Павло Мовчан – “На весну вже пішло… “

На весну вже пішло. Відлуння рідкувате,
Проріджуючи слух, дощем намоклу вату,
Верталося назад, так низько, ледве й чути,
І слідкома за ним тяглася повстю сутінь…
Зневажений, знечулений до всього,
Прийнявши в себе спис далекої дороги,
Ліс чорно височів, заслуханий у себе,
Пускаючи пташок в позеленіле небо.
Співзвучний ти чи ні глухій гущавині,
Веселий чи сумний в передсвяткові дні?
Це байдуже. Візьми зніми з душі замки,
І зерен зачерпни у спраглі дві руки,
І кожен кірх землі сівбою позначи,
Щоб кожен новий крок був щасний на почин;
Де не ступнеш – живло,
Щоб тісно всім було
За батьківським столом…
Ось коровай на всіх,
Широкий гнеться стіл,
Лунає з лісу сміх –
Йдуть гості звідусіль.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Максим гоголь біографія.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “На весну вже пішло… “