Павло Мовчан – Гончарний круг

На веретено крижане намотується нитка біла.
Кружля тебе, кружля мене крутілка спорожніла.
Скрипить, скрипить гончарний круг,
Кружляє безупинно:
Немає губ, немає рук, щоб нас зліпити з глини.
І може статись – пронесе нас повз людські турботи.
Мелькоче все, мелькоче все,
Лиш вітер сухоротий
Обдмухує ретельно нас, сухі грудки формує…
Кружляє круг, збігає час, і все, і все… навсує…
Зірвись з орбіти стрімголов, лети, мов грудка, в простір.
На новий круг потрапив знов, упавши з високості.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Філософські етичні погляди достоєвського.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – Гончарний круг
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.