Павло Мовчан – Крапля

Ще до вчора, ще до вчора
Крапля ця була прозора,
В глибині її стозорій
Відбивалось море, море.
Лебедино аж донині
Ходять небом хмари сині,
І дощини на стеблинах
Зацвітають жайворино.
Сонцем гілка калинова
Розцвітає знову й знову,
У блакитній крапелині
Глибина лункого слова.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір поема давня казка як поетичний маніфест.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – Крапля
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.