Павло Мовчан – “На дзеркало води вже дише сизо холод… “

На дзеркало води вже дише сизо холод,
Розмивчасто тремтять углиблі береги,
І високо росте туману мур навколо,
І подолать його не вистачить снаги.

Шоломи копичок, нагускле верховіття…
Над вінцями очей пливе підталий лід,
І точать цвіркуни лунке одноманіття,
І кажани крильми клинцюють темний світ.

Мурується, росте туман під саме небо;
Ув’язнена кричить десь пташка чи душа?
І погляд поміча – мур вигнавсь довкіл тебе,
І пташці ти кричиш: – Мене-е не-е залишай-ай…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Я люблю вишивати і вишиванку.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “На дзеркало води вже дише сизо холод… “