Павло Мовчан – “Не наслухай, бо сам зіллєшся… “

Не наслухай, бо сам зіллєшся
З гущавим літом у сльоту,
В нетяму вічну западешся,
В невідворотну самоту.
І будеш коренем, і листям,
І шашелем, що стовбур б’є,
І дощиком отим сріблистим,
Що розмива ім’я своє.
Поза тобою все відхлине,
Відсмеркне, як і не було.
Лиш буде вічною хвилина
Твого посвячення в зело.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

В чем смысл названия рассказа чехова хамелеон.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “Не наслухай, бо сам зіллєшся… “