будеш?...
- Павло Глазовий – Таємниця мозку Кличе хлопець: – Чуєш, татку! – Чого тобі, синку? – Я знайшов у себе в книжці цікаву картинку. На картинці людський мозок. Череп ніби знятий… Так чого в людини мозок геть увесь пом’ятий? – Батько глянув, посміхнувся: – Тут ясна картина. Як народиться, синочку, на цей світ людина, То вправляють і вправляють їй “мозги” потрошку, […]...
- Павло Глазовий – Зразковий муж З перського гумору Колись мулла у мечеті сказав: – Мусульмани! Хто не мириться з жоною, хай з підлоги встане. Повставали, не гаючись, аллахові діти. Один тільки на підлозі лишився сидіти. – Поклоніться цьому мужу, мусульмани щирі! Він єдиний з дружиною вміє жити в мирі. – А той бурчить: – Та я б першим схопився з […]...
- Павло Глазовий – Орел – Ти, – говорить жінка Гнату, – доки оженився, Забивать дівчатам баки здорово навчився. Ох, орел був! Відзначався витівками злими. Двох лишити примудрився з дітками малими. А женився, то й змінився: восьмий рік минає, Як живем з тобою в парі, а дітей немає… – Гнат надувся. – Це не диво. Я читав у школі, Що […]...
- Павло Глазовий – Любитель класики Пішов до театру Мефодій Послухать класичних мелодій. А там у буфеті розсівся, Свіженького пива напився, Жував бутерброди помалу, Аж доки спізнився до залу. Зайшов, а на сцені вже жінка, Назвавши ім’я піаніста, Говорить врочисто і дзвінко: – дев’ята рапсодія Ліста! – І сумно промовив Мефодій: – Спізнився на вісім рапсодій…...
- Павло Глазовий – Товстий і тонкий Стрілись повний і худий, обидва Федоти. Перший главком заправля, другий – без роботи. – Я тебе, – сказав гладкий, – улаштую в главку Сотні дві, а може, й більш будеш мати ставку – Ні, я звик, – сказав худий, – жити скромно й просто. З мене вистачить і сто, й навіть дев’яносто. – Та ти […]...
- Павло Глазовий – Близнята Тракториста молодого Грицька Воротила Повідомили: близняток жінка народила. Він біжить до родбудинку, дума: два синочки! А насправді їх ще більше: синок і дві дочку. Вскочив Гриць до коридора, не пускають далі. – Гляньте в шибочку, – говорять, – он де ваші лялі. Гриць у шибку заглядає: – Бачу дві дитини. А що в третьому пакунку? […]...
- Павло Глазовий – Хороша прикмета Жінка скаржиться сусідці, гудить чоловіка: – Тільки й знає, що про рибу без кінця базіка. Де він бродить? Може, ходить до якоїсь Христі, Підшукав десь, безсоромний, рибоньку в намисті. Іде кудить удосвіта, ні слова нікому, А ввечері вертається впорожні додому. – Як впорожні, не журіться, – сусідонька мовить. – Ні з ким, значить, не злигався, […]...
- Павло Глазовий – Окрема квартира Теща рада, діти раді, і дружина рада: Прийшла вранці листівочка, виклика райрада. Подався до райради, заходжу в кімнату. Зайняв чергу під дверима, либонь, двадцять п’яту. Переглянув разів десять вчорашню газету… І очь уже відчиняю двері кабінету. А там сидить симпатичний молодий мужчина. – Ваше прізвище? – питає. Говорю: – Калина. – Так ось, – каже, […]...
- Павло Глазовий – Фейлетон про балкон Як колись дівчат кохали! А тримали як фасон! Тільки зорі заблищали, вийде діва на балкон. До балкона причалапа з мандоліною чувак, Цілу ніч по струнах дряпа і співа, скажімо, так: – Скинь мантилью, ангел милый, И явись, как яркий день. Сквозь чугунные перилы Ножку дивную продень! – А тепер, коли навколо все пірне в глибокий […]...
Твір на тему відпочиваю з казкою.