Павло Мовчан – “Чому нам радісно буває… “


Чому нам радісно буває,
З дороги збившись, заблукать,
І крикнуть радісно з одчаю?
Яка це справді благодать –
Прийнявши в очі неба холод,
За рухом піристих хмарин
Лежать і стежить. А довкола
Перебіг вітру, часу плин…
Безклопітство порожніх рук
Пришиє до трави павук,
Тепло вбере земля, як губка,
Розчиниться прозора думка,
І ти, споріднений, дводольний
З безвічним світом надовкольним,
Нарешті радісно збагнеш,
Що ти не мав ніколи меж.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Всякому місту звичай і права скорочено хрестоматія.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “Чому нам радісно буває… “