Павло Мовчан – Гончарний круг


На веретено крижане намотується нитка біла.
Кружля тебе, кружля мене крутілка спорожніла.
Скрипить, скрипить гончарний круг,
Кружляє безупинно:
Немає губ, немає рук, щоб нас зліпити з глини.
І може статись – пронесе нас повз людські турботи.
Мелькоче все, мелькоче все,
Лиш вітер сухоротий
Обдмухує ретельно нас, сухі грудки формує…
Кружляє круг, збігає час, і все, і все… навсує…
Зірвись з орбіти стрімголов, лети, мов грудка, в простір.
На новий круг потрапив знов, упавши з високості.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Філософські етичні погляди достоєвського.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – Гончарний круг