Павло Мовчан – “Біля очей, на дотик пучки… “

Біля очей, на дотик пучки,
На довжину відлуння – ти…
Пробач, що я мовчанням мучив,
Що тінь, мов каменя, котив.

Тікав від тебе і від себе,
Себе ошукував, брехав,
Не царював, а лише жебрав,
Не володів, а тільки брав.

І маю за видатки плату,
Став тим удаваним, яким
Зліпив себе – душа горбата,
І запеклися п’ястуки.

А ти на пімсту щедра, мила,
Зійшла у очі, наче дим,
Й того, що сльози ще не змили,
Стинаєш полиском води.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Заняття для душі стаття.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “Біля очей, на дотик пучки… “
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.